На підставі вивчення джерел і літератури проаналізовано аграрну політику російського царату на Правобережній Україні у 1793 - 1861 рр. Відзначено, що після приєднання краю царський уряд ужив заходів щодо збільшення у регіоні російського землеволодіння. З цією метою значні земельні площі були передані наближеним до царського двору російським чиновникам. Основними шляхами зменшення шляхетського землеволодіння у краї у даний період були секвестр, конфіскація та викуп землі казною. Аграрна політика царату щодо католицької, уніатської та православної церков на Правобережжі полягала у зменшенні католицького, ліквідації уніатського та збільшенні православного землеволодіння та землекористування. Політика російського уряду щодо селянського землекористування на Правобережній Україні у зазначений період мала, як правило, протекціоністський характер. Царат намагався використати становище селян у боротьбі проти польських поміщиків. З цією метою у 1848 р. у краї проводилась інвентарна реформа. Однак вона не здійснила значного полегшення стану селян та не зумовила суттєвих змін у селянському землекористуванні.

  Скачати повний текст

Досліджено передумови, причини та час виникнення громад адвентистів сьомого дня на українських землях. Розглянуто створення їх церковної структури, трансформації в кількісному складі й історія зародження регіональних осередків. Виокремлено й охарактеризовано головні аспекти внутрішньоконфесійної діяльності адвентистів, зокрема, богословська освіта, місіонерська робота, видавнича справа, фінансова практика. Проаналізовано еволюцію взаємовідносин досліджуваної церкви з владою, зокрема, комплекс аспектів політики самодержавства щодо адвентистів кінця ХІХ - початку ХХ ст.

  Скачати повний текст

Досліджено історію Нового Самбора у XV - XVIII ст. Розглянуто формування системи міського управління. З'ясовано обсяг обов'язків і повноважень міських урядів. Проаналізовано персональний склад міських урядовців. Розкрито систему міського судочинства та його місце у судово-правовій системі Речі Посполитої. Проаналізовано адміністративно-правові взаємовідносини між містом та передмістями. З залученням нових джерел розкрито етноконфесійний склад населення Нового Самбора. Охарактеризовано економічне становище, специфіку розселення римо-католицької (польської) та єврейської громад й інших етноконфесійних груп. На підставі певних історичних свідчень скориговано чисельність міського населення у XV - XVIII ст. Проаналізовано стан міського господарства: специфіку його організації та зміни протягом зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Створено нову концептуальну основу розуміння англіканства та може служити допоміжним матеріалом в історичних, соціологічних і релігієзнавчих дослідженнях трансформацій церкви за умов глобалізації. Встановлено, що феномен англіканства в його соціальних формах є похідним суспільно-історичних процесів, які зумовлюють унікальні конфесійні риси. Виникнувши на фоні національних демократичних рухів, англіканство пропонує богословське обгрунтування християнського гуманізму, прагнучи зафіксувати принципову рівність всіх людей перед Богом, незалежно від їх соціального стану, національності або релігії. Визначено, що відсутність оформленого та визнаного всіма англіканськими церквами віровчення, історично сформована залежність церкви від держави, вплив секуляризації на релігійне життя послаблюють значущість церковних традицій англіканства. Розкрито, що головним напрямом еволюції англіканства є послідовне перетворення традицій у відповідності з трансформаціями суспільства, яке обирає та зберігає базисні віросповідні принципи, запропонувавши їх більш актуальні формулювання.

  Скачати повний текст

Досліджено антропологічні основи сучасного проповідування основних християнських конфесій на території України - православ'я, католицизму та протестантизму. Методологічно обгрунтовано та практично розроблено методику якісного контент-аналізу антропологічної проблематики християнської проповіді, який дозволив охарактеризувати зміни змісту проповідей, форми та прийоми конфесійного проповідництва. Біблійне вчення про людину та соціальні доктрини церков є антропологічною основою змісту сучасної християнської проповіді. На їх підставі виділено антропологічну проблематику, загальну для проповідей усіх християнських церков. За допомогою порівняльного аналізу соціальних доктрин церков окреслено загальні проблеми та завдання, які ставить перед проповідниками всіх конфесій "виклик часу" на межі тисячоліть. Аналіз гомілетики дозволив визначити формальні ознаки та богословсько обгрунтовані критерії християнської проповіді, які в кожній конфесії визначають "норму", відносно якої відбуваються трансформації проповідування за сучасних умов. На підставі контент-аналізу православних, католицьких і протестантських проповідей, матеріалів конкретних опитувань та інших соціологічних досліджень виділено конфесійний інваріант сучасного християнського проповідування.

  Скачати повний текст

Вперше створено цілісну картину формування архітектури дерев'яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVII - першої половини XX століть. Проведені натуральні обстеження й інвентаризацію виявили на теренах Галичини 246 дерев'яних храмів. Розкрито прийоми застосування архітектурно-декоративних засобів опорядження в екстер'єрі й інтер'єрі досліджених святинь. Встановлено, що особливістю архітектури є те, що вона формувала стилістичні епохи (бароко, рококо, класицизм, історизм, модерн) під впливом місцевих, регіональних та зовнішніх чинників. Виявлено нові об'єкти та здобуті імена творців дерев'яних костелів. Визначено стилістичний аспект архітектурного формотворення та періодизацію розвитку стилістичних напрямів досліджених об'єктів. Проведено порівняльний аналіз архітектури дерев'яних римо-католицьких храмів Галичини з дерев'яними храмами цього ж та інших обрядів у сусідніх регіонах (Волині, Закарпатті) та країнах (Польщі, Швеції).

  Скачати повний текст

Систематизовано матеріали польових і науково-теоретичних досліджень хрестово-баневих церков Галицької архітектурної школи (ГАШ) XII - XIII ст. Для наукового обігу запропоновано результати нових архітектурно-археологічних досліджень чотирьох хрестово-баневих церков давнього Галича. Відзначено, що церкву "На Царині" знайдено та відкрито вперше. Удосконалено та апробовано на галицьких пам'ятках методики: архітектурно-археологічних натурних досліджень, систематизації об'єктів за архітектурно-планувальними та конструктивно-технологічними вирішеннями їх збережених матеріальних субстанцій; порівняльного аналізу об'єктів з широким колом типологічних аналогів; метричного аналізу планів фундаментів й гіпотетичної реконструкції планів на рівні наземних стін; архітектурно-композиційного аналізу. Виявлено закономірності розвитку планувальних і конструктивних особливостей хрестово-баневих церков X - XIII ст., які полягають у поступовому ускладненні з часом архітектурно-планувальної структури храмів, вдоконаленні та реалізації технологій влаштування їх фундаментних конструкцій. Уточнено датування об'єктів, а також розроблено хронологію інших пам'яток монументального будівництва, які є витворами ГАШ. Здійснено науково обгрунтовані планувальні та об'ємно-просторові графічні реконструкції давньогалицьких хрестово-баневих церков.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості та засоби втілення архітектурної та богословської сутності світла в архітектурно-просторовій організації української церкви, встановлено значення природного та штучного світла у формуванні структури та простору, архітектоніки церковної будівлі, виявлено закономірності формування світлового середовища церкви у часовій динаміці богослужінь. Проаналізовано архітектоніку світла українських церков різних типів і періодів розвитку церковного будівництва за характером розподілу у просторі та інтенсивністю світлових потоків. Встановлено архітектурно-просторові принципи, прийоми та засоби організації світлового середовища основних типів української церкви. Зазначено, що архітектура християнського храму східного обряду є архітектурою світла. Аргументовано необхідність переносу принципів організації світлового середовища традиційної церкви в практику сучасного проектування українських церков.

  Скачати повний текст

Систематизовано досвід проектування, будівництва й облаштування духовних освітніх закладів в Україні та Європі у період з X - XI ст. і до початку XXI ст. Проведено типізацію існуючих духовно-освітніх закладів різних конфесій, визначено основні типи, на базі яких доцільно створювати новий тип греко-католицького духовно-освітнього закладу в Україні. Проаналізовано основні фактори, що впливають на формування архітектурно-планувальної організації духовно-освітнього закладу Української греко-католицької церкви (УГКЦ) нового типу. Визначено спорідненість різних духовно-освітніх структур УГКЦ та очевидну доцільність їх об'єднання в єдиний комплекс вищої духовно-богословської освіти УГКЦ нового типу, розроблено концепцію архітектурно-планувальної організації такого закладу. Обгрунтовано методичні рекомендації щодо проектування духовних освітніх закладів УГКЦ нового типу в Україні.

  Скачати повний текст

Вивчено розвиток церкового будівництва у кінці XVIII - на початку XX ст. у контексті історичної традиції українського римсько-католицького зодчества. Установлено, що в архітектурі римсько-католицьких церков регіону були втілені традиційні структурно-морфологічні, стильові й композиційні рішення, а також нові форми, що відповідали напрямкам європейського культового зодчества кінця XVIII - на початку XX ст. Відзначено, що засади формоутворення храмів збагачені культурою полінаціональних (у містах) і мононаціональних (у колоніальних поселеннях) релігійних спільнот, що дало змогу виявити національну специфіку зодчества. Внаслідок незадовільного стану та руйнування церков запропоновано напрямки поновлення збережених храмів.

  Скачати повний текст

Проведено релігієзнавчо-філософський аналіз християнських цінностей в інтерпретації української православної проповіді XVII ст., зокрема аскетичного ідеалу. Визначено місце аскетичного вчення у православній традиції богослов'я, розкрито сутність та особливості трактування аскетичного ідеалу. Висвітлено його структуру, показано можливості людини щодо досягнення аскетичного ідеалу. Розкрито зміст поняття "українська проповідницька культура XVII ст.", розглянуто її світоглядні детермінанти та філософське підгрунтя. З'ясовано культурний контекст аскетичного ідеалу в українській проповіді досліджуваного періоду. Встановлено його зв'язок з принципами духовного удосконалення людини та відсутність обмежень у сфері світської діяльності. Обгрунтовано наявність аскетичних цінностей та актуальних патріотичних мотивів, притаманних українській проповіді, у системі суспільної ідеології, виявлено посилення активності державницьких настроїв та зміцнення позицій української церкви.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення широкого кола джерел, більшість з яких вперше введено до наукового обігу, комплексно проаналізовано благодійну діяльність Православної Церкви в Харківській єпархії наприкінці XVIII - поч. ХХ ст. Визначено основні напрямки, форми та масштаби церковної та монастирської доброчинності, виявлено механізм створення, управління та фінансування органів станової, церковно-громадської опіки, парафіяльних та єпархіальних благодійних закладів і товариств Православної Церкви. Встановлено рівні взаємодії духовного відомства та світських установ у здійсненні благодійних ініціатив. Розкрито особистий внесок православного духовенства у підтримку народної освіти, у здійсненні матеріальної допомоги населенню та організації зборів пожертвувань. Висвітлено особливості доброчинної діяльності Церкви під час воєнних дій та стихійних лих. Доведено, що благодійна діяльність Православної Церкви в Харківській єпархії проявлялась у тісному взаємозв'язку із загальними тенденціями розвитку держави та суспільства, але мала власні регіональні особливості.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано основні етапи розвитку церковного благодійництва та доброчинства у визначений період, розкрито особливості, напрямки та форми діяльності Православної церкви. З'ясовано роль православних монастирів у здійсненні благодійництва та доброчинності. Розкрито динаміку розвитку церковно-парафіяльних опікунств і православних братств, визначено специфіку функціонування та фінансування благодійних товариств та установ Православної церкви під час воєн і лихоліть. З'ясовано внесок православного відомства у розвиток освіти Чернігівщини.

  Скачати повний текст

Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизація церковно-релігійного середовища та десекуляризація культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою. Розкрито критеріальні ознаки тенденції десекуляризації: проникнення теїстичних ідеологем, релігійних норм, ідеалів щодо суспільної свідомості, що викликано її поворотом до культуроцентричності, зміщенням акценту на етнорелігійну самобутність. Доведено, що надмірна політизація та десекуляризація духовної сфери мають межі існування у соціокультурному просторі: межі десекуляризації - містифікація масової свідомості, ірраціональна бездуховність та ін., що руйнує саму релігійну свідомість; межі політизації - у свідомому або несвідомому поглинанні сакральних моральних норм, ідеалів, релігійних ідей та ін. раціональними конструкціями соціального порядку. Встановлено взаємозв'язок політичних і релігійних критеріїв в українському просторі: історія відносин політики та релігії, держави та церкви свідчить, що у період занепаду державності релігія виступала вагомим критерієм самоідентифікації українського народу, впливала на процеси державотворення. Показано, що за умов розбудови української державності, національного та духовно-культурного відродження взаємодія політики та релігії є складною, суперечливою: кризові процеси відчутно позначились на міжконфесійних відносинах, призвели до світоглядної невизначеночті, політизації церковно-релігійного середовища.

  Скачати повний текст

Визначено передумови виникнення та становлення феномену влади у християнстві. Розкрито характер взаємовідносин між християнськими спільнотами та державною владою в Римській імперії. Розглянуто характеристику релігійної політики візантійських імператорів. Виокремлено характерні риси цезарепапістської та папоцезаристської моделей відносин між світською та духовною владою. Висвітлено взаємовідносини між державою та Церквою періоду Реформації та доби Просвітництва. Проаналізовано характер державно-церковних відносин в історії країн Східної Європи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано та визначено місце церкви у системі інститутів громадянського суспільства. На базі теоретичного узагальнення ідей і теорій розвитку громадянського супільства описано його інституційну структуру та визнчено місце і роль церкви як своєрідного інституту соціуму. Проведено емпіричний аналіз і показано, що всупереч уявленням про те, що церква поза політикою, це твердження не повною мірою відповідає дійсності. Зазначено, що прямо та безпосередньо церква не втручається до політичного життя держави та суспільства, але з урахуванням історичної традиції та сучасного досвіду багатьох країн показано, що церкви нерідко залучаються до політичних процесів. Розглянуто шляхи оптимізації релігійно-церковної ситуації в Україні й акцентовано увагу на об'єктивній необхідності на засадах взаємної згоди православних конфесій створення єдиної Української Помісної Православної Церкви, яка буде сприяти подоланню церковного та цивілізаційно-світоглядного розколу суспільства.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше часопис у журналі "Труды Киевской Духовной Академии" (ТКДА) досліджено як важливе для сучасного релігієзнавства богословсько-історичне джерело, вивчено головні аспекти історії давньоруської Церкви, висвітлені на сторінках цього провідного друкованого органу українських істориків Церкви другої половини XIX - початку XX ст. Визначено проблематику журналу та охарактеризовано його наукову спадщину в сучасному контексті. Аргументовано концепцію журналу щодо ключових проблем історії давньоруського православ'я. Відзначено, що часопис відіграв важливу роль у вітчизняній історичній науці, сприяв значному примноженню історико-релігієзнавчих знань. Доведено цінність публікацій часопису та можливість їх використання у сучасних історико-релігієзнавчих студіях, особливо у галузі дослідження проблематики історії православ'я давньоруського періоду. Визначено роль журналу ТКДА в українській дорадянській історіографії.

  Скачати повний текст

Досліджено відносини держави та церкви в Україні у 1991 - 1996 рр. Висвітлено проблему становлення якісно нових форм відносин. Розкрито наслідки радянської спадщини та відтворено зміни, які відбулися в теоретичних засадах державно-церковних відносин після 1991 р. Обгрунтовано внесок різних гілок державної влади у розв'язання проблем церковно-релігійного життя, визначено результативність релігійного законодавства. Розглянуто основні напрями діяльності Ради у справах релігій. Визначено місце та роль держави в забезпеченні суспільної функціональності церков і релігійних організацій. Вперше в українській історіографії розглянуго проблеми розвитку матеріальної бази церков і релігійних організацій, забезпечення доступності віруючим місць богослужіння та прав сповідувань, налагодження ділових контактів з міжнародними організаціями та запобігання в Україні релігійному екстремізму.

  Скачати повний текст

Здійснено загальнотеоретичне юридичне дослідження взаємозв'язку держави та права, який базується на концепції "симфонія влад". Запропоновано визначення "симфонії влад" як гармонійної взаємодії, але не з метою злиття світської та церковної влад на основі цінностей моралі, православ'я, права, а з метою досягнення суспільного миру, злагоди та благополуччя, відродження та утвердження духовності. Висвітлено основні моделі відносин християнської церкви та держави. Доведено, що "симфонія влад" є характерною тільки для православної цивілізації. Проаналізовано вітчизняну традицію втілення у життя концепції "симфонії влад", а також правові засади державно-церковних відносин держави та церкви у сучасній Україні.

  Скачати повний текст