Вперше проведено дослідження гостинності як цілісного соціокультурного явища, визначено її місце і роль в українській побутовій культурі XIX ст. Узагальнено основні теоретичні підходи щодо осмислення даного феномена, вивчено історіографію проблеми та її джерельну базу. Визначено чинники, що впливали на характер гостинності як складової української побутової культури XIX ст. Уточнено культурологічний зміст основних понять (гість, гостинність, гостина, гостинець; селянська, міська гостинність). У понятійно-категоріальному апараті виокремлено дві змістові групи, що характеризують сутність гостинності. Визначено основні ознаки гостинності (релігійність, символічність, комунікативність, сакральність), розглянуто її структуру та функції. Досліджено прояви буденної, святкової, родинної, громадської, церковно-монастирської гостинності. Охарактеризовано етапи її розвитку, форми та види. Показано специфічні особливості гостинності різних верств населення.

  Скачати повний текст

Досліджено лексичні, синтаксичні та структурні засоби реалізації комунікативності у текстах технічної реклами та анотацій науково-експериментальних статей. Комунікативність трактовано як здатність тексту передавати інформацію, що забезпечує найефективнішу реалізацію комунікативного наміру автора. Характер мовних одиниць та структурно-композиційна організація текстів, зазначених жанрів, обумовлені їх комунікативними функціями. Домінуюча комунікативна функція текстів технічної реклами - вплив на цільового читача і переконання його в перевагах рекламованого об'єкта - реалізується за допомогою епістемічних та лінгвістичних засобів, що одночасно впливають на інтелект і почуття адресата. Експресивно-емоціонально-оцінні засоби у текстах технічної реклами допомагають передати технічну інформацію з максимальною ефективністю. Вплив анотацій до текстів науково-експериментальних статей здійснюється фактичною стороною інформації та її вірогідністю, що обумовлено провідною комунікативною функцією текстів даного жанру - функцією повідомлення. Домінуюча експліцитна фактична інформація є засобом реалізації комунікативності на рівні змісту. Кожний елемент композиції текстів технічної реклами має конкретну прагматичну задачу, виконання якої забезпечило реалізацію прагматичної настанови тексту. Принцип подання інформації у текстах (переважно дедуктивний) має на меті реалізацію прагматичної спрямованості. Лексичні, синтаксичні, структурно-композиційні особливості досліджуваних текстів є засобами реалізації їх комунікативності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему навчання читання молодших школярів з урахуванням особливостей психічного розвитку стосовно оволодіння навичкою читання. Запропоновано та впроваджено методику зазначеного навчання. З'ясовано вплив індивідуального та диференційованого навчання читання. Наголошено на важливості забезпечення успішної взаємодії основних видів мовленнєвої діяльності для всього мовного розвитку дитини, зокрема читання. Розкрито причини відставання в оволодінні навичкою читання, а саме: недостатнє відпрацювання вмінь використовувати продуктивні способи читання, читання з помилками, зниження темпу та виразності. Розроблено спеціальні завдання з метою відпрацювання кожного з компонентів, які утворюють у цілому техніку читання. Опрацьовано систему вправ, що забезпечує вирівнювання учнів у оволодінні навичкою читання. Визначено, що основними критеріями їх систематизації є спрямованість з метою прийому та видачі інформації (рецептивні, репродуктивні, рецептивно-продуктивні, продуктивні) та комунікативність.

  Скачати повний текст

Проаналізовано комунікативну складову дистанційного навчання та фактори її інтенсифікації. Окреслено напрями розвитку дистанційного навчання в контексті побудови інформаційного суспільства. Проаналізовано комунікативну природу дистаційного навчання, виявлено особливості електронної комунікації. На основі дослідження дидактичної складової комунікативних технологій вдосконалено їх класифікацію. Запропоновано класифікацію факторів інтенсифікації комунікативної активності в середовищі дистанційного навчання. Увагу приділено проблемам побудови процесу комунікації на основі структурованих знань. Категорію знань розглянуто як основний структурний елемент процесу комунікації.

  Скачати повний текст

Досліджено розуміння істини протягом розвитку західноєвропейської культури. Простежено зміни розуміння істини в Античності, Середньовіччі, Ренесансі, Новому часу та на сучасному етапі. Виділено принцип історичності істини як одну з її фундаментальних властивостей. Використано семіотичний підхід для систематизації сучасних філософських концепцій істини. Зроблено висновок про комунікативність істини як її фундаментальну властивість. На прикладі взаємодії базових культурних компонентів - релігії та філософії - продемонстровано можливість взаємодії всіх базових компонентів культури. Побудовано нову модель розуміння істини. На підставі системного уявлення категорії істини запропоновано нове розуміння істини. Доведено на прикладі можливого вирішення глобальних проблем культури актуальність звернення до категорії істини в новому розумінні.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження, які дають підстави визначити основні особливості управління сільськогосподарською професійно-технічною освітою на різних етапах соціально-економічного становлення України. Визначено особливості структури та змісту управління системою підготовки кваліфікованих робітників сільськогосподарських професій на різних історичних етапах. Досліджено організаційно-педагогічні умови управління ПТУ сільськогосподарського профілю в період реформування аграрного сектора економіки. Запропоновано технологію управління сільськогосподарським професійно-технічним училищем. Встановлено основні принципи, які складають наукову основу ефективної управлінської діяльності директора ПТУ: визначення мети, системність, інтеграцію, диференціацію, індивідуалізацію, модульність, проблемність, комунікативність, інтенсивність. Широкого використання у навчальних закладах можуть набути застосовані у праці організаційно-педагогічні умови, показники, критерії, впливові фактори, компоненти, функції, весь комплекс науково-методичного забезпечення методики управління.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та прикладні основи процесу розвитку професійної ідентичності майбутніх молодших спеціалістів педагогічного профілю. Виявлено недостатній рівень дослідження психологічних основ розвитку професійної ідентичності у майбутніх вчителів. Визначено, що професійна ідентичність є процесом входження у професійне середовище студентів педагогічного коледжу, що передбачає ототожнення студентом себе з професійною групою. Сутність даної системи з розвитку професійної ідентичності полягає у забезпеченні сприятливих умов формування образу професійного "Я" студентів як її системоутворювального ядра. Він характеризується достатньою стійкістю соціального "Я", переживанням схожості з представниками професійної групи, високим рівнем соціальної зацікавленості й ідентифікації, взаємозалежністю з професійною групою, відсутністю егоцентричності та структурованістю Я-концепції. Доведено, що вплив на комунікативність, емпатійність та емоційно-вольові якості особистості майбутнього вчителя підвищує динамічні та змістові показники професійної ідентичності, а також сформованість образу професійного "Я".

  Скачати повний текст

Описано цілісну філософську концепцію людського буття у семантико-екзистенційному просторі творчої спадщини Лесі Українки. Проаналізовано екзистенціальні, персоналістичні та комунікативні інтенції, головні екзистенціали (самотність і комунікативність) філософського дискурсу, феномен любові-трансцеденції. Визначено головні етапи розвитку дискурсу. Досліджено зв'язок особливостей філософування Лесі Українки з екзистенціальною та персоналістичною філософією України та Європи 1890-х років - ХХ ст.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування професійних особистісних якостей майбутніх учителів філологів у навчально-виховному процесі класичних університетів. Розкрито сутність поняття "професійні особистісні якості майбутнього вчителя-філолога". Виділено й систематизовано найбільш значущі у професійній діяльності педагога якості, які умовно поділено на дві взаємопов'язані та взаємозумовлені групи: комунікативні (емпатія, толерантність, комунікативність) і морально-вольові (гуманність, відповідальність, вимогливість до себе й до інших). Визначено основні структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості професійних особистісних якостей студентів-філологів. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, спрямовані на підвищення ефективності процесу формування професійних особистісних якостей майбутніх учителів-філологів у навчально-виховному процесі класичних університетів.

  Скачати повний текст