З використанням методів біоіндикації оцінено вплив гірничої промисловості на стан об'єктів навколишнього середовища. Визначено рівні екологічної та еколого-генетичної небезпеки для населення на території гірничопромислових центрів Дніпропетровщини. Виявлено міста з високими рівнями екологічної та еколого-генетичної небезпеки - Жовті Води та Вільногірськ. Апробовано систему еколого-соціального моніторингу на територіях гірничо-промислових центрів Придніпров'я. Одержано модель оцінки стану здоров'я населення за рівнем ушкодженості біоіндикаторів. Одержано експоненціальну модель та шкалу оцінювання небезпеки для здоров'я населення від забруднення грунтів важкими металами за рівнем ушкодженості біоіндикаторів. Установлено залежність зниження рівня токсичності грунтів у разі обробки розчином гумату натрію.

  Скачати повний текст

Проаналізовано конфлікт, характери й особливості характеротворення у драматургії Л. Старицької-Черняхівської. З'ясовано основні особливості світогляду митця, своєрідність поетики та стилю у взаємозв'язку з системою ідеологічних настанов, імплікованих у її текстах. Обгрунтовано органічну спорідненість творчості драматурга з практикою національної нарації перших десятиліть XX ст. Розглянуто конфлікт у драмах відповідно до двох типів конфліктів у художніх творах (субстанціонального та конфлікту-казусу). У процесі проведення аналізу кожної драми враховано рівень співвіднесення внутрішніх і зовнішніх конфліктних частин, виведено їх спільну структуру. Досліджено конфлікт з урахуванням моделювального, проблемно-тематичного, сюжетно-подієвого, конструктивно-технологічного, образно-структурного, процесуально-творчого аспектів. Персонажі, стрижневою рисою яких є національна самосвідомість, трактуються у контексті їх взаємодії з історією. Національну свідомість розглянуто як необхідну умову цілісності та твердого морального етносу характерів, їх динамічності й активності на тлі пасивного загалу. Драматург художньо моделює механізм впливу на масу сильної харизматичної особистості ("Гетьман Дорошенко", "Іван Мазепа"). Доведено модерністський характер візії історичного процесу та його суб'єкта у творчості Л. Старицької-Черняхівської. У соціальній драматургії, яка лігітизувала тему інтелігенції, досліджено економні та гнучкі засоби характеротворення (діалог, монолог, риторичний інструментарій, точні стилізації, лексичне багатство, своєрідність композиції та психологічної мотивації вчинків героїв), за допомогою яких Л. Старицька-Черняхівська виявляє причини втрати особистістю автентичного життя та розпаду цілісності особистості, механізми її самоомани та маскування у міщанській сімейній атмосфері. На підставі проведеного аналізу певних творів показано небуденність естетичних пошуків драматурга, майстерність у творенні глибоких, яскраво індивідуалізованих характерів, виявлено модерністські особливості націєцентричної естетики письменниці, що дозволяє визначити місце її творчості в українському літературному процесі.

  Скачати повний текст

Системно досліджено константні та змінні риси проблематики та поетики драматургії Л.Старицької-Черняхівської (джерела, шляхи формування, особливості світогляду, систему образів, опозиції, характеру конфліктів і колізій, жанрово-стильову своєрідність). Розглянуто складну естетичну та філософську еволюцію світогляду письменниці. З'ясовано специфіку стильової парадигматики її драматургії - синкретизм неоромантизму з неокласицизмом та пресимволізмом. Встановлено, що пріоритетним джерелом тем для Л.Старицької-Черняхівської була історія, зокрема, давньоримська та українська, а також українське культурне та громадсько-політичне життя перших десятиріч XX ст. Розкрито багатоплановість інтертекстуальних зв'язків драматургії Л.Старицької-Черняхівської, її історизм та універсальну позачасовість, алегорично-символічну знаковість образів і ситуацій. Обгрунтовано розуміння драматургом синхронічно-діахронічного зв'язку різних культурно-історичних епох, що пояснює невипадковість певних тем і сюжетів її творчості. У драматургії письменниці виявлено симбіоз кількох ідейно-естетичних чинників - націоналізму, індивідуалізму, фемінізму. Значну увагу приділено осмисленню Л.Старицькою-Черняхівською творчого призначення особистості, зокрема, жінки. Проаналізовано жанрові різновиди драматичного доробку письменниці, прийомів епізації, драматизації, аналітичної техніки, інтонаційно-синтаксичної структури діалогу, версифікаційних засобів.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні, фізіологічні та біохімічні особливості меланінвмісних грибів, виділених з приміщень 4-го блоку ЧАЕС. Виявлено особливості росту всіх досліджених штамів H. resinae, C. herbarum та C. sphaerospermum, зокрема, їх повільний вихід в стаціонарну фазу. Це дає підставу віднести їх до групи олігокарботолерантних грибів. Показано стійкість темнопігментованих грибів, виділених з приміщень об'єкту "Укриття", до тривалого голодування (200-т діб), їх здатність до росту на силікагельному середовищі за наявності слідових кількостей вуглецю. Виявлено два типи морфологічних змін у H. resinae, C. herbarum та C. sphaerospermum за умов низьких концентрацій вуглецю у поживному середовищі (0,1 г/л та менше), а саме: втрату репродуктивного апарату, утворення фрагментованого міцелію (H. resinae) редукцію спороношень (C. herbarum і C. sphaerospermum). За результатами проведених досліджень установлено, що більшість штамів H resinae, C. herbarum та C. sphaerospermum мала низьку активність гідролітичних ферментів, яка в 26 % випадків була відсутня. Лише H. resinae штами 63, 77, 76, 52 проявили високу ліполітичну активність. Установлено високу внутрішньоклітинну та низьку позаклітинну каталазну активність практично у всіх досліджених штамів мікроміцетів. Всі наведені особливості досліджених штамів H. resinae, C. herbarum та C. sphaerospermum зумовлюють їх постійне виявлення у приміщеннях об'єкту "Укриття".

  Скачати повний текст

Вперше досліджено жанрові моделі сучасної малої прози на основі аналізу творів Л. Тарнашинської, Г. Тарасюк, В. Даниленка й О. Жовни. Розглянуто формо- та змістотворчі особливості новел та оповідань митців, визначено знакові у контексті традиції та новаторства, типові й індивідуальні константи сучасних малих епічних жанрів. Висвітлено на основі різноаспектної інтерпретації новел та оповідань авторів специфіку їх стильової, ідейно-тематичної й образної парадигми крізь призму жанру, визначено жанрові різновиди творів, охарактеризовано особливості художнього конфлікту, композиції, сюжету, часопростору, наративу, художньої деталізації, підтексту. Вперше проведено історико-літературне дослідження закономірностей розвитку жанрів новели й оповідання в руслі осмислення процесів жанрово-стильової еволюції, художнього синтезу, взаємодії класичних і новітніх мистецьких тенденцій.

  Скачати повний текст

Зазначено, що пріоритетним джерелом багатогранної творчості Л.Старицької-Черняхівської, відомої української письменниці доби раннього модернізму (кінця XIX - початку XX ст.), була національна історія, а також українське культурне та громадсько-політичне життя перших десятиріч XX ст. Системно та детально досліджено зміст і структуру, принципи та засоби художньої інтерпретації минувшини, розвиток майстерності письмениці у моделюванні історичних реалій за відродження української державності, національного характеру, в утвердженні духовних цінностей. Висвітлено жанрову еволюцію в історичній драматургії та виділено певні жанрові різновиди, а саме: історико-ліричну сцену ("Сапфо"), драми - історико-соціальну ("Аппій Клавдій"), історико-психологічну ("Гетьман Дорошенко"), історико-філософську ("Іван Мазепа"), історико-героїчну ("Розбійник Кармелюк"), "п'єсу в п'єсі" ("Милість Божа"), історико-драматичний етюд ("Останній сніп"). Висвітлено стильові особливості творів, традиційні та новаторські ознаки модифікацій жанрових різновидів, сюжетно-композиційних конструкцій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано "київський міф", структура якого визначена статусом міста як сакрального, політичного й культурного центру східного слов'янства і який є в російському романтизмі характерним художнім концептом. Розглянуто його ліро-епічні жанрові вирішення (поема К. Рилєєва "Наливайко", вірш В. Бенедиктова "Киев" та однойменні поезії О. Хом'якова й І. Козлова, вірші П. Єршова "Монолог Святополка Окаянного" і "Смерть Святослава", вірш Ф. Тютчева "Андрею Николаевичу Муравьеву", драматична пародія К. Аксакова "Олег под Константинополем", мотиви київської давнини в поезіях О.К. Толстого; історичний роман М. Загоскіна "Аскольдова могила"). Висвітлено також інтерпретацію "міфу Києва" О. Пушкіним ("Руслан и Людмила", "Полтава" та ін.) і М. Гоголем ("українські" повісті). "Міф Києва" сприяє формуванню романтичного історичного героя з його "нерпавильністю" й психологічною складністю, незалежністю від авторитетів і органічною релігійністю. Воодночас, цей міф сприяє активізації громадянських концепцій романтиків, аж до витіснення традиційного сакрального моменту політичним. Багатство жанрово-стильових вирішень (ліричні, ліро-епічні, романо-епічні й драматичні форми, сатира та пародія) дає підстави для судження про активний перебіг літературного процесу в Росії І половини ХІХ ст., інтенсифікацію літературного пошуку на фоні руйнації класицизму, різноманітність індивідуальних мистецьких відкриттів.

  Скачати повний текст

Системно проаналізовано чарівні казки Л.Петрушевської за їх співвідношення з міфом і фольклорною казкою. Уперше казковий хронотоп виявлено у неказковій прозі письменниці, у деяких її оповіданнях і повістях. Проведено порівняльний аналіз хронотопів казок та неказкових творів Л.Петрушевської та показано, що, незважаючи на значущу трансформацію традиційних казкових елементів, вони зберігають свою ціннісну семантику. Виявлено спільні архетипи для казкових і неказкових творів авторки. Архетипи "Старий" і "Юродивий" вперше залучено до аналізу творчості Л.Петрушевської. Досліджено інтертекстуальні взаємозв'язки її чарівних казок з творами російської та світової літератури та виявлено безперервність етичних і естетичних традицій у сучасній літературі. Розглянуто взаємодію постмодерністської естетики з традицією. Висвітлено специфіку жанрового феномену сучасної літературної чарівної казки.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 023 – Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Київ, 2022.Дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням київської Експериментальної майстерні художньої кераміки другої половини ХХ ст. Усебічне вивчення зазначеної теми здійснено на базі фондів і експозицій одинадцяти музеїв і наукових інституцій, а також п’яти приватних колекцій. Здійснено натурні обстеження архітектурної кераміки споруд громадського призначення і житлових будинків у Києві, в інших містах і селах Київської, Чернігівської, Черкаської, Полтавської, Миколаївської, Херсонської обл. Досліджено документи Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України та Центрального державного архіву вищих органів України. Проведено інтерв’ювання трьох митців: О. Грудзинської, Г. Севрук, Н. Крутенко. Комплексно досліджено історію ЕМХК, життєвий і творчий шлях Н. Федорової, встановлено важливі факти її біографії, визначено її вплив як керівника і технолога на формування і розвиток новаторських тенденцій в майстерні та керамопластиці. Проаналізовано винайдення і застосування в ЕМХК окремих технологій виготовлення полив, глазурей, емалей, розписів, зокрема докладно описано історію відродження рецепту і технології червоних глазурей на основі сполук міді у відновному вогні («бичача кров») та інші. На основі багатьох музейних і приватних збірок, натурних обстежень побудована класифікація матеріалу, виявлено ключові типи і види архітектурної та декоративної кераміки, визначено провідну тематику і жанри, що знайшло відображення, зокрема, в ілюстративних додатках. Проаналізовано стилістичні риси кераміки та виокремлено творче надбання професійних художників і народних майстрів, введено до наукового обігу нові відомості про керамістів ЕМХК. Введено до наукового обігу і здійснено атрибуцію низки творів з колекцій київських Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Державного музею іграшки, Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного, приватної збірки з Канева. Введено до наукового обігу, проаналізовано і частково атрибутовано авторство кераміки в оздобленні фасадів громадських і житлових будівель Києва, Дніпро-Інгулецької насосної станції, реконструйованих історичних споруд (Київ, Переяслав-Хмельницький, Чернігів). Проаналізовані у дисертації матеріали можна використати при написанні відповідних розділів історії українського мистецтва другої половини XX ст., навчальних посібників, методичних розробок тощо.Ключові слова: кераміка, професійна кераміка, технологія виготовлення, «бичача кров», гончарство, традиції, народний орнамент, символообраз, орнітосимвол, атрибуція, реставрація, Ніна Федорова, Оксана Грудзинська, Галина Севрук, Людмила Мєшкова.^UDissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 023 – Fine art, decorative art, restoration. - National Academy of Fine Arts The dissertation is the first comprehensive study of the Kyiv Experimental Workshop of Art Ceramics of the second half of the twentieth century.The dissertation is the first comprehensive study of the Kyiv Experimental Workshop of Art Ceramics of the second half of the 20th century. A comprehensive study of the mentioned topic was carried out on the basis of funds and expositions of eleven museums and scientific institutions, as well as five private collections. On-site inspections of architectural ceramics of public buildings and residential buildings in Kyiv, other cities and villages of Kyiv, Chernihiv, Cherkasy, Poltava, Mykolaiv, and Kherson regions were carried out. The documents of the Central State Archive-Museum of Literature and Art of Ukraine and the Central State Archive of Higher Bodies of Ukraine were studied. Three artists were interviewed: O. Grudzynska, H. Sevruk, N. Krutenko.The history of the workshop, the life and creative path of N. Fedorova were comprehensively researched, important facts of her biography were established, and her influence as a manager and technologist on the formation and development of innovative trends in the workshop and ceramics was determined. The invention and application of certain technologies for the production of glazes, enamels, and paintings at the workshop are analyzed, in particular, the history of the revival of the recipe and technology of red glazes based on copper compounds in reduction fire («bull's blood») and others are described in detail. On the basis of many museum and private collections, field examination, a classification of the material was built, key types and types of architectural and decorative ceramics were identified, leading themes and genres were determined, which was reflected, in particular, in illustrative appendices. The stylistic features of ceramics were analyzed and the creative heritage of professional artists and folk craftsmen was singled out, and new information about ceramicists of the EWAC was introduced into scientific circulation. A number of works from the collections of the Kyiv National Museum of Ukrainian Folk Decorative Art, the State Toy Museum, and the State Scientific Architecture and Building Library named after V. Zabolotny, private collection from Kanev. Introduced into scientific circulation, analyzed and partly attributed the authorship of ceramics in the decoration of the facades of public and residential buildings in Kyiv, the Dnipro-Ingulets pumping station, reconstructed historical buildings (Kyiv, Pereiaslav-Khmelnytskyi, Chernihiv).The materials analyzed in the dissertation can be used when writing relevant sections of the history of Ukrainian art of the second half of the 20th century, teaching aids, methodological developments, etc.Key words: ceramics, professional ceramics, production technology, «sang de boeuf», pottery, traditions, folk ornament, symbolic image, bird symbol, attribution, restoration, Nina Fedorova, Oksana Grudzinska, Halyna Sevruk, Lyudmila Meshkova.