Вирішено теоретико-прикладні проблеми формування фінансового механізму екологічно збалансованого лісокористування. Розглянуто роль лісових ресурсів в еколого-економічній безпеці. Проаналізовано використання та відтворення лісових ресурсів на загальнодержавному та регіональному рівнях. Оцінено фінансове забезпечення цих заходів. Проаналізовано фінансові інструменти у сфері лісокористування та розроблено пропозиції щодо вдосконалення оподаткування лісового господарства шляхом посилення стимулювальної функції податків. Розрито суть поняття "фінансовий механізм екологічно збалансованого лісокористування", визначено його основні складові. Розглянуто принципи інвестування лісового господарства та запропоновано форму звітності про використання інвестицій. Удосконалено форму регіонального управління природоохоронною діяльністю на базі створення нових організаційних структур та їх співпраці у галузі регіонального розвитку, що дозволить здійснювати та контролювати господарські дії для забезпечення екологічно збалансованого розвитку регіону. Обгрунтовано шляхи підвищення ролі органів місцевого самоврядування у формуванні екологічно збалансованого лісокористування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан лісокористування в Карпатському регіоні. Досліджено основні підходи до оптимізації лісокористування, особливості ведення лісового господарства у гірських регіонах. Запропоновано класифікацію чинників впливу на його еколого-економічну ефективність та концептуальний комплексний підхід до вибору процесу лісокористування, який підлягає оптимізації. Запропоновано систему альтернативних економічних критеріїв. Визначено екологічні обмеження цільових функцій відповідно до екологічної стиглості насаджень. Для вибраних ділянок одержано функції, які описують та імітують процес їх росту.

  Скачати повний текст

Удосконалено еколого-економічну сутність трансформації відносин власності у системі управління власністю, розкрито зміст роздержавлення та приватизації у сфері використання та відтворення лісових ресурсів. Визначено специфіку лісогосподарського підприємства, запропоновано механізм комерційного лісорозведення. Удосконалено існуючі методичні положення нормативної грошової оцінки земель лісового фонду. Обгрунтовано методичні підходи щодо урахування у складі плати за показником пені фактора конкурентності, побічного лісокористування та екологічної складової, а також встановлення орендної плати. Розроблено структурно-функціональну схему формування та регулювання організаційно-економічного механізму екологічно орієнтованої трансформації форм власності на ліси та лісогосподарювання. Визначено напрямки удосконалення кадрового та консультаційного забезпечення процесу реформування лісоземельних відносин.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні засади екологізації виробництва лісового комплексу України, визначено напрямки його модернізації на стадії формування ринкових відносин, базуючись на засадах сталого розвитку. Розкрито зміст поняття "екологізації виробництва" стосовно лісового комплексу, обгрунтовано пропозиції щодо підвищення лісистості території, зростання продуктивності лісів та поліпшення їх природозахисних функцій, виявлено резерви для збільшення площі лісового фонду. Визначено організаційно-економічний механізм екологізації лісового комплексу, основними важелями якого є фінанси, плата за ресурси, плата за відшкодування збитків внаслідок забруднення, науково-обгрунтовані нормативи лісокористування, стимулювання лісоохоронних заходів. Відзначено, що складовою частиною даного механізму є система необхідних індикаторів та показників, узгоджених з існуючою у країні системою статистичної звітності та міжнародними аналогами.

  Скачати повний текст

Розглянуто чинники й особливості формування лісового господарства регіону. Розкрито теоретичні основи розвитку на засадах невиснажливого лісокористування. Визначено роль лісових ресурсів у забезпеченні збалансованого соціально-економічного розвитку регіону. Проведено комплексний аналіз ефективності функціонування лісового господарства та проаналізовано зміни, тенденції його розвитку. Розроблено алгоритм розрахунку вартості відтворення одного гектара лісових культур приполонинських лісів регіону для відновлення верхньої межі лісів. Запропоновано модель переходу на самоокупність. Представлено модель вдосконалення існуючої маркетингової концепції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретико-методичні основи обліку й аналізу формування та використання лісових біологічних активів. Досліджено сучасний стан, тенденції, конкурентні переваги та можливості перспективного розвитку лісового господарства. Обгрунтовано необхідність визнання лісових ресурсів біологічними активами, розроблено концептуальні підходи щодо ведення бухгалтерського обліку лісових біологічних активів з включенням до балансу підприємства лісових насаджень різних вікових категорій. Уточнено порядок документального оформлення та відображення в примітках до фінансової звітності результатів вартісного оцінювання лісових біологічних активів. Проаналізовано біологічні активи у контексті їх потрійної сутності. Уточнено систему показників, які характеризують дані активи на різних рівнях проведення дослідження. Удосконалено систему обліково-аналітичного забезпечення інтенсифікації лісокористування, яка полягає у формуванні комплексного та розгорнутого інформаційного середовища, застосування якого дозволить підвищити ефективність управління формуванням і використанням лісових біологічних активів.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст еколого-економічної природи лісу як предмета, продукту та засобу праці, визначено роль і суть лісових ресурсів в соціально-економічній системі. Виявлено тенденції їх відтворення і використання, обгрунтовано основні напрямки реформування лісоресурсної складової природного комплексу регіону. Поглиблено теоретико-методологічні засади організації комплексного лісокористування, удосконалено систему його еколого-економічних показників, запропоновано новий методичний підхід щодо оцінки впливу екологічних факторів на навколишнє середовище в процесі діяльності лісогосподарських підприємств. На основі досягнень науково-технічного прогресу обгрунтовано напрямки удосконалення системи управління підприємствами лісового комплексу, зорієнтовані на поєднання спеціалізованих машин і механізмів та сучасних прогресивних технологій відновлення лісосировинних ресурсів і підвищення соціально-економічних функцій лісових насаджень.

  Скачати повний текст

З'ясовано місце та роль лісових ресурсів у системі факторів забезпечення збалансованого розвитку регіону. Обгрунтовано методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів як вихідної бази формування політики їх раціонального використання. Досліджено регіональну специфіку розвитку лісового господарства України, проведено комплексний аналіз сучасного стану лісокористування на Львівщині та показано наслідки його впливу на екологічну ситуацію. Зроблено оцінку соціально-економічної ефективності розвитку лісового господарства Львівщини. Визначено принципи та обгрунтовано концептуальні підходи щодо формування регіональної політики збалансованого лісокористування, розглянуто її місце у системі державної регіональної політики. Розроблено науково-методичні положення щодо регіональних програм збалансованого розвитку лісового господарства.

  Скачати повний текст

На підставі еколого-географічного та екоеволюційного підходів розглянуто ліси країни як компонент ноосфери та природну складову лісовиробничого комплексу (соціосфери). Поглиблено теоретико-методологічні та розроблено методичні основи еколого-географічного дослідження проблем сталого використання і відтворення лісу. Здійснено еколого-географічний аналіз еволюції лісокористування в Україні, використання і відтворення лісу за сучасних умов та розкрито науково-прикладні проблеми лісокористування. Розроблено типізацію і класифікацію ноосферних функцій лісів, класифікацію лісів країни за напрямами та режимом господарського використання. Обгрунтовано напрями її впровадження у практику в контексті сталого розвитку України.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано зв'язок між структурою та станом лісів, нормуванням запасу та моделлю раціонального лісовикористання. Вперше у теорію лісівництва введено нову категорію "рівень продуктивності деревостану", яка є поєднанням бонітетної класифікації з типологічною. Даною категорією доповнено структуру постійної господарської секції, що дозволило модифікувати організацію використання лісових ресурсів і виявити резерви для підвищення концентрації запасу деревостану. Вперше розроблено багаторівневу систему прогнозу продуктивності соснових і букових деревостанів за критерієм максимального обсягу лісовикористання з урахуванням різних режимів ведення лісового господарства. Аналітично описано закономірності накопичення запасу деревостанами у різних класах бонітету за різних лісорослинних умов у вигляді моделей динаміки основних таксаційних показників і двовимірних розподілів кількості дерев за висотою та діаметром. Удосконалено нормативи прогнозу продуктивності лісових насаджень шляхом систематизації їх за рівнем продуктивності та визначення кількості (для сосни - 6, бука - 4). У межах рівнів продуктивності виділено стани (оптимальний, субоптимальний, критичний) деревостану як наслідок різного за інтенсивністю ведення лісового господарства. Відзначено, що на відміну від існуючих запропоновані нормативи продуктивності пов'язують систему лісогосподарських заходів з реальними грунтово-кліматичними умовами. Удосконалено методичний підхід щодо оптимізації обсягу рубок головного користування лісом за критерієм максимального використання приросту в агрегованому на типологічних засадах господарстві за умови зменшення частки тимчасових господарських секцій. Доведено, що впровадження нової методики дозволяє у 2 - 3 рази підвищити продуктивність використання ресурсів стиглого лісу за оборот рубки. Запропоновано методику розрахунку віку господарської, якісної та технічної стиглості. З'ясовано, що урахування рівня продуктивності деревостану дозволяє запобігти завищенню віку стиглості для насаджень, які характеризуються нижчою за оптимальну потенційною продуктивністю за конкретних лісорослинних умов. Встановлено закономірності розподілу корельованих таксаційних ознак. Розкрито зміст 14-ти параметрів теоретичної поверхні розподілу кількості дерев за висотою та діаметром у динаміці, які використано для аналітичного розрахунку відпаду повних деревостанів та імітаційного моделювання оптимальної вибірки у зріджуваних насадженнях.

  Скачати повний текст

Виконане індексування інтенсивності вітровальності виявило наявність тісного кореляційного зв'язку між висотою над рівнем моря та індексами вітровалонебезпечності. Залежність апроксимується рівнянням параболи другого порядку і має особливості для кожної територіальної частини регіону. Зафіксовано достовірні показники залежності індексів вітровальності від експозицій схилів. Виділено і описано шість районів у межах від району з особливо високою вітровалонебезпечністю до району з незначною вітровалонебезпечністю. Проведене районування вперше дало можливість порівняльної оцінки окремих територій Українських Карпат за їх вітровалонебезпечністю, що забезпечує відповідну диференціацію систем лісокористування. Виконані в цьому аспекті, із застосуванням методу індексації, дослідження впливу основних лісогосподарських заходів (суцільних, вибіркових санітарних, прохідних рубок, будівництва доріг, прокладання ліній електропередач, нафто- і газопроводів) показали, що вітровалостійкість деревостанів у зоні їх впливу знижується на 40-70%.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методологічні та практичні підходи щодо розробки ринково-орієнтованої стратегії формування лісоресурсного комплексу України як передумови його сталого (екологічно збалансованого) розвитку. Поглиблено економічну сутність категорії "територіальний лісоресурсний комплекс", показано місце лісових ресурсів у структурі економіки, соціальної сфери й еколого-економічної безпеки. Розкрито сутність структурної реорганізації форм власності на землі лісового фонду і лісові ресурси. Удосконалено організаційно-економічний механізм функціонування лісового господарства, що враховує такі важелі: плату за спеціальне використання лісових ресурсів, цільове використання коштів, одержаних від зборів за лісокористування для забезпечення відновлення лісових насаджень, їх збереження й охорони, стимулювання суб'єктів господарювання за підвищення ефективності лісокористування та відповідальність за нанесення шкоди лісам. Вперше розроблено методичні підходи щодо проведення екологічного контролю використання лісових ресурсів з урахуванням лісівничо-таксаційних показників. Обгрунтовано основні напрямки реформування у галузі управління лісоресурсним комплексом. Поглиблено науково-методичні засади стратегічних напрямків сталого розвитку лісоресурсного комплексу, що враховують формування екологічно-спрямованої лісової політики, адаптацію комплексу до соціально-орієнтованої економіки, продуктивне зростання лісоресурсного потенціалу, збереження та відновлення біорізноманіття та створення сприятливих умов навколишнього середовища.

  Скачати повний текст

Вивчено екологічні особливості динаміки стану лісів Полісся та Лісостепу Київщини. Екосистемно описано причинно-наслідковий алгоритм динаміки стану лісів за їх продуктивністю та біологічною стійкістю залежно від впливу історичних, природних, соціально-економічних і технологічних факторів. Оцінено та класифіковано екологічні причини всихання сосняків різного походження всіх вікових груп. Виявлено синергічний ефект взаємодії несприятливих для лісу екологічних факторів, а саме: антропогенно порушених едафотопів, недотримання лісогосподарських норм догляду за лісом, кліматичних екстремумів, впливу шкідників і хвороб, конкуренції трав'янистої рослинності. Визначено вплив зазначених факторів на природне та штучне відновлення лісів, збереження біорізноманіття. Узагальнено науково-виробничий досвід з лісовідновлення та лісовирощування, розроблено систему шляхів і методів підвищення загальної продуктивності та біологічної стійкості лісів Київщини на засадах сталого лісокористування.

  Скачати повний текст

Встановлено біогеоценотичну обумовленість рекреаційного лісокористування. Розроблено методику та програмне забезпечення щодо визначення рекреаційного потенціалу лісів степової зони південного сходу України. Виявлено, що для досліджених лісонасаджень характерні більш високі оцінки санітарно-гігієнічних властивостей і стійкості до рекреаційних навантажень. Вивчено зміну екоморфної структури видового складу трав'янистого покриву ділянок лісонасаджень з різною стадією рекреаційної дигресії. Визначено зміни геліо- та гігроморфної структур видового складу трав'янистих рослин. Встановлено збільшення видової різноманітності трав'янистого покриву за помірних реакційних навантаженнях і значне збільшення долі рудерантів.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукових підходів до визначення побічного лісокористування та виробничо-ресурсного потенціалу, ефективності використання ресурсів і продуктів побічного лісокористування та проведеного дослідження запропоновано визначення понять "побічне лісокористування", "виробничо-ресурсний потенціал побічного лісокористування". Здійснено економічну оцінку експлуатаційних ресурсів та показано ефективність використання даного потенціалу Закарпатської області. Розкрито суть і основні компоненти механізмів екзогенного та територіального регулювання зазначеної ефективності, обгрунтовано організаційні й економічні заходи її підвищення. Відзначено, що розвиток побічного лісокористування сприяє збільшенню зайнятості, росту обсягів виробництва й експорту, доходів фізичних і юридичних осіб, надходжень до місцевих бюджетів.

  Скачати повний текст

Удосконалено положення про важливість водорегулюючої функції гірських лісів - впливу більш високої лісистості на водозбірних басейнах на зменшення поверхневого стоку у разі випадання загальних атмосферних опадів протягом року та паводкового стоку у разі суттєвих зливових опадів у літній сезон. Вперше встановлено фактичну лісистість південного макросхилу Кримських гір, як відособленої стокової території, представленої 33 різнозалісненими (від 12 % до 84 %) водозбірними басейнами основних річок першого порядку (83 % площі) та водозборами більш дрібних річок-водотоків приморської смуги. Розглянуто методику розрахунку показників рекреаційного лісокористування та запропоновано оцінку антропогенної порушеності водозбірних басейнів. Визначено, що у насадженнях ряду типів лісу норматив допустимих рекреаційних навантажень дорівнює нулю, тобто рекреаційне лісокористування недопустимо.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретико-методичних засад та розробленню науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення інституційного середовища системи управління лісовим господарством України на основі застосування науково-методичного підходу до оцінювання та діагностики системи управління лісовим господарством. У дисертації з'ясовано та уточнено сутність понять: «управління лісовим господарством», «управління лісами», «система управління лісовим господарством», «інститути в лісовому господарстві». Запропоновано визначення системи управління лісовим господарством як мережі взаємопов'язаних та взаємозалежних державних, громадських та приватних установ та організацій, які в умовах становлення та розвитку формальних та неформальних інститутів визначають особливості використання, відтворення, охорони та збереження лісів та правила взаємодії для досягнення еколого-економічної ефективності лісового господарства та суміжних галузей економічної діяльності. Конкретизовано сутність інституційного середовища системи управління лісовим господарством України. Проілюстровано еволюцію трендів та зростання участі зацікавлених сторін в управлінні лісовим господарством. Підсумовуючи аналіз теоретичних засад та науково-методичних рекомендацій до оцінювання систем управління лісовим господарством, у дисертаційній роботі вперше запропоновано науково-методичний підхід до оцінювання та діагностики системи управління лісовим господарством України на основі застосування індикаторів, які відображають ключові виклики удосконалення системи управління лісовим господарством та враховують основні елементи системи управління лісовим господарством: політико-правове та регуляторне забезпечення ведення лісового господарства, планування та процес прийняття рішень, їх впровадження, виконання і відповідність. У результаті апробації науково-методичного підходу та експертного оцінювання індикаторів встановлено, що система управління лісовим господарством України характеризується як «частково ефективна». Проведено соціально-економічне дослідження щодо готовності населення платити за гідрологічні та культурні послуги лісових екосистем із використанням методу умовного оцінювання та застосуванням кореляційно-регресійного аналізу. За результатами дослідження визначено, що готовність населення платити за гідрологічні послуги лісових екосистем є нижчою, ніж готовність платити за культурні послуги лісових екосистем та залежить від середньомісячного доходу респондента та місця проживання. Виходячи з цього, схеми плати за гідрологічні послуги лісових екосистем в Україні можна рекомендувати як локальні, в окремих районах із проблемами низької якості питної води. Для досягнення оптимальної лісистості території України, запропоновано використовувати державну схему плати за послуги лісових екосистем при реалізації заходів із заліснення малопродуктивних, деградованих земельних ділянок та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які не використовуються. Запропоновано інституційні зміни в системі управління лісовим господарством України, які відображають взаємопов‟язаність та взаємозалежність інституційного середовища лісового господарства. Розроблено логіко-змістову схему удосконалення системи управління лісовим господарством України. Встановлено, що для удосконалення інституту права в системі управління лісовим гоcподарством необхідним є прийняття Закону України «Про національну лісову політику», стратегії реформування та програми розвитку лісового господарства; інституту держави – перехід до роздільної моделі управління лісовим господарством, розмежування функцій контролю та господарювання; ринкових інститутів – розроблення системи заходів для стимулювання створення приватних лісів та механізму переведення самозаліснених сільськогосподарських ділянок у ліси, використання державного типу схеми за послуги лісових екосистем, неформальних інститутів – боротьба з корупцією у лісовому господарстві та сприяння формуванню громадянського суспільства; міжнародного інституту права – виконання міжнародних зобов‟язань у сфері лісокористування.^UThe dissertation is devoted to the study of theoretical and methodological bases and development of scientific and practical recommendations on improvement of the institutional environment of the forest governance system in Ukraine based on the application of the scientific and methodical approach to assessment and diagnostics of the forest governance system. The dissertation investigates and clarifies the essence of the terms: "forest management", "forest governance", "forest governance system", "forest institutions". It is proposed to define the term "forest governance system" as a network of interconnected and interdependent state, public, and private organizations, which under the conditions of formation and development of formal and informal institutions determine the features of forest use, reforestation, protection and preservation of forests and rules of their interaction in order to achieve environmental and economic efficiency of forestry and related sectors of economic activity. The essence of the institutional environment of the forest governance system of Ukraine is specified. The evolution of trends and the growing role of stakeholders in the forest governance system is illustrated. Summarizing the analysis of theoretical foundations and methodological tools of forest governance assessment, in the first time a scientific and methodological approach to the assessment and diagnosis of the forest governance system of Ukraine is proposed. The approach is based on the use of indicators that reflect the key challenges of imroving the forest governance system and take into account the main elements of the forest governance system: political, legal, institutional, regulatory bases of forestry, planning and decision-making process, implementation, enforcement, and compliance. As a result of the approbation of the scientific and methodological approach and expert assessment of indicators, it was found that the forest governance system of Ukraine is characterized as "partially effective". A socio- economic study on the willingness of the population to pay for hydrological and cultural services of forest ecosystems was conducted using the method of contingent valuation and correlation and regression analysis. The study shows that the willingness to pay for hydrological services of forest ecosystems is lower than the willingness to pay for cultural services and depends on the average monthly income and place of residence of the respondent. Based on this, payment schemes for hydrological services of forest ecosystems in Ukraine could be recommended as local, in some areas with problems of low quality drinking water. To achieve optimal forest cover in Ukraine, it is proposed to use the public scheme of payment for forest ecosystem services in the implementation of measures for afforestation of unproductive, degraded land plots and agricultural land plots that are not used. Institutional changes in the forest governance system of Ukraine are proposed, which reflect the interconnectedness and interdependence of the institutional environment of forestry. The logical and semantic scheme of improvement of the forest governance system of Ukraine is developed. It is established that in order to improve the institution of law in the forest governance system, it is necessary to adopt the Law of Ukraine “On the National Forest Policy”, the forestry strategy and development program. For the further transition to a forest governance system with a clear division of management functions, it is recommended to split the economic functions and the control function in forestry and to eliminate the duplication of control function. In order to improve market institutions, it is proposed to use a system of measures to support the creation of private forests, to develop a mechanism for the conversion of afforested agricultural areas into forests, and to use a public scheme for forest ecosystem services. Among the informal forestry institutions, measures to combat forest corruption and increase the role of the civil society are revealed. Fulfillment of international obligations in the field of forestry is a necessary part of further improvement of the international institute of law.

У дисертації досліджено теоретико-методологічні основи раціонального природокористування в лісовому комплексі в умовах перехідної економіки та в контексті екологічно сталого розвитку. Обгрунтовані принципи і напрямки екологізації лісового комплексу, комплексної еколого-економічної оцінки і аналізу виробництва. Запропоновані основні напрямки регулювання рівня екологічності господарювання, формування екологічно орієнтованого організаційно-економічного механізму використання та відтворення лісових ресурсів, а також охорони навколишнього природного середовища ринкової спрямованості. Висвітлені теоретичні і прикладні аспекти еколого-економічної оцінки та відшкодування антропогенних змін у сфері лісокористування, ефективності середовищезахисних заходів і агролісомеліорації. Визначені шляхи вирішення еколого-економічних проблем лісового комплексу в рамках національної лісової політики.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз екологічних, економічних і соціальних аспектів лісокористування в Україні. Запропоновано класифікацію інструментів лісової політики, спрямованої на розвиток регульованих державою ринкових відносин у лісовому господарстві. Сформовано концепцію формування зазначених інструментів і принципи реформування лісового господарства України з урахуванням зарубіжного досвіду їх застосування та сучасних екологічних, економічних і соціальних умов лісокористування. Удосконалено систему оподаткування, державного керування лісовим господарством і прав власності на ліси, які створюють передумови для його сталого розвитку.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні та методологічні питання використання критеріїв та індикаторів як інструменту оцінки поступу в напрямку забезпечення сталого розвитку лісового господарства України. Узагальнено принципи сталого розвитку вітчизняного лісового господарства, удосконалено систему критеріїв та індикаторів для оцінки його сталого розвитку. Визначено місце критеріїв та індикаторів у системі інструментів національної лісової політики України. На підставі теоретично обгрунтованих регіональних критеріїв та індикаторів сталого розвитку лісового господарства виділено екологічні, економічні та соціальні аспекти лісокористування, що потребують врегулювання у Львівській області. Удосконалено методичні підходи щодо експертної оцінки відповідності лісокористування принципам та критеріям сталості на локальному рівні управління.

  Скачати повний текст