Викладено результати комплексної оцінки та визначено джерела господарсько-цінних ознак з генофонду салату цикорного, нігели посівної, васильків, амаранта волотистого, сафлору фарбувального, катрану степового. Визначено строки висіву насіння малопоширених овочевих рослин за умов Нижнього передгірного району Криму. Розроблено методичні рекомендації щодо вирощування насіння малопоширених овочевих рослин у даному регіоні. Наведено господарську характеристику нового сорту салату цикорного Салгір. Доведено, що найбільш оптимальний для вирощування цибулі ріпчастої сорту "Ялтинська місцева" Південнобережний агрокліматичний район. Проведено добір родин, виділено лінію з найбільш стабільними ознаками, створено новий сорт цибулі ріпчастої "Ялтинський люкс". Викладено порівняльну оцінку економічної ефективності виробництва зелені салату цикорного сорту "Салгір" та виробництва насіння цибулі ріпчастої сорту "Ялтинський люкс". Розроблено методичні рекомендації щодо вирощування насіння цибулі ріпчастої в Криму.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування системи консортивних зв'язків птахів у індивідуальних консорціях чотирьох деревних порід дуба звичайного, ясена звичайного, липи серцелистої, клена польового. Виявлено видовий склад угруповань птахів-консортів деревних порід у липово-ясеневих дібровах Присамар'я, рівень їх добової активності та мінливості цих параметрів. У складі індивідуальних консорцій деревних порід на протязі року зафіксовано 40 видів птахів і 11 видів взаємодій птахів з ядрами консорцій. Визначено, що зазначені зв'язки належать головним чином до топічних та трофічних; форичні зв'язки мають у птахів помітну сезонну динаміку, а фабричні є опосередкованими і нечисленними. Виявлено, що зі зміною вікового стану ядра консорції від віргінільного до зрілого та старого генеративного інтенсивність зв'язків збільшується у 5 - 20 разів залежно від породи та вікового стану, а також збільшується видовий склад птахів-консортів з 1 - 2 до 27 видів. Установлено, що стабілізація системи консортивних зв'язків птахів з автотрофом у дуба звичайного, ясена звичайного, липи серцелистої відбувається у віковому стані g1, а в клена польового - у віковому стані v. Визначено особливості міжсезонної динаміки видового складу, рівня активності та просторового розподілу птахів-консортів у індивідуальних консорціях деревних порід. Консорція дуба звичайного відзначається найбільш різноманітними функціональними групами птахів. Функціональний склад птахів у консорціях характеризується переважанням дріміофілів та значними коливаннями співвідношення річних і сезонних видів. Переважаючою серед трофоморф є група зоофагів. Досліджено процеси трансформації системи консортивних зв'язків птахів у біогеоценозах з антропогенними навантаженнями.

  Скачати повний текст

Уперше проведено комплексне дослідження особливостей макро- та мікроскопічної будови печінки хрящових і кісткових риб. З'ясовано топографоанатомічні особливості печінки кісткових риб, визначено показники макроморфометрії та гістометрії структур печінки хрящових і кісткових риб, цито-каріометричні показники їх гепатоцитів. Встановлено наявість гепатопанкреасу в окремих представників кісткових риб (коропа, строкатого товстолобика, білого амура, йоржа, судака) та відсутність гепатопанкреасу у представників хрящових риб (катрана) та хрящових геноїдів (стерляді, веслоноса). Встановлено характерні відмінності взаєморозташування тканин печінки та підшлункової залози у гепатопанкреатичних риб.

  Скачати повний текст

Проведено стандартизацію вихідної сировини та вдосконалено методики її якісного аналізу. Вперше розроблено методику кількісного визначення діючих речовин у сировині. Теоретично й експериментально обгрунтовано технологію одержання фенольного комплексу суцвіть липи (ФКСЛ). Досліджено вплив різних факторів на ефективність екстракції фенольних речовин із суцвіть липи, вивчено динаміку процесу екстракції. Розроблено технологію очистки фенольного комплексу від баластних речовин. Проведено дослідження технологічних властивостей та основних показників якості одержаної субстанцій. Встановлено склад і технологію сиропу з ФКСЛ Липофен. Досліджено основні показники якості препарату та його стабільність у разі зберігання. Розроблено проект АНД і технологічного регламенту.

  Скачати повний текст

Удосконалено процес проектування спеціального захисного одягу для використання у водному середовищі. Установлено, що існуючий такий одяг не задовольняє вимоги споживача. Досліджено умови експлуатації гідрокостюмів і проаналізовано сучасні вироби основних світових виробників. Розроблено загальну класифікацію видів дайвінгу. Класифіковано варіанти конструктивних рішень гідрокостюмів. Запропоновано узагальнену класифікацію видів композиційних матеріалів для їх виготовлення. Розроблено технічні вимоги до гідрокостюмів "мокрого" типу (ГК МТ) для дайвінгу та до композиційних матеріалів для їх виготовлення. Установлено показники якості виробів. За методом експертного оцінювання визначено найбільш значущі показники. На підставі результатів проведених досліджень фізико-механічних властивостей композиційних матеріалів та їх клейових з'єднань наведено рекомендації щодо врахування властивостей матеріалів під час проектування гідрокостюмів і використання клеїв за умов їх виробництва. На підставі аналізу факторів, що впливають на розробку конструктивних додаткових елементів під час проектування гідрокостюмів запропоновано їх класифікацію, математичні й інформаційні моделі їх розрахунку. Розроблено аналітичні залежності й алгоритм розрахунків додаткових елементів за конструктивними ділянками для проектування ГК МТ. На підставі результатів проведених досліджень деформацій секторів гідрокостюму за умов динамічних навантажень з використанням методу безпосереднього вимірювання наведено рекомендації щодо раціонального конструктивного устрою спеціального захисного одягу для дайвінгу. Розроблено художньо-конструктивне рішення та технологічну документацію щодо виготовлення за умов промислового виробництва комплекту гідрокостюму. Перевірено наведені рекомендації щодо проектування нових моделей ГК МТ на НВП "Катран" і доведено доцільність і переваги їх впровадження.

  Скачати повний текст

Проведено комплексні лісівничо-біологічні дослідження у складних мішаних дубових лісостанах різного віку і видового складу та показано вплив липи на ріст і формування деревостанів, стан і життєдіяльність дуба звичайного, формування лісової підстилки, агрохімічні показники ґрунту, а також лісовідновні процеси у лісових фітоценозах. Виявлено залежність росту дуба від частки липи у складі деревостанів та від її висоти. Обґрунтовано вплив липи на санітарний стан дуба і формування водяних пагонів. Встановлено залежності формування загальної маси фізіологічно активних коренів, запасу лісової підстилки, агрохімічних показників ґрунту та мікрокліматичних умов під наметом деревостанів від частки липи у їх складі. За результатами вивчення електрофізіологічних показників (імпедансу, поляризаційної ємності, біоелектричних потенціалів) встановлено взаємовплив дуба і липи на інтенсивність проходження процесів життєдіяльності. Охарактеризовано особливості формування підросту липи та інших деревних видів у деревостанах і на зрубах. Запропоновано особливості формування оптимального видового складу деревостанів за участю липи для умов свіжої грабової діброви.^UIt is established that different by age oak trees grow according to Ia -I b quality classes in stands. The small-leaved lime share in their composition varies within 2-8 units and lags behind oak in height by 10.0-46.1%. The sanitary index of oak varies in the range of 1.36-2.65. The total mass of physiologically active roots in the 60-cm soil layer is 11.82-20.71 kg ∙ (m2)-1. 64.5–86.0% of roots are concentrated in the upper 10-cm layer of soil. The total stock of forest litter in the stands was 0.28-1.34 kg ∙ (m2) -1 with a share of 22 leaves in its composition of 51.5-86.3%. Studies of soils' acidity have shown that stands mainly grow on very strongly acidic and strongly acidic soils. Soils close to the neutral reaction were formed in stands with a small-leaved lime share in their composition of 6-10 units. The correlation (r) of soil pH with the proportion of smallleaved lime in the stands is 0.88. It is shown that stands are characterized by significant variability with hydrolytic acidity of soils (2.10-10.66) and the amount of absorbed bases (3.00-14.13 mg-eq. (100 g)-1 of soil. In stands with a predominance of small-leaved lime in their composition, the value of hydrolytic acidity decreased. The correlation between the degree of saturation of the soil with absorbed bases and the proportion of small-leaved lime was direct and close (r = 0.74), and the hydrolytic acidity was close and inverse (r = -0.72). The amount of absorbed bases in the soil with a predominance of small-leaved lime in stands, or its significant representation in their composition, was characterized by an apparent growth of relatively pure oak stands or stands with a predominance of oak and hornbeam. It was found that the amount of easily hydrolyzed nitrogen in the upper 10-cm soil layer varies in the range of 9.8-28.0, and mobile phosphorus - 6.1-19.7 mg ∙ (100 g)-1 of soil. We have not observed the changes of these indicators by the number of small-leaved lime units in stands. The content of exchangeable potassium in the soil was relatively high and was 10.4-23.3 mg (100 g)-1 of soil. The humus concentration in the upper 10 cm soil layer varied from 1.79 to 6.35%. About 0.6-20.2% of incoming solar energy penetrates the canopy of the stand. It was found that under the tree canopy, the average daily air temperature decreased by 2.8-18.4%, and the level of humidity elevated by 2.6-41.4%. The impedance in small-leaved lime in the middle of the growing season was 5.0- 9.4 kOm, and the polarization capacity - 1.58-3.86 nF. In oak, those parameters were, respectively, varying in the range of 5.5-9.7 kOm and 1.92-2.73 nF. The intensity of the oak's vital processes in stands was determined to a greater extent by the excess of its height over other tree species rather than their share in stand composition. The average daily indicators of bioelectric potentials of oak trees in stands range from -43.0 to -102.4 mV, and in small-leaved lime, they are in the range of -58.6 - -116.5 mV. The excess of absolute BEP indicators of oak trees in mixed oak-small-leaved lime stands over pure oak stands was 9.6-129.6%. These parameters were the highest in forests, where oak exceeds small-leaved lime in height and diameter, and its share in their composition is 1-5 units. In small-leaved lime, where its share in stand composition is 5-6 units, the absolute average daily biopotentials exceed the value of pure small-leaved lime stand by 7.0-23.2%. The total amount of tree undergrowth varies from 1.13 to 10.27 thousand specimens ∙ ha-1 . It is represented by common and red oak, common ash, Norway maple and sycamore, elm, hornbeam, small-leaved lime, rowan, and European beech. The predominant number of plots is dominated by 1-3-year-old undergrowth. In 59% of stands, its share is 50-100%. Among the tree species, maple, sycamore, hornbeam and elm are best regenerated naturally. Their age in the stands reaches 4-8 years and older. Oak undergrowth occurs in 72.3% and small-leaved lime in 45.5% of the experimental plots. The number of small undergrowth is 50-100%. The stands are dominated by medium (41.1-54.1%) and very weakened (19.1-41.8%) undergrowth. The share of healthy undergrowth is 14.0-30.5%. The occurrence of undergrowth in stands varies between 30-95%. Natural seed regeneration of small-leaved lime (55-275 specimens ∙ ha-1) was detected in 38% of the surveyed 1-5-year-old fellings. It is shown that an increase in chlorophyll content by 16.9-49.2% and carotenoids by 16.9-49.2% is the adaptation of small-leaved lime undergrowth to the forest environment. This adaptive mechanism also includes increasing the ratio of chlorophyll a / b by 15.2-39, 1% and the amount of chlorophyll to the content of carotenoids - by 15.2-39.1%. It was proposed that to form the optimal composition of stands, at the age of maturity, it should have a density of at least 30-35 m2 ∙ ha-1 and include 6-7 units of oak, 1- 2 - hornbeam, 2-3 - small-leaved lime, as well as cherries

У дисертаційній роботі наведено результати комплексного порівняльного фармакогностичного вивчення листків і коренів, культивованих в Україні, двох видів роду Катран (Crambe L.) родини капустяні (Brassicaceae) – катрану серцелистого (Crambe cordifolia Stev.) і катрану коктебельського (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch). Проведено морфолого-анатомічний аналіз катрану серцелистого і катрану коктебельського листків і коренів, визначено основні діагностичні макро- і мікроскопічні ознаки. Розроблено проєкти методів контролю якості (МКЯ) «Катрану серцелистого листки» і «Катрану серцелистого корені». Визначено оптимальні умови одержання густих екстрактів з листків і коренів катрану серцелистого і катрану коктебельського, на які розроблено проєкти МКЯ «Катрану серцелистого листків екстракт густий» і «Катрану серцелистого коренів екстракт густий». Встановлено гостру токсичність густих екстрактів з катрану серцелистого і катрану коктебельського листків, які за класифікацією К. К. Сидорова віднесено до VI класу токсичності – практично нешкідливі речовини, ЛД505000 мг/кг. Проведено фармакологічне дослідження густих екстрактів з катрану серцелистого і катрану коктебельського листків і коренів, встановлено наявність гепатопротекторної та антиоксидантної активності. Досліджувані густі екстракти у дозі 100 мг/кг проявляли гепатопротекторну дію, яка дещо поступалася за активністю препарату порівняння «Силібініну». Досліджено антиоксидантну активність густих екстрактів з листків і з коренів катрану серцелистого і катрану коктебельського in vitro. Густі екстракти листків обох видів катрану у порівняні з густими екстрактами коренів продемонстрували кращу здатність поглинати вільний радикал DPPH. Їх значення ІС50 було (358,27 ± 2,78) мкг/мл та (374,18 ± 3,57) мкг/мл відповідно.^UThe thesis presents the results of a complex comparative pharmacognostic study of leaves and roots cultivated in Ukraine, two species of the genus Crambe L. of the cabbage family Brassicaceae – Crambe cordifolia Stev. and Crambe koktebelica (Junge) N. Busch). Morphological and anatomical analysis of the leaves and roots of Crambe cordifolia and Crambe koktebelica was carried out, the main diagnostic macro- and microscopic signs were determined. Projects of quality control methods (QCM) “Leaves of Crambe cordifolia”, “Roots of Crambe cordifolia” were developed. The optimal conditions for obtaining thick extracts from the leaves and roots of Crambe cordifolia and Crambe koktebelica were determined, for which the QCM projects “Thick extract of the leaves of Crambe cordifolia”, “Thick extract of the roots of Crambe cordifolia” were developed. Acute toxicity of thick extracts of the leaves of Crambe cordifolia and Crambe koktebelica was established, which according to K. K. Sydorov classification are referred to the toxicity class VI – almost harmless substances, LD505000 mg/kg. A pharmacological study of thick extracts of the leaves and roots of Crambe cordifolia and Crambe koktebelica was performed, the presence of hepatoprotective and antioxidant activity was established. The studied thick extracts at a dose of 100 mg/kg showed a hepatoprotective effect, which was somewhat inferior to the activity of the Silibinin comparison drug. It was studied the antioxidant activity of thick extracts from the leaves and roots of Crambe cordifolia and Crambe koktebelica in vitro. Thick leaf extracts of both species of Crambe compared to thick root extracts showed a better ability to inhibit the DPPH radical. Their IC50 values were (358.27 ± 2.78) μg/mL and (374.18 ± 3.57) μg/mL, respectively.

Результати досліджень розвитку природного поновлення у незімкнутих дубових культурах Північного Степу України дозволяють зробити висновки, що найбільша загальна сума природного поновлення спостерігалась у 8-річних культурах – 58,19 тис. шт.•га-1. У семирічних культурах цей показник був дещо меншим і становив 40,26 тис. шт.•га-1. У шести- та дев’ятирічних культурах загальна кількість природного поновлення була приблизно однаковою – 24,1 тис. шт.•га-1 та 24,19 тис. шт.•га-1, відповідно. При розподілі підросту за висотними групами було встановлено наступні градації: у межах висот 0–0,25 м збережено 10,6–15,1 тис. шт.•га-1 (49 %) підросту; в межах 0,26–0,50 м – 4,4–11,6 тис. шт.•га-1 (27 %); в межах 0,51–1,00 м – 0,4–7,6 тис. шт.•га-1 (19 %); в межах 1,01–1,50 м – 0–4,8 тис. шт.•га-1 (8 %) підросту. Видовий склад чагарників на свіжих зрубах аналогічний материнському насадженню, в ньому переважають тіневитривалі види – клен татарський, бузина чорна, бруслина бородавчаста та європейська. Їхнє розміщення на площі нерівномірне, висота 0,4–0,6 м, трапляння 40–50%, зімкнутість 0,2–0,5. Зі збільшенням віку зрубу, окрім тіневитривалих, з’являються кущові і узлісні види – свидина звичайна, глід одноматочковий, калина-гордовина, шипшина повстиста, терен, ліщина. Їхня густота становить 3,1–8,9 тис. шт.•га-1 із зімкнутістю чагарникового намету 0,6–1,0. При дослідженні кореневмісного шару ґрунту виявлено, що основна маса як великих, так і дрібних коренів у 40-річних дубово-ясеневих культурах концентрується у верхньому 0-80 сантиметровому шарі ґрунту. Максимум великих коренів - 62,8 % знаходиться в шарі 20-40 см. Глибше 80 см їх кількість не перевищує 5 %, поступово зменшуючись з глибиною. Максимум фізіологічно активних дрібних коренів дуба черешчатого і ясена звичайного зосереджений у самому верхньому, 0-20 сантиметровому шарі – 22,5 % загальної маси. Загалом кількість дрібних коренів дуба черешчатого і ясена звичайного до загальної маси всієї кореневої системи становить лише – 7,5 %. При оцінці агротехнічних прийомів створення і вирощування культур дуба виявлено, що ширина міжрядь має суттєвий вплив на продуктивність культур – при її зменшенні дерева дуба ростуть вищими. Запас дуба за 2-метрових міжрядь становить 212–269, за 3-метрових – 321, за 6-метрових – 198–270 м3•га-1. Спостерігається залежність середнього приросту дуба від ширини міжряддя: за ширини 2 м він становив 3,6 м3•га-1, за 3 м – 4,4 м3•га-1 і за 6 м – 2,7 м3•га-1. Аналізом сортиментної структури 80–89-річних культур виявлено, що за ширини міжряддя 4 м найбільший відсоток (41 %) ділових дерев дуба знаходиться у ступені товщини 32–36 см. У дубово-акацієвих культурах у віці 28 років висота дуба становить 13,7 м, акації – 15,2 м, діаметр дуба – 9,6 м, акації – 12,3 м. Це вказує на швидший ріст акації, проте ця порода починає всихати. До 49 років акація повністю випадає зі складу насадження. Внаслідок вибирання рядів акації, повнота насадження зменшується до 0,56–0,72, а загальний запас становить 162–184 м3•га-1. Таким чином, використання лісівничого потенціалу дібров зменшується до 60–70 %. Суцільні дубово-липові культури у віці 32 та 74 роки ростуть за Іб бонітетом, мають повноту 0,91–1,03 та середній приріст 5,3–5,4 м3•га-1. Липа серцелиста формує високопродуктивний перший ярус нарівні з дубом. Насадження дуба віком 57–63 роки, створені за деревно-чагарниковим способом змішування, мають запас у межах 299–302 м3•га-1, приріст 6,0–6,9 м3•га-1. Порівняно з чистими культурами дуба, їхня висота більша на 6 %, діаметр – на 11 %, запас – на 15 % і приріст – на 12 %. У дубово-кленових культурах, які створені змішуванням чистих рядів, дерева клена мають більшу висоту й середній діаметр, порівняно з дубом, і займають домінантне положення у верхньому ярусі змішаних деревостанів. Дубово-ясеневі культури у віці 85–89 років мають запас 439–503 м3•га-1 та приріст 4,5–5,7 м3•га-1. Середня висота дуба 27,1–29,1 м, ясена 28,1–29,3 м. За домішки ясена у складі насадження 30 % спостерігається конкурентна боротьба двох головних порід, а за домішки понад 50 % – витіснення дуба з верхнього ярусу. Спосіб створення культур дуба має вплив на їхню середню висоту. Культури, що створені висіванням, у ІІ–VІІ класах віку мають на 10–15 % більшу висоту, в порівнянні з висадженими культурами. За діаметрами значної статистичної різниці не виявлено. Запас дубових насаджень залежить від способу створення культур. Середній запас дуба на 45 обстежених пробних площах віком 10–64 роки становив 171,5 м3•га-1 за висіванні та 118,3 м3•га-1 – за садінні, що на 32 % менше.Ключові слова: деревостани сухих та свіжих дібров, агрохімічні властивості ґрунтового шару, природне поновлення, продуктивність, ширина міжрядь, схеми змішування.^UThe results of studies of natural regeneration development in unclosed oak crops of the Northern Steppe of Ukraine allow us to conclude that the largest total amount of natural regeneration was observed in 8-year-old crops – 58.19 thousand pieces-ha-1. In seven-year-old crops, this figure was slightly lower and amounted to 40.26 thousand units ha-1. In six- and nine-year-old crops, the total amount of natural regeneration was approximately the same – 24.1 thousand units ha-1 and 24.19 thousand units ha-1, respectively. When distributing the undergrowth by height groups, the following gradations were established: within the height range of 0-0.25 m, 10.6-15.1 thousand pcs. -ha-1 (49%) of the undergrowth; within 0.26-0.50 m – 4.4-11.6 thousand units ha-1 (27%); within 0.51-1.00 m – 0.4-7.6 thousand units ha-1 (19%); within 1.01-1.50 m – 0-4.8 thousand units ha-1 (8%) of the undergrowth. The species composition of shrubs on fresh logs is similar to the parent plantation, dominated by shade-tolerant species such as Tatar maple, black elderberry, warty and European cowberry. Their distribution on the area is uneven, with a height of 0.4-0.6 m, an occurrence of 40-50%, and a closeness of 0.2-0.5. With the increasing age of the log house, in addition to shade-tolerant species, bush and forest edges appear – dogwoods, common hawthorn, wayfarer, harsh downy-rose, blackthorn, hazel. Their density is 3.1-8.9 thousand plants ha-1 with a shrub canopy closure of 0.6-1.0. The study of the root-bearing soil layer revealed that the bulk of both large and small roots in 40-year-old oak and ash crops are concentrated in the upper 0-80 cm soil layer. The maximum number of large roots – 62.8% – is located in the 20-40 cm layer. Deeper than 80 cm, their number does not exceed 5%, gradually decreasing with depth. The maximum number of physiologically active small roots of petiolate oak and common ash is concentrated in the uppermost, 0-20 cm layer – 22.5 % of the total mass. In general, the number of small roots of the petiolate oak and common ash to the total mass of the entire root system is only 7.5 %.When assessing agrotechnical methods of creating and growing oak crops, it was found that the row spacing has a significant impact on crop productivity – with its reduction, oak trees grow taller. The stock of oak at 2-metre row spacing is 212-269, at 3-metre - 321, at 6-metre – 198-270 m3-ha-1. There is a dependence of the average oak growth on the row spacing: at 2 m it was 3.6 m3-ha-1, at 3 m - 4.4 m3-ha-1 and at 6 m - 2.7 m3-ha-1. The analysis of the assortment structure of 80-89-year-old crops revealed that with a row spacing of 4 m, the largest percentage (41 %) of oak business trees is in the 32-36 cm thickness stage. In oak-acacia cultures at the age of 28 years, the height of oak is 13.7 m, acacia - 15.2 m, diameter of oak - 9.6 m, acacia – 12.3 m. This indicates faster growth of acacia, but this species begins to dry out. By the age of 49, the acacia completely falls out of the plantation. Due to the selection of acacia rows, the plantation's fullness is reduced to 0.56-0.72, and the total stock is 162-184 m3-ha-1. Thus, the use of the forestry potential of oak forests is reduced to 60-70%. Continuous oak and linden cultures at the age of 32 and 74 years grow according to the Ib bonita, have a fullness of 0.91-1.03 and an average growth of 5.3-5.4 m3-ha-1. Heart-leaved linden forms a highly productive first tier along with oak. Oak plantations aged 57-63 years, created by the tree-shrub mixing method, have a stock in the range of 299-302 m3-ha-1, and an increase of 6.0-6.9 m3-ha-1. Compared to pure oak stands, their height is 6 % higher, their diameter 11 % higher, their stock 15 % higher and their growth 12 % higher. In oak-maple crops created by mixing pure rows, maple trees have a higher height and average diameter than oak trees and occupy a dominant position in the upper tier of mixed stands. Oak and ash crops aged 85-89 years have a stock of 439-503 m3-ha-1 and a growth rate of 4.5-5.7 m3-ha-1. The average height of oak is 27.1-29.1 m, ash 28.1-29.3 m. With an ash content of 30 %, the two main species compete with each other, and with an ash content of more than 50 %, oak is displaced from the upper tier. The method of establishment of oak crops has an impact on their average height. Cultures created by sowing in II-VII age classes have 10-15% higher height compared to planted cultures. There was no significant statistical difference in diameters. The stock of oak plantations depends on the method of creating crops. The average oak stock on the 45 surveyed test plots aged 10-64 years was 171.5 m3-ha-1 for sowing and 118.3 m3-ha-1 for planting, which is 32 % less.Keywords: stands of dry and fresh oak forests, agrochemical properties of the soil layer, natural regeneration, productivity, row spacing, mixing schemes.