Обгрунтовано необхідність комплексного підходу до вивчення стану та функціонування лісових екосистем за умов аеротехногенного забруднення. Визначено рівень техногенного навантаження на ліси, підтверджено їх санітарно-гігієнічну функцію, що виявляється в осадженні сосновими насадженнями вагомої частини забруднювачів. Показано значну акумуляційну здатність лісових підстилок щодо полютантів. Установлено негативні наслідки промислового забруднення лісових грунтів (дернових опідзолених на давньо-алювіальному піску), що відбилися на погіршанні стану та зниженні радіального приросту соснових деревостанів. Розроблено якісно-кількісну систему діагностичних показників аеротехногенного забруднення структурних компонентів лісових екосистем та запропоновано заходи для підтримання сталого розвитку лісів і підвищення їх продуктивності.

  Скачати повний текст

Вивчено стан, продуктивність, структуру та рост букових деревостанів Криму, досліджено особливості формування їх природного поновлення залежно від дії природних чинників і господарських заходів. Оцінено розподіл площ букових лісів Криму за категоріями захисності, походженням, типами лісу, класами віку, повнотами та класами бонітету. Визначено продуктивність букових деревостанів різного походження за типами лісу. Розроблено таблиці та моделі ходу росту для модальних і еталонних букових деревостанів. Встановлено, що букняки Криму використовують лісорослинний потенціал лише на 63,7 %, розроблено пропозиції щодо відтворення і формування букових лісів Криму.

  Скачати повний текст

Уперше на ценопопуляційному рівні вивчено Fagus sylvatica в лісах рівнинної частини України. На підставі біометричного аналізу листків бука підтверджено його віднесення до підвиду Fagus sylvatica subsp. moesiaca (Maly) Czeczott. Досліджено динаміку ареалу та встановлено причини острівної локалізації букових лісів на Подільській височині, проведено систематичний, біоморфологічний та географічний аналіз флори букових лісів Поділля. Виявлено еколого-ценотитичні особливості букових лісів за різних фізико-географічних умов Подільської височини. Установлено видовий склад та сучасний стан популяцій рідкісних і зникаючих видів флори даних лісів.

  Скачати повний текст

Зроблено кількісне оцінювання водоохоронно-захисної ролі букових та ялинових гірських лісів, досліджено її зміни під впливом антропогенного зниження лісистості, проведення рубок головного користування та наступного розвитку нового покоління лісу. Наукове дослідження проведено на однорідних ділянках гірських схилів (насадження, зруби), водозборах гірських потоків і басейнах рік. Виявлено відмінності у процесі регулювання вологи системою насадження - грунт у букових та ялинових лісах. Встановлено висотно-типологічні закономірності формування схилового стоку води. Одержано дані про зміну гідрологічного режиму елементарного водозбору під впливом добровільно-вибіркової рубки та зниження його лісопокритої площі суцільними рубками з 94 до 58 %. Проаналізовано динаміку стоку води в результаті розвитку молодняків. З'ясовано, що відновлення водного режиму тривале та неоднакове за різних лісорослинних умов. Встановлено роль лісового покриву в покращанні внутрішньорічного режиму стоку, виявлено його погіршення під впливом антропогенної трансформації лісових угідь у польові. Оцінено стокорегулювальну та грунтозахисну роль лісу під час випадання катастрофічних опадів. Досліджено особливості формування лісоексплуатаційної ерозії грунтів. Запропоновано шляхи оптимізації водоохоронно-захисних властивостей гірських лісів, що включають регіональні та місцеві диференційні заходи для басейнів рік, водозборів потоків та однорідних ділянок схилів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання історії формування, просторово-типологічної структури й організації населення птахів у зв'язку зі складом і віком лісостанів, типами лісорослинних умов, гетерогенністю лісових фітоценозів. Розроблено наукові засади охорони, приваблювання, керування популяціями птахів за умов лісогосподарського виробництва. Виділено три етапи у формуванні лісових орнітологічних комплексів: кінець неогену - початок антропогену, період між раннім і середнім голоценом, період від пізнього голоцену до теперішнього часу. У західному регіоні України виділено 13 лісових орнітологічних комплексів. Зазначено, що видове різноманіття і щільність населення птахів у різні пори року зростають від сланких чагарників субальпійського поясу і смерекових лісів у Карпатах до передгірних, лісостепових дубових лісів і зменшуються - у соснових борах Полісся. Структура орнітологічного комплексу найістотніше відрізняється у протилежних за віком лісостанах (незімкнуті лісові культури - стиглі та перестиглі ліси). На узліссях одноярусних лісів щільність птахів зростає, багатоярусних - зменшується. Просторово-типологічна структура населення птахів рівнинних лісів корелює з типами лісорослинних умов, гірських лісостанів - з висотою над рівнем моря. Встановлено, що з переходом одного трофотопу в інший змінюється структура орнітокомплексу, а у разі зростання вологості грунту істотних змін у ній не відбувається.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні розробки деяких аспектів екології та біогеоценології на прикладі аренних соснових лісів, представлено результати практичних досліджень їх парцелярності. Сформульовано елементи уявлень про стани біогеоценозів і парцел, розроблено схему деталізації компонентів екотопу, уточнено загальну теорію парцел, визначено їх ознаки та властивості. Побудовано альтернативні схеми типології парцел і їх періодичну типологічну екотопічну систему. Виявлено, що аренні соснові ліси є поліпарцелярними системами. Встановлено, що кожний тип аренних лісів характеризується власним специфічним парцелярним фондом, а таксономічна та екоморфічна ємність парцел є неспецифічним і специфічним виразами їх структурованості та змінюється на фоні трофності та зволоженості субстратів. З'ясовано, що таксономічний і екоморфічний склад парцел значною мірою визначається екотопічною адаптованістю видів. Встановлено, що таксономічна та екоморфічна ємність родин вищих рослин залежить від особливостей парцел та екологічних амплітуд складаючих їх видів. Встановлено, що загальна псамофітність родин вищих рослин у парцелах є вищою, ніж у флорі України. Виявлено, що таксономічні фонди екоморф є специфічними виразами особливостей парцел. На підставі ареалового аналізу псамофітів парцел аренних соснових лісів показано переважання видів євразійського та європейського походження, встановлено також наявність ендемів України. Показано, що функціональна роль парцел в аренних соснових лісах є багатоплановою. Обгрунтовано їх значення як осередків натиску зональної степової флори, збереження цінних і зникаючих видів, господарського використання рослинності для кормових, харчових, лікарських і біотехнологічних цілей.

  Скачати повний текст

На підставі еколого-географічного та екоеволюційного підходів розглянуто ліси країни як компонент ноосфери та природну складову лісовиробничого комплексу (соціосфери). Поглиблено теоретико-методологічні та розроблено методичні основи еколого-географічного дослідження проблем сталого використання і відтворення лісу. Здійснено еколого-географічний аналіз еволюції лісокористування в Україні, використання і відтворення лісу за сучасних умов та розкрито науково-прикладні проблеми лісокористування. Розроблено типізацію і класифікацію ноосферних функцій лісів, класифікацію лісів країни за напрямами та режимом господарського використання. Обгрунтовано напрями її впровадження у практику в контексті сталого розвитку України.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз екологічних, економічних і соціальних аспектів лісокористування в Україні. Запропоновано класифікацію інструментів лісової політики, спрямованої на розвиток регульованих державою ринкових відносин у лісовому господарстві. Сформовано концепцію формування зазначених інструментів і принципи реформування лісового господарства України з урахуванням зарубіжного досвіду їх застосування та сучасних екологічних, економічних і соціальних умов лісокористування. Удосконалено систему оподаткування, державного керування лісовим господарством і прав власності на ліси, які створюють передумови для його сталого розвитку.

  Скачати повний текст

Проаналізовано та розроблено сучасні методи господарювання в лісових насадженнях Буковинських Карпат і Передкарпаття на засадах екосистемного підходу. Показано, що порушення природоохоронних норм під час використання ресурсного потенціалу регіону призводить до активізації антропогенно-природних екологічних загроз, зниження лісистості, збіднення біорізноманіття. З'ясовано, що для умов Буковини найбільш доцільними є застосування удосконалених двоприйомних рівномірно-поступових рубань головного користування та канатно-підвісної установки для спуску деревини з гір, що мають високу ефективність у збереженні та відновленні лісу, а також розширення природно-заповідного фонду та розвиток екомережі. З метою вдосконалення ведення лісового господарства, підвищення екологічної ролі лісів запропоновано узгоджену програму переходу до збалансованого природокористування й управління природними ресурсами за екосистемним принципом.

  Скачати повний текст

Вперше для умов Лівобережної України висвітлено особливості формування заплавних лісів, показано їх багатогранні еколого-захисні функції; обгрунтовано ідею системного і програмно-цільового лісовирощування насаджень на водозбірній основі; визначено принципи та критерії оптимізації лісистості і структури заплавних ландшафтів. Розроблено моделі формування та вирощування цінних високопродуктивних штучних та природних дубових деревостанів, визначено вік стиглості насаджень переважаючих порід. Вперше складено діагностичні таблиці заплавних типів лісу, запропоновано асортимент деревних та чагарникових порід для штучного лісовідновлення і лісорозведення в заплавах. Розроблено оптимізовані системи рубок головного користування та рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства. Запропоновано нову стратегію лісівничих заходів у заплавах рік з врахуванням оптимізації структури заплавних ландшафтів та водозборів рік.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу опублікованих документів і статистичних матеріалів досліджено процес застосування ракетних військ і артилерії (РВіА) за умов горно-лісисто-пустельної місцевості за досвідом бойових дій в Афганістані, Таджикистані, Чечні. Головну увагу приділено питанням розвитку тактики артилерійських частин і підрозділів у сучасних збройних конфліктах, характерним рисам і особливостям їх дій. Розкрито основні принципи, форми та способи застосування РВіА за специфічних умов на різних етапах збройного конфлікту.

  Скачати повний текст

Удосконалено метод комплексної оцінки природного стану малих річок на основі поєднання гігієнічного й екологічного підходів щодо нормування антропогенного навантаження на водні об'єкти. Запропоновано нову класифікацію екологічного стану басейнів малих річок на підставі визначення прийнятності потенційного ризику здоров'ю населення під час рекреаційного водокористування, комплексного еколого-гігієнічного показника якісного стану водних об'єктів і рівня розвитку деградаційних процесів в їх екосистемах. Удосконалено метод ідентифікації джерел забруднення малих річок і запропоновано їх визначення на основі порівняльного аналізу потенційного ризику здоров'ю населення та перевищення допустимого виносу забруднюючих речовин. Створено методику оцінки раціональності господарського використання малих річок з використанням результатів дослідження спрямованості розвитку деградаційних процесів в їх екосистемах. Розроблено новий метод реструктуризації господарського використання водозбірної площі малих річок на основі визначення допустимої розораності й оптимальних показників лісистості та залуженості з метою зменшення впливу антропогенних чинників на розвиток деградаційних процесів. Виділено басейни малих річок Харківської області з найгіршим екологічним станом. Вперше проведено оцінку раціональності господарського використання басейнів малих річок Харківщини на основі визначення напрямку розвитку деградаційних процесів в їх екосистемах. Розроблено пропозиції щодо удосконалення комплексу природоохоронних заходів, спрямованих на поліпшення екологічного стану басейнів малих річок Харківської області.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано схему конструктивно-географічного дослідження лісів Волинської області. Здійснено аналіз і оцінку сучасного стану лісів і лісових ресурсів, функціонування лісового господарства. Охарактеризовано масштаби та тенденції зміни лісистості, трансформації лісогосподарського комплексу. Створено великомасштабні (у масштабі 1 : 100 000) картографічні моделі лісистого регіону та її зміни, ураження лісів шкідниками та хворобами (у масштабі 1 : 10 000). Обгрунтовано систему заходів, спрямованих на збереження, відтворення та раціональне використання лісових ресурсів, покращання функціонування лісогосподарського комплексу та лісоекологічної ситуації обласного регіону.

  Скачати повний текст

Наведено результати узагальнення та аналізу історичного досвіду інтродукції деревних рослин на Волино-Поділлі. Охарактеризовано сучасний стан 63-х об'єктів садово-паркового мистецтва, їх архітектурно-планувальних і стильових особливостей, тенденцій їх зміни під впливом антропогенних факторів, виділено 4 групи старовинних парків за ступенем цінності та збереженості. Складено повний перелік культивованої дендрофлори Волино-Поділля, який містить 781 вид, 6 різновидів, 381-у форму, 52 гібриди, 67 сортів, які належать до 73-х родин, 187-ми родів. Всебічно досліджено особливості росту, розвитку, ботаніко-систематичні й еколого-біологічні особливості видів, репродуктивну здатність та декоративні якості виявленого генофонду, установлено 4 групи перспективності інтродукованих деревних рослин для збагачення культивованої дендрофлори Волино-Поділля. Виявлено певні території, де трапляються ендемічні, реліктові види та форми аборигенної дендрофлори, які можуть слугувати генетичною базою для введення цих видів у культуру на популяційному рівні з метою їх збереження ex situ. Розроблено теоретично обгрунтовані основні засади сучасної мобілізації хвойних і лісистих видів Волино-Поділля, акцентовано на необхідності всебічної оцінки їх потенційних можливостей і відповідного вивчення флористичних зв'язків, еколого-історичного аналізу, впливу культурно-історичних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено властивості канонічних передфрактальних графів, породжених повною n-вершинною затравкою, колесом, зіркою, старі ребра яких не перетинаються, і у повних канонічних передфрактальних графів, старі ребра яких перетинаються. Уперше встановлено властивості повних неканонічних передфрактальних графів, старі ребра яких не перетинаються, у випадках, коли заміщення вершин відбувається довільним чином, або за певним правилом, а також властивості повних неканонічних передфрактальних графів з довільною кількістю вершин, що заміщуються, старі ребра яких перетинаються. Запропоновано поліноміальні алгоритми розпізнавання таких графів на передфрактальність. Досліджено складність розв'язання деяких NP-повних задач розпізнавання (провершинне покриття, домінуючу множину, гамільтонів цикл, розбиття на гамільтонові підграфи, розбиття на ліси) на передфрактальних графах. Розглянуто NP-складну задачу про остові дерева заданої конфігурації на довільних графах. Для цієї задачі побудовано поліноміальний алгоритм, що виділяє оптимальне діадичне дерево у заданому графі, розроблено асимптотично точний алгоритм виділення діадичного дерева у повному графі.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні та прикладні аспекти управління лісовим господарством на еколого-економічних засадах у період трансформації соціально-економічних відносин в Україні. Розкрито сутність поняття сталого лісового менеджменту в контексті основних парадигм розвитку лісового господарства. Проаналізовано еволюційний шлях і плюралістичний характер еколого-економічної доктрини як теоретичної бази модернізації лісового сектору економіки. Із використанням системного підходу проведено аналіз взаємодії лісового сектору з іншими секторами економіки, досліджено його вплив на природне довкілля. Проведено порівняльне вивчення та прогнозування потенціалу лісових ресурсів, розвитку ринків лісової продукції та ринків праці у лісовому секторі країн Центральної та Східної Європи. Досліджено проблеми реструктуризації лісового сектору та зміни форми власності на ліси, характерні для періоду реформування державного управління лісовим господарством. Проаналізовано соціально-економічні аспекти реформування системи управління лісовим господарством на прикладі високолісистих районів Львівщини. Запропоновано сценарії реформування лісового господарства, проведено їх експертне оцінювання. Розроблено структуру інституційної системи державних органів управління лісовим господарством для умов ринкової економіки.

  Скачати повний текст

Досліджено міксоміцети національного природного парку "Гомільшанські ліси". Виявлено 143 види з 34-х родів, 10-ти родин, 6-ти порядків і 2-х класів відділу Myxomycota, з яких 125 видів є новими для Харківського Лісостепу, 81 - новими для Лісостепової зони України, 26 наведено для України вперше. З застосуванням оригінального підходу вивчено фітоценотичні уподобання видів міксоміцетів. Показано, що кожен вид у даному фітоценозі стабільно займає певне положення (домінант, субдомінант, аутсайдер), що є складовими системи його фітоценотичних уподобань. Схожість таких уподобань різних видів зазвичай поєднується з відмінностями у їх субстратній спеціалізації. Уперше з використанням аналізу відповідностей (correspodence analysis) обгрунтовано виділення самостійної екологічної групи - гербофільних міксоміцетів, що розвиваються переважно на зелених частинах вищих рослин. Визначено діапазони кислотності та гігроскопічності субстратів, сприятливі для розвитку певних видів міксоміцетів. Показано, що максимальна чисельність і видова різномантність міксоміцетів наявна у діапазоні pH 5,0 - 5,9 та гігроскоспічності - від 50 до 100 %.

  Скачати повний текст

Проаналізовано динаміку, сучасний стан, структуру, агролісомеліоративні параметри, антропогенні впливи, які зумовили трансформацію лісоаграрних ландшафтів рівнинної України та призвели до погіршання екологічної ситуації. Вивчено стійкість агроландшафтів до антропогенних навантажень, розроблено кількісні показники оцінювання стійкості, обгрунтовано запровадження агролісомеліоративного моніторингу з метою координування та контролю процесу оптимізації лісоаграрних ландшафтів. Розроблено методику визначення оптимальної полезахисної лісистості для різних грунтово-кліматичних зон. Одержано математичні (графічні та аналітичні) моделі залежностей між головними агролісомеліоративними параметрами лісоаграрного ландшафту (ріллі, лісів та лук). Виявлено залежність між захищеністю полів полезахисними лісовими смугами та урожайністю озимої пшениці в лісоаграрних ландшафтах Лісостепу та Південного Степу. Визначено кількісні показники біологічної продуктивності захисних лісових насаджень типового лісоаграрного ландшафту лісостепової зони за компонентами фітомаси. Обгрунтовано та доповнено асортимент цінних у декоративному відношенні деревно-кущових порід для даних насаджень. Розроблено систему нормативно-довідкових даних для лісотаксаційної оцінки полезахисних лісових смуг та проведення рубок догляду. Запропоновано еколого-економічну модель оптимізації структури земельного фонду лісоаграрного ландшафту та сформульовано основні принципи його конструювання. Обгрунтовано місце географічних інформаційних систем у реалізації оптимізаційних моделей та проектуванні агролісомеліоративних заходів. Виявлено, що еколого-економічна ефективність лісоаграрних ландшафтів вища на 20 - 30 %, ніж на відкритих територіях.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження сучасного стану соснових лісів Правобережного Полісся України. Наведено дані про рівень лісистості, територіальний розподіл та структуру лісових насаджень регіону за їх функціональним призначенням. Досліджено динаміку соснових лісів за їх продуктивністю та відповідністю умовам місцезростання. Розроблено напрямки оптимізації структури сосняків, підвищення їх продуктивності та стійкості. Встановлено вплив режимів вирощування культур сосни звичайної на її ріст та сортиментну структуру. Визначено закономірності впливу кліматичних умов на динаміку радіального приросту. На підставі багаторічних досліджень вперше для регіону вивчено зміни лісопатологічного стану соснових лісів і з'ясовано причини їх виникнення. Проаналізовано специфіку функціонування лісоосушувальних систем Правобережного Полісся України, наведено оцінку санітарного стану соснових насаджень на осушених землях і встановлено особливості їх росту і продуктивності у разі використання лісоосушувальних систем різного ступеня деградації.

  Скачати повний текст