Розроблено рецептуру "Пектодент"-порошку, "Пектодент"-мармеладу для різних вікових груп населення, зокрема, для дітей та жінок у період вагітності та лактації. Доведено, що комплексна протикарієсна дія даних пектинвмісних засобів гігієни порожнини рота ентерального вживання полягає у: високій очищуючій здатності засобів у разі безабразивної дії на емаль тимчасових і постійних зубів; виключенні цукру; антибактеріальній активності, яка проявляється без порушення якісного складу аутофлори порожнини рота; стимуляції салівації; дії пектинів, як коректорів адаптаційних можливостей стану порожнини рота до протикарієсних умов; обмеженні впливів негативних факторів зовнішнього середовища на організм у період інтенсивного розвитку та формування твердих тканин зубів. Установлено, що карієспрофілактична ефективність пектинвмісних гігієнічних засобів "Пектодент" становить від 35 до 100 %.

  Скачати повний текст

Вивчено властивості біополімерних комплексів трав'янистих бобових культур. Доведено, що отримані препарати мають функціональні ознаки харчових волокон, в той же час вони досить специфічні, що пов'язано з особливостями їх хімічного складу - високим вмістом білкової компоненти. Волокниста компонента у даному випадку надає білку додаткову стійкість. Завдяки особливостям процесу отримання відбувається активація компонентів, що їх складають: геміцелюлози, целюлози, лігніну, пектинових, білкових речовин. На підставі даних біологічного тестування зроблено висновок, що білковолігновуглеводні комплекси бобових трав і композиції на їх основі зменшують накопичення та сприяють виведенню радіонуклідів. На базі комплексного вивчення фармакологічних ефектів нових препаратів доведено, що вони м'яко коригують перебіг обмінних процесів, зменшують постпрандіальну глікемічну реакцію, рівень холестерину та необхідну дозу інсуліну у хворих на інсулінозалежну форму діабету. За результатами експериментального та теоретичного вивчення білковолігновуглеводних комплексів бобових трав отримано нові препарати, які мають всі ознаки біологічно активної композиції та фізіологічного ентеросорбенту.

  Скачати повний текст

Установлено фоновий вміст ртуті у грунтах, воді, кормах, організмі курей-несучок дослідних господарств. Виявлено біогенну міграцію ртуті у системі грунт - вода - корми - організм курей-несучок. Проаналізовано вплив пектиновмісного препарату на концентрацію сполук ртуті в органах і тканинах продуктивної птиці. З'ясовано, що використання пектиновмісного препарату, який виготовлений на основі виноградних вичавок (95 %) і містить пектинові речовини, аскорбінову кислоту (4 %) й активоване вугілля (1 %), сприяє виведенню ртуті з організму курей-несучок дослідних груп на 45 - 67 % у порівнянні з контрольною. Відзначено, що за умов використання даного препарату відбувається збільшення показників: яйценоскості курей-несучок, поліпшення показників біологічної цінності м'яса, підвищення показників морфологічного та хімічного складу отриманих яєць у дослідних групах у порівнянні з контрольною. Уперше визначено коефіцієнт накопичення та коефіцієнт біотрансформації ртуті в організмі продуктивної птиці. Наведено рекомендації щодо використання пектинових речовин з відходів виробництва у птахівництві.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про кількість сполук ртуті в компонентах біосфери (грунті, воді та кормах) усіх районів Автономної Республіки Крим. Встановлено концентрацію загальної ртуті в крові та вовні овець, а також інтенсивність та основні шляхи її виведення з організму залежно від віку тварин. Визначено величину й особливості нагромадження ртуті в організмі овець та її вміст в органах і тканинах та вперше розраховано коефіцієнт біотрансформації ртуті з кормів і води до організму тварини за період вирощування. Запропоновано й експериментально підтверджено можливість використання пектиновмісного препарату з виноградних вичавок. У комплексі з аскорбіновою кислотою вивчено його вплив на виведення сполук ртуті з організму, білковий обмін, гематологічні та біохімічні показники крові овець.

  Скачати повний текст

Вивчено біогенну міграцію сполук ртуті у компонентах екосистеми та вплив на організм тварин, пошук шляхів виведення їх з організму. Встановлено, що сполуки ртуті здатні накопичувати в органах і тканинах у концентраціях, які перевищують гранично допустиму концентрацію, впливають на ріст і розвиток свиней, на якість отриманої продукції (м'яса). Запропоновано метод виведення сполук ртуті з організму з використанням кормової домішки, виготовленої з відходів харчової промисловості. Проаналізовано хімічний склад і комплексно здатну можливість препаратів, що містять пектинові речовини, виготовлених із відходів харчової промисловості яблук та буряків. Висвітлено технологію виготовлення препарату, що виводить сполуки ртуті з організму. Серією дослідів на лабораторних тваринах (білих щурах) доведено ефективність препарату, щодо виведення сполук ртуті з організму. Препарат апробовано в господарстві на свинях віком 2 - 5 місяців. Застосування препарату в якості кормової домішки сприяло покращанню біохімічних показників крові, позитивно вплинуло на ріст і розвиток свиней, біологічну цінність м'яса і морфологічний склад туші.

  Скачати повний текст

Розроблено біотехнологію одержання нових вітчизняних комплексних пребіотичних компонентів на базі пектину та комплексів пара-амінобензойної кислоти (ПАБК) з біометалами. Обгрунтовано й експериментально підтверджено доцільність використання ферментів для одержання пектину з бурякового жому. Шляхом спрямованого біокаталізу розроблено ензимну композицію, що проявляє синергізм дії за умов "обмеженого" біокаталізу, з метою інтенсифікації процесу біоконверсії й одержання продуктів з заданими показниками виходу й якісного складу. Виявлено ферментативний вплив на процес гідролізу й екстрагування пектину із сировини, що призводить до підвищення ефективності процесу за рахунок збільшення проникності клітинних мембран рослинної сировини. Експериментально підтверджено можливість ультрафільтраційного та нанофільтраційного концентрування пектинових екстрактів, що дозволяє одержати розчини з підвищеним вмістом пектину заданих параметрів з використанням екобіотехнологій. Запропоновано новий метод функціоналізації олігоцукрів бурякового жому шляхом уведення в нього металокомплексів ПАБК, що дозволило одержати комплекс з пребіотичними властивостями.

  Скачати повний текст

Вивчено алелопатії у комплексі взаємодій між рослинами на засолених територіях. З'ясовано, що багаторічні види галофітної рослинності Криму Artemisia santonica L., Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb, Limonium gmelinii (Wild.) O. Kuntze мають велику алелопатичну активність, динаміка якої змінюється протягом вегетаційного періоду, а також в онтогенезі в цілому. Визначено, що алелопатичний потенціал однорічних видів галофітних угруповань Salicornia europaea L., Suaeda prostrata Pall., зумовлений активністю виділень насіння, що проростає, а також водорозчинними виділеннями віргінільних і генеративних особин. Зазначено, що напруженість і просторова структура фітогенних полів Artemisia santonica L., Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb., Limonium gmelinii (Willd.) O.Kuntze змінюються протягом онтогенезу. Відзначено, що морфомеричні параметри (висота, маса, діаметр стебла в області гіпокотилю, ступінь галуження), репродуктивне зусилля рослин-акцепторів Salicornia europaea L., Suaeda prostrata Pall., Pertrosimonia oppositifolia (Pall.) Litv. збільшуються з градієнтом віддаленості від рослин-донорів алелопатичних речовин Artemisia santonica L., Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb., Limonium gmelinii (Willd.) O.Kuntze. Виявлено, що за дії алелопатичного чинника у розчині-акцепторі Salicornia europaea L. відбуваються суттєві зміни на гістологічному рівні, а саме: інтенсивна лігніфікація й суберинізація провідних і механічних тканин, значне накопичення пектинових речовин, фенольних сполук. Зроблено висновок, що алелопатична активність виділень зумовлена наявністю амінів, алкалоїдів, поліфенольних сполук, фенолкарбонових кислот, дубильних речовин, флавоноїдів.

  Скачати повний текст

Вивчено внутрішньоклітинні особливості метаболізму рубцевих змішаних мікробних популяцій, сформованих на менш і більш доступних біосубстратах, та комплексі мікроорганізмів сліпої кишки свиней і кролів та чистих штамів бактерій за умов асиміляції ними різних джерел поживних речовин, а також за дії дуже поширеного у довкіллі біоциду пентахлорофенолу (ПХФ) з застосуванням природного адсорбенту кліноптилоліту (Кл). Показано посилення аналічних процесів у клітинах мікроорганізмів-симбіонтів травного тракту та цілому організмі тварини-господаря за умов засвоєння більш доступних субстратів (у порівнянні з менш доступними), вірогідно підвищену стійкість їх до токсичної дії різних доз ПХФ, передусім, за присутності адсорбенту Кл. Виявлено, що у клітинах цукролітичної бактерії Butyrivibrio fibrisolvens 787 відсутня фосфокетолазна реакція, але ця бактерія інтенсивно утилізує альдози різної молекулярної маси (глюкозу й ксилозу) та пектин, використовуючи метаболічні шляхи Ентена - Дудорова та Ембдена - Мейєргофа - Парнаса, на що вказують дуже висока активність 2-кето-3-дезокси-6-фосфоглюконатальдолази та значно нижча - фруктозодифосфатальдолази. Активність виявлених ензимів гальмується навіть за низьких доз ПХФ (10 - 40 мкМ), вірогідно послаблюється інгібуюча дія токсиканта за присутності Кл.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано реальну небезпеку комбінованого впливу низьких доз іонізуючого опромінення та свинцевого навантаження на нейроендокринну систему живого організму, навіть у невеликих дозах вказаних чинників. Вивчено вплив солей свинцю в опромінених тварин на деякі показники нейроендокринної системи у двох поколінь тварин. Виявлено вплив комплексу малої дози іонізуючого опромінення та свинцю на генетичному рівні, шляхом закріплення в другому поколінні білих щурів патології поведінкових реакцій. Експериментально доведено модифікуючий ефект фолієвої кислоти на окремі показники морфофункціонального стану нейроендокринної системи та виявлено загальний позитивний вплив цієї кислоти. Установлено можливість використання фолієвої кислоти, як протектора, за умов впливу чинників низької інтенсивності комплексної природи. Виявлено позитивний ефект пектиновмісного порошку за поєднаної дії іонізуючого опромінення та свинцю.

  Скачати повний текст

Досліджено поєднаний вплив радіаційних факторів і важких металів (ВМ) урановидобувної та металургійної промиловості Дніпропетровщини на сечостатеву систему робітників і населення за умов промислових і непромислових міст та і в натурному експерименті на тваринах. Проведено санітарно-гігієнічне оцінювання вмісту ВМ і радіонуклідів у навколишньому середовищі (грунті, воді та харчових продуктах) промислових міст Дніпропетровськ і Жовті Води у порівнянні з Новомосковськом. Вивчено особливості нагромадження та розподілу ВМ і природних радіонуклідів у біосубстратах і тканинах сечостатевих органів експериментальних тварин і жителів промислових міст регіону, досліджено їх вплив на морфологічні зміни у нирках, встановлено кореляційні залежності між вмістом ВМ і патоморфологічними змінами у даних органах. Вивчено особливості поширення захворювань сечостатевої системи у жителів Дніпропетровщини. Розроблено систему пектинопрофілактики з метою прискорення елімінації ВМ, радіонуклідів та інших контамінатів з організму людини, яка зазнає поєднаного впливу ВМ та іонізуючого випромінення.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичні та експериментальні дослідження підвищення ефективності комплексної переробки яблучної сировини шляхом застосування електротехнологічних процесів імпульсного електроплазмолізу яблучної тканини та електромембранної підготовки екстрагента для вилучення пектинових речовин з яблучних вичавок. З'ясовано, що за встановлених ефективних параметрів імпульсної електрообробки яблучної сировини вихід яблучного соку після пресування плазмолізованої мезги зростає до 20 %. Виявлено, що використання біполярної мембрани МБ-3 з покращеними електрохімічними характеристиками, глибоко пом'якшеної води та удосконалених гідродинамічних режимів забезпечує підвищення ефективності процесу електромембранної підготовки екстрагента та економії витрат електроенергії. Розроблено апаратурно-технологічну схему комплексної переробки яблучної сировини з застосуванням електротехнологій, обгрунтовано її економічну ефективність.

  Скачати повний текст

Експериментально обгрунтовано детоксикаційну роль для організму свиней пектинової домішки та кормових буряків, вперше досліджено їх вплив на зменшення негативної дії кадмію на відгодівельні якості свиней. Зокрема, встановлено, що у разі введення пектинової домішки рослинного походження або кормових буряків до раціону з підвищеним вмістом кадмію продуктивність і забійні якості відгодовуваних свиней наближаються до контролю, зменшується концентрація кадмію в крові (до 1,56 - 158 мкг/100 мл), м'ясі (до 0,049 - 0,58 мг/кг), салі та субпродуктах, поліпшуються показники білкового, вуглеводно-жирового та мінерального обміну. Зроблено висновок, що з застосуванням природних детоксикантів (пектинової домішки та кормових буряків), можна виробляти екологічно чисту продукцію свинарства за умов екологічного забруднення кадмієм.

  Скачати повний текст

Досліджено методи інтенсифікації процесів сушіння пектиновмісних матеріалів під час розробки енергоефективного способу одержання порошків, основу якого становить поетапний процес сушіння. Доведено, що за даних умов організації процесу сушіння зростає ступінь збереження пектинових речовин, ліквідується сезонність роботи технологічної лінії, збільшуються обсяги переробленої сировини, підвищується ефективність та продуктивність технологічного обладнання. Встановлено оптимальні параметри теплоносія під час сушіння, запропоновано ступінчаті режими зневоднення пектиновмісних матеріалів, на підставі яких розроблено та впроваджено технологію одержання пектиновмісних порошків з високою желе- та комплексоутворюючою здатністю.

  Скачати повний текст

Досліджено параметри кисневого статусу організму вагітних за умов техногенного навантаження важкими металами, які змінюються не тільки від першого триместру вагітності до третього, але і залежно від місця їх проживання. За результатами проведеного моніторингу виявлено в крові та сечі вагітних промислового регіону підвищений рівень металів-токсикантів (свинцю, кадмію) та знижений - есенціальних елементів (заліза, міді, цинку). Показано, що для профілактики порушень кисневого статусу організму вагітних за умов техногенного навантаження важкими металами на доклінічному рівні доцільно використовувати вітчизняний препарат "Таблетки пектинові", що дозволить знизити негативний вплив чинників довкілля на перебіг вагітності та пологів, внутрішньоутробний стан плода і, таким чином, зменшити рівень перинатальних втрат.

  Скачати повний текст

Досліджено пектолітичну систему ендофітної бактерії K. oxytoca VN13. Встановлено зв'язок між рівнем пектолітичної активності бактерій, інтенсивністю колонізації внутрішніх тканин коренів рослин та ефективністю її впливу на рослину-асоціат. Клоновано нуклеотидну послідовність гена pehX, що кодує гідролітичний фермент екзополігалактуроназу. Проведено аналіз регуляторних елементів гена. Встановлено наявність kdgR-регулона в даній бактерії. На підставі аналізу виведеної амінокислотної послідовності кодового білка показано існування сигнального пептиду в первинному трансляторі. Створено неактивний мутант гену, досліджено його участь у процесах катаболізму пектину та взаємодію з коренями рослин. Унікальність послідовності клонованого гена використано для розробки методу ідентифікації K. oxytoca на підставі полімеразної ланцюгової реакції.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено просторово-часові закономірності розподілу та наведено порівняльну гігієнічну оцінку вмісту свинцю у різних об'єктах навколишнього середовища та організмі дітей дошкільного віку промислових і контрольного районів. Визначено ступінь негативного впливу свинцю на організм дитини за різних рівнів його комплексної дії за даними біомоніторингу, біохімічних, імунологічних і психофізіологічних показників. Встановлено відповідність вмісту свинцю в об'єктах навколишнього середовища промислових районів існуючим нормативам. Показано, що комплексне та систематичне надходження свинцю в організм дітей зумовлює значне внутрішнє забрудення, що пов'язано з інтенсивністю обміну речовин у дошкільників і здатністю токсиканту до кумуляції. Виявлено межові концентрації свинцю у повітрі та продуктах харчування, які зумовлюють перевищення допустимих значень внутрішнього забруднення організму свинцем за умов комплексного його надходження. Показано негативний вплив абіотичного металу на імунологічні, біохімічні, психофізіологічні показники та мікроелементний статус дошкільників. Обгрунтовано необхідність проведення індивідуальної біопрофілактики у дітей, які зазнають впливу свинцю. Наведено оцінку ефективності вживання пектинових харчових домішок як засобу зміцнення здоров'я дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему комплексної переробки яблук та розроблено технологію одержання пектинових речовин за методом лужного гідролізу зі свіжих яблучних вичавок та використання їх під час виробництва консервованої продукції: желе, повидла, начинки, напоїв. Виявлено оптимальні умови видалення пектинових речовин зі свіжих яблучних вичавок за методом лужного гідролізу, наведено математичні залежності проведення процесу екстракції, установлено вплив ступеня етерифікації пектинових речовин на їх комплексотвірну здатність. Розроблено технологію одержання драглеподібної продукції на основі високометоксильованого пектину з використанням пероксидази. Досліджено механізм процесу драглеутворення пектинових речовин за присутності пероксидази. Розроблено технологію одержання желе на основі високометоксильованого пектину за присутності пероксидази з низьким вмістом цукру.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено особливості контактування нововідкритої ГТФ-ази (білок RsgA) з малою субодиницею рибосоми у клітині Escherichia coli. RsgA з високим ступенем афінності зв'язується з тмРНК, не впливає на швидкість її аміноацилювання аланіл-тРНК-синтетазою і здатні брати участь у трансляційних і / або транс-трансляційних процесах. Результати даного вивчення та дані щодо інгібування активації ГТФ-ази аміноглікозидними антибіотиками, специфічними до 30S субодиниці у зоні A-сайту дозволили з'ясувати нові відомості стосовно функціонування рибосоми та можливі механізми регуляції трансляційних процесів у клітинах прокаріотів. Показано, що для підтримання стабільності функціонування травної системи жуйних тварин важливу роль відіграє мікробний зовнішньоклітинний редокс-потенціал та фактори, які здатні його змінити. Швидкість змін концентрації аміаку у рубці залежать від утворення сполук глутамату, а також піроглутамату та регулюються аліментарними чинниками. Виявлено сутнісні активності фосфокетолази та наявність високої активності 2-кето-3-дезокси-6-фосфоглюконатальдолази та фруктозодифосфатальдолази у клітинах певних пектинолітичних бактерій за повної утилізації пектину, ксилозу й інших субстратів, що свідчить про перетворення їх метаболічними шляхами Ентера - Дудорова й Ембдена - Мейєргофа - Парнаса відповідно. Це підтверджується стехіометрією утворених метаболітів, яку можна регулювати факторами живлення. Токсична дія пентахлоренолу є вірогідно зниженою у разі введення до раціону сорбентів, йонофору та джерел легкодоступної енергії. В екзогенній регуляції інтрацелюлярного метаболізму суттєву роль відіграють властивості межувального глутаматдегідрогеназного комплексупро- й еукаріотичного походження, азотфіксувальні, дегідрогеназні й інші біохімічні реакції, які беруть участь у процесах зменшення дії токсикантів та відновленні пошкоджених клітин.

  Скачати повний текст

Розглянуто морфофункціональні аспекти патогенезу ураження серцево-судинної системи у випадку хронічної фтористої інтоксикації, визначено лікувально-профілактичні можливості його корекції. Встановлено, що тривалий надлишковий вміст фтору в організмі експериментальних тварин викликає в міокарді деструкцію міжм'язевоволоконних анастомозів (порушення паралельних зв'язків між м'язовими волокнами), пошкодження спеціалізованих з'єднувальних структур у зоні вставних дисків (порушення послідовних зв'язків між кардіоміоцитами), а також патологічні зміни майже усіх органел і міофібріл кардіоміоцитів. Доведено, що проявами перебудови обмінних мікросудин і змін процесів мікроциркуляції в міокарді тварин у випадку хронічної фтористої інтоксикації є підвищення активності люмінальної поверхні ендотеліального шару кровеносних капілярів, посилення мікропіноцитозного транспорту, зменшення у капілярах еритроцитів та розвиток венозної гіперемії, яка супроводжується підвищенням гідратації інтерстиція у міокарді. За експериментальних умов проведено вивчення лікувально-профілактичних властивостей гліцерофосфату кальція та яблучного пектину. Встановлено, що за хронічної фтористої інтоксикації введення тваринам даного препарату сприяє достовірному покращенню досліджених морфологічних і функціональних показників. На підставі одержаних даних гліцерофосфат кальція та яблучного пектину рекомендовано використовувати як засоби попередження флюорозу.

  Скачати повний текст