Розглянуто музично-виконавське мистецтво як творчу практику, тобто спосіб закріплення, відтворення та розвитку музичного досвіду людини. Охарактеризовано "актуальне буття" музичного твору у процесі виконання його для слухачів. Визначено шляхи та способи актуалізації музичного твору, сформувані в історії європейської музики. Висвітлено процес перетворення нотного тексту у звуковий феномен на матеріалі сонати op.27 N 1 Л. ван Бетховена, "Крейслеріани" Р.Шумана та творів В.Бібіка (П'ята та Сьома сонати для фортепіано, вокальний цикл на вірші А.А.Ахматової). Узагальнено досвід актуалізації музичної класики у сучасній культурі України, взаємопов'язаний з організацією та проведенням міжнародних фестивалів класичної музики "Харківські асамблеї" (1991 - 2007 рр.).

  Скачати повний текст

Досліджено проблему виконавської інтерпретації фактури на прикладі трактування "Прелюдій" opаторії 28 для фортепіано Ф.Шопена. Вперше комплексно розглянуто питання виразного потенціалу виконавської інтерпретації фортепіанної фактури. Проаналізовано й узагальнено систему засобів виразності, що використовуються для виконавського втілення фактури твору. Розроблено понятійний апарат, адекватний меті, завданням і методиці дослідження. Синтезовано наукові досягнення дослідження фактурних явищ у галузі теоретичного музикознавства та теорії музичного виконавства. Виявлено та проаналізовано стильові витоки "Прелюдій", закорінених у музиці епохи бароко. Запропоновано жанрову класифікацію твору, що не дублює існуючі підходи. Визначено та проаналізовано певні тенденції трактувань музичного твору, а також питання виразних можливостей та нескінченної множини виконавської інтерпретації фортепіанної фактури.

  Скачати повний текст

Створено "стильовий портрет" В. Горовиця-виконавця. Індивідуальний виконавський стиль піаніста розглянуто як втілення традицій романтичного виконавства. На прикладі творчості музиканта апробовано методику складання генеалогічного древа музично-виконавського стилю. "Звуковий образ" фортепіано розглянуто як суттєвий параметр індивідуальності творчості музиканта-виконавця. Досліджено еволюцію виконавського стилю В. Горовиця та запропоновано її періодизацію. Створена модель індивідуального виконавського стилю музиканта, що розуміється як система об'єктивно сформованих принципів його творчості, дозволила охарактеризувати такі "показники" стилю, як характеристичні особливості його артистичної особистості, "звуковий образ" фортепіано, що розглянутий як складова "інтонаційної моделі" виконавського стилю, музичний твір у виконавській концепції В. Горовиця.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми впровадження до системи підготовки майбутніх викладачів з класу фортепіано системи заходів щодо розвитку вмінь педагогічного спілкування. З'ясовано, що успішність роботи за вказаним фахом прямо пропорційно залежить від якості розвитку вмінь педагогічного спілкування. Дидактично обгрунтувано можливості та шляхи впровадження до системи підготовки студентів музичних училищ теоретико-експериментальної програми підготовки, яка грунтується на глибокому вивченні педагогічної діяльності видатних музикантів-педагогів та класичних педагогічних технологіях. Показано взаємозв'язок між рівнем сформованості у педагога здатності до емпатії та особливостями розгортання ним комунікативної взаємодії, а також між розвитком у нього саморефлексії та особливостями педагогічного спілкування. Розроблено й апробовано методику, спрямовану на розвиток вмінь педагогічного спілкування, що відповідає принципам суб'єкт-суб'єктної організації даного процесу. Визначено основні принципи та підходи до організації професійної підготовки студентів музичних училищ, спрямованої на актуалізацію та формування їх професійної готовності до оволодіння мистецтвом виконання через провідну роль слова.

  Скачати повний текст

Досліджено роль державного секретаря Дж. Хея в розвитку американо-англійських відносин у Китаї в 1897 - 1900 рр. У 1880 - 1890-х рр. склалися умови для зближення США та Великої Британії під час проведення політики в Китаї. Це було пов'язано з посиленням у Цинській імперії позицій Росії, що і в Вашингтоні, і в Лондоні розглядалося як загроза власним комерційним інтересам. Як наслідок, у правлячих колах обох держав формувалося переконання у необхідності розробки нової зовнішньополітичної стратегії, що дозволила б ліквідувати російську загрозу та посилити вплив англосаксонських держав. Саме до вирішення цього завдання і приступив Дж. Хей, який зайняв у 1898 р. пост державного секретаря США. Разом з тим, Дж. Хей не бажав бути виразником британських інтересів. Натомість, він приступив до розробки власної зовнішньополітичної концепції, що мала закріпити американські торгівельні інтереси в Китаї. Вміло використовуючи риторику англійців стосовно "вільної торгівлі", він наполягав на повному відкритті ринків Цинської імперії для іноземних товарів, що було вигідно, насамперед, Сполученим Штатам. Саме ця ідея і лягла в основу доктрини "відкритих дверей", розробка якої завершилася восени 1899 р. У липні 1900 р. держсекретар виступив з новою доктриною, в якій закликав до ліквідації будь-яких привілеїв західних держав у Китаї. В свою чергу, Лондон, після проголошення липневої ноти, відмовився від подальшого поглиблення відносин із Вашингтоном та почав шукати собі нових партнерів на Далекому Сході.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто камерно-вокальну музику в світлі проблем діалогістики, виявлено елементи діалогу на різних рівнях музичного цілого від макро- до мікроструктур. Запропоновано типологію діалогів у вокальній партії. Розроблено новий підхід до розгляду камерно-вокальних творів, що базується на принципах діалогістики. Оприлюднено модель аналізу образно-інтонаційних та композиційно-драматургійних параметрів діалогічності у творах для голосу та фортепіано. Визначено роль елементів діалогізування в організаційнії форми, їх конструктивне та смислове значення у системі виразових засобів та ансамблевого музикування.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію та теорію виникнення і подальшого розвитку візантійської нотації. Визначено рівні впливу грецької нотації на слов'яно-руську до часу виникнення лінійного нотопису - київські ноти. Описано розрізнені відомості фахової літератури з історії нотації, які видобудовують послідовний творчий процес зазначеної ділянки. Визначено зв'язок греко-візантійської літургійної музики з українською монодійною практикою. Зроблено порівняльний аналіз піснеспівів української монодії та відповідного репертуару у руському невменному записі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему осмислення шенкеріанської дидактики елементарного контрапункту на базі інтонаційної теорії. Вживання принципу взаємозв'язку тривалості та висоти дозволило перетворити концептуальну структуру елементарного контрапункту, систематизувати методичні та лінеарні фігури як елементи інтонаційного словника строгого стилю. На підставі аналізу фігур строгого стилю встановлено, що зі зменшенням тривалості зростає здатність ноти утворювати дискорданс, але зменшується її мелодичний потенціал. Проведено хронологічне дослідження, що локалізувало розрив між реальним і "шкільним" стилем на етапах консервації та канонізації про поліфонію. Запропоновано модель взаємодії прекомпозиційних засобів строгого стилю, яка охоплює на потенційному рівні гамут і метричну спорідненість, на рівні актуалізації мелодичні фігури та метричні прогресії (лінійний шар), лінеарні фігури та парну координацію (лінеарний шар).

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний підхід до предмету дослідження з акцентом на функційному співвідношенні партій альта та фортепіано та виконавсько-інтерпретаційних параметрах. Континуум альтових сонат, створених протягом трьох з половиною століть, поділяється на дві історико-еволюційні хвилі. У межах першої (кінець ХVІІ - ХІХ ст.) акцентовано увагу на соціокультурних та естетичних передумовах формування й інтенсивного розвою жанру у множинності його індивідуально-стильових варіантів. Розглянуто найприкметніші взірці альтових сонат, створених у хронологічних межах романтичної та постромантичної доби, що належать М. Глінці, Н. Паганіні, Ф. Мендельсону, А. Рубінштейну, А. В'єтану, Й. Брамсу, Ф. Шарвенці, Р. Кларк. У межах другої хвилі (XX ст.) аналітичний матеріал умовно поділяється на: концертні сонати-діалоги, представлені творами П. Гіндеміта, А. Онегера, Д. Мійо, С. Василенка, В. Крюкова, В. Шебаліна, Б. Мартіну, А. Блісса, Дж. Рошберга, З. Ткач, О. Арутюняна, та симфонізовані сонати-монологи, які визначають драматургічну фабулу творів Д. Шостаковича, С. Беринського, В. Бібіка, Б. Фроляк, В. Степурка. Запропоновано виконавсько-інтерпретаційний дискурс, де концептуальні та стильові аспекти вищезгаданих творів розглядаються під знаком пошуку шляхів найбільш адекватного донесення авторського задуму до слухача.

  Скачати повний текст

Вивчено жанрову поетику російського композитора другої половини XX ст. М. Сидельникова (1930 - 1992 рр.) в аспекті музичних і літературних жанрових областей. Розкрито суть поняття жанрової поетики як домінантного принципу мислення композитора. Розглянуто сучасні теорії щодо поняття "жанр" стосовно наявності у музичній практиці множини. Створено типологію взаємодії жанрів з урахуванням її нового виду - жанрової конкуренції, притаманну творчості композитора. Визначено, що художня реалізація основного принципу жанроутворення М. Сидельникова зумовлена естетико-світоглядною позицією, суттю якої було збагнення універсального та реалізованого композитором через символ лабіринту. Проаналізовано його твори основних періодів творчості - концерт для дванадцяти солістів "Російські казки" (1968 р.), хорова кантата "Таємні розмови" (1975 р.), вокальний цикл на вірші В. Хлєбнікова "У країні осоки та незабудок" (1978 р.), роман-симфонія для фортепіано соло "Лабіринти" (1992 р.) та виявлено основний принцип жанрової поетики, який запропоновано розглядати як жанровий парадокс. Проаналізовано механізм дії жанрового парадоксу та розроблено його поняття як авторської стратегії побудови художньої цілісності, що грунтується на конкуренції жанрових множин.

  Скачати повний текст

Розглянуто фортепіанну творчість представників львівської композиторської школи як цілісного явища. Стильовий аспект розкрито через зіставлення трьох рівнів: стиль епох, школи або напрямків та самого автора. Визначено поняття жанрово-стильової моделі та запропоновано методику моделювання жанрово-стильової основи музичних творів. Проаналізовано сольні п'єси для фортепіано львівських композиторів, що охоплюють мініатюри, складні одночастинні та циклічні композиції, зокрема, варіаційні, сюїтні, партитні, сонатні. Представлено повну панораму жанрово-стилістичних особливостей фортепіанних творів львівських композиторів. Введено поняття самодостатності музичного твору, розроблено детальну систему співвідношень і взаємозв'язків між сюїтами, партитами та сонатами.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження фортепіанної творчості видатного українського композитора В. Борисова (1901 - 1987) у контексті естетико-стильових напрямів музичного мистецтва України XX ст. з урахуванням соціокультурної ситуації даного періоду. Висвітлено естетичні засади творчості композитора, розкрито художню цінність фортепіанного доробку митця. На матеріалі фортепіанних творів В. Борисова (трьох концертів для фортепіано з оркестром, збірок "Дитячий зошит" і "Шість характерних п'єс для фортепіано", поліфонічних циклів, "Етюдів оптимізму" для фортепіано та камерного оркестру) виявлено особливості авторської трансформації усталених жанрових моделей. Досліджено стильову еволюцію митця, пізній стиль композитора визначено як кульмінаційний етап розвитку його творчої особистості, своєрідний прорив крізь "комплекс генерації". Висвітлено суттєвий внесок музичної творчості В. Борисова у розвиток українського фортепіанного мистецтва.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці теоретичних положень ігрових структур в музиці на основі екстраполяції загальних ігрових принципів в галузі музичної творчості. Досліджено етапи формування європейських концепцій гри. На основі положень філософсько-естетичних ігрових теорій визначено сучасне розуміння гри як універсалії. Розкрито за множинністю зовнішніх ігрових модифікацій наявність спільних ігрових принципів. На основі іманентних ігрових закономірностей вичленовано можливі варіанти структури гри. Теоретично розроблено і введено поняття "ігрової структури в музиці"; запропоновано типологізацію ігрових структур за принципами взаємодії їх складових елементів: ігрова структура "змагання" (принцип змагання), ігрова структура "мозаїки" (принцип комбінаторики), ігрова структура "містифікації" (принцип амбівалентності). Розроблену методику аналізу за допомогою ігрових структур апробовано на матеріалі фортепіанного циклу "П'ять пальців" та "Гімну" з "Серенади in A" І.Стравинського; Сонати для скрипки і фортепіано G-dur, Концерту для фортепіано з оркестром G-dur М.Равеля; Концерту N2 для скрипки з оркестром М.Скорика.

  Скачати повний текст

Наведено і систематизовано концептуальні основи індивідуалізації навчання у вищій школі США, охарактеризовано прикладні моделі їх реалізації в процесі підготовки майбутнього учителя і визначено цілісну систему умов, необхідних для ефективного застосування даних моделей в українській системі вищої освіти. Розкрито структуру та зміст індивідуалізованої системи навчання на основі вивчення теоретичних моделей куррікулуму, який в американській вищій школі являє собою єдність особистісно орієнтованих цілей навчання; змісту навчання, відібраного відповідно до цілей; педагогічних стратегій засвоєння змісту і досягнення цілей навчання та критеріїв оцінки. Обгрунтовано першочергові задвання, які слід вирішити дляб забезпечення ефективного функціонування американських моделей в українських педагогічних вузах і визначено напрями подальших досліджень у сфері індивідуалізації навчального процесу як оптимального шляху вирішення головної вимоги сучасності - підготовки творчої особистості фахівця, здатного до самореалізації та самовдосконалення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано провідні художньо-естетичні тенденціїпершої третини XX ст, що стали важливим стилеутворювальними фактором творчих пошуків Шимановського, виявлено особливе місце камерно-інструментальних жанрів у його творчому доробку. Стиль композитора "акумулював" різні традиції, пошуки та варіанти стилістики. Хоча кожен з періодів творчості Шимановського має власну специфіку, завжди зберігаються стабільні риси стилю творів автора. Досліджено твори для скрипки і фортепіано, а також два квартети, які відображають головні етапи творчої еволюції композитора.

  Скачати повний текст

Досліджено концертмейстерську діяльність піаніста як феномен ансамблевої творчості, яку розглянуто в аспекті науково-класифікаційних настанов та художньо-творчої орієнтації на виконавську цілісність унікальності інтерпретації авторського задуму. Ансамблеву творчість концертмейстера представлено як узагальнення досвіду піаніста та виконавців на струнно-щипкових народно-академічних інструментах. Обгрунтовано концепцію концертмейстерської майстерності як носія режисерських функцій у виконавському процесі. На базі поєднання музикознавчих і культурологічно-етимологічних підходів наведено нову методику (тонус-ідея). Усвідомлення художнього цілеспрямування діяльності піаніста-концертмейстера запропоновано визначати як ансамблеву гру на основі тонус-ідеї виконавського рішення. Наведене поняття сприяє розвитку ідеї асаф'євського поштовху, початку розгортання живого процесу музикування. Введено класифікацію тембрально-фактурних якостей клавірного звучання в їх історично-генетичній обумовленості. Проаналізовано твори В.Івка, Б.Міхеєва, А.Білошицького. В.Підгорного, В.Власова. О.Циганкова для народних інструментів і фортепіано, які були виконані на Міжнародних і Національних конкурсах, фестивалях, концертах, хоча специфіка їх ансамблевого співвідношення з клавіром у музикознавстві не вивчалась.

  Скачати повний текст

Вперше докладно та всебічно проаналізовано піаністичну реформу Мусоргського та її вплив на подальший розвиток фортепіанного мистецтва. Висвітлено шлях композитора до піаністичної реформи та її обумовленість характерними рисами його особистості, пов'язаними з відмінними акцентуйованими якостями темпераменту митця. Розглянуто проблему використання Мусоргським виразових можливостей свого "нового" фортепіано для розбудови музичної форми та досліджено основні тенденції в інтерпретації найвидатнішого фотепіанного твору Мусоргського - "Картинки з виставки".

  Скачати повний текст

Внесено пропозиції щодо розробки технології збагачення комплексних флюоритових руд двох родовищ України на основі встановлення закономірностей та залежностей селективності розділення мінералів від їх структури й адсорбції поверхнево-активних речовин. Визначено основні показники, що впливають на процеси флотації флюориту, кварцу, польових шпатів. Вперше сформульовано механізм дії талактаму як колектора длязбагачення комплексних флюоритових руд, а також модель флотації кварцу, польових шпатів на підставі визначення енергії нижчих вільних та вищих зайнятих молекулярних орбіталей.

  Скачати повний текст

Досліджено поетику камерно-вокальної лірики Ф.Пуленка. Розкрито властивості вокальної мелодії та фортепіанного супроводу, їх співвідношення та рольові функції відповідно до характеру поетичних образів і стильової своєрідності поетичної мови. Простежено зв'язок вокальних творів Ф.Пуленка з корінням національної музичної культури, зокрема з традицією французської chanson. Виявлено принципи циклізації вокальних мініатюр композитора. Розглянуто динаміку авторських художніх прийомів у контексті індивідуального поетичного стилю. Запропоновано нову періодизацію вокальних творів, створених Ф.Пуленком для голосу та фортепіано. Результати проведеного дослідження можуть бути використані в навчальних курсах "Історія світової музичної культури", "Аналіз музичних творів", "Історія і теорія музичного виконавства", а також для професійної підготовки музикознавців, композиторів, музичних критиків і виконавців у класах камерного співу та концертмейстерської майстерності.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічні проблеми теорії виконавства, виявлено тенденцію внутрішньої спорідненості теоретичного та виконавського музикознавства на базі їх категоріального синтезу. Системний характер основних категорій теорії виконавства (інтерпретології) висвітлено у контексті порівняльного методу аналізу. Обгрунтовано шляхи, способи та можливості порівняльного аналізу як багаторівневої системи відносин: від композиторського тексту до виконавської драматургії та фортепіанної школи, від моделювання принципових відмінностей об'єктів та опису артефактів фортепіанного виконавства до виявлення національних традицій і культурно-історичного контексту. Розроблено й апробовано нові методики порівняльного аналізу (на матеріалі Великої сонати П. Чайковського ор. 37, Першої ор. 28 та Другої ор. 36 сонат С. Рахманінова для фортепіано) з використанням комп'ютерних технологій.

  Скачати повний текст