Зазначено, що термін - це слово чи словосполучення, що виражає певне наукове поняття. Термінологічний словотвір відображає переважно свідомий, соціально прискорений процес термінотворчості. Засвоєння іншомовних термінів є показником певної фази запозичення світових культурних цінностей. Опрацьовані у європейському мовознавстві вимоги до стандартизації семантики та структури термінів передбачають послідовне проведення принципів номінації, оцінки, уніфікації. Проникнення первісно англійської термінології Інтернету до словників інших мов розглянуто як прояв процесів інтернаціоналізації за сучасних умов. Комп'ютерна термінологія у мовах різних систем формується стихійним шляхом, а також внаслідок цілеспрямованих заходів на основі словотвірних засобів конкрентної національної мови, шляхом калькулювання або прямого запозичення. Критерії формування термінів, затверджені Академією мови та літератури Ірану, свідчать про її подальшу пуристичну орієнтацію. Наявність англійських елементів у текстах перськомовного Інтернету є пояснимим явищем. Певна група назв-"етикеток" нового засобу масової інформації виявляє свої властивості як номенклатура. За критерієм структури загальною тенденцією є відповідність простому англійському терміну простого перського, а складному англійському - складного перського. Для перських термінів-словосполучень у комп'ютерній галузі властиве збереження перських граматичних (синтаксичних) морфем і вплив англійського прототипу. За семантичною характеристикою перська комп'ютерна лексика має адекватне відтворення англомовного оригінального масиву термінів.

  Скачати повний текст

Розглянуто статус вигуків у системі частин мови, їх місце у цій системі, взаємодію з іншими членами цієї системи. Установлено комунікативно-прагматичні значення англійських вигуків: конвенційно-обумовлені та контекстуально-обумовлені. Серед вигуків/вигукових висловлень з конвенційно-обумовленими прагматичними значеннями проаналізовано вигуки-директиви та вигуки-експресиви. Установлено, що вигуки-директиви за своїм складом неоднорідні та відрізняються за ступенем категоричності, вживаністю в офіційній і неофіційній обстановці, за соціальним статусом комунікантів. Зазначено, що вигуки-експресиви відбивають багатий експресивний фонд сучасної англійської мови - від формул соціального етикету до емоційних реакцій і оцінок. Показано, що вигуки з контекстуально-обумовленим прагматичним значенням залежать від контексту, ситуації, в яких виявляється їх конкретне значення. Вони класифікуються за емоційними характеристиками. Проаналізовано прагматичне варіювання та прагматичний синкретизм вигуків, їх місце у дискурсі. Виявлено типи прагматично істотних зв'язків вигукових висловлень з іншими компонентами дискурсу, зокрема відношення прагматичного узгодження й прагматичного неузгодження, особливості інтеракціональних ходів у процесі спілкування.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано педагогічні умови виховання в учнів підліткового віку культури спілкування засобами мовного етикету. Визначено критерії та показники рівнів вихованості комунікативної культури. Розроблено організаційно-педагогічну модель виховання культури спілкування підлітків засобами мовного етикету. Встановлено й експериментально апробовано методику діагностики рівнів вихованості школярів. Розглянуто, що матеріали дослідження впроваджено в даному й апробованому факультативному курсі "Морально-духовні скарби українського й англійського мовного етикету", який запроваджено в межах організаційно-педагогічної моделі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виділено основні аспекти мовленнєвого етикету, з'ясовано сутність поняття "мовленнєвий етикет дітей молодшого шкільного віку". Обгрунтовано роль сім'ї у вихованні даного явища в молодших школярів. Визначено й охарактеризовано критерії, компоненти та показники вихованості мовленнєвого етикету в молодших школярів, виявлено рівні вихованості даного явища в них. Досліджено сучасну практику виховання мовленнєвого етикету в учнів 1 - 4-х класів за умов сім'ї. Розроблено модель оптимізації процесу виховання мовленнєвого етикету у дітей молодшого шкільного віку в сім'ї.

  Скачати повний текст

Встановлено ступінь моральної заданості в етикетній імперативності, що редукує себе в систему соціальної комунікативності. Проаналізовано структурні складові етикету, його функціональне значення в організації й упорядкуванні соціальних зв'язків, колективних й індивідуальних видів поведінки. З'ясовано роль даного соціокультурного феномену у формалізації культурних еталонів і цивілізованих стереотипів моральних відносин, формуванні уявлень про належне в раціонально-емоційній сфері моральної свідомості.

  Скачати повний текст

Досліджено етикетизацію сучасного англо-американського наукового дискурсу як специфічну функціонально-комунікативну категорію, за допомогою якої реалізується персуазивна інтенція адресанта щодо поліпшення ефективності комунікації. Засобами передачі категорії етикетизації є комплекс вербальних текстуальних структурно-композиційних та інтерперсональних комунікативних одиниць, ряд яких є культурно забарвленими, а також невербальні візуально-риторичні засоби. До мовних засобів передачі етикетизації належать апроксиматори, індикатори епістемічної модальності, поступки та протиставлення, некатегоричного заперечення, умови, засоби вираження деперсоналізації, волюнтативної й деонтичної модальності, а також оцінні та емоційно-експресивні номінації, риторичні запитання і гіпофори. Етикетизація передається через модуляції категоричності та некатегоричності номінацій з тяжінням до некатегоричності на рівнях слова, речення й тексту та через структурування тексту. Стратегіями етикетизації є "зменшення" впливу на адресата, вуалювання негативної думки, виявлення солідарності з адресатом, привертання його уваги, полегшення декодування інформації.

  Скачати повний текст

Розглянуто етикетні латиномовні твори української літератури, написані протягом XVI - XVIII ст., а саме різноманітні види етикетної поезії: панегірики (енкомії), епіталами, генеліакони, епіцедії, патетичні вірші, парамітетику, які оспівували людину, її земне життя і здобутки. До наукового обігу введено тексти української латиномовної етикетної поезії зазначеного періоду, здійснено їх опрацювання та детальне вивчення, що дало змогу реконструювати цілісну картину поступу українського письменства та простежити його тісний зв'язок з суспільними процесами.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено зіставному лексико-семантичному аналізу іменників на позначення етикету в українській, англійській та угорській мовах. Розроблено нову методику типологічного дослідження лексико-семантичних полів, що базується на поєднанні лінгвістичних методів з математичними теоріями. Виділено кількісні та якісні параметри міжмовного зіставлення іменників. Накреслено шляхи теоретичного і практичного розв'язання проблеми лінгвокультурологічного підходу до когнітивного аспекту вивчення міжмовних контактів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано наукову доцільність застосування гендерного підходу в історико-етнологічних дослідженнях української культури, що сприяє їх більшій об'єктивності та цілісності. Якісний зміст стереотипу фемінінності українців відповідає патріархальному канону внаслідок дії архаїчних та християнських світоглядних чинників. Висвітлено становище жінки у подружжі, зумовлене її значними майновими правами. Господарські обов'язки жінки визначені традиційним гендерним розподілом праці у сім'ї. В особистих стосунках та етикеті простежено дію подвійного морального стандарту поведінки чоловіків та жінок. Процес гендерної соціалізації дівчат завідчує етнокультурну специфіку форм та способів формування жіночої ідентичності в українській сім'ї (у ритуалах, іграх, іграшках, трудовому вихованні). Періоди життя жінки та її функції у сім'ї дозволили класифікувати базові соціально-вікові статуси (дівчинка, дівчина, жінка, баба) та ключові соціальні ролі (дружина, мати, господиня). Усталений сценарій реалізації жінкою гендерної програми передбачав життя у подружжі, тоді як самотні жінки (вдови, покритки) розглядались як соціальна аномалія. Розкрито особливості поведінки та контактів із соціальним оточенням згаданих категорій жінок.

  Скачати повний текст

Дослідження проведено у руслі когнітивно-комунікативного підходу до мови, що визначає його актуальність. Виявлено вербалізовану в сучасній англійській мові концептуальну модель неправди. Розглянуто комунікативну ситуацію неправди через змінні соціально-прагматичного контексту, виявлені та систематизовані мовленнєві стратегії, завдяки яким неправда знаходить своє дискурсивне втілення. Побудова концептуальної моделі здійснюється шляхом прототипічного моделювання на рівні дискурсу, що дозволяє чітко визначити прототип і маргінальні різновиди неправди. Виявлено, що гендерний параметр є найбільш вагомим соціальним параметром, який зумовлює використання прототипного та маргінальних різновидів неправди. Види неправди реалізуються через певні мовленнєві стратегії або групи мовленнєвих стратегій. Найбільший арсенал стратегій має прототипна неправда та різновиди неправди, що знаходяться найближче до неї - біла та етикетна неправди.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано комунікативні засоби відображення соціального статусу особи в художній прозі І. Франка. Побудовано теоретичну модель опису категорії "соціальний статус особи", яка передбачає характеризування вербальних (мовленнєвих і мовних) і невербальних засобів за асиметричних ситуацій спілкування. У соціально-комунікативному аспекті розглянуто матеріал дослідження та систематизовано мовленнєві засоби відображення соціального статусу особи, зокрема, категоричні, некатегоричні та пом'якшені директивні акти, оцінні акти, етикетні формули. Виявлено мовні засоби відображення зазначеного статусу на рівні найменування адресата мовлення з вищим і нижчим соціальним статусом (граматичні та лексичні маркери). Виокремлено соціально релевантні ознаки невербальної поведінки учасників комунікативного акту в межах просодики, кінесики, такесики та проксеміки. Зроблено певні висновки стосовно вербальних і невербальних засобів відображення соціального статусу особи, виявлених на матеріалі творів І. Франка.

  Скачати повний текст

Зроблено порівняльний аналіз лексико-семантичної структури російських та англійських дієслів мовлення. Виділено елементарні одиниці значення (семи) дієслів мовлення за допомогою компонентного аналізу та здійснено їх класифікацію. Дієслова мовлення поділяються на три класи: нейтральні (ядерні, наприклад, говорить, произносить), дескриптивні (які характеризують зовнішній аспект мовлення, тобто особливості артикуляції, наприклад, заикаться, шепелявить) та конкретизуючі (що описують внутрішні аспекти мовних актів, одним з найважливіших є комунікативна мета того, хто говорить), до складу яких входять дієслова спілкування (беседовать), повідомлення (сообщать), волевиявлення (приказывать), емоційного впливу (ругать) і мовного етикету (приветствовать). Структуру значення цих дієслів вивчено комплексно з урахуванням особливостей граматичної будови кожної з мов. Проаналізовано та порівняно семантику категорій граматичного виду, перехідності, зворотності, та засоби передачі в обох мовах кількісно-часових значень. У російській та англійській мовах зазначена лексико-семантична група є численним класом. Більшість сем характерні для обох мов, можуть відрізнятися лише варіанти їх комбінування.

  Скачати повний текст

Вперше визначено місце та роль пізнього вікторіанського дискурсу (ПВД) у соціокультурному просторі Великої Британії кінця XIX ст. Змодельовано концептуальний простір ПВД, у якому виділено й описано ментальні одиниці різного ієрархічного та ціннісного статусу з наголосом на шляхах і способах їх мовної об'єктивації. Розкрито дискурсотвірний потенціал концептів ПВД в єдності їх генеративних, комбінаторних і регулятивних властивостей, з'ясовано етикетні та тактико-стратегічні особливості комунікативної культури ПВД. Висвітлено мовленнєву специфіку таких конвенціонально значущих компонентів і принципів ПВД як ввічливість, комплімент, гендерна зумовленість спілкування.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку активного мовлення дітей третього року життя у процесі художньо-предметної діяльності. Науково обгрунтовано визначення категоріальних і сутнісних ознак понять "художньо-предметна діяльність", "мовленнєві жанри", "дитячий персональний дискурс" стосовно дітей третього року життя. Визначено критерії та показники розуміння (ступінь узагальнення та інтерес до мовлення) та активного мовлення (самостійність, ініціативність та адекватність) дітей третього року життя. Встановлено особливості прояву мовленнєвої активності дітей у даний віковий період. Підтверджено ефективність реалізації таких педагогічних умов розвитку активного мовлення дітей третього року життя у процесі художньо-предметної діяльності: поступове збагачення мовленнєвих жанрів дитячого мовлення (від елементарних етикетних моделей до участі у розмові з дорослим, іншою дитиною, іграшкою) у процесі художньо-предметної комунікації; поетапне формування персонального дискурсу дітей третього року життя методом застосування спонукальних мовленнєвих дій педагога; стимулювання мовленнєвої активності дітей засобами художнього слова.

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативно-прагматичні та структурно-семантичні особливості мовленнєвого жанру "поздоровлення". Описано основні підходи до вивчення жанрів мовлення в сучасній лінгвістиці, подано дефініцію мовленнєвого жанру "поздоровлення" як мовленнєвого твору, що має характер регулювання міжособистісних відносин та є закріпленим за типовою комунікативною ситуацією, зумовленою важливою для адресата мовленнєвою подією. Встановлено, що метою жанру є посилення позитивного емоційного стану адресата в прямій, рідше - в непрямій, формі, від чого залежить його вторинна та риторична сутність. Визначено його місце в системі фатичних мовленнєвих жанрів. Охарактеризовано поздоровну ситуацію, властиву тій чи тій культурі, описано її етикетні або емотивні параметри. Доведено, що східнослов'янській мовленнєвій культурі в порівнянні із західноєвропейськими й американською культурами більшою мірою притаманні більш емотивні поздоровлення. Вивчено структурно-семантичні особливості мовленнєвого жанру "поздоровлення". Ідентифікаційними ознаками непрямих поздоровлень є характерний набір параметрів поздоровної комунікативної ситуації, а також присутня в мовленнєвому жанрі суб'єктивна модальність.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне соціолінгвістичне дослідження мовного етикету угорського населення Закарпаття. Виділено етикетні форми ввічливого звертання та привітання в одно-, дво- та багатомовному середовищі. Проведено соціолінгвістичний аналіз мовного матеріалу з застосуванням польового методу й анкетування респондентів-білінгвів Закарпатської області. Зроблено класифікацію етикетних форм за результатами вивчення процесу соціалізації індивіда. Укладено реєстр словникових статей етикетних форм звертань і привітань угорського населення Закарпаття. До основних факторів вибору ввічливих форм мовленнєвого етикету віднесено комунікацію у межах угорських міських і сільських населених пунктів Закарпаття, регіональну комунікацію, комунікацію між чоловіками та жінками з урахуванням вікових, статевих, освітніх характеристик комунікантів. Виділено основні типи мовленнєвого етикету, розглянуто особливості їх функціонування залежно від мовної та комунікативної ситуації. Зроблено висновок про важливу роль мовного середовища у виборі форм мовленнєвого етикету серед угорського населення Закарпаття. З'ясовано, що в одномовному середовищі Виноградовського, Береговського, Мукачівського й Ужгородського районів комуніканти використовують традиційні та суто угорські етикетні форми звертань і привітань, а в багатомовному середовищі, особливо в офіційній сфері, - вживають традиційні угорські й українські форми мовленнєвого етикету.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз мовних параметрів, які мають конотативний відтінок і представлені в епістолярній спадщині Лесі Українки. Встановлено, що звернення до функціональної своєрідності епістолярного стилю є актуальним у зв'язку з активацією уваги до епістолярних джерел вивчення творчості видатних людей. Розкрито мовні особливості епістолярію загалом і проаналізовано епістолярну спадщину Лесі Українки, зокрема, визначено шляхи поповнення мовних засобів, представлених у листах письменниці. Охарактеризовано різні шари лексики, які є стилістично вагомими й експресивно виразними, описано структурні типи фразем та оказіональних утворень. Обгрунтовано вибір етикетних конструкцій та їхнє стилістичне навантаження, виявлено своєрідні риси епістолярної мовотворчості Лесі Українки.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику навчання старшокласників моделей комунікативної поведінки (МКП) британців у повсякденних ситуаціях міжкультурного спілкування. Уточнено зміст поняття МКП, здійснено порівняльне дослідження вербальних і невербальних компонентів МКП у Великій Британії й Україні. Проведено анкетування 376-ти старшокласників з метою визначення можливих "комунікативних пасток", в які можуть потрапити учні під час подорожі до Великої Британії. Вивчено психологічні особливості старшого шкільного віку, які враховано у процесі навчання МКП. Розроблено систему вправ для навчання старшокласників МКП британців, як складається з п'яти підсистем. Розглянуто підготовчий та основний етапи навчання МКП. Експериментально доведено ефективність розробленої методики, показано перевагу подачі навчального матеріалу за зоровим і слуховим каналами одночасно, а також комплексу вправ з включенням порівняння МКП у Великій Британії та Україні. Уточнено критерії оцінки рівня сформованості навичок використання старшокласниками МКП британців у діалогічному мовленні. Вперше виділено критерій дотримання мовленнєвого етикету під час спілкування в соціально-побутовій сфері. Розроблено методичні рекомендації щодо впровадження методики навчання МКП у навчальний процес у старшій школі.

  Скачати повний текст

Визначено особливості мовленнєвої поведінки професійних комунікантів за інституційних умов. Досліджено мовлення суддів найвищої ланки. Встановлено основні стратегії та тактики домінантної мовленнєвої поведінки суддів. Змодельовано мовленнєвий портрет судді як авторитарної особистості, розглянуто його як лінгвістичний та соціально-професійний феномен. Висвітлено окремі аспекти теорії аргументації, зокрема, визначено основні тактико-стратегічні особливості аргументації на судовому засіданні за участю професійних суддів. Розглянуто мовленнєвий етикет як важливий чинник судової комунікації.

  Скачати повний текст