Визначено зміст поняття "гуманність" як інтегральної якості особистості, основними структурними компонентами якої є мотиваційно-ціннісні установки та сукупність відповідних знань і умінь. Встановлено критерії та рівні сформованості гуманних якостей учнів початкової школи. Обгрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови, що сприяють активізації даного напряму виховного процесу. Доведено позитивний вплив таких чинників, як посилення гуманістичної спрямованості викладання предметів гуманітарного циклу з метою осмислення гуманістичних понять, трансформації їх у погляди, переконання та звички на формування гуманних якостей молодших школярів. Обгрунтовано необхідність гармонізації змісту, форм і методів навчання з метою вивчення предметів гуманітарного циклу, виявлено їх виховний потенціал. Встановлено доцільність залучення учнів до гуманної діяльності з метою збагачення їх досвідом гуманістичної поведінки. Проаналізовано результати виховного впливу та його коректування в процесі формування гуманних якостей учнів початкових класів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано значення медико-генетичного консультування в системі генетичного моніторингу. Проаналізовано вроджену та спадкову патологію серед сімей, яким надано медико-генетичне консультування протягом 1999 - 2002 рр., визначено рівень сегрегаційної та мутаційної компоненти. Виявлено чинники ризику формування вродженої патології серед новонароджених, самовільних викиднів, неплідних шлюбів (вік подружжя, його хронічні інфекційні та екстрагенітальні захворювання, професійні шкідливості, шкідливі звички). Наголошено на необхідності медико-генетичного консультування всіх вагітних жінок та подружніх пар з питань планування вагітності. Показано, що для верифікації діагнозу та лікування патології у роботі лікаря-генетика необхідна етапність. Розроблено систему збору та обробки інформації для прогнозування генетичних процесів серед населення.

  Скачати повний текст

Описано модель уявлення світу А. Платонова як концептуальну систему світосприйняття автора. Її можна реконструювати через аналіз творчих концептів, які виділяються у процесі спостереження над текстами, і подати у вигляді концептуалізованих сфер, що описують парадигматичні та синтагматичні взаємовідносини концептів. Творчі концепти є системовідтворювальними знаками із багатошаровою семантикою, що структурують модель світу А.Платонова. Надано порівняльний аналіз авторських творчих концептів А.Платонова з архетипами, символами, міфологічно значущими одиницями. Письменник показав: міфопоетичний зміст, включений у семантичну структуру концептів, що розгортається у тексті оповідань, ініціює конфлікти, події, особливу організацію сюжету. Як основні компоненти моделі світу А.Платонова розглянуто концептуалізовані сфери "терпіння", "звички", "любові", "щастя", "серця", образи-концепти "Матері", "Дитини", "Старого", а також систему просторово-часових символів.

  Скачати повний текст

За результатами епідеміологічних досліджень виявлено високу розповсюдженість захворювань пародонта серед студентів - 53,85 % та позитивну їх кореляцію з зубощелепними аномаліями, поганим гігієнічним станом порожнини рота та шкідливими звичками (палінням). На підставі даних експериментально-клінічних, морфологічних та мікробіологічних досліджень доведено, що препарат "Еноант" має протизапальну, імуномодулювальну й антибактеріальну дію. Розроблено метод застосування еноанту для проведення профілактики та комплексної терапії хронічного катарального гінгівіту, а також генералізованого пародонтиту I ступеня в осіб молодого віку. Показано, що застосування розробленого методу дозволяє запобігти виникненню запального процесу у тканинах пародонта та досягти видужання у 94,8 % хворих.

  Скачати повний текст

Вирішено актуальне науково-практичне завдання - підвищення ефективності лікування зубощелених деформацій, які супроводжуються функціональною патологією при дистальному прикусі та зниження кількості рецидивів із застосуванням ортодонтичних моноблоків. Визначено вплив ортодонтичних моноблоків на зміни у зубощелепній системі в процесі лікування дистального прикусу та вплив апарату на функціональні порушення, зокрема, ротове дихання, функції жування, ковтання, шкідливі звички. Проаналізовано застосування ортодонтичних моноблоків як ретенційних апаратів, що дає змогу зменшити кількість рецидивів та підвищити ефективість лікувальних заходів при лікуванні дистального прикусу, ускладненого функціональною патологією. Зазначено, що результати досліджень можуть бути покладені в основу планування системи соціальних, профілактичних та лікувальних заходів для поліпшення якості стоматологічної допомоги дітям України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню впливу на людей низькопотужного випромінювання за умов проживання на радіаційно-забруднених територіях та профопромінення за тестом частоти мікроядер (МЯ) у лімфоцитах периферичної крові. Виявлено складний характер дозової залежності частоти мікроядер у лімфоцитах за умов низькопотужного опромінення крові in vitro. Доведено залежність спонтанної частоти мікроядер від віку осіб і звички до куріння та незалежність від статі осіб. Визначено вірогідно підвищену, у порівнянні з киянами, частоту мікроядер і клітин з декількома мікроядрами в лімфоцитах крові самоселів 30-кілометрової зони відчуження ЧАЕС і профконтингентів зони ЧАЕС та НЦ "Інститут ядерних досліджень". Не виявлено кореляції частоти мікроядер з дозами зовнішнього опромінення. У самоселів зони встановлено кореляційний зв'язок показника з дозою опромінення на червоний кістковий мозок. Визначено обернену залежність величини індукованої частоти мікроядер на одиницю дози опромінення від віку самоселів. Зроблено висновок про придатність тесту частоти мікроядер для групової біоіндикації низькопотужного опромінення та визначення осіб з ризиком для здоров'я. Розроблено й апробовано модифікацію методики автоматизованого проточно-цитофлуориметричного обліку МЯ в лімфоцитах крові людини.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено частоту природжених вад розвитку (ПВР) та їх нозологічну структуру у плодів і новонароджених дітей Одеського регіону за останнє десятиріччя (1999 - 2008 рр) та їх порівняння у районах області та у м. Одеса. Проведено еколого-епідеміологічне зіставлення ПВР з показниками якості (вода, грунт, повітря) навколишнього середовища місць мешкання батьків I - II поколінь у даному регіоні. Досліджено особливості сімейного анамнезу на наявність ПВР, структуру екстрагенітальної патології, шкідливі звички, характер харчування, фізичну активність, професійну належність у батьків I - II поколінь. Визначено можливість впливу різноманітних факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ на зворотні епігенетичні успадковані зміни функцій гена або іншого фенотипу клітини, що відбувалися без змін у послідовності ДНК генотипу, у виникненні ПВР мультифакторної природи. Вперше визначено клінічну характеристику периконцепційного перебігу вагітності, гестаційних процесів у жінок за наявності різних форм природжених вад у їх дітей. Розроблено та впроваджено в практичну медицину критерії визначення ризику виникнення ПВР, преконцепційної профілактики ПВР, алгоритм ведення вагітних груп високого ризику виникнення ПВР, які виношують плоди з вадами розвитку мультифакторної природи.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано положення щодо виховної діяльності інженерно-педагогічних колективів ПТУ з профілактики асоціальної поведінки серед учнів як педагогічної системи. Розкрито об'єктивні соціально-педагогічні передумови реформування змісту, форм і методів роботи з профілактики асоціальної поведінки учнів, суть асоціальної поведінки учнів і роль спеціальних технологій виховної діяльності у формуванні звички правильної поведінки. Розроблено модель і науково обгрунтовано необхідність функціонування спеціальної організаційно-педагогічної системи методичного навчання педагога для виконання ним функцій вихователя як організатора виховної роботи з профілактики асоціальної поведінки учнів ПТУ в системі позаурочної виховної діяльності.

  Скачати повний текст

На підставі даних вивчення акушерсько-гінекологічного статусу, особливостей перебігу вагітності та пологів, стану імуно-гормонального обміну, патологічних даних дітей, що померли внаслідок наявності синдрому раптової смерті немовляти (СРСН), а також морфологічних досліджень плацент, науково обгрунтовано та розроблено систему прогнозування перебігу вагітності та пологів у жінок груп ризику з СРСН. Розроблено індивідуальний підхід до профілактики та лікування жінок різних груп, що передбачає використання оцінної таблиці факторів ризику. Для жінок з групи високого та дуже високого ризику з СРСН, які стали на облік у жіночій консультації до 12-ти тижнів, на фоні загальноприйнятого лікування одержували рослинні адаптогени, консультації психолога, проводилася боротьба зі шкідливими звичками; після 24-х тижнів вагітності - на фоні загальноприйнятого лікування, рослинних адаптогенів, за наявності консультацій психолога та відвідування кабінету психоемоційного розвантаження також проводилася боротьба з цими звичками; у III триместрі вагітності - з застосуванням загальноприйнятого лікування було здійснено підготовку родини до особливостей ведення періоду новонародженості. Відзначено, що проведені заходи сприяли завершенню вагітності та пологів з низькими показниками ускладнень. З'ясовано, що жінки з груп високого або дуже високого ризику СРСН, які стали на облік у жіночу консультацію в I триместрі вагітності та одержали необхідне лікування після пологів мали меншу сумарну кількість балів, ніж під час постановки на облік, ускладнень було незначно більше, ніж у контрольній групі, СРСН було спостережено у дітей 2-х пацієнток.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано та визначено комплекс інформативних генетично обумовлених факторів для виявлення схильності до розвитку гострої лейкемії в дітей і прогнозування перебігу захворювання, що базується на результатах дерматогліфічного, імуногенетичного, клініко-генеалогічного досліджень, результатах аналізу спадково обумовлених факторів і конституціональних особливостей дитини, а також наявності та первинно невипадкових хромосомних аномалій. Установлено HLA-специфічності, а саме: HLA-B*51, HLA-Cw*07, а також HLA-DRB1**11, HLA-DQA1*0101 та HLA-DQB1*0505, які є маркерами схильності до розвитку гострої лімфобластної (ГЛЛ) та мієлоїдної лейкемії (ГМЛ) в дітей. Доведено, що ризик розвитку у дітей ГМЛ, взаємопов'язаний з наявністю в HLA-генотипі специфічності HLA-A*33 та HLAB*27 а розвиток ГМЛ - з наявністю HLA-специфічності HLA-A-A*01, HLA-B*40 та HLA-DRB1*07, слід вважати маркерами резистентності до ГЛЛ, а HLA-B*08 - до ГМЛ у дітей. Створено бальну шкалу та діагностичний індекс розвитку гострої лейкемії відповідно до інформативності демографічних ознак у хворого. Доведено, що стигми дизембріогенезу кісткової тканини є асоціативним маркером ГЛ у дітей. Виявлено взаємозв'язок даних генеалогічного дослідження (наявності онкологічної патології у родоводах) та конституційональних особливостей дитини (збільшення маси тіла за умов народження, лімфоїдна гіперплазія тканин носоглоткового кільця) з розвитком ГЛ. Як фактори ризику виникнення ГЛ у дітей визначено вік матері під час народження дитини, патологічний перебіг вагітності та пологів, а також професійна специфіка роботи батьків та їх шкідливі звички. На підставі результатів дискримінантного аналізу родоводів, анамнестичних даних, конституціональних особливостей дитини, стигм дизембріогенезу а дерматоструктур, а також особливостей розподілу HLA-специфічностей визначено інформативні критерії комплексу генетично обумовлених факторів ризику розвитку ГЛ у дітей і науково обгрунтовано поетапний скринінг щодо виявлення схильності до онкогематологнічної патології у дітей. Установлено взаємозв'язок між ініціальними клініко-лабораторними характеристиками хворих, особливостями їх фено- і генотипу. Розроблено комплекс критеріїв оцінки прогнозу перебігу лейкемічного процесу в дітей (строків встановлення та тривалості першої ремісії, кількості та виду рецидиів, розвитку ускладнень, тривалості життя пацієнтів).

  Скачати повний текст

Досліджено соціокультурні аспекти функціонування ринку послуг вищої освіти, який набуває нового змісту під впливом особливостей змін сучасного українського суспільства. На підставі результатів теоретичного й емпіричного дослідження концептуально систематизовано такі соціокультурні чинники споживання послуг вищої освіти в регіоні, як пріоритети розвитку, інтереси, цінності, норми, потреби суспільства та його інститутів, держави, регіону, соціальних класів і референтних груп; соціальний статус і стиль життя споживачів освітніх послуг, їх смаки, звички, традиції, поведінкові принципи; сукупна соціальна інформація з різних джерел; демографічні та ситуативні фактори. Розкрито специфіку освітніх послуг, що позначається на організації процесу споживання. Запропоновано методику вивчення цілісної соціальної групи споживачів послуг вищої освіти на базі міждисциплінарного аналізу здобутків теоретичного знання. Простежено вплив трансформаційних процесів на формування системи потреб споживачів освітніх послуг. Досліджено співвідношення інструментальних й експресивних мотивів навчання, канали впливу та інші чинники формування переваг у виборі навчального закладу та спеціальності.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення історій хвороби 117-ти пацієнток, що раніше перенесли акушерсько-гінекологічні операції, виявлено основні фактори ризику виникнення спайкового процесу малого тазу, якими є: порушення функції та захворювання травного тракту (гастрит, холецистити, панкреатит, коліт, виразкові хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки), порушення обміну речовин, альгодісменорея, наявність крові та навколоплодних вод у черевній порожнині, час операції, крововтрата під час оперативного втручання, шкідливі звички (тютюнопаління, алкоголь) та системні захворювання сполучної тканини. На підставі експериментального дослідження спайкового процесу на 125-ти безпородних білих щурах виявлено порушення мікроциркуляторного забезпечення, проявом якого є зменшення показників електропровідності шкіри паралельно з вираженістю спайкового процесу. Встановлено лікувальний ефект препаратів "Лімфоміозот", "Плацента Композитум" та "Ескулюс Композитум" на етапі раннього післяопераційного періоду", проявом якого є позитивна динаміка зниження больового синдрому, більш швидкий початок перистальтичних шумів і відходження газів, підвищений рівень інтерлейкіну-10 (у 8,5 разів) за нижчих рівнів фактора некрозу пухлини (в 3,5 разів) та судинно-ендотеліального фактору росту (в 2,5 разів), посилення кровообігу в черевній порожнині (гіперемічний і збалансований стани післяопераційного репаративного процесу) та покращання якості життя у післяопераційний період.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз процесу формування громадянськості за сучасних умов соціокультурних трансформацій в Україні. Визначено сутність і складові даного поняття, що характеризують його за умов глобалізаційної динаміки. Обгрунтовано концептуальні засади формування громадянськості у суб'єктів освітньої діяльності. Доведено, що розвиток даної якості є основною умовою розбудови громадянського суспільства, досліджено вплив громадянської освіти, що складається із взаємодоповнювальних процесів навчання та виховання, на її формування. Запропоновано визначення громадянськості як такої життєвої позиції, що проявляється в любові до Батьківщини, національній самосвідомості, гідності, громадській активності, законослухняності, а також за допомогою таких актуальних у сучасному світі особистісних якостей, як толерантність, критичне мислення, здатність ідентифікувати себе з певною країною й одночасно відчувати повноправним громадянином планети Земля. Виявлено нові смислові грані поняття "громадянськість", сформовані за сучасних умов переходу до демократичного суспільства, що визначаються як "нова громадянськість". До наукового обігу введено поняття "раціональної громадянськості" як результату цілеспрямованого впливу на особистість у процесі освітньої діяльності, що згодом має стати стійким переконанням особистості на рівні звички. Обгрунтовано основні принципи формування громадянськості за сучасних соціокультурних умов: цілісності, динамічності, узгодженості національного та загальноцивілізаційного. Запропоновано нову домінанту в культурі людини (від "культури бідності" до культури самообмеження населення) як один з головних механізмів забезпечення життєздатності, волі до життя та відчуття себе повноцінним громадянином за сучасних економічних умов країни (онтологічний аспект). Розроблено ціннісно-цільовий підхід щодо формування громадянськості з урахуванням трьох аксіологічних рівнів: громадянськості як цінності державної, суспільної та особистісної. Визначено роль національної ідентичності громадян як важливого чинника побудови громадянського демократичного суспільства (аксіологічний аспект). Виявлено протиріччя між патерналістською ролю політичної еліти в Україні й низьким рівнем її громадянськості та запропоновано дієві засоби його розв'язання шляхом впровадження виховних, зокрема, інноваційних технологій розвитку національної самосвідомості громадян (праксіологічний аспект).

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню процесу формування моральних відносин підлітків в умовах мікросоціуму - сім'ї, школи, мікрогрупах у процесі організації дозвілля. Визначено структурні компоненти (інтегровані суб'єкти виховної взаємодії, інтелектуальні джерела виховного впливу, Конституція, події та факти сучасної дійсності), фактори (приклад поведінки, моральне ставлення, власні дії суб'єкта взаємин, коректуючі впливи середовища на суб'єкт), етапи (поведінкове уявлення про суспільні відносини, дія (вчинок - звичка - поведінка) як наслідок усвідомлення суспільних відносин, усвідомлення результатів власних дій - моральне переконання, створення суб'єктивної моделі відносин: самостійний намір наслідувати її), засоби та механізми реалізації процесу. Проаналізовано вплив мікросоціуму на даний процес та експериментально обгрунтовано педагогічні умови його оптимізації.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено динаміку розповсюдженості артеріальної гіпертензії (АГ) та основних чинників ризику в неорганізованій сільській популяції протягом 10-річного періоду. Досліджено розповсюдженість АГ у селі, її чинників ризику серед чоловіків та жінок залежно від соціальної та професійної орієнтації обстежених. Встановлено розповсюдженість поведінкових чинників ризику АГ у селі не лише окремо, але і у різних комбінаціях серед сільських чоловіків та жінок. Визначено рівень фізичної активності сільської популяції України залежно від віку, рівня освіти, сімейного стану та наявності АГ. Використано під час вивчення звички вживання алкоголю серед сільських жителів частотно-кількісний критерій, що характеризує інтенсивність вживання алкогольних напоїв та регіональні особливості звички поведінки. Висвітлено обтяжену спадковість серцево-судинних захворювань за батьківською та материнською лініями й особливості взаємозв'язку АГ з основними чинниками ризику в сільських пробандів з обтяженою спадковістю. Наведено порівняльну характеристику серед сільських жителів електрокардіографічних змін в осіб з нормальним та підвищеним артеріальним тиском. Виявлено кореляційну залежність між ішемічними змінами на електрокардіографію та чинниками ризику. Досліджено рівень ліпідів у сироватці крові серед сільських чоловіків та жінок залежно від наявності АГ у різних статево-вікових групах. Встановлено відносний ризик розвитку АГ в осіб з надлишковою масою тіла, гіперхолестеринемією та гіпертригліцеридемією. Визначено рівень смертності у сільській популяції України за 3-річний період у розрахунку на 1000 людино/років з урахуванням АГ та чинників ризику. Проведено порівняльну характеристику смертності сільського населення залежно від здійснених заходів щодо первинної та вторинної профілактики АГ.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити модель формування культури здоров'я майбутніх фахівців економічних спеціальностей у процесі прикладної фізичної підготовки. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у тому, що: уперше теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено модель формування культури здоров'я фахівців економічних спеціальностей у процесі прикладної фізичної підготовки як відкриту динамічну систему, що включає аналітико-методологічний (соціальне замовлення, мета, завдання, підходи, принципи), організаційний (педагогічні умови, зміст, форми, методи й засоби) та результативний (компоненти, критерії, показники, рівні, результат) блоки; розроблено критерії (аксіологічний, гносеологічно-діяльнісний та поведінковий), показники (мотивація здорового способу життя; обізнаність у сфері культури здоров'я; уміння оцінити стан здоров'я; фізкультурно-оздоровчі вміння; емоційно-вольова регуляція; прагнення до саморозвитку), за якими схарактеризовано рівні (пасивний, елементарний, базовий, високий) сформованості культури здоров'я фахівців економічних спеціальностей у процесі прикладної фізичної підготовки; визначено педагогічні умови формування культури здоров'я фахівців економічних спеціальностей у процесі прикладної фізичної підготовки (формування ціннісного ставлення до власного здоров'я через урахування біологічних (генетичні), фізичних (зовнішнє середовище), соціальних (оточення, умови життя, професійна діяльність) та індивідуальних (шкідливі звички, харчування, особиста гігієна, фізичні навантаження, режим праці й відпочинку тощо) чинників; розвиток навичок подолання негативних впливів на здоров'я у професійній сфері (стресові ситуації, розумова втома, перевтомлюваність, низька рухова активність тощо); сприяння рефлексії, самоконтролю і самооцінці культури здоров'я); уточнено поняття «культура здоров'я майбутніх фахівців економічних спеціальностей» та «формування культури здоров'я майбутніх фахівців економічних спеціальностей у процесі прикладної фізичної підготовки».^UThe object of research is the process of professional preparation of future specialists in economic specialties. The purpose of the study is to substantiate theoretically, develop and test the model of formation of a health culture of future specialists in economic specialties in the process of applied physical training. The scientific novelty of the obtained results is that: for the first time the model of formation of a health culture of future specialists in economic specialties in the process of applied physical training was developed, substantiated theoretically and tested experimentally as an open dynamic system that includes analytical and methodological (social order, purpose, tasks, approaches, principles), organizational (pedagogical conditions, content, forms, methods and means) and effective (components, criteria, indicators, levels, results) blocks; criteria (axiological, epistemological-activity and behavioral), indicators (motivation for a healthy lifestyle; awareness in the field of health culture; the ability to assess health; fitness skills; emotional and volitional regulation; the desire for self-development) are developed, according to them the levels (passive, elementary, basic, high) of the formation of a health culture of specialists in economic specialties in the process of applied physical training are characterized; pedagogical conditions of formation of a health culture of specialists in economic specialties in the process of applied physical training are determined (formation of values to one's own health through consideration of biological (genetic), physical (external environment), social (environment, living conditions, professional activity) and individual (bad habits, nutrition, personal hygiene, physical activity, work and rest, etc.) factors; development of skills to overcome the negative effects on health in the professional sphere (stressful situations, mental fatigue, fatigue, low physical activity, etc.); promoting reflection, self-control and self-assessment of health culture); the concept of " a health culture of specialists in economic specialties " and "formation of a health culture of specialists in economic specialties in the process of applied physical training" are specified.

Уперше в українському мовознавстві запропоновано концепцію взаємодії компонентів мовної ситуації в освітній галузі мовно неоднорідного посттоталітарного суспільства на етапі розбудови незалежної держави; обґрунтовано зумовленість взаємодії української та російської мов у шкільній освіті конфігурацією загальнодержавної мовної ситуації, закономірностями спонтанної комунікації, мовною поведінкою й звичками учасників навчального процесу, сформованими під впливом мовної ситуації в конкретному регіоні; розроблено типологію моделей мовної поведінки школярів в умовах білінгвізму; узагальнено ознаки деформованої мовної ситуації в мовних практиках учителів та учнів, а також у дискурсі шкільних підручників.^UFor the first time in Ukrainian linguistics, the concept of interaction of the components of the language situation in the educational sphere of a culturally heterogeneous post-totalitarian society at the stage of development of an independent state has been proposed; the conditionality of the interaction of the Ukrainian and Russian languages in school education has been substantiated by the configuration of national language situation, the common factors of spontaneous communication, language behaviour and habits of participants in the educational process, formed under the influence of the language situation in a particular region; a typology of models of verbal behaviour of students in the context of bilingualism has been developed; signs of a distorted linguistic situation have been revealed in the linguistic practices of teachers and students and in the discourse of school textbooks.

У дисертаційній роботі обґрунтовано та розроблено структуру та зміст програми фізичної підготовки ергогенної спрямованості для військовослужбовців, які мали контузію.Проаналізовано науково-методичні підходи щодо фізичної підготовки військовослужбовців, які мали бойові травми, вивчено особливості професійної діяльності військовослужбовців, як чинника ризику для здоров'я та розповсюдженість бойових травм, отриманих під час виконання своїх функціональних обов'язків, вплив контузій та їх наслідків на функціональний стан військовослужбовців, а також особливості використання немедичних методів для корегування та відновлення стану військовослужбовців, які отримали контузію. Професійна діяльність військовослужбовців характеризується наявністю великої кількості чинників ризику, що можуть стати приводом погіршення їх здоров'я та зниження боєздатності. Контузії та їх на слідки є достатньо поширеними порушеннями стану бойової готовності військовослужбовців, що брали участь у бойових діях. Водночас адаптація військовослужбовців, які отримали контузії під час виконання службових обов'язків, повинна носити комплексний характер. Але це завдання ще не має остаточного вирішення, що й обумовило актуальність обраного напряму дослідження.Результати констатувального експерименту засвідчують, що особливості способу життя військовослужбовців, які мали контузію, є важливим компонентом загальної оцінки та аналізу їх стану. Проведене дослідження дозволило оцінити спосіб життя переважної більшості учасників як такий, що не відповідає наявним нормативам. На користь цього припущення свідчить висока розповсюдженість таких чинників ризику, як недостатня тривалість нічного сну, порушення режиму харчування, надлишкова тривалість професійної діяльності та недостатня тривалість відпочинку та вільного часу. Це сприяє негативним змінам працездатності та погіршує бойову здатність військовослужбовців. Переважання пасивних видів відпочинку та контактів з мультимедійними технологіями суттєво підвищують вірогідність недостатньої рухової активності та зростання рівня стресу. У респондентів переважають шкідливі звички, тоді як оздоровчі навички мають недостатнє розповсюдження.Аналіз характеру скарг, що їх висувають респонденти, та самооцінки самопочуття наприкінці робочого дня і робочого тижня свідчить про погіршення регуляції діяльності основних органів та систем організму, негативні зміни працездатності військовослужбовців, відсутність можливостей для її відновлення. Все це є ознакою формування відповідних донозологічних станів здоров'я. Аналізу результатів дослідження фізичної підготовленості військовослужбовців, які мали контузію, засвідчує що зменшення швидкості реакції вказує на розбалансування процесів сприйняття та переробки інформації, яке є ілюстрацією порушення нервової системи, що виникають внаслідок контузії. Хоча переважна більшість учасників має достатній рівень фізичної підготовленості водночас є певна кількість учасників, які показують результати гірші, ніж вікові норми. Це характеризує вплив перенесеної контузії на фізичний стан військовослужбовців, та є ознакою загального погіршення здоров'я внаслідок наявних розладів нервової системи, зменшення загальної рухової активності занять спортом і фізичною підготовкою.Ризик переходу встановленого донозологічного стану в патологію є досить високим, що обумовлює необхідність обґрунтування та розробки програми ерогенної спрямованості військовослужбовців з перенесеною контузією.Розроблено програму занять фізичною підготовкою для військовослужбовців, які мали контузію, що диференційована залежно від ступеня виразності наявних порушень, відповідає основним принципам організації фізичної підготовки та спрямована на ліквідацію наявних розладів з боку здоров'я.Впровадження заходів щодо оптимізації режимних моментів забезпечило їх покращання та позитивний вплив на функціональний і психоемоційний стан військовослужбовців. У переважної більшості учасників досягнута нормалізація тривалості нічного сну, що забезпечує якісне відновлення функціональних можливостей, підвищення базового рівня працездатності. Перебудова режиму харчування за рахунок нормалізації кратності прийомів їжі та величини інтервалів між ними зменшує ризик розладів системи травлення, суттєво підвищує бойову здатність військовослужбовців. Кількісна та якісна перебудова режиму дня стала причиною покращання самопочуття військовослужбовців. Результати самооцінки здоров'я у різних часових інтервалах свідчать про віддалення процесу формування втоми, зменшення вірогідності розвитку перевтоми та стабілізацію рівня працездатності.Впровадження в практику елементів гейміфікації способу життя за допомогою програми «Google Fit» дозволило удосконалити моніторинг стану військовослужбовців, забезпечити наочність і послідовність виконання розробленої програми^UThe first section analyzes scientific and methodological approaches to physical training of servicemen who have suffered injuries, examines the features of professional activities of servicemen as a risk factor for health and the prevalence of combat injuries received in the performance of their duties, the impact of injuries and their consequences on the functional condition of servicemen, as well as the peculiarities of the use of non-medical methods to correct and restore the condition of servicemen who have suffered a contusion. The professional activities of servicemen are characterized by the presence of a large number of risk factors that can lead to deterioration of their health and reduced combat effectiveness. Contusions and their consequences are quite common violations of the state of combat readiness of servicemen who took part in combatoperations. At the same time, the adaptation of servicemen who received contusions in the line of duty must have a complex character. But this problem has not yet been finally resolved, which determined the relevance of the chosen direction of research.The conducted study allowed to assess the lifestyle of the vast majority of participants as the one not meeting the existing standards. This assumption is supported by the high prevalence of such risk factors as insufficient duration of night sleep, eating disorders, excessive duration of professional activities and insufficient duration of rest and leisure. This contributes to negative changes in performance and impairs the combat capability of servicemen. The predominance of passive recreation and contact with multimedia technologies significantly increases the likelihood of insufficient physical activity and increased stress. Respondents are dominated by bad habits, while health skills are not widespread.The analysis of the results of the study of the physical fitness of servicemen who had a contusion shows that a decrease in the speed of reaction indicates an imbalance in the processes of perception and processing of information, which is an illustration of nervous system disorders. Although the vast majority of participants have a sufficient level of physical fitness, at the same time there is a certain number of participants who show worse results than the age norms. This characterizes the impact of the injury on the physical condition of servicemen, and is a sign of general deterioration of health due to existing disorders of the nervous system, reduced overall physical activity in sports and physical training. The risk of transition from the established pre-nosological state to pathology is quite high, which necessitates the justification and development of a program of erogenous orientation of servicemen with contusions.The main component of such a program is a modified daily routine, the main purpose of which is to optimize the lifestyle of servicemen, limit existing risk factors and increase the effectiveness of existin g vitaut factors. Ergogenic orientation of the daily routine is achieved through the regulation of the main components in accordance with hygienic requirements. Specific measures are proposed to increase the efficiency of the main components of the daily routine. An important point in ensuring the effectiveness of the proposed measures is to improve the monitoring of the functional status of servicemen. For this purpose the use of multimedia technologies, introduction of elements of gamification are offered.The evaluation of the implementation of the ergogenic physical training program proved its effectiveness, the presence of a positive impact on lifestyle, functional and emotional state and physical fitness of servicemen with injuries. The implementation of measures to optimize the regime moments ensured their improvement and a positive impact on the functional and psycho-emotional state of servicemen. The vast majority of participants achieved normalization of the duration of night sleep, which provides quality recovery of functionality, increase of the basic level of efficiency. Adjustment of the diet by normalizing the frequency of meals and the size of the intervals between them reduces the risk of disorders of the digestive system, significantly increases the combat capability of servicemen. The use of the tested set of screening tests also confirmed the improvement of the functional and psycho-emotional state of servicemen with contusions in the dynamics of testing the ergogenic program. Positive changes of static and dynamic coordination of movements, improvement of coordination and vestibular apparatus, improvement of indicators of psychoemotional sphere are proved. These dynamics are the evidence of increasing functionality, expanding the adaptive capacity of servicemen, which, in turn, should be assessed as reducing the severity of signs of prenosological conditions of the nervous system, optimizing health, which illustrates the incr ease in their combat capability.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі гуманітарних наук зі спеціальності 035 Філологія. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2021. Дисертаційну розвідку присвячено аналізу пропріативних назв у творах про національно-визвольний рух першої половини ХХ століття через цілісний зв'язок із соціокультурними чинниками впливу на формування варіантів онімів. Установлено кількісні і структурні ознаки власних назв, виявлено їхні асоціативно зумовлені значеннєві нашарування та мотиваційні передумови функціонального навантаження. Джерельна база дисертації охоплює художні твори і спогади про національно-визвольний рух України першої половини ХХ століття, що діляться на два хронологічних періоди: 1917‒1921 і 1942‒1954 рр. Визначено нормативну основу використання різних термінологічних одиниць для позначення функціонування онімів у текстах художніх творів; висвітлено синонімічну варіативність позиціонування термінів вітчизняними й зарубіжними науковцями, їхні погляди на це явище. Установлено значеннєво-функціональні особливості використання оніма в текстах художніх творів та його позатекстові зв'язки й семантичні нашарування. Установлено термінологічну диференціацію між смисловими поняттями псевдоніма і псевда, що позначають назви історичних осіб, і літературно-художніх антропонімів у текстах аналізованих творів задля приховування справжнього імені. Виявлено конотативні, мотиваційні і кількісні категорії використання письменниками інформаційно-оцінних літературно-художніх антропонімів, діяльність денотатів яких була пов'язана з культурними і богословськими напрямами. Визначено, що найбільш уживаним інформаційно-оцінним літературно-художнім антропонімом є ім᾿я українського поета Тараса Шевченка. Проаналізовано структурні особливості назв імен персонажів, кількісну різницю у використанні таких мовних одиниць у творах про два історичних періоди (1917‒1921 і 1942‒1954 років). Схарактеризовано функціонування прізвищ літературно-художніх антропонімів афіксального й семантичного способу творення, їхні кількісні і структурні ознаки. Побутування апелятивів, що позначають родинні відносини чи соціальний статус літературно-художніх антропонімів у текстах творів про визвольний рух 1917‒1921 і 1942‒1954 рр., підтверджує пріоритетність громадсько-орієнтованих маркерів. Установлено, що найбільш уживаними апелятивами, які автори аналізованих творів використовували для номінації назв професій персонажів, є варіативні назви для позначення діяльності священнослужителів, учителів і лікарів. Схарактеризовано мотиваційні передумови присвоєння назв-прізвиськ персонажам аналізованих творів та висвітлено їхню кількісну і семантичну співвіднесеність. Вплив соціальних чинників на життя персонажів детермінує функціонування в аналізованих текстах обох періодів (1917‒1921 і 1942‒1954 років.) практично однакової кількості прізвиськ. Установлено, що використання багатокомпонентних назв-прізвиськ у творах про визвольний рух 1917‒1921 років із збереженням первинного найменування персонажа та власне лексеми прізвисько підтверджує соціальний характер утворення онімних конструкцій. Семантичну зумовленість прізвиськ у творах про визвольний рух 1917‒1921 років визначають назви, надані за видимі зовнішні ознаки персонажа; звичку, діяльність або родинні стосунки; назви-прізвиська, що функціонують у творах про повстанський рух 1942‒1954 років, мотивуються утворенням через звичну поведінкову модель або діяльність особи, яскраво виражені риси характеру або зовнішні ознаки особи. У текстах творів про визвольний рух України першої половини ХХ століття встановлено функціонування трьох категорій назв-андронімів згідно з моделями способу творення та їхньої мотиваційної зумовленості: модель із формантом -их(а), формантом -к(а), формантом -ов(а). Виявлено, що сакральні назви займають чільне місце в антропосистемі текстів творів про національно-визвольний рух першої половини ХХ століття. З᾿ясовано кількісні показники функціонування однокомпонентного варіанту назви Бог. Виявлено назви конотативно забарвлених топонімів в аналізованих творах про національно-визвольний рух першої половини ХХ століття. Завдяки особистісно-психологічним особливостям мислення та світосприйняття письменники в текстах показали вплив соціального середовища на формування загальнопонятійного семантичного кола топоніма Україна та його варіантів. В аналізованих текстах художніх творів схарактеризовано поетоніми як одиниці пропріативної лексики, що сприяють відтворенню самобутності міфокультурних поглядів, традицій і вірувань певного народу. На прикладах інтернаціональних і власне українських поетонімів простежено співфункціональність мовної, реальної картини світу і міфопоетичної. Ключові слова: соціоономастика, соціолінгвістика, літературна ономастика, конотативна лінгвістика, теолінгвістика, лексикологія, стилістика, лексика, псевдонім, псевдо, антропонім, прізвисько, конотонім, топонім^UThesis for the Doctor of Philosophy Degree, specialty 035 Philology. Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Ternopil, 2021. The dissertation is devoted to the analysis of proper names in works about the national liberation movement of the first half of the twentieth century through an integral connection with socio-cultural factors influencing the formation of onyms′ variants. It has been established the quantitative and structural features of proper names; their associatively conditioned semantic layers and motivational preconditions of functional loading have been revealed. The source base of the dissertation covers the novels and memoirs about the national liberation movement of Ukraine in the first half of the twentieth century, which are divided into two chronological periods (1917‒1921 and 1942‒1954). The normative basis of using different terminological units for denoting functioning of the onyms in the texts of analyzed works has been clarified and the synonymous variability of the scientists′ terms positioning and their substantiation by the Ukrainian and foreign linguists has been also clarified. The semantic and functional features of the onym in the analyzed texts of works and its non-textual connections and semantic layers have been established. The terminological differentiation between the semantic concepts of pseudonym and pseudo denoting the names of historical figures and literary anthroponyms in the texts of the analyzed works in order to hide the real name has been established. Connotative, motivational and quantitative categories of the writers′ usage of the historical informative-evaluative literary anthroponyms, the denotations′ activity of which was connected with cultural and theological directions have been characterized. The name of the Ukrainian poet Taras Shevchenko has been qualified as the most widely used informative-evaluation literary anthroponym. The structural features of the names of the characters, the quantitative difference of its usage in the texts of works about two historical periods (1917‒1921 and 1942‒1954) have been analyzed. The literary anthroponyms′ surnames functioning of the affix and semantic way of creation, their quantitative and structural components have been characterized. It has been considered the quantitative difference in functioning of appellatives that denote family relations or social status of literary anthroponyms in the texts of analyzed works about the liberation movement of 1917‒1921 and 1942‒1954. It has been found that the most frequently used appellatives, which the authors of the analyzed works used to nominate the names of professions, are variable names of priests, teachers and doctors. The motivational preconditions of assigning nicknames to the characters of the analyzed works and their quantitative and semantic correlation have been highlighted. The functioning of three names-andronyms′ categories have been established according to the models of the methods′ creation: a model with the formant -ych(a), the formant -k(a) and the formant -ov(a) іn the texts of analyzed works about the liberation movement of Ukraine in the first half of the twentieth century. It has been established, that the sacred names occupy a prominent place in the anthroposystem in the texts of analyzed works about the national liberation movement of the first half of the twentieth century. It has been clarified the quantitative functioning of the one-lexeme variant of the name God. It has been revealed the names of associative-connotative toponyms in the analyzed texts about the national liberation movement of the first half of the XX century in Ukraine. Due to the personal and psychological features, experience and writers' world's perceptions, the writers in the texts show the influence of the social environment on the general semantic circle's formation of the toponym Ukraine and its seven variants. It has been found, that the writers use the names of the one-lexeme variant of the choronym Ukraine and due to the characteristic adjectives and noun attributes emphasize its territorial features, political regimes of the country and the subjective feelings about the formation of Ukraine's independence. The units of propriative lexicon, which contribute to the reproduction of the mythocultural views′ identity, traditions and beliefs of a certain people, also called the category of poetonyms, have been considered in the analyzed texts of works. The co-functionality of the linguistic worldview, real world's perception and the mythopoetic one is directly traced on the examples of international and Ukrainian poetonyms. Keywords: socionomastics, sociolinguistics, literary onomastics, conotonymy, theolinguistics, vocabulary, stylistics, lexis, pseudonym, pseudo, anthroponym, nickname, conotonym, toponym.

У дисертації на основі аналізу історико-педагогічної, філософської, психологічної літератури вітчизняних і зарубіжних учених, інтернет-ресурсів обґрунтовано актуальність проблеми, уточнено сутнісні ознаки базових понять дослідження «толерантність/інтолерантність» «рівні толерантності», «толерантні відносини», «виховання толерантності у дітей дошкільного віку», «комунікативне толерантне середовище закладу дошкільної освіти», «дитяча література», «література для дітей». Толерантність трактуємо як здатність до партнерства і співпраці, готовність сприймати навколишніх, не зважаючи на відмінності; терпимість до інших думок, вірувань і поведінки, визнання / прийняття різноманіття й рівності інших. Визначено етапи розвитку теорії і практики виховання толерантності у дітей дошкільного віку засобами української дитячої літератури другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: І етап – 1959–1989 рр. – прийняття основних положень про захист прав дитини, виховання її на засадах гуманності, взаєморозуміння, терпимості, миру і загального братерства; ІІ етап – 1989–1995 рр. – визнання правового статусу дитини, необхідності її виховання за принципами свободи, рівності, солідарності, гідності, терпимості і миру; ІІІ етап – 1995–2000 рр. – система освіти визнана дієвим інструментом виховання толерантності дитини, відбувається відродження традицій національного дошкілля, активний творчий пошук педагогів щодо створення дидактичних посібників для ЗДО, в українській дитячій літературі домінують теми особистісної взаємодії, розуміння морально-психологічного стану людини та її соціального оточення; ІV етап – 2000–2022 рр. – реформування системи дошкільної освіти України у руслі педагогіки толерантності та гуманізації (впровадження Державного стандарту дошкільної освіти (2021 р.) на засадах компетентнісного підходу відповідно до міжнародних стандартів якості.Проаналізовано педагогічний потенціал української дитячої літератури другої половини ХХ – початку ХХІ ст., виокремлено конструктивні ідеї щодо актуалізації історико-педагогічного досвіду виховання толерантності у дітей дошкільного віку з урахуванням сучасних інноваційних освітніх тенденцій. Встановлено, що на виховання особистості дошкільників значний вплив має українська дитяча література, яка насичена цінними для розвитку дитини психологічними моделями поведінки, аксіологічним спрямуванням, життєвим досвідом і традиціями українців.Охарактеризовано зміст і специфіку поетичних і прозових творів української дитячої літератури у межах досліджуваного періоду на предмет її використання у закладі дошкільної освіти (ЗДО) для виховання толерантності дошкільників. Обґрунтовано методи виховання толерантності у дітей дошкільного віку (формування свідомості, емоційного розвитку та самовиховання, організації діяльності, спілкування, формування досвіду толерантних стосунків) та підходи до виховання толерантності (гуманістичний, компетентнісний, особистісно орієнтований, педагогічний, психологічний). Вивчено стан досліджуваної проблеми у сучасній практиці ЗДО: результати проведеного опитування педагогів-дошкільників різних реґіонів України дали змогу виявити їхнє розуміння змісту толерантності/інтолерантності в сучасних умовах; виявити форми, методи прийоми та твори дитячої літератури, які є предметом використання ними у роботі з дітьми. За результатами опитування вихователів та аналізу художніх творів для дітей окресленого періоду рекомендовано ті, які містять найбільш виразний зміст для виховання толерантності (вірші Григорія Фальковича «Про заздрощі», «Про любов», Галини Малик «Страшна дівчинка», «Криве дзеркало», «Жадібний Андрій», оповідання Оксани Кротюк «Друг», «Літачок», «Негарна звичка», казки Лесі Мовчун «Арфа для павучка», «Гостина», «Вітрик», «Тиша», Зірки Мензатюк «Тисяча парасольок», «Загублене серце» та ін.). Запропоновано педагогічний інструментарій для підвищення ефективності виховання толерантності у дітей дошкільного віку засобами української дитячої літератури. Окреслено пріоритетні напрями роботи педагога з дошкільниками з метою виховання толерантності засобами дитячої художньої книги досліджуваного періоду.^UIn the dissertation, based on the analysis of historical-pedagogical, philosophical, and psychological literature of domestic and foreign scientists, and Internet resources, the relevance of the problem has been substantiated. The essential features of the basic concepts of the study “tolerance/intolerance”, “levels of tolerance”, “tolerant relations”, “teaching tolerance to preschoolers”, “communicative tolerant environment of preschool education institution”, “children’s literature”, “literature for children” are given. Tolerance is considered as the ability to collaborate and cooperate, the willingness to accept others, regardless of differences; tolerance for other opinions, beliefs, and behavior, recognition/acceptance of diversity, and equality of others.The stages of the development of the theory and practice of teaching tolerance to preschool children (second half of the 20th – beginning of the 21st century): I stage – the adoption of basics on the protection of children’s rights, their education based on humanity, mutual understanding, tolerance, peace, and general fraternity; II stage – 1989-1995 – recognition of the children legal status, the necessity to educate them according to the principles of freedom, equality, solidarity, dignity, tolerance, and peace; III stage – 1995–2000 – the education system was recognized as an effective tool for the development of a child's tolerance, the revival of national preschool traditions, educators’ active creative search for didactic aids for preschool children, themes of personal interaction, perception of the moral and psychological state of a person and his/her social environment dominate in Ukrainian children's literature; IV stage – 2000–2022 – the reformation of the Ukrainian preschool education system in the direction of pedagogy of tolerance and humanization (implementation of the State Standard of Preschool Education (2021) based on the competence approach in accordance with international quality standards.The pedagogical potential of Ukrainian children’s literature of the second half of the 20th – the beginning of the 21st century has been analyzed, and constructive ideas regarding the actualization of the historical and pedagogical experience of teaching tolerance to preschoolers have been highlighted, considering modern innovative educational trends. It has been proven that Ukrainian children's literature, enriched with psychological models of behavior, axiological orientation, life experience, and traditions of Ukrainians that are valuable for the child's development, has a significant impact on preschoolers’ personality development.The content and specifics of poetic and prose works of Ukrainian children’s literature within the studied period are characterized by the purpose of their use in the preschool education institution (PEI) for teaching tolerance to preschoolers. The state of the problem under study in modern PEI practice has been studied: the results of the survey of preschool teachers from different regions of Ukraine made it possible to reveal their awareness of the content of tolerance/intolerance in modern conditions; to identify the forms, methods, techniques, and works of children's literature that are the subject of their use in working with children. According to the results of the survey of educators and the analysis of artistic works for children of the outlined period, those that contain the most expressive content for teaching tolerance are recommended (Hryhoriy Falkovich’s poems “About Jealousy”, “About Love”, Galyna Malyk’s “Scary Girl”, “Crooked Mirror”, “Greedy Andrew”, Oksana Krotyuk’s stories “Friend”, “Airplane”, “Bad Habit”, Lesya Movchun’s fairy tales “A Harp for a Spider”, “Social Party”, “Little Wind”, “Silence”, Zirka Menzatyuk’s “One Thousand Umbrellas”, “Lost Heart”, etc.). Pedagogical tools for increasing the effectiveness of teaching tolerance to preschool children by means of Ukrainian children’s literature are proposed. The priority directions of educators working with preschoolers for the purpose of teaching tolerance by means of children's fiction books of the studied period have been outlined.