Охарактеризовано основні етапи дослідження даної теми, рівень її наукової розробки з використаннням великого комплексу історіографічних джерел. Проведено аналіз сучасної української історичної літератури з питань земельні реформи й їх наслідків, аграрної політики держави, господарювання та підприємництва селян за нових, ринкових умов, селянської кооперації, еволюції землеволодіння та землекористування, селянських рухів та ін. Вивчено питання соціальної історії селянства: його ментальність, соціальну поведінку, світобачення й уявлення. Показано перехід від описової історії побуту до аналітичного вивчення психологічних, демографічних і культурних сюжетів. Висвітлено сутність інституціоналізації та проаналізовано діяльність Інституту історії України НАНУ, Наукового товариства істориків-аграрників і Науково-дослідного інституту селянства в Черкасах, інших осередків.

  Скачати повний текст

Здійснено філософський аналіз концепту слобожанської ментальності, формування та проявів феномену слобожанської ідентичності. Проведено порівняльний аналіз теоретичних підходів щодо ментальності. Досліджено дану ментальність через соціокультурні та мистецькі репрезентації в церковному будівництві та філософській думці. Установлено два типи таких репрезентацій у слобожанській ментальності, що характеризуються через уведення поняття стилю, а саме: бароко та народний стиль. Зазначено, що стиль інтерпретується як специфічна структурно-семіотична модель. У аспекті локальної ідентичності та стилю проаналізовано репрезентації слобожанської ментальності у візуальному та вербальних аспектах. Доведено, що гетьмансько-державний стиль (бароко) виступає як динамізуючий фактор національного буття, а народний стиль - як гармонізуючий у просторово-часовій локалізації на Слобожанщині XVII - XVIII ст. Показано, що оскільки опозиція бароко - народний стиль, то він виступає аналогом відомих культурологічних дихотомій на позначення динаміки - стабільності, а слобожанська культура завдяки відкритості, діалогізованості та толерантності свого дискурсу належить до таласократичного типу культури.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен ментальності та смислове поле галицького художнього менталітету, реалізовано в концептуально-семантичній і лексичній площинах жанру інструментального концерту у творчій практиці представників трьох композиторських поколінь львівської школи останньої третини XX - початку XXI ст.: старшого (Д.Задора, Г.Ляшенка, М.Скорика, А.Нікодемовича), середнього (В.Камінського, Ю.Ланюка, О.Козаренка, О.Криволапа, Б.Фроляка), молодшого (Л.Сидоренка). Розглянуто механізм впливу маргінальної свідомості на смисловотвірні процеси в інструментальній музиці, висвітлено сучасні дефініції багатоскладової категорії "ментальність" та її визначальний компонент "художня ментальність". Ментальна парадигма західноукраїнського культурного ареалу зумовила формування нового концептуального простору та принципів його реалізації у концертних і камерно-ансамблевих жанрах. На рівні смислоутворення - це ідеї національної самоідентифікації, відродження духовних універсалій, оновлення ліричної сфери, іронічної смислогри. Відзначено утворення полінаціонального, асимілятивного типу культури, передусім, музичної, в якому взаємодія самозануреності та відкритості реалізувалась через естетичну категорію "концертність". Унікальні за лексичною та смисловою структурою концерти представників львівської композиорської школи останньої третини XX ст. виявили органічне поєднання раціоналізму та межово суб'єктивних рефлексій, утворення нового, яскраво самобутнього пласту у парадигмі українського інструментального концерту.

  Скачати повний текст

Визначено ідейно-естетичні й історіософські засади історичної белетристики І.Филипчака, проаналізовано поетику його повістей у контексті традицій історичного жанру. З'ясовано жанрову приналежність творів, розглянуто співвідношення історичної "правди" та тенденцій у таких аспектах, як історична ментальність, стереотипи, проблема "свого - чужого", образ давнього суспільства та держави, проаналізовано форми викладу та позиції наратора. Удосконалено концепцію героя, уточнено часопросторові характеристики, розглянуто особливості сюжету й інші складові композиції історичних повістей письменника.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз концепції особи в українознавчо-освітніх дослідженнях С. Русової. Доведено, що її твори є важливим джерелом української освітньої думки, яке містить ідеї та підходи, що відповідають потребам сучасної трансформації системи освіти в Україні. Встановлено, що як предмет українознавчо-філософського аналізу освіти погляди С. Русової недостатньо досліджені. Відзначено щодо наявності спроб, зроблених з метою визначення особливостей світоглядно-філософського підгрунтя творів С. Русової та тлумачення в них особи. Зазначено про методологічну значущість для освіти та виховання особи ідей С. Русової, яка визначається їх пиродовідповідним, державницьким, правовим і гуманістичним змістом відповідно до єдності концентрів: Україна - етнос; Україна - природа; Україна - мова; Україна - нація та держава; Україна у міжнародних відносинах; Україна - ментальність, доля; Україна - історична місія. Обгрунтовано, що людина постає в освітній системі С. Русової як мікрокосм і розглядається у аспекті її суті, саморозвитку. Відзначено, що С. Русова ототожнює тип нової людини з сильною національно-орієнтованою особистістю, яка занурена в глибини національного світобачення, а також широко відкрита до досягнень європейської духовної культури. Визнаючи людський організм фізіологічним носієм, суть особи С. Русової вбачала у соціокультурній діяльності, яка спрямовує здібності організму до реалізації у певному національно-культурному середовищі. Розкрито вирішальну роль освіти як основного способу включення людини в соціокультурний простір та способу засвоєння загальнолюдських і національних моральних цінностей і норм у становленні особи. Згідно з вченням С. Русової, саме школа є одним з могутніх факторів виховання особи, формування її життєвих компетентностей і орієнтирів, духовності, моральності, національної гідності та патріотизму. Враховуючи залежність освіти від держави, вирішення проблеми соціокультурного спрямування освіти С. Русова знаходила в її гуманітаризації. Показано теоретичну та практичну значущість одержаних результатів і можливості їх використання для подальшого дослідження освітніх процесів в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено та проаналізовано підприємницьку сферу сучасного українського суспільства, зокрема, в аспекті виявлення ментального чинника (МЧ) підприємництва. Обгрунтовано значущість вивчення суспільних явищ, зокрема підприємницького, через ментальний феномен. Визначено підприємницьку ментальність (ПМ) як складову економічної ментальності та ментальності в цілому. Здійснено концептуалізацію ментального виміру підприємництва, описано модель МЧ сучасного підприємництва в Україні. Розкрито фактори, що сприяли формуванню особливостей ПМ держави. Висвітлено еволюцію вітчизняної ПМ за 10 - 15 років, наведено прогнози на подальший розвиток підприємницького середовища України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням генези та функціонування ментальності у феноменах духовного буття нації, зокрема, впливу ментальності на формування політичної культури нації. Розглянуто чинники, які призводять до виникнення певної ментальності - політичні, соціопсихічні, мовні, культурні. Політичну культуру подано як феномен духовного буття, що зумовлений типом пануючої ментальності у даному суспільстві. На підставі аналізу історичних і сучасних поглядів на цю проблему зроблено висновок про необхідність урахування ментальних традицій нації у розбудові демократичної політичної культури заради утвердження громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено метатеорію свідомості в аксіологічних вимірах духовно-культурного життя, умови специфічно-унікального буття людини в реаліях соціальної дійсності. Обгрунтовано положення, що зміст свідомості як феномен буття характеризується взаємодією в ній внутрішнього та зовнішнього, суб'єктивного й об'єктивного досвіду в його індивідувальних і суспільних трансформаціях. Важливим аспектом онтології свідомості є предметність, визначеність ціннісних орієнтацій, що утворює ідеал особистості. Розкрито суть свідомості у співвідношенні з понятттям "ментальність", наявність якого зумовлює феномен національної свідомості. Доведено, що національно свідома людина втілює до практики національного буття загальнолюдські цінності.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто мовний образ парубка у фольклорних та етнографічних текстах від найдавніших часів до XX ст., в яких опосередковано відображено ментальність українського народу. Зроблено наукову інтерпретацію мовних засобів у фольклорних та етнографічних текстах, які позначають різні аспекти мовного образу парубка. Виявлено основні слова та лексико-синтаксичні конструкції, що виражають складники даного образу, їх семантичну структуру. Проаналізовано значення вербально виражених культурологічних елементів, зроблено моделювання типового стереотипу молодого неодруженого чоловіка в українській мовній картині світу. В науковому дослідженні використано записи українських фольклорних та етнографічних текстів, дані тлумачних і культурологічних словників. Мовні засоби народних текстів проаналізовано у контексті щоденного, наївного знання українців із урахуванням культурологічного, психологічного й аксіологічного елементів. Встановлено, що мовний образ парубка творить скадну систему взаємопов'язаних та взаємозумовлених характеристик (ознаки, кількість, часопростір діяльності, функції), більша частина яких пов'язана з семантикою "реалізація головної мети молодого неодруженого чоловіка - створити сім'ю". Виявлено, що фольклорні тексти виражають переважно позитивну оцінку даного фрагмента української мовної картини світу, названого різними лексемами, що пов'язано зі семою " посередництво між людьми і божественною силою", яку містять номени на позначення молодого неодруженого чоловіка. Показано, що використання етнолінгвістичного підходу до вивчення мовних засобів з використанням різнопланових мовних даних дозволило найбільш повно реконструювати мовний образ парубка, визначити його стереотипні риси та виокремити аксіологічний елемент досліджуваних лексем.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено суть понять "ментальність", "музична ментальність", охарактеризовано структуру та зміст музичної ментальності. Відзначено, що її структура містить різні музичні та загальнокультурні пласти духовності певного народу, нації, соціальної групи, окремої особистості, однак універсальну значущість мають компоненти: музичні сприймання, мислення та стереотипи. Значну увагу приділено характеристиці музичної ментальності як об'єкту соціально-філософського дослідження. Розкрито різні погляди на її суть. Стверджено, що музична ментальність зумовлюється соціальними умовами життя суспільства та відображає зміни, які в них відбуваються, а також впливає на ці процеси з застосуванням художніх засобів та детермінується світоглядними та ідеологічними принципами, характерними для певного народу, нації, соціальної групи у відповідну історичну епоху. Зазначено, що музична ментальність формується та розвивається у процесі музично-історичної практики і є продуктом еволюції музичної діяльності, яка відбувається в межах естетичної свідомості. Стверджено, що однією з важливих особливостей музичної ментальності є її інтегруюча суть - здатність поєднувати найсуттєвіші риси культури певного народу, нації, соціальної групи у певний період їх розвитку.

  Скачати повний текст

На основі міждисциплінарного підходу досліджено вплив етнонаціональних чинників на процеси українського націєтворення, розроблено критерії поліетнічності суспільства, вказано на актуалізацію іноетнічного чинника як самостійного комплексного явища в суспільному житті країни загалом і в націєтворчих процесах зокрема. У контексті національного характеру українців, персоніфікованого прояву етноментальності розглянуто ментальність української еліти, світоглядні засади самоорганізації національного буття. На основі врахування етнонаціональних чинників з'ясовано перспективні моделі національного самовизначення українського народу: поліцентричну, яка грунтується на різнокомпонентності українського суспільства та культивуванні плюралізму в усіх його сферах, та етноцентричну, яка обумовлена націєтворчою роллю титульного етносу та домінуванням у суспільній організації української традиції.

  Скачати повний текст

Встановлено, що міжнародна ізоляція як явище міжнародних відносин є станом, створеним внаслідок застосування з боку міжнародної спільноти масштабних санкцій, зокрема, заборон та обмежень у політичній, економічній, культурній та інших сферах життєдіяльності. Причинами ізоляції чи накладення санкцій є порушення визначених норм поведінки у міжнародних відносинах. Її негативними наслідками є уповільнення темпів політичного, економічного, соціального, культурного, наукового та духовного розвитку, що призводить до спаду виробництва, зростання безробіття, розвитку тіньової економіки, криміналізації суспільства, негативно впливає на ментальність населення, посилює самоізоляцію. Зазначено, що Союзна Республіка Югославія є прикладом країни, яка пройшла через суворі санкції, цілковиту та тривалу ізоляцію та зуміла подолати її наслідки за допомогою конкретних заходів у внутрішній і зовнішній політиці. Умовами подолання наслідків міжнародної ізоляції стали трансформація політичної та економічної систем СРЮ, відновлення двосторонніх відносин з державами світу, членство у міжнародних організаціях та пожвавлення регіональної співпраці.

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс мовних засобів вираження аксіологічно-прагматичних характеристик рекламного тексту (РТ) (дискурсу). Визначено характер аксіологічної спрямованості РТ, лінгвальні й екстралінгвальні чинники її формування. Обгрунтовано основні параметри опису рекламних дискурсів. Розкрито принципи добору й особливості функціонування мовних одиниць і конструкцій у РТ з урахуванням прагматичної інтенції адресанта. Охарактеризовано систему міжрівневих експліцитних та імліцитних засобів вираження категорії оцінювання у РТ (лексика, фразеологія, синтаксис), виявлено найбільш типові з них. Проаналізовано зв'язок категорії оцінювання з такими прагмалінгвістичними параметрами, як експресивність, аргументованість, ментальність, гендерність і паравербальними засобами, розкрито його вплив на сприйняття рекламного дискурсу цільовою аудиторією. Досліджено характерні стилістичні засоби та прийоми вираження категорії оцінювання у РТ (дискурсі). Проаналізовано специфіку функціонування мовних одиниць з урахуванням можливості маніпуляції оцінною інформацією.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й опрацьовано методичні положення та практичні заходи щодо розвитку існуючого стилю державно-управлінської діяльності. Визначено основні етапи виникнення та розвитку поняття "стиль" у філософії, риториці, етиці, філології, естетиці, стилістиці, психології та управлінні як первинної категорії стосовно стилю державно-управлінської діяльності. Запропоновано визначати даний стиль як форму керівного впливу суб'єкта на об'єкт державного управління відповідно до об'єктивних закономірностей суспільного розвитку, інтересів держави та соціальних потреб громадян. З'ясовано, що на стиль такої діяльності впливають певні передумови, а саме: рівень демократизації суспільного життя, законодавчо закріплені норми, належність органу державного управління до цивільної або воєнізованої структури, надзвичайна ситуація, мирний або військовий час, національна ментальність. На підставі аналізу взаємозв'язку понять "стиль керівництва" й "організаційна культура" обгрунтовано доцільність розмежування трьох рівнів стилю державно-управлінської діяльності - загальнодержавного, організаційного й індивідуального. З'ясовано, що на стиль державно-управлінської діяльності загальнодержавного рівня впливають певні чинники, а саме: ступінь складності вирішуваних завдань, політичний режим, рівень економічного розвитку країни, реальний ступінь забезпечення прав і свобод людини, імідж країни на міжнародному рівні, ступінь координованості роботи гілок влади, національна свідомість і патріотизм громадян. На стиль організаційного рівня впливає специфіка державно-управлінської діяльності, законодавче регулювання державно-управлінських відносин, організаційна культура. Стиль індивідуального рівня характеризується впливом законодавчо закріплених норм поведінки службовців, індивідуальних характеристик і ціннісної орієнтації особистості, виховання, компетентності, комунікативності, досвідченості, управлінського стиля більш високого рівня керівництва. Обгрунтовано основні напрями трансформації стилю державно-управлінської діяльності індивідуального й організаційного рівнів. Виявлено характеристики існуючого та необхідні ознаки перспективного стилю діяльності органів влади. З використанням методики проведення типового дослідження існуючого стилю державно-управлінської діяльності, з урахуванням особливостей функціональної сфери наведено схему послідовності етапів діагностування та забезпечення розвитку з метою підвищення дієвості органів державного управління та місцевого самоврядування.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-антропологічний аналіз світоглядних особливостей українського національного характеру за умов культурної глобалізації. Розкрито суть понять "національний характер", "українська ментальність", "український менталітет". Проаналізовано основні теоретичні здобутки у вивченні української ментальності. Сформовано концепцію змісту національного характеру, що змінюється у різні періоди. Згідно з національним ідеалом людина пов'язує себе через спорідненість з пращурами та нащадками з подіями, що формували їх характер. Відзначено, що уявлення про характер народу є колективною уявою даного народу, оскільки взаємозв'язано з його безпосереднім буттям у межах певного етносу, поняття національного характеру є дотичним до поняття світогляду та відрізняється від ментальності. Досліджено національний характер як систему рис, що виникає внаслідок усвідомлення людиною свого буття у межах певного етносу та своєї причетності до нього, відчуття зв'язку свого буття з історією певного народу.

  Скачати повний текст

Досліджено явище символізму у філософській культурі України. Охарактеризовано різні підходи до проблеми символу в європейській філософській думці. Вивчено гносеологічну природу символу, його зміст, функції та особливості динаміки символу в процесі становлення та розвитку української філософської культури. Розкрито символіку міфологічного світогляду праукраїнців. Визначено місце, роль та значення символу в філософській культурі Києворуської доби та доби першого українського Відродження. Доведено, що основними символами, які відображають українську ментальність, є символи світла, софійності, Людини, слова, серця (душі). На підставі аналізу творів Г.С.Сковороди показано, як за допомогою символів філософ здійснює сходження від поняття до образу. Розкрито структуру символу в романтичній традиції на основі проведеного дослідження символічного світобачення романтиків: М.Гоголя, П.Юркевича, О.Потебні, П.Куліша.

  Скачати повний текст

Розглянуто соціально-політичні, соціально-виробничі, соціально-побутові, соціально-культурні явища та процеси, що відбувалися в українському селі впродовж трьох останніх десятиліть існування тоталітарного режиму у СРСР. Визначено роль сільського соціального критерія у формуванні та розвитку суспільно-політичного ладу у СРСР. Розкрито суперечливу політику компартійної номенклатури щодо активізації у сільськогосподарському виробництві людського фактора, усунення суттєвих відмінностей між містом і селом. Доведено доцільність соціального перевлаштування українського села та запровадження загальної обов'язкової середньої освіти. Проаналізовано форми суспільно-політичної та трудової активності українського селянства, його громадський побут, сімейний уклад, ментальність, ставлення до влади, духовне життя. Визначено соціальні причини кризових явищ в аграрному секторі економіки наприкінці 1980-х рр. Наведено рекомендації щодо використання уроків минулого у сучасній аграрній та соціальній політиці Української держави.

  Скачати повний текст

У дисертації осмислюється поняття "ментальність", його значення та місце у системі наукових категорій, проаналізовано становлення зазначеного поняття з виділенням основних етапів даного процесу, виявлено методологічну специфіку дослідження ментального феномена філософією та конкретними науками, класифіковані існуючі дефініції категорії "ментальність", визначено родо-видові відзнаки ментального феномена, виділено структурні рівні етнічної ментальності. Визначено місце етноментальності серед феноменів духовного життя суспільства. Зроблено спробу виділити основні риси української етноментальності, здійснено аналіз меж ефективного використання нормативного і емпіричного методів дослідження етнічної ментальності, здійснено осмислення праксіологічної функції етноментальності, її значення для соціальних реформ взагалі і зокрема в Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми впливу соціокультурних чинників на формування та прийняття політичних рішень. Політичне рішення досліджено з позицій структурно-діяльнісного підходу, що уможливлює виділення у його структурі трьох універсальних системних утворень: 1) соціальні суб'єкти (агенти, актори), які вступають у 2) соціальну взаємодію (суб'єкт-об'єктні зв'язки), яка детермінується та опосередковується 3) системою цінностей, норм і правил. Досліджено механізм соціокультурної детермінації політичного рішення, що включає два основних компоненти: культуру, яка позиціонує та ідентифікує суб'єкта політичного рішення з відповідними цінностями, нормами, що засвоюються ним у процесі соціалізації, та соціальну структуру, включення в яку відбувається через комунікацію. Запропоновано комплексну соціологічну концепцію багаторівневого впливу соціокультурних чинників на процеси формування та прийняття політичних рішень, обгрунтовано необхідність врахування соціокультурних детермінант під час формування суспільно важливих політичних рішень. З'ясовано специфічні риси суб'єктів прийняття політичних рішень в Україні на фоні національних суспільних особливостей соціокультурного контексту трансформаційного періоду та визначено основні соціокультурні чинники впливу на прийняття політичних рішень, зокрема межі впливу політичної еліти, груп інтересів і тиску, а також суспільна ментальність.

  Скачати повний текст