За агроекологічних умов Полісся вдосконалено основні елементи технологій вирощування багаторічних трав і льону-довгунцю, зважаючи на їх екологізацію та зниження витрат енергоресурсів. Доведено, що застосування альтернативних систем удобрення та способів мінімалізованого обробітку грунту позитивно впливає на вирішення екологічних проблем - збереження та підвищення родючості сірих опідзолених грунтів, зростання біоенергетичного коефіцієнта посіву в польовій сівозміні, зниження антропогенного навантаження на агроекосистему. Досліджено вплив застосування безполицевого обробітку й альтернативних традиційних систем удобрення на агрофізичні властивості сірих опідзолених грунтів. Визначено вплив вищезазначених елементів систем землеробства на забруднення грунту важкими металами, надходження їх у продукцію рослиництва. Розраховано коефіцієнти переходу важких металів у зерно озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Наведено агроекологічну характеристику впливу тривалого застосування добрив і вапна за умов стаціонарного досліду, розпочатого у 1965 р. на ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному грунті на будову, властивості грунтового профілю, його зміну, нагромадження валових і рухомих форм важких металів та їх розподіл за генетичними горизонтами у разі тривалого хімічного навантаження. Досліджено трансформацію гумусового стану, мікробіологічних, фізико-хімічних, агрохімічних властивостей за різних систем удобрення та вапнування, визначно їх вплив на урожайність і продуктивність культур сівозміни. Виявлено, що тривале мінеральне удобрення (понад 40 років) супроводжується скороченням гумусового горизонту, зростанням кислотності та вмісту сполук рухомого алюмінію, перевищенням ГДК рухомої міді, що призводить до втрати екологовідтвірних функцій ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного грунту та розвитку деградаційних процесів.Встановлено, що покращення кислотно-основних властивостей під впливом комплексного внесення мінеральних добрив, гною та вапна супроводжується оптимізацією поживного режиму, що забезпечує рівень продуктивності 4,02 - 4,50 т/га з.о. Доведено, що застосування тільки мінеральних добрив на даному грунті є економічно й енергетично недоцільним агрозаходом, що призводить до зниження його родючості, підвищення кислотності та втрати екологовідтвірних функцій і зменшення продуктивності культур.

  Скачати повний текст

На підставі результатів стаціонарного досліду, започаткованого в 1965 р. на ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному грунті вивчено закономірність довготривалого впливу (протягом п'яти семипільних ротацій) різних систем удобрення та вапнування у сівозміні на агрохімічні властивості, поживний режим, урожай та якість зеленої маси кукурудзи на силос. Визначено, що використання самих мінеральних добрив є економічно та біоенергетично недоцільним заходом та призводить до зниження родючості. З застосуванням термодинамічних методів досліджень буферних властивостей грунту встановлено низьку стійкість ясно-сірого поверхнево оглеєного грунту до антропогенних навантажень, зокрема, кислотного, фосфатного та калійного впливів. Запропоновано використовувати для розрахунку оптимально-необхідних норм добрив і вапна параметри буферних властивостей ясно-сірого лісового грунту як високоінформативні критерії оцінки стану його родючості.

  Скачати повний текст

Визначено вплив різного ступеня інтенсивності агрохімічного навантаження на продуктивність і токсикологічний стан агрофітоценозу з використанням гороху як тест-культури в зерно-просапаній сівозміні на темно-сірому опідзоленому грунті. Установлено закономірності змін основних показників родючості даних грунтів залежно від ступеня інтенсивності агрохімічного навантаження зерно-просапаної сівозміни північного Лісостепу. Досліджено вплив добрив і пестицидів на стан мікробного ценозу, з'ясовано роль поверхнево активних речовин у формуванні поживного режиму, виявлено особливості перерозподілу біогенних елементів у зоні аерації темно-сірого опідзоленого грунту. Установлено продуктивність агроценозу та зміни агрохімічних показників родючості дослідженого грунту за умов заорювання побічної продукції рослинництва.

  Скачати повний текст

Вивчено питання зміни ефективної та потенційної родючості сірого лісового пилувато-легкосуглинкового грунту північного Лісостепу за умови систематичного (протягом 40-ка років) застосування органічних і мінеральних добрив у зерно-буряковій сівозміні та припинення їх внесення упродовж 4-х років. Установлено вплив традиційних систем удобрення (мінеральної, органічної та органо-мінеральної) та перспективних систем удобрення - з залученням побічної продукції рослинництва на зміну фізико-хімічних і агрохімічних властивостей грунту, а також продуктивність і якість культур ланки сівозміни (кукурудзи та силос-озимого жита - гороху). Визначено баланс основних біогенних елементів у системі "рослина - добриво". Обгрунтовано економічно доцільний ступінь насичення зерно-бурякової сівозміни мінеральними добривами за помірних доз (194 - 261 кг NPK на 1 га сівозмінної площі) на фоні 12 т/га гною за вирощування культур ланки сівозміни.

  Скачати повний текст