Проведено дослідження архівного та бібліотечного сегментів Празького архіву (ПА). Проаналізовано обставини переміщень ПА, які хоча і відбувалися з порушенням правових норм, але сприяли акумуляції більшої частини ПА в Україні. Встановлено хронологічні межі переміщень ПА в УРСР у 1945, 1958, 1983 рр. Документальних свідчень переміщення еміграційних матеріалів у 1948 р., про які згадують окремі дослідники, не виявлено. Простежено передачу документальних сегментів ПА в Україну в 1993 - 2008 рр. Визначено місця перебування частин даного комплексу у Чеській Республіці та Словаччині. Встановлено кількісні та змістові параметри матеріалів ПА, складено перелік фондів ПА в архівах і бібліотеках України. Вперше проведено детальну реконструкцію роботи відділів таємних фондів (перших частин) з документами української еміграції у повоєнні десятиліття. Досліджено історію науково-технічного опрацювання та "оперативної розробки" (ОР) документальних масивів і бібліотечних матеріалів ПА, визначено її види, темпи, періодизацію. Висвітлено архівознавчий аспект політики радянського режиму щодо "українських буржуазних націоналістів" та інших "к/р елементів". Виявлено картотеку на "к/р елемент" обсягом близько 300 тис. карток у ЦДАВО України. Шляхом поодиничного перегляду видань колишнього спецфонду ДНАБ ідентифіковано бібліотечний сегмен ПА обсягом близько 20 тис. друкованих одиниць. Проведено атрибуцію та встановлено сучасне місценаходження окремих архівних сегментів ПА за системою атрибутивних ознак. Окреслено шляхи подальшої наукової реконструкції архівного та бібліотечного сегментів ПА на пофондовому та поодиничному рівнях.

  Скачати повний текст

Уперше визначено внесок співробітників Чернігова кінця XIX - початку XX ст. у розвиток вітчизняної археології та музейної справи. Установлено авторство відкриття та розглянуто історію перших досліджень ряду археологічних пам'яток Чернігово-Сіверщини (Мізинської стоянки, Шестовицького та Табаївського могильників). Систематизовано і проаналізовано шляхи формування та склад зібрання Чернігівського державного музею, накопиченого у період до 1948 р. Конкретизовано головні культурно-хронологічні показники колекцій. До науково обігу введено найбільш репрезентативні артефакти з музейного фонду, що не були раніше предметом наукового розгляду.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію походження, формування та розвиток діяльності науково-дослідної бібліотеки Волинського краєзнавчого музею (ВКМ) у Житомирі у 1900 - 1932 рр. Встановлено головні тенденції розвитку бібліотечної справи на Волині у 1920-х рр., а також висвітлено політику радянського уряду щодо книжкової спадщини дореволюційного походження. Зазначено, що у 1920-х рр. у бібліотеці музею зібрано понад 150 тис. колекційних рукописно-книжкових фондів XVII - XVIII ст. Вперше з'ясовано походження книжково-рукописних зібрань приватних осіб, монастирів і просвітницьких товариств, переданих після націоналізації до ВКМ. Досліджено історичну долю рукописно-книжкового зібрання ВКМ після ліквідації Науково-дослідної бібліотеки. Визначено сучасне місце зберігання, коло книжково-рукописних комплексів, що на сьогодні можна вважати джерельною базою дослідження регіональної історії культури Волині у XVII - XX ст., а також проведено наукову реконструкцію складу та змісту зібрань. Окреслено найціннішу частку рукописних пам'яток, зокрема, конфесійні та літургійні унікуми, що зберігаються у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського та Центральному державному історичному архіві України у Києві. Визначено роль деяких культурних діячів і вчених Волині у формуванні колекції.

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність бібліотек різного підпорядкування, визначено їх роль у культурно-духовних процесах Катеринославщини, розглянуто форми та напрями діяльності, простежено динаміку розвитку статистичних бібліотечних даних. Висвітлено процес формування та розвитку земських бібліотек і народних безкоштовних читалень, міських громадських бібліотек, мережі навчальних бібліотек, що зберігали значні за обсягом і цінні за змістом книжкові та періодичні зібрання за галузевими та мовними ознаками. Відтворено картину становлення та розвитку бібліотек наукових товариств, музейного закладу та нелегальних гуртків. Проаналізовано кількісний і тематичний зміст приватної колекції Г.П. Алексєєва, виявлено джерела комплектування та стан розвитку особових бібліотек катеринославських культурно-освітніх діячів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження історично сформованих та штучно створених ретроспективних фондів Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського як об'єкта опису археографії та джерелознавства. Особливу увагу приділено реконструйованим колекційним книгозбірням приватних, юридичних осіб та ряду колекцій/зібрань, сформованих за предметно-тематичною, хронологічною, культурологічною ознакою. Здійснено їх історико-культурологічну класифікацію за станово-професійною ознакою для приватних колекційних фондів, за тематичною - для ретроспективних зібрань юридичних осіб, наведено бібліотекознавчу класифікацію. Встановлено терміносистему колекційних фондів (визначено зміст понять "колекція", "зібрання", "бібліотека") для проведення державної реєстрації. Запропоновано ідентифікаційні індекси відповідно до класифікацій ретроспективних книжкових колекційних фондів та систему обов'язкових облікових документів (паспортів) як різновиду науково-довідкового апарату на історико-культурні фонди з метою забезпечення збереження колекцій/зібрань, введення їх до наукового обігу та ефективного використання. Науково обгрунтовано методику складання найменшого елемента археографічного опису колекційного фонду - заголовка.

  Скачати повний текст

Досліджено бібліотечно-археографічну діяльність філолога, історика, археографа, книгознавця, професора Київської духовної академії (КДА), завідуючого Церковно-археологічним музеєм (ЦАМ) М.І.Петрова. Висвітлено основні напрями наукової діяльності вченого в галузі вивчення духовної культури, зокрема, історії писемної та книжкової спадщини. Розглянуто внесок до розвитку польової, камеральної та едиційної археографії. Вивчено формування рукописно-книжкових колекцій і зібрань ЦАМ, бібліотеки КДА. Досліджено організацію М.І.Петрова книжкового зібрання, установлено його творче професійне середовище, наукові контакти в галузі бібліотечно-археографічної діяльності. Висвітлено науково-організаційну роботу вченого у Церковно-архівно-археографічних комісіях. Проаналізовано сучасний стан рукописного зібрання ЦАМ в ІР Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського.

  Скачати повний текст

Досліджено історію давньоруського віча та рецепцію цього явища в літописах XI - XIII ст. Проаналізовано літописні записи, які грунтуються на концепції побудови історичного наративу хронікального типу. Встановлено, що записи про віче відбивають безпосередньо факти соціального та політичного життя, містять наративні схеми. На підставі визначених нормативних моделей і системного аналізу давньоруської соціальної термінології реконструйовано соціальну природу та компетенцію віча. З'ясовано, що віче було зібранням соціальної верхівки, а склад його найчастіше ототожнювався з усією дружиною князя. Визначено основні напрямки його діяльності. Розкрито характерні риси уявлень про віче, які у своїй більшості були складовою частиною уявлень про князя.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних матеріалів, законодавчих актів і наукової літератури розкрито історію Волинського дворянського зібрання, його трансформацію з самоврядної станової корпоративної інституції, основні властивості якої були сформовані у річпосполитській традиції, до інституції, підпорядкованої державним інтересам Російської імперії. Узагальнено значний матеріал про зміни його структури та складу, функцій, прав і повноважень, обмеження участі зібрання у системі органів влади. З'ясовано механізми та технології усунення зібрання від правління губернією, серед яких - позбавлення виборчого права, русифікація кадрового складу станових і державних установ. Звуження прав місцевих дворянських інституцій мало прояв у забороні депутатському зібранню видавати свідоцтва про належність до привілейованого стану, а згодом - ревізії його діяльності. Найголовнішим заходом стала заборона проведення Волинського дворянського зібрання та виборів. Доведено, що губернське дворянське зібрання використовувалося місцевою знаттю як вагомий засіб для збереження та відстоювання їх корпоративних прав. Зроблено висновок, що держава, втручаючись у формування його соціоетнічного складу, роз'єднувала шляхетську солідарність і підпорядкувала місцеве дворянство імперським завданням.

  Скачати повний текст

Роботу присвячено вирішенню актуального науково-практичного завдання - розробці наукового обґрунтування геоінформаційного картографування природно-заповідного фонду України шляхом створення інтерактивного атласу.У першому розділі роботи вивчено досвід національних і міжнародних нормативно-правових актів, які регулювали та регулюють питання охорони природи, зокрема створення та функціонування природоохоронних територій. Найбільш значущим документом є 17 глобальних Цілей сталого світового розвитку, погоджені главами держав та урядів (2015 року) на саміті Організації Об’єднаних Націй зі сталого розвитку під час 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН та імплементовані указом президента України в національне законодавство.Сформовано визначення поняття природно-заповідного фонду відповідно до національного законодавства й окреслено його стан (кількість об’єктів, площа, розподіл за регіонами). Проведено ретроспективний огляд розвитку природно-заповідного фонду на території України. Окреслено методологічні підходи до оцінювання територій для заповідання.Проаналізовано закордонний і вітчизняний досвід картографування природно-заповідного фонду, основні підходи та принципи до відбору показників, наведено основні картографічні твори, які розкривають це поняття. Констатовано, що, попри велику кількість картографічних творів, присвячених питанню природоохоронних територій, повноцінного інформаційного ресурсу загальнодержавного й регіонального рівня про території та об’єкти природно-заповідного фонду в Україні досі немає. Це обумовило доцільність обґрунтування створення інтерактивного атласу природно-заповідного фонду України.У другому розділі обґрунтовано систему картографічних творів для відображення стану й розвитку природно-заповідного фонду на різних територіальних рівнях: загальнодержавному та регіональному. Сформовано систему кількісних і якісних показників, які розкривають зміст карт, який впливає на їх масштаби та основні підходи до проєктування систем умовних позначень. Наявні картографічні твори, що розкривають питання стану й розвитку природно-заповідного фонду різних територіальних рівнів створювалися в різний час, за різними підходами. Нині не виявлено уніфікованої системи умовних позначень територій та об’єктів природно-заповідного фонду (як-от для геологічних карт). Через це постала проблема обґрунтування єдиної системи картографічних творів для відображення стану та розвитку природно-заповідного фонду з єдиним підходом до вибору масштабів, відбором показників і розробленням системи умовних позначень на різних територіальних рівнях, одним із практичних рішень якої може стати інтерактивний атлас природно-заповідного фонду України.Третій розділ присвячено розробці концепції інтерактивного атласу природно-заповідного фонду України. Інтерактивний атлас природно-заповідного фонду України – це динамічна геоінформаційна система, що включатиме різні види природоохоронних територій та об’єктів відповідно до класифікації згідно з чинним законодавством у вигляді систематичного зібрання карт, логічно і тематично пов’язаних між собою, а також поданих у порядку, який визначає можливості доповнення попередніх карт наступними. Це комплексний картографічний твір еколого-природоохоронної спрямованості, основним завданням якого є надання актуальної інформації про стан і структуру природно-заповідного фонду України як цілісної системи, що має запобігати надмірному антропогенному впливу на навколишнє середовище, а також підтримувати його належний екологічний стан.Актуальність створення інтерактивного атласу природно-заповідного фонду зумовлена необхідністю доступу до обробленої та унаочненої інформації про стан природоохоронних територій за допомогою створення інформаційно-картографічних систем на різних територіальних рівнях для наукового, методичного та інформаційного забезпечення, здійснення просторового територіального аналізу даних і перспективного планування під час складання науково обґрунтованих прогнозів при формуванні програм сталого розвитку країни та її територій. В інтерактивному атласі природно-заповідного фонду передбачено спеціальну карту щодо руйнувань екосистем України через військову агресію Російської Федерації.^UThe work is dedicated to the solution of an actual scientific and practical task - the development of a scientific basis for geo-informational mapping of the natural reserve fund of Ukraine by creating an interactive atlas.In the first section of the work, the experience of national and international normative legal acts that regulated and regulates the issue of nature protection, in particular the creation and functioning of nature protection areas, is studied. The most significant document is the 17 global Sustainable Development Goals agreed by the heads of state and government (in 2015) at the United Nations Summit on Sustainable Development during the 70th session of the UN General Assembly and implemented into national legislation by the decree of the President of Ukraine.The definition of the concept of nature reserve fund was formed in accordance with the national legislation and its condition was outlined (number of objects, area, distribution by regions). A retrospective review of the development of the nature reserve fund on the territory of Ukraine was conducted. Methodological approaches to the assessment of territories for inheritance are outlined.The foreign and domestic experience of mapping the nature reserve fund, the main approaches and principles to the selection of indicators are analyzed, the main cartographic works that reveal this concept are given. It was established that, despite the large number of cartographic works devoted to the issue of nature conservation areas, there is still no comprehensive national and regional level information resource on the territories and objects of the nature reserve fund in Ukraine. This determined the expediency of substantiating the creation of an interactive atlas of the nature reserve fund of Ukraine.The second chapter substantiates the system of cartographic works for displaying the state and development of the nature reserve fund at different territorial levels: national and regional. A system of quantitative and qualitative indicators has been formed, which reveal the content of the maps, which affects their scale and the main approaches to the design of conventional marking systems. The existing cartographic works revealing the state and development of the nature reserve fund at different territorial levels were created at different times, using different approaches. Currently, there is no unified system of conventional designations of territories and objects of the nature reserve fund (such as for geological maps). Because of this, the problem arose of substantiating a unified system of cartographic works for displaying the state and development of the nature reserve fund with a unified approach to choosing scales, selecting indicators and developing a system of conditional designations at different territorial levels, one of the practical solutions of which can be an interactive atlas of the nature reserve fund of Ukraine.The third section is devoted to the development of the concept of an interactive atlas of the nature reserve fund of Ukraine. The interactive atlas of the nature reserve fund of Ukraine is a dynamic geo-information system that will include various types of nature conservation areas and objects in accordance with the classification in accordance with the current legislation in the form of a systematic collection of maps, logically and thematically related to each other, as well as presented in order , which determines the possibility of supplementing the previous cards with the following ones. This is a complex cartographic work of ecological and nature protection orientation, the main task of which is to provide up-to-date information about the state and structure of the nature reserve fund of Ukraine as a complete system, which should prevent excessive anthropogenic influence on the environment, as well as maintain its proper ecological state.The urgency of creating an interactive atlas of the nature reserve fund is due to the need to access processed and visualized information about the state of nature conservation territories through the creation of information and cartographic systems at different territorial levels for scientific, methodical and information support, spatial territorial data analysis and prospective planning during compilation scientifically based forecasts when forming programs for the sustainable development of the country and its territories. The interactive atlas of the nature reserve fund provides a special map of the destruction of Ukrainian ecosystems due to the military aggression of the Russian Federation.

Дисертацію присвячено питанням походження та опису грецьких рукописів у фондах НБУ імені В.І.Вернадського в Києві. Вперше на основі археографічного опису більш ніж 450 грецьких рукописів досліджено історію надходження їх до різних книжкових зібрань і колекцій України, пізніше - до НБУВ. Висвітлено історіографію питання, проведено функціональний розподіл грецьких матеріалів, типологію та жанрову класифікацію рукописних книг і текстів IV-XIX ст., наведено детальну археографічну характеристику грецьких кодексів та проаналізовано записи копіїстів і власників. За підсумками всебічного кодикологічного аналізу запропоновано шляхи реконструкції складу окремих книжкових зібрань, локалізації районів створення й побутування кодексів. Встановлено зв'язки рукописів із регіонами Близького Сходу, Південної Італії, Криму, Ніжина. У додатках подано археографічний опис (каталог) 134 грецьких рукописних книг (кодексів) у київських зібраннях.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено життєвий шлях, громадсько-політичну, науково-дослідну та педагогічну діяльність О. Бочковського (1885 - 1939 рр.) - одного з провідних європейських фахівців з теорії нації та національних відносин, громадсько-політичного діяча, дипломата, журналіста, публіциста та науковця. Проананалізовано широке коло джерел і документів вітчизняних і закордонних архівів, спогади, періодичні видання, листування, публікації, а також творчу спадщину ученого. Розкрито суттєву роль О. Бочковського у становленні української державності та поширенні української ідеї. Розглянуто процес формування та розвитку світоглядних позицій науковця, висвітлено його внесок у розвиток наукового та громадсько-політичного життя української громади в еміграції (зокрема, в європейських країнах і на американському континенті) та становлення чесько-українських відносин. Проаналізовано основні напрями наукової, педагогічної, публіцистичної, громадсько-політичної та дипломатичної діяльності О. Бочковського, висвітлено його викладацьку роботу в українських ВНЗ і наукових установах Чехо-Словаччини. На підставі евристичної роботи в архівних фондах і бібліотечних зібраннях виявлено понад триста невідомих творів О. Бочковського, розшифровано його криптоніми та встановлено авторство кількох неопублікованих праць, створено цілісну наукову біографію ученого. Відтворено маловідомі аспекти громадсько-політичної діяльності О. Бочковського у країнах Європи й Америки, висвітлено його участь і роль у житті української еміграційної спільноти у 1920 - 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історіографії проведено комплексний аналіз джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861 - 1914 рр.). Запропоновано класифікацію джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861 - 1914 рр.), в основу якої покладено як формальні, так і змістовні критерії. Надано історико-джерелознавчу характеристику джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861 - 1914 рр.): законодавчої бази Російської імперії, діловодної документації та статистичних матеріалів промислових підприємств, акціонерних товариств. Виявлено, систематизовано та досліджено комплекс джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861 - 1914 рр.), здійснено їх класифікацію. До наукового обігу введено значний масив невикористаних джерел, насамперед "Зібрання узаконень правлячого при уряді Сенату", а саме: статути акціонерних товариств і зміни до них, зафіксовані на сторінках краєзнавства.

  Скачати повний текст

Досліджено джерела з історії відкупів півдня України останньої чверті XVIII - початку XIX ст. Проаналізовано історіографічний доробок щодо джерелознавчих студій з історії відкупів Південної України. З'ясовано рух джерел, що стосуються даного аспекту історії та визначено напрямки фондування документальних комплексів. Охарактеризовано основні архівні зібрання документальних джерел з історії відкупів Південної України зазначеного періоду. Розглянуто та визначено видові особливості документальних джерел. Визначено особливості створення наративних джерел з історії відкупу на півдні України. Проведено їх класифікацію. З'ясовано інформативні можливості актуалізованої джерельної бази для дослідження особливостей становлення системи відкупів на півдні України останньої чверті XVIII - початку XIX ст. й уніфікації відкупної сфери економіки Південної України за загальноросійським зразком.

  Скачати повний текст

У контексті сучасного літературного джерелознавства та текстології вивчено епістолярій Лесі Українки. Висвітлено історію публікацій і збирання кореспонденцій поетеси від 1911 р. до сьогодення, з'ясовано її найважливіші етапи. Розглянуто питання пошуків епістолярних текстів у майбутньому та їх перспективи. Наведено результати звірки листів Лесі Українки, надрукованих у багатотомних наукових виданнях 1950 - 1970-х рр. У процесі дослідження до наукового обігу залучено уривки з епістолярних текстів письменниці, вилучених радянською цензурою під час підготовки до друку листів поетеси. З'ясовано причини використання купюр, а також вилучення окремих кореспонденцій Лесі Українки, які не ввійшли до 12-томного зібрання її творів 1975 - 1979 рр. На підставі архівних матеріалів здійснено їх текстологічний та історико-літературний коментарі. Проаналізовано редакторські правки, друкарські огріхи, знайдені в найповнішому виданні. Наведено докази систематичного порушення творчої волі автора та принципів сучасної текстології.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено стан і розвиток дизайну текстилю Середнього Подніпров'я Центральної України. Визначено специфіку засобів художньої виразності в дизайні текстилю, розглянуто виробничі технології й окремі композиційно-художні прийоми, притаманні майстрам даного регіону. Виділено й охарактеризовано види художнього текстилю за різними критеріями: способом виготовлення (художні тканини ручного та машинного виробництва) і за призначенням (текстиль для одягу, текстиль в інтер'єрі). Виявлено, що дизайнер текстилю осмислює технологію виготовлення відповідної продукції як специфічний художній засіб, що визначає такі зовнішні показники її якості, як фактура текстилю, його блиск, текстура, частота поверхні, характер графічного зображення. Наведено загальну оцінку історії розвитку дизайну текстилю Черкаського регіону та суміжних з ним регіонів у контексті всієї території України. Виявлено характерні риси художнього текстилю Черкащини та сучасні тенденції розвитку дизайну текстилю регіону в контексті актуальних проблем художньо-проектної культури. До наукового обігу введено нові архівні матеріали та мистецькі твори, що стосуються дизайну текстилю Черкаського регіону та перебувають у приватних зібраннях.

  Скачати повний текст

Узагальнюється досвід використання формалізованого аналізу почерків єврейських рукописів при атрибуції рукописних матеріалів єврейського походження. Аналізуються світові надбання в галузі єврейської палеографії та кодикології, простежуються типологічні зв'язки почерків єврейських рукописів, починаючи з античних часів до сьогодення. Особливу увагу зосереджено на вивченні почерків єврейських рукописів, починаючи з доби середньовіччя до XVІІI ст. Саме в цей період виникає велике розмаїття варіантів почерків. Простежуються основні типологічні риси кожного з шести типів почерків єврейських рукописів (ашкеназького, сефардського, візантійського, італійського, східного та єменського) в трьох їхніх функціональних різновидах (квадратному, напівкурсиві та курсиві). Досвід, накопичений в галузі західноєвропейської - насамперед візантійської - та кириличної палеографії та кодикології, може бути застосований при атрибуції рукописних матеріалів єврейського походження, що зберігаються у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Урахування цього досвіду разом з сучасними досягненнями в галузі єврейської кодикології дозволяє створити методику атрибуції цих матеріалів, яка дала б змогу надійно їх датувати в межах певного періоду та визначити їхню приналежність до конкретної рукописної традиції, навіть якщо йдеться про недатовані рукописні фрагменти. Виходячи з того, що такі матеріали становлять більшість вищезгаданого зібрання, аналіз графічної інформації набуває особливого значення. На думку дослідника, при цьому аналізі доцільно застосувати принципи графічної експертизи.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вирішенню конкретного науково-практичного завдання, яке полягає у формуванні комплексу теоретичних положень і практичних рекомендацій, необхідних для підвищення ефективності кваліфікації адміністративних проступків на автомобільному транспорті. На основі аналізу сучасних науково-правових досліджень окреслені тенденції розвитку, проблемні аспекти та шляхи вдосконалення наукового забезпечення кваліфікації адміністративних проступків на автомобільному транспорті. Констатовано відсутність комплексного доктринального підходу до розгляду відповідної проблематики, а також відсутність дієвого зв'язку між наукою та практикою. Обґрунтовано доцільність постійного моніторингу наукових досліджень з питань юридичної відповідальності за адміністративні проступки на автомобільному транспорті. Аргументовано створення механізму інформування уповноважених суб'єктів адміністративної юрисдикції про перспективні наукові розробки з питань кваліфікації адміністративних проступків на автомобільному транспорті. Зроблено висновок про необхідність державного стимулювання комплексної розробки питань кваліфікації адміністративних проступків на автомобільному транспорті. З метою формування чіткого наукового уявлення про природу та сутність кваліфікації адміністративного проступку проаналізовано її формально-логічний, когнітивний та юридичний (матеріально-правовий та процесуальний) аспекти. Систематизовано перелік визначальних ознак кваліфікації адміністративного проступку. Сформульовано авторську дефініцію цього поняття, під яким пропонується розуміти: здійснену уповноваженим суб'єктом правозастосовної діяльності юридичну оцінку фактичного посягання, в ході якої було зроблено та процесуально закріплено висновок про наявність у скоєному всіх ознак складу конкретного адміністративного проступку. Здійснено ґрунтовний аналіз об'єктивних та суб'єктивних ознак складів адміністративних проступків на автомобільному транспорті. Підкреслюється важливість правильного визначення об'єкта таких проступків. Констатовано, що на саме основі об'єкта посягання фактична дія (бездіяльність) ідентифікується як делікт певного типу, робиться висновок про те, у рамках якого провадження його слід розглядати, окреслюється коло суб'єктів кваліфікації, визначаються її інструменти, алгоритм і процесуальні форми. Виходячи з ключової ролі об'єкта посягання в структуризації чинного КУпАП, запропоновано переглянути на предмет відповідності цьому критерію зміст Глави 10 КУпАП “Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку”. Розглянуто практичні аспекти встановлення суб'єктивної сторони адміністративних проступків на автомобільному транспорті. Встановлено, що переважна більшість таких проступків мають формальні склади і не передбачають обов'язкового настання суспільно-небезпечних наслідків. З огляду на це, встановлення їх суб'єктивної сторони (зокрема, вини) неможливо здійснити на основі положень чинного КУпАП, які визначають форми вини через ставлення порушника до суспільно-небезпечних наслідків скоєного. Доведено необхідність чіткого законодавчого визначення форм вини у проступках з формальними складами. В основу такого визначення запропоновано покласти ідею про те, що при кваліфікації проступків з формальними складами вина визначається на основі психічного ставлення порушника до своїх протиправних дій чи бездіяльності. Розкрито особливості кваліфікації адміністративних проступків, які спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд або іншого майна. З'ясовано, що більшість помилок при кваліфікації таких проступків обумовлена недостатнім рівнем професійної підготовки суб'єктів адміністративної юрисдикції, що проявляється у формальному підході до зібрання та вивчення доказів, неправильному складанні процесуальних документів, ігноруванні вимог законодавства, хибному визначенні нормативних підстав кваліфікації. З огляду на це, актуальні питання кваліфікації відповідних проступків пропонується включити до планів з функціональної підготовки працівників патрульної поліції, а також висвітлити в нормативно-правових актах з питань розгляду справ про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті.^UThe primary focus of this dissertation is a set of theoretical provisions and practical recommendations to approach the specific issue of the legal science and practice concerned with qualifying more efficiently the administrative offenses in road transport. The trends, challenges, and ways of improving the qualification of administrative offense in road transport are considered through a review of the scientific and legal up-to-date research. The lack of a comprehensive doctrinal approach to the subject area under exploration was revealed as well as the missing effective links between scientific and practical spheres. The formal logical, cognitive, and legal (substantive and procedural) aspects of administrative offense qualification were analyzed to form a clear scientific understanding of its nature and essence. As well, determinant attributes of the administrative offense qualification were defined as an organized list while its concept was formulated, which suggests approaching the administrative offense qualification as a Law-driven evaluation of the actual delinquent act by an authorized law-enforcement entity, which resulted in a conclusion on the essential elements of the specific misdemeanor be in place, which is formally executed in terms of relevant procedure. A thorough analysis of objective and subjective attributes of administrative offenses in road transport was completed, and the importance of identifying accurately the object of an offense is highlighted. The latter is argued to be at the core of action (inaction) qualification as a tort of a particular type. Also, it accounts for the assigned proceeding framework and the circle of qualification subjects, as well as specific toolфs, algorithm, and procedure options. Chapter 10 of the current Code of Ukraine on Administrative Offenses entitled "Administrative offenses in road transport, infrastructure and communications" is suggested for an update to comply with a key role of the misdemeanor object in the current CUAO framework. The difficulties in defining the subject of administrative offenses in road transport are addressed, the largest number of mistakes in the administrative offense qualification occurring in finding out those responsible for poor maintenance of municipal roadways and streets as well as those liable for accidents caused by dangerous road conditions and poorly-maintained (or badly-designed) "off-balance" municipal facilities. The dissertation examined the practical aspects of the mental elements assessment as regards the administrative offense in road transport. The vast majority of such offenses are known to have formal corpus delicti and normally do not act injurious to the public in general. Given this, the mental elements assessment (in particular, guilt) cannot draw on the current CUAO version, linking the criminal responsibility to the attitude of the offender to socially dangerous consequences of what was done. The need for a clear legislative definition of criminal liability for misconduct with formal corpus delicti was recognized, such definition being driven by the idea that the misdemeanors with formal corpus delicti should be qualified following the offender's mental attitude to his misdoing or inactivity. The individual nature of guilt in administrative offense occurrence in road transport is emphasized. In this connection, the terms of "dual guilt", "mutual guilt", "general guilt", etc. currently used in the procedural documents to recognize results of previous and final qualification, are criticized. They are argued to be pseudoscientific and unacceptable in common usage. The study prompts rethinking qualification of the administrative offenses, which result in damage to vehicles, cargo, roadways, streets, railroad crossings, road facilities, or other property. As the study shows, most mistakes in qualifying such offenses are due to the poor level of the administrative jurisdiction competence shown through a formalistic approach to gathering and examination of evidence, bad formulation of procedural documents, lawlessness, failure in regulatory substantiation of qualification. From this perspective, the thesis stresses the utmost importance for relevant issues of the administrative offense qualification to be put into the curriculum of the patrol police officers, as well as covered in the regulations to handle cases of administrative offenses in road transport.

Вивчено основні етапи загальної еволюції функцій та різновидів труби. Розглянуто духове виконавство й освіту в Києві від стародавніх часів до сьогодення, обгрунтовано наявність давніх вітчизняних традицій гри на духових інструментах, досліджено діяльність оркестрів Київського військового корпусу, а також, так званих, "братств" або "цехів" - перших осередків фахового духового виконавства та музичного зібрання в Україні, кріпацьких капелій та оркестрів у панських маєтках України кінця XVII - XIX ст. Висвітлено діяльність музичних навчальних закладів Києва з часу їх заснування, а також яскравих представників Київської школи, від попередників і засновників до наступних визначних музикантів. Визначено роль та наведено принципи методики професора В.М.Яблонського - одного з фундаторів і багаторічного лідера Київської школи, розглянуто роль його учнів та послівників І.М.Кобця та М.В.Бердиєва в утвердженні та розширенні традицій даної школи. Проведено порівняльний аналіз сучасного стану розвитку вітчизняного та зарубіжного виконавства та педагогіки в цій галузі музичного мистецтва.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено історію формування зібрання кириличних рукописних книг відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки Ураїни ім. В.Стефаника, основа якого створена зі збірок і колекцій провідних бібліотек наукових, культурно-освітніх, релігійних установ і товариств Львова, що функціонували у XIX - першій половині XX ст. (до 1939 р.), невелика частина рукописних кириличних пам'яток придбана бібліотекою. Проведено атрибуцію та науковий опис кириличних рукописних книг XVI ст. з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, висвітлено історію їх створення та побутування. Визначено репертуар і жанрові особливості української книжності XVI ст.

  Скачати повний текст