Проведено теоретичний та емпіричний аналіз феномену схильності до ризику, якого розглянуто як стійку інтегральну багатокомпонентну якість особистості. Структуру схильності до ризику наведено у межах континуально-ієрархічного підходу. Експліковано й описано компонентний склад формально-динамічних характеристик (потреби ризикувати, стійкості ризик-риси, широти, діапазону проявів активності в ризику, імпульсивності, чутливості до ризикогенних ситуацій, легкості виникнення ризикованості, ініціативності. Якісний склад показників представлений емоційними, когнітивними, поведінковими, контрольно-регулятивними компонентами. Індивідуально-типологічні особливості схильності до ризику зумовлені комбінацією його показників. Досліджено індивідуально-типологічні особливості схильності до ризику. Доведено, що емоційність є однією з детермінант індивідуально-типологічних проявів схильності до ризику, що зумовлено психологічною суттю, наявною в емоціях кожної модальності.

  Скачати повний текст

У кваліфікаційній роботі проаналізовано феномен геополітичного переформатування в умовах транзитивності і кризовості глобалізованого суспільства, нелінійності розвитку світ-системи.У контексті зростаючих масштабних глобальних викликів, таких як зміна клімату, пандемії, відсутність продовольчої безпеки та нераціональне використання енергії, повномасштабної війна Росії проти України, доведено важливість дослідження теми геополітичних змін, особливо в науковому дискурсі соціально-філософських методологій, які дозволяють виявити першопричини кризових геополітичних та соціальних станів сучасності.Зв’язок роботи з науковими програмами й темами. Дисертація виконана у межах науково-дослідної роботи кафедри філософії, публічного управління та соціальної роботи.Тема дисертації затверджена науково-технічної Радою Запорізького національного університету (протокол № 4 від 16 листопада 2017 р.).Метою дисертаційної роботи є здійснення соціально-філософського аналізугеополітичного переформатування в умовах транзитивності глобалізованого суспільства.Відповідно до мети визначено такі дослідницькі завдання:- визначити теоретико-методологічні засади дослідження феномена геополітичного переформатування;- дефініціювати поняття, структуру, моделі геополітичних переформатуван;- з’ясувати смисли, наслідки, обумовленість, ступінь раціональності геополітичних переформатувань сучасного глобалізованого світу;- визначити детермінанти змін та соціально-політичні тенденції сценаріїв геополітичного переформатування;- обгрунтувати значимість економоцентричних складових розвитку сучасного світу і показати їх вплив на формування геополітичних інтересів держав;- дослідити особливості геополітичного переформатування України;- визначити детермінанти оптимізації, що формують геополітичні вектори українських геостратегій.Об’єктом дисертаційного дослідженняє різноманітність сучасних суспільств і відносини між ними, які пов'язані з контролем над територіями, виробництвом та рухом капіталу.Предметом дослідження виступає проблематика геополітичного переформатування як соціально-філософського знання, пов'язаного з світоглядно-просторовою зміною соціального світу.Методи дослідження. Методологія дослідження завбачує використання в процесі аналізу теорії критичної геополітики, системно-історичного, цивілізаційного, світ-системного, синергійного підходів до аналізу феномена геополітичного переформотування. Аналіз різних підходів до процесів геополітичного переформотування актуальний в практичному плані у зв'язку з необхідністю концептуалізації феномену геополітичного переформотування та його структур, зокрема, сучасна реальність обумовлена глобальною інтенсифікацією взаємодії між цивілізаціями, з різними комбінаціями етнонаціональних, громадянсько-політичних, релігійно-культурних компонентів. Тому незахідні типи сучасності формуються не просто в результаті копіювання або імітації західних зразків, вони інкорпорують західний досвід у свою цивілізаційну динаміку та модернізаційні процеси, що призводить до формування нового світового порядку.Реалізація мети і завдань дисертаційної роботи зумовила необхідність залучення таких засадничих філософських та пізнавальних принципів, підходів, методів як: методологічний плюралізм, принципи історизму та порівняння, методів аналізу і синтезу, праксеологічного, діалектичного, системного та структурно-функціонального підходів. Так, принцип історизму та порівняння уможливив дослідження генези розуміння геополітики і геополітичних змін. Метод синтезу використано у контексті соціально-філософського дослідження, реалізація якого дала змогу здійснити узагальнення результатів попередніх підходів. Застосування праксеологічного методу дозволили дефініціювати поняття геополітичного переформатування, визначити структуру і моделі-сценарії геополітичних змін. На засадах діалектичного методу постулюється єдність раціонального та ірраціонального в сучасній геополітиці, коли ми звертаємо увагу, що сучасний гібрідний світ конфліктів і симуляції заснован на емоціях страху, приниження, ненависті та надії.Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що в ній вперше у вітчизняній філософії здійснено соціально-філософську концептуалізацію феномена геополітичного переформатуванняНаукова новизна отриманих результатів розкривається у таких теоретичних положеннях, які виносяться на захист:уперше:- визначено на основі соціально-філософського аналізу, поняття геополітичного переформатування світу, як інноваційний концепт, що означає трансформацію ціннісно-світоглядних орієнтирів геополітичного простору, в якому ідеологія є інструментом геополітичного порядку. Геополітичні переформатування призводять до змін в розподілі влади, в економічних і військових можливостях держав, в зовнішньополітичних стратегіях, появі альянсів між націями, регіонами або міжнародними акторами, і поява нових глобальних викликів;...^UThe qualifying work analyzed the phenomenon of geopolitical reformatting in the conditions of transitivity and crisis of the globalized society, non-linear development of the world-system.In the context of growing large-scale global challenges, such as climate change, pandemics, lack of food security and irrational use of energy, the full-scale war of Russia against Ukraine, the importance of researching the topic of geopolitical changes, especially in the scientific discourse of socio-philosophical methodologies that allow identifying the root causes of crisis geopolitical and social conditions of our time.Connection of work with scientific programs and topics. The dissertation was completed as part of the research work of the department of philosophy, public administration and social work.The topic of the dissertation was approved by the Scientific and Technical Council of the Zaporizhia National University (protocol No. 4 dated November 16, 2017).The purpose of the dissertation is to carry out a socio-philosophical analysis of geopolitical reformatting in the conditions of transitivity of a globalized society.According to the goal, the following research tasks are defined:- to determine the theoretical and methodological foundations of the study of the phenomenon of geopolitical reformatting;- to define the concept, structure, models of geopolitical reformatting;- to find out the meanings, consequences, conditioning, degree of rationality of geopolitical reformatting of the modern globalized world;- to determine the determinants of changes and socio-political trends of scenarios of geopolitical reformatting;- justify the significance of the econocentric components of the development of the modern world and show their influence on the formation of the geopolitical interests of states;- to investigate the peculiarities of the geopolitical reformatting of Ukraine;- to determine the determinants of optimization that form the geopolitical vectors of Ukrainian geostrategies.The subject of the dissertation research is the diversity of modern societies and the relations between them, which are related to control over territories, production and movement of capital.The subject of the study is the issue of geopolitical reformatting as socio-philosophical knowledge related to the worldview-spatial change of the social world.Research methods. The research methodology provides for the use in the process of analysis of the theory of critical geopolitics, systemic-historical, civilizational, world-systemic, synergistic approaches to the analysis of the phenomenon of geopolitical reformation. The analysis of different approaches to the processes of geopolitical reformation is relevant in practical terms due to the need to conceptualize the phenomenon of geopolitical reformation and its structures, in particular, the modern reality is caused by the global intensification of interaction between civilizations, with various combinations of ethno-national, civil-political, religious-cultural components. Therefore, non-Western types of modernity are formed not simply as a result of copying or imitating Western models, they incorporate Western experience into their civilizational dynamics and modernization processes, which leads to the formation of a new world order.The realization of the goal and objectives of the dissertation necessitated the involvement of such basic philosophical and cognitive principles, approaches, and methods as: methodological pluralism, principles of historicism and comparison, methods of analysis and synthesis, praxeological, dialectical, systemic, and structural-functional approaches. Thus, the principle of historicism and comparison made it possible to study the genesis of the understanding of geopolitics and geopolitical changes. The synthesis method was used in the context of socio-philosophical research, the implementation of which made it possible to generalize the results of previous approaches. The application of the praxeological method made it possible to define the concept of geopolitical reformatting, to determine the structure and models-scenarios of geopolitical changes. On the basis of the dialectical method, the unity of rational and irrational in modern geopolitics is postulated, when we pay attention to the fact that the modern hybrid world of conflicts and simulation is based on emotions of fear, humiliation, hatred and hope.The scientific novelty of the dissertation lies in the fact that, for the first time in domestic philosophy, a socio-philosophical conceptualization of the phenomenon of geopolitical reformatting has been carried out in itThe scientific novelty of the obtained results is revealed in the following theoretical propositions, which are presented for defense:first:...

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та емпіричне вивченняважливої наукової проблеми емоційного інтелекту як чинника професійноїсамореалізації фахівців державної служби зайнятості.З урахуванням підходів, які існують в соціальній, організаційній таекономічній психології, аналізу зарубіжної та вітчизняної літератури, удисертації визначено, насамперед, теоретико-методологічні засадидослідження проблеми емоційного інтелекту та професійної самореалізаціїфахівців державної служби зайнятості.Розкрито сутність емоційного інтелекту як багатогранногопсихологічного феномену, який є сукупністю емоційно-інтелектуальнихздібностей, що забезпечують розуміння емоційної інформації (як власної так іінших людей), управління власними емоційними переживаннями(саморегуляція) та здійснення конструктивного впливу на емоційний станінших людей. Систематизовано передумови формування та розвиткуемоційного інтелекту особистості, серед яких виокремлено: біологічні, вікові,соціальні та професійно-формувальні. Розглянуто структуру емоційногоінтелекту: як співвідношення когнітивного, емоційного та поведінковогокомпонентів; в залежності від вектору спрямованості та ієрархічності розвиткуздібностей; за локальністю відображення; у відповідності до характерологічнихособливостей особистості.Визначено, що основними складовими емоційного інтелекту виступаютьздібності до розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, а також вмінняуправляти власними емоціями та здійснювати вплив на емоції інших людей.Виділено основні функції емоційного інтелекту: регулятивну, завдяки якій відбувається регуляція емоційної та поведінкової активності; адаптивну, якапроявляється в активізації адаптаційного потенціалу особистості;стресозахисну, яка сприяє запобіганню та подоланню стресу.Розкрито сутність та особливості професійної самореалізаціїособистості, як індивідуального, циклічного, динамічного та безупинногопроцесу реалізації особистісного потенціалу людини в професійній діяльності.Виявлено, що здебільшого професійна самореалізація особистостірозглядається як процес особистісно-професійного розвитку та передбачаєпроходження певних етапів.Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягає в тому, щовперше: визначено рівень емоційного інтелекту фахівців ДСЗ та проаналізованойого соціально-демографічні та професійні особливості; визначено рівень тапроаналізовано соціально-демографічні та професійні особливості професійноїсамореалізації фахівців ДСЗ; проаналізовано особливості взаємозв'язкуемоційного інтелекту та компонентів професійної самореалізації фахівців ДСЗ; визначено роль емоційного інтелекту у професійній самореалізації фахівцівДСЗ; розроблено та апробовано тренінгову програму розвитку емоційногоінтелекту для підвищення рівня професійної самореалізації фахівців ДСЗ;уточнено зміст та структуру професійної самореалізації фахівців ДСЗ;розширено характеристику професійної діяльності фахівців ДСЗУ; поглибленоуявлення про особливості міжособистісної взаємодії «фахівець-клієнт» уконтексті професійної діяльності фахівців ДСЗ.Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці тавпровадженні тренінгової програми розвитку емоційного інтелекту фахівцівдержавної служби зайнятості для підвищення їх професійної самореалізації, якасприяє підвищенню рівня емоційної обізнаності фахівців, розвитку здібностейдо розуміння та усвідомлення емоційної інформації (власної та інших людей);розвитку вмінь щодо управління власними емоційними станами (емоційноїсаморегуляції); оволодінню системою знань та вмінь щодо конструктивноговпливу на емоційний стан інших людей (конструктивної взаємодії з клієнтамислужби зайнятості). Матеріали дослідження можуть бути використані: а) приорганізації професійного навчання фахівців ДСЗ; б) у розробці індивідуальнихпрограм особистісно-професійного розвитку фахівців ДСЗ в районних філіях тавідділеннях служби зайнятості; в) при підготовці психологів до роботи зфахівцями ДСЗ, спрямованої на підвищення їх професійності; г) у навчальнихдисциплінах «Організаційна психологія», «Психологія праці» тощо.^UThe scientific novelty and theoretical significance of the work lies in the factthat for the first time: the level of emotional intelligence of specialists of The StateEmployment Servicehas been determined and its socio-demographic and professionalfeatures have been analyzed; the level and socio-demographic and professionalfeatures of professional self-realization of specialists of The State EmploymentService have been determined; the peculiarities of the relationship between emotionalintelligence and components of professional self-realization of specialists of TheState Employment Service have been analyzed; the role of emotional intelligence inthe professional self-realization of specialists of The State Employment Service hasbeen determined; it has been developed and tested a training program for thedevelopment of emotional intelligence to increase the level of professional selfrealization of specialists of The State Employment Service; the content and structureof professional self-realization of specialists of The State Employment Service havebeen specified; the description of professional activity of specialists of The StateEmployment Service of Ukraine specialists has been expanded; understanding of thepeculiarities of interpersonal interaction «specialist-client» in the context of theprofessional activities of specialists of The State Employment Service has beendeepened.The practical significance of the research results is in the development andimplementation of a training program for the development of emotional intelligenceof specialists of the state employment service to increase their professional selfrealization, which helps to increase the level of emotional awareness of specialists,development of understanding and awareness of emotional information; developmentof skills to manage their own emotional states (emotional self-regulation); masteringthe system of knowledge and skills for constructive influence on the emotional stateof other people (constructive interaction with clients of the employment service).Research materials can be used: a) in the organization of professional training ofspecialists of The State Employment Service; b) in the development of individualprograms of personal and professional development of specialists of The StateEmployment Service in district branches and offices of the employment service; c) inpreparing psychologists to work with specialists of The State Employment Serviceaimed at improving their professionalism; d) in the disciplines "OrganizationalPsychology", «Psychology of Work», etc.

Досліджено філософсько-методологічні основи розуміння музики. Визначено основні етапи формування музичного мистецтва відповідно до культурно-історичного розвитку. Показано, що основою взаємодії музичного мистецтва та людини є емоція. Розглянуто питання поліфункціональності музики та визначено сенс естетичного як єдино сутнісного в природі та функціях музичного мистецтва. Встановлено місце натхнення в процесі музичного творення, проаналізовано зміст, форму, смисл музичного твору як проблеми антропології музики.

  Скачати повний текст

У дисертації запропоновано новий комбінаторно-семантичний підхід до вивчення фольклорних демінутивів у колискових піснях новогрецької, сербської та української мов.Уперше в сучасній етнолінгвістиці апробовано термін фольклорні демінутиви, під якими у роботі розуміються зменшувально-пестливі мовно-поетичні знаки, що набули комбінаторно-експресивного потенціалу в такому жанрі народно-поетичної творчості, як колискові пісні, монотонний наспів яких й музичний ритм зумовлюють фонологічну дистрибуцію, граматичну валентність і семантичну сполучуваність як власне демінутивних суфіксів, так і демінутивних одиниць з їх когнітивно-метафоричним змістом.Розкрито комбінаторний потенціал демінутивів у семасіологічному та ономасіологічному аспектах. Установлено зв’язок демінутивної деривації із взаємодією кореневої й афіксальної морфем, результатом якої є трансформація первісного значення і набуття нових смислів, які відображають знання про певний фрагмент дійсності. Демінутивний суфікс, приєднуючись до твірної основи випромінює нову семантику у слова, до якого він додається. ?Схарактеризовано ономасіологічний комбінаторний потенціал демінутивних суфіксів, де вони є ономасіологічним базисом фольклорних демінутивів, а асоціативні комплекси виконують роль перемикачів при взаємодії основи й суфікса.?Розкрито когнітивні механізми модусної мотивації демінутивів в умовах внутрішньої комбінаторики, коли ономасіологічний базис активізує оцінний компонент модусу, який у комбінації з емоціями людини впливає на формування у фольклорного демінутива семантики “зменшеності” та “пестливості”. Схарактеризовано зовнішню комбінаторику модусної мотивації фольклорних демінутивів у широкому контексті як переміщення фольклорного демінутива з однієї концептуальної сфери до іншої.Для розкриття внутрішньої і зовнішньої комбінаторики фольклорних демінутивів української, сербської та новогрецької мов у дисертації розроблено комплексну методику зіставно-типологічного аналізу цих утворень, відібраних із колискових пісень трьох етнокультур.За основу зіставлення обрано категорію демінутивності. У плані формального вираження – це спосіб афіксації, який дав змогу виявити фонологічну комбінаторику (дистрибуцію) демінутивних афіксів; у плані вираження змісту – це способи і засоби вираження комбінаторної семантики зменшеного розміру об‘єкта. ?Установлено, що комбінаторика демінутивних суфіксів на морфонологічному рівні виражається в дистрибутивних особливостях морфів, зокрема в їхній обмеженій дистрибуції, яка відображає вибір суфікса відповідно до фіналі основи, кількості складів і типу наголосу основи в кожній із досліджуваних мов. ?На граматичному рівні в українській мові демінутив "успадковує" рід твірної основи, у новогрецькій мові – "блокує" вихідний рід і надає свій граматичний показник, найчастіше середній рід. У сербській мові співіснують обидва типи демінутивних суфіксів. ?На лексико-семантичному рівні найбільш частотними в текстах колискових пісень є фольклорні демінутиви – назви рослин, що свідчить про тісний зв’язок нащадків індоєвропейців – греків, сербів, українців з природою. У новогрецькій мові виявлено 11 ЛСГ з найбільшими показниками фольклорних демінутивів у 2-х ЛСГ: “Артефакти” та “Тварини”. У сербській мові – 12 ЛСГ, в українській мові 19 ЛСГ. ?На когнітивно-семантичному рівні у функційному плані фольклорні демінутиви є результатом концептуальної інтеграції різних сфер їхнього вживання в колискових піснях. У новогрецькій мові побудовано 10 метафоричних та 2 метонімічні моделі фольклорних демінутивів. В усіх метафоричних моделях фольклорних демінутивів вихідним простором 2 є “Дитина”. У сербській мові – лише 5 метафоричних моделей. Найпродуктивнішою метафоричною моделлю (2 з 5) виявилась модель “Тварина” – “Родинні зв’язки”.В українській мові зафіксовано найбільшу кількість метафоричних (11) та метонімічних (7) моделей, найпродуктивнішими з яких є “Рослина” –“Рослина” (2 з 7) та “Абстрактне поняття” – “Абстрактне поняття” (2 з 7). Когнітивні метафоричні моделі фольклорних демінутивів, які утворили бленд як результат концептуальної інтеграції і які належать до ЛСГ “Вік” або ЛСГ “Родинні зв’язки”, наявні у всіх мовах та найбільш поширені у новогрецькій: “Тварина” – “Вік” αρνάκι – παιδάκι (ягнятко – дитинка). У сербській мові найбільш продуктивні 3 когнітивні метафоричні моделі: “Тварина” – “Родинні зв’язки” јагњенце – син (ягнятко – син) та “Нежива природа” – “Вік” звездице – дитина (зірочка – дитинка).Перспективи подальших наукових досліджень полягають в апробації розробленої комплексної методики для когнітивно-метафоричного аналізу фольклорних демінутивів в жанрі народних казок. Ключові слова: комбінаторна семантика, фольклорні демінутиви, емоційно-експресивний потенціал, синтагматика, фонемна дистрибуція, когнітивна комбінаторика, метафоричні й метонімічні моделі, колискові пісні.^UThe dissertation proposes a new combinatorial-semantic approach to the study of folklore diminutives in lullabies of Modern Greek, Serbian and Ukrainian languages.For the first time in modern ethnolinguistics the term folklore diminutives is tested, which in the research means diminutive linguistic-poetic signs that have acquired combinatorial-expressive potential in such a genre of folk poetry as lullabies, the monotonous melody of which and musical rhythm determine phonological distribution, grammatical valence and semantic conjugation of diminutive suffixes and diminutive units with their cognitive-metaphorical content.The combinatorial potential of diminutives in semasiological (from form to meaning) and onomasiological (from meaning to form) aspects is revealed. The connection of diminutive derivation with the interaction of two morphemes: root and affix, which transforms the semantics of meanings and, accordingly, reflects the knowledge of a particular fragment of reality. The diminutive suffix, joining the creative basis, radiates new semantics. The onomasiological combinatorial potential of diminutive suffixes is characterized, where they are the onomasiological basis of folklore diminutives, and associative complexes play the role of switches in the interaction of base and suffix. Cognitive mechanisms of modus motivation of diminutives in the conditions of internal combinatorics are revealed, when the onomasiological basis activates the evaluative component of the modus, which in combination with human emotions influences the formation of the semantic "diminutive" and "tenderness" in the folklore diminutive. The external combinatorics of modus motivation of folklore diminutives in a broad context as the movement of folklore diminutive from one conceptual sphere to another is characterized.To reveal the internal and external combinatorics of folklore diminutives of Ukrainian, Serbian and Modern Greek languages, the dissertation is developed a comprehensive method of comparative and typological analysis of these formations, selected from the lullabies of three ethnic cultures.The category of diminutiveness is chosen as the basis of comparison. In terms of formal expression - this is a method of affixation, which allowed to identify the phonological combinatorics (distribution) of diminutive affixes in terms of content expression. It is established that the combinatorics of diminutive suffixes at the morphological level is expressed in the distributive features of morphs, in particular in their limited distribution, which reflects the choice of suffix according to the final base, number of syllables and the type of emphasis of the base in each of the studied languages.At the grammatical level, in the Ukrainian language the diminutive "inherits" the genus of the creative basis, in Modern Greek "blocks" the original genus and provides its grammatical index, often the middle genus. In Serbian, both types of diminutive suffixes coexist.At the lexical and semantic level, the most frequent in the lyrics of lullabies are folklore diminutives of plant names, which indicates the close connection of Indo-European descendants that is Greeks, Serbs, Ukrainians with nature. In modern Greek 11 LSGs were found with the highest indicators of folklore diminutives in 2 LSGs: “Artifacts” and “Animals”. In the Serbian language are 12 LSG. There are 19 LSGs in the Ukrainian language. At the cognitive-semantic level folklore diminutives are functionally the result of the conceptual integration of different spheres of their use in lullabies.In modern Greek 10 metaphorical and 2 metonymic models of folklore diminutives are constructed. In all metaphorical models of folklore diminutives, the source space 2 is “Child. There are only 5 metaphorical models in Serbian. The most productive metaphorical model (2 of 5) was the “Animal” – “Family Ties” model.The Ukrainian language has the largest number of metaphorical (11) and metonymic (7) models, the most productive of which are “Plant” – “Plant” (2 of 7) and “Abstract Concept” – “Abstract Concept” (2 of 7).Cognitive metaphorical models of folklore diminutives, which formed a blend as a result of conceptual integration and which belong to LSG “Age” or LSG “Family Ties”, are available in all languages and are most common in modern Greek: “Animal” – “Age” αρνάκι – παιδάκι ( little lamb). In Serbian, the most productive 3 cognitive metaphorical models are: “Animal” – “Family ties” јагњенце (little lamb) and “Inanimate nature” – “Age” звездице (little star). Prospects for further research are to test the developed comprehensive methodology for cognitive-metaphorical analysis of folklore diminutives in the genre of folk tales.Keywords: combinatorial semantics, folklore diminutives, emotionally expressive potential, syntagmatics, phonemic distribution, cognitive combinatorics, metaphorical and metonymic models, lullabies

Досліджено особливості просодичного оформлення англійських висловлень на позначення позитивних емоцій у лінгвокогнітивному аспекті з урахуванням соціального та культурологічного контекстів мовлення. Обгрунтовано теоретичні засади лінгвокогнітивного напряму сучасних фонетичних досліджень. Удосконалено методику проведення експериментально-фонетичного дослідження з метою встановлення просадичних виявів емоційних концептів в англійському мовленні. Проведено розмежування таких концептів на ті, що вербалізуються як клішовані (емоційні кліше) або неклішовані (емоційні сценарії) структури, що дозволило експериментально встановити просодичні параметри комунікативної та когнітивної динаміки вираження позитивних емоцій у досліджуваних висловленнях. Виділено інваріантні інтонаційні моделі англійських висловлень на позначення позитивних емоцій у координатах емоція - перцептивні маркери - сприйняття. Визначено аудитивні й акустичні параметри, які відображають концептуалізацію емоційного та комунікативного досвіду мовця й обумовлюють відповідну реакцію слухача.

  Скачати повний текст

Проаналізовано зміст поняття "межові психічні стани", визначено їх основні симптоматичні прояви. Визначено, що межові психічні стани дітей зумовлюються тривогами, страхами та негативними емоціями. Зазначено, що істотною складовою цих станів є неврози, що виникають внаслідок гострої психічної травми, різного роду конфліктів і переживань, а також через неправильне виховання й інші впливи соціального життя. Встановлено причини навчальної неуспішності молодших школярів, що пов'язана з обставинами шкільного життя та психологічними чинниками розвитку особистості. Експериментальне дослідження причин низької навчальної успішності та невисокої розумової активності молодших школярів показало, що даними причинами є нервово-психічні розлади (межові стани), які мають високий, середній і низький рівні свого прояву у першокласників. Обгрунтовано, що перші труднощі навчання пов'язані з травмувальною дією межових психічних станів школярів. Розкрито способи ефективного розв'язання завдань навчально-виховного процесу, що передбачають застосування психокорекційних заходів і модернізацію дидактичних методів і принципів навчання. Запропоновано авторську психокорекційну програму, спрямовану на подолання (чи запобігання) межових психічних станів у дітей молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Доведено, що на основі взаємодії релігії та мистецтва у процесі їх історичного розвитку сформувалося релігійне мистецтво як специфічне явище історії культури. Сугестивний вплив сакрального мистецтва зумовлений не догмами й обрядами релігійного плану, а світоглядно-пізнавальними особливостями людини, її переживаннями та емоціями у процесі естетичного освоєння світу. Сакральне мистецтво є самодостатнім об'єктом, який має специфічну природу, обрядове та соціокультурне призначення, а також неабияку силу психологічного впливу на свідомість віруючих, що є основою для введення в науковий обіг поняття "релігійний катарсис". Співмірно із соціальними і духовним розвитком суспільства сакральне мистецтво трансформується, перебуваючи під впливом загальних модернізаційних процесів у християнстві. Визначено перспективи розвитку мистецтва у християнському культі за умов загострення глобальних проблем сучасності, соціальних і політичних протиріч, кризи духовності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано розлади емоційної сфери на основі двокомпонентної структури емоцій: емоція - це єдність відображуваного предметного змісту (предметний компонент) та емоційного переживання (афективний компонент). Встановлено, що в хворих на параноїдну шизофренію порушений предметний компонент позитивних і негативних емоцій: важливі ознаки об'єктів ігноруються, а несуттєві ознаки використовуються як емоційно-значущі. Зв'язок предметного й афективного компонентів надмірно лабільний, нестійкий. Афективний компонент позитивних емоцій у разі параноїдної шизофренії порушений у більшій мірі, ніж негативних. Зміни позитивних емоцій мають характер дефіцитарних, а негативних емоцій мають своєрідність: збільшення частоти поєднується зі зменшенням інтенсивності, активуючого впливу. На основі одержаних результатів розроблено критерії та запропоновано комплекс задач для діагностики емоційних порушень, зумовлених шизофренією.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена вивченню закономірностей позиціонування Степана Бандери у соціокультурному просторі України, який вбирає різні рівні суспільно значущої діяльності людей – науковий, освітній, громадсько-політичний, культурний, медійний. Дослідження надало можливість простежити еволюцію наукової репрезентації очільника ОУН(б), виявити ступінь відображення діяльності С. Бандери у шкільній підручниковій літературі, проаналізувати суспільно-політичне заломлення його постаті, вивчити символічний простір довкола неї, відстежити нагромадження характеристик діяча у медіапросторі та вияви інформаційного протистояння, визначити динаміку сприйняття його українським суспільством. Аналіз історіографії проблеми показав наявність певних здобутків науковців у вивченні репрезентації імені С. Бандери у соціокультурному просторі. Відзначено, що окремі її аспекти на порядок денний були поставлені дослідниками на зламі 1990-х – 2000-х рр. Каталізатором наукового інтересу до теми стало 100-річчя з дня народження Провідника ОУН(б), під впливом чого з’явилися спеціальні публікації авторства В. В’ятровича, В. Трофимовича, В. Футали та інших істориків. Наступна хвиля актуалізації історіографічного виміру позиціонування постаті С. Бандери була зумовлена початком російської агресії на терени України у 2014 р. Як наслідок, у другій половині 2010-х рр. постала низка проміжних досліджень щодо рівня опрацювання, етапів і контенту праць, тією чи іншою мірою зосереджених на постаті лідера ОУН(б). Проте протягом усього історіографічного періоду, від 1990-х до початку 2020-х рр., роботи щодо репрезентацій постаті С. Бандери, якщо й аналізувалися, то переважно у загальному контексті здобутків вивчення українського національно-визвольного руху ХХ ст., передусім історії ОУН. Спеціальну увагу підсумкам опрацювання його постави у соціокультурному просторі приділили небагато науковців, що спонукало до проведення спеціального дослідження. Дисертаційна робота спирається на комплекс історичних джерел, які за походженням і способом збереження інформації об’єднано у чотири групи: писемні, речові (пам’ятники та музейні експонати), лінгвістичні (назви вулиць і гасла), електронні (офіційні сайти установ, Інтернет-портали, електронні медіа, довідкові веб-ресурси, соціальні мережі, блоги). Найширшою є перша група, що у дисертації представлена історіографічними джерелами, законодавчими актами, працями С. Бандери, мемуарною літературою, навчально-методичними роботами з викладання історії в школі, періодичними виданнями, матеріалами соціологічних досліджень. Методологічні засади дослідження включають принципи наукового пізнання (наукової об’єктивності, історизму, багатофакторності, наступності) та комплекс методів – загальнонаукових (емпіричний, аналітико-синтетичний, індуктивно-дедуктивний, проблемно-хронологічний, статистичний, логічний, діалектичний, узагальнення), які дали змогу вибудувати загальну конфігурацію дослідження, а також спеціальних історичних (історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-генетичний, історико-біографічний), що застосовано при дослідженні змін у часі у визначених об’єктах. Оскільки історична наука наразі виступає одним із дієвців інформаційного протистояння та є важливим елементом соціокультурного простору, у дисертації приділено увагу визначенню місця постаті С. Бандери у процесі опрацювання української історії. У формуванні наукових уявлень про нього виокремлено два етапи: радянський (50–80-ті роки ХХ ст.) та доби Незалежності України (90-ті роки ХХ – початок ХХІ ст.). Показано, що на першому склалися два діаметрально протилежні концепти української історії, а в її контексті – історії визвольного руху, в рамках якої позиціонувалася постать С. Бандери. У радянській концепції український націоналізм потрактовувався як «найбільший ворог українського народу». Їй притаманні ідеологічна зашореність, перекручування та замовчування фактів, фальсифікація подій, відверто брутальне ставлення до провідних діячів ОУН. Щодо постаті С. Бандери, то на сторінках наукових праць вживалося загальне поняття «бандерівці», його ж особистість майже повністю «випала» з полю зору професійних істориків. Паралельно інтелектуали з української діаспори, незважаючи на ідеалізацію чи категоричне неприйняття діяча через певну політичну заанґажованість, своїми публікаціями розкрили найважливіші віхи активного буття Провідника ОУН(б), заповнивши вакуум, що утворився довкола його імені в радянській Україні. Проте їхній доробок не міг повністю задовольнити науковців, оскільки написані «по гарячих емоціях», ці праці позначені пропагандистською декларативністю та страждають на обмеженістю в історичних джерелах через відсутність доступу до архівосховищ України. Як наслідок, до початку 1990-х рр. вивчення постаті С. Бандери залишалося далеким від повноти та наукової об’єктивності. Наголошено, що здобуття Україною державної Незалежності кардинально розвернуло наукові інтереси істориків, уможлививши зосередження на українській проблематиці...^UThe dissertation is devoted to the study of the patterns of positioning of Stepan Bandera in the socio-cultural space of Ukraine, which includes different levels of socially significant activity of people - scientific, educational, socio-political, cultural, media. The research provided an opportunity to trace the evolution of the scientific representation of the leader of the OUN(b), to reveal the extent to which S. Bandera's activities are reflected in school textbook literature, to analyze the socio-political refraction of his figure, to study the symbolic space around him, to track the accumulation of characteristics of the figure in the media space and manifestations of information confrontation, to determine the dynamics of its perception by Ukrainian society. The analysis of the historiography of the problem showed the presence of certain achievements of scientists in the study of the representation of the name of S. Bandera in the socio-cultural space. It was noted that some of its aspects were put on the agenda by researchers at the turn of the 1990s - 2000s. The catalyst for scientific interest in the topic was the 100th anniversary of the birth of the Leader of the OUN(b), under the influence of which special publications of authorship appeared V. Vyatrovych, V. Trofymovich, V. Futala and other historians. The next wave of actualization of the historiographic dimension of the positioning of the figure of S. Bandera was caused by the beginning of Russian aggression on the territory of Ukraine in 2014. As a result, in the second half of the 2010s, a number of intermediate studies appeared on the level of development, stages and content of the works, to one degree or another focused on the figure of the leader of the OUN(b). However, throughout the entire historiographical period, from the 1990s to the beginning of the 2020s, works on representations of the figure of S. Bandera, if analyzed, were mostly in the general context of the achievements of the study of the Ukrainian national liberation movement of the 20th century, primarily the history of the OUN. Few scientists paid special attention to the results of studying his attitude in the socio-cultural space, which prompted a special study. The dissertation is based on a complex of historical sources, which, according to the origin and method of information preservation, are grouped into four groups: written, tangible (monuments and museum exhibits), linguistic (street names and slogans), electronic (official websites of institutions, Internet portals, electronic media, reference web resources, social networks, blogs). The widest is the first group, which is represented in the dissertation by historiographical sources, legislative acts, works of S. Bandera, memoir literature, educational and methodical works on teaching history at school, periodicals, materials of sociological research. The methodological foundations of the study include the principles of scientific knowledge (scientific objectivity, historicism, multifactoriality, continuity) and a set of general scientific methods (empirical, analytical-synthetic, inductive-deductive, problem-chronological, statistical, logical, dialectical, generalization), which gave it will be possible to build a general configuration of research, as well as special historical ones (historical-comparative, historical-typological, historical-genetic, historical-biographical), which is used in the study of changes over time in certain objects. Since historical science is currently one of the agents of the information confrontation and is an important element of the socio-cultural space, the dissertation pays attention to determining the place of the figure of S. Bandera in the process of studying Ukrainian history. In the formation of scientific ideas about it, two stages are distinguished: the Soviet period (50-80s of the 20th century) and the era of Ukrainian Independence (90s of the 20th - beginning of the 21st century). It is shown that two diametrically opposed concepts of Ukrainian history were formed on the first one, and in its context - the history of the liberation movement, within which the figure of S. Bandera was positioned. In the Soviet concept, Ukrainian nationalism was interpreted as "the greatest enemy of the Ukrainian people." It is characterized by ideological obscurantism, distortion and suppression of facts, falsification of events, frankly brutal attitude towards leading figures of the OUN. As for the figure of S. Bandera, the general concept of "Bander people" was used on the pages of scientific works, while his personality almost completely "fell out" from the field of view of professional historians. At the same time, intellectuals from the Ukrainian diaspora, despite the idealization or categorical rejection of the figure due to a certain political engagement, with their publications revealed the most important milestones of the active life of the Leader of the OUN(b)...

Дослідження присвячено вивченню психологічних особливостей комунікативної поведінки дружин комбатантів у процесі подружнього спілкування на різних етапах участі їхніх чоловіків у військових розгортаннях в умовах АТО/ООС. Визначено психологічні особливості ресурсної комунікативної поведінки дружин комбатантів у подружньому спілкуванні, які полягають у гармонійності комунікаційних орієнтацій, що пов'язані із поділенням емоціями; ефективності саморегуляції і зниженні особистісної та реактивної тривожності; спрямованості копінг-стратегій насамперед на розв'язання проблем; прояві високого рівня рефлексії. Запропоновано стратегії та засоби розвитку психологічних особливостей ресурсної комунікативної поведінки дружин комбатантів, орієнтовані на покращення їхніх зовнішніх і внутрішніх ресурсів. Пропонується трьохетапний формат групової психосоціальної роботи; медіапсихологічні засоби саморегуляційного та психоедукаційного спрямування; структурно-організаційні засоби – рекомендації з вдосконалення існуючої системи соціально-психологічної підтримки сімей військовослужбовців у військових формуваннях. Ключові слова: комунікативна поведінка, дружини комбатантів, дружини військовослужбовців, соціально-психологічна підтримка, сім'ї військовослужбовців, військове розгортання, АТО, ООС.^UThe study is dedicated to the research on psychological characteristics of communicative behaviour of combatants' wives in the process of marital communication at different stages of their husbands` military deployments through Anti-terrorist operation/Join forces operation (ATO/JFO).Theoretical analysis of the problem of combatants' wives' communicative behaviour in marital communication is carried out. The analysis shows that the communicative behaviour of combatants' wives in marital communication is a process of information transfer between spouses, which contains subjective psychological features (psycho-emotional state of wives) and procedural psychological features (informational, interactive and perceptual components of marital communication) and includes a media-mediated component of communication.The expectations of combatants regarding the context of wives' communicative behaviour as a component of the influence upon the moral and psychological state of combatants are analyzed. It has been found out that wives' communicative behaviour can give resource and support a combatant during difficult psycho-emotional states. It has also been found that family problem context can lead to decrease of the moral and psychological state of combatants. The time frames of deployment stages are justified for study psychological features of combatant wives' communicative behaviour, whose husbands are at different stages of military deployment: 1) without experience of ATO/JFO deployment; 2) current ATO/JFO deployment; 3) up to 3 months after ATO/JFO deployment; 4) 4 to 8 months after ATO/JFO deployment; 5) more than 9 months after ATO/JFO deployment (but not more than 2 years); 6) veterans demobilized from military structures.The psychological features of communicative behaviour of wives whose husbands are at different stages of military deployment are determined (using the H-test by Kraskal Wallis). The highest index of anxiety and wives' perception of husbands' psychotrauma signs in marital communication is typical for groups of wives whose husbands are currently ATO/JFO deployed and wives of veterans as well. At these stages also the lowest levels of harmony of communication orientations has been found out. For wives whose husbands at stage more than 9 months after ATO/JFO deployment - the lowest indicators of anxiety and the highest indicators of harmony are representative. At the stage of 4-8 months after ATO/JFO deployment slightly increased rates of anxiety, which is associated with higher rates of wives' perception of husbands' psychotrauma signs in marital communication.There have also been revealed the direct links (the rank Spearman coefficient) between indicators of wives' anxiety and wives' perception of husbands' psychotrauma signs in marital communication, which confirms the existence of a basis for the formation signs of wives` secondary psychotrauma.The psychological content of resource communicative behaviour of combatants' wives in marital communication is revealed, as well as behaviour that is focused on meeting the needs and solving problems of both a wives and husbands, improving their psychological state; to intensify internal resources of self-regulation and attract the support of communities. Psychological features of resource communicative behaviour of combatants' wives in marital communication are described. It involves the harmony of communication orientations connected with the emotional sharing; effectiveness of self-regulation and reduction of personal and reactive anxiety; focus of coping strategies is primarily on problem solving; manifestation of a high level of reflection.Based on the findings two key strategies for development combatants' wives` resourceful communicative behaviour are suggested: 1) improvement external resources by raising proactivity of formal authorities with providing regular professional support 2) ensuring the growth of internal resources by increasing self-regulation skills with account of deployment stages specifics.For strategy implementing the set of tools has been developed and tested. It can be used for development of resourceful communicative behaviour of combatants' wives: three-stage group psychosocial work, which includes informational, psychological, and counselling stages; media psychological tools of self-regulative and psychoeducational orientation. Based on the results, structural and organizational tools are suggested for improvement the resource communicative behaviour of combatants' wives in the format of recommendations for strengthening of existing military families social and psychological support system in military formations.Key words: communicative behaviour, combatant wives, servicemen wives, social and psychological support, military family, deployment of combat operations, cycle of deployment, military deployment, anti-terrorist operation

Дисертаційна робота присвячена дослідженню проявів релігійності особистості, зокрема індивідуальної структури релігійності особистості студента. На основі диспозиційних та операціональних проявів релігійності виокремлено сім її видів: релігійно-моральний, релігійно-тривожний, релігійно-формальний, релігійно-інтуїтивний, релігійно-нормативний, псевдорелігійний, релігійно-консервативний. До основних диспозиційних проявів релігійності належать особистісні риси, стани і властивості: чутливість, емпатія, тривожність, консервативність, підлеглість, сміливість, стриманість, розвинена уява, афективна, інферентна і голістична інтуїція, а до операціональних проявів – керування власними емоціями, адекватне вираження емоцій, домінування позитивних емоцій та їхня інтенсивність, емоційна близькість. Встановлено, що релігійно-моральний вид зіставляється з найвищою універсальною стадією розвитку релігійності та ґрунтується на інтуїції, почуттях та вірі. Визначено, що афективна інтуїція, інтелект та віра є найсильнішими предикторами релігійності, при цьому афективна інтуїція має найвищу предикативну силу. Відповідно, релігійність як особистісний конструкт є виявом інтуїтивно-почуттєвого відображення дійсності. Виявлено психосемантичні координати понять релігійності і духовності особистості, які виражені асоціативними значеннями суб'єктів, емоцій і цінностей; ситуативними значеннями проявів релігійності та конотативними значеннями з найбільш вираженими полюсами ознак великий та сильний.^UThis thesis is focused on the study of personality religiosity, particularly students' individual religiosity structure. Seven types of religiosity were established on the basis of its dispositional and operational manifestations: religious-moral, religious-anxious, religious-formal, religious-intuitive, religious-normative, pseudo-religious, and religious-conservative. Among basic dispositional manifestations of religiosity are personality traits, states and properties: sensitivity, empathy, anxiety, conservatism, inferiority, boldness, continence, rich imagination, affective, inferential and holistic intuition. Among basic operational manifestations of religiosity are controlling one's own emotions, their adequate expression, dominating positive emotions and their intensity, emotional closeness. It was established that religious-moral type is related to the top universal stage of religiosity development and is based on intuition, senses, and faith. The affective intuition, intelligence and faith are the most powerful predictors of religiosity with affective intuition having the highest predicative potential. Therefore, religiosity as a personality construct displays the intuitive-sensual reflection of reality. Psycho-semantic coordinates of ‘religiosity' and ‘spirituality' concepts are expressed through associative meanings of subjects, emotions, and values, situational meanings of expressed religiosity and connotative meanings with the most explicit poles of big and strong descriptors.

Особлива увага до інтерпретації символів іншомовного наукового тексту зумовлена визначальністю цього процесу, як складника професійного становлення спеціалістів гуманітарного профілю. Розуміння інтерпретованого тексту є чинником інтеграції знань у процесі навчально-професійної діяльності. Психологічними передумовами інтерпретації є рівень розвитку творчих й інтелектуальних здібностей. Інтерпретація іншомовного наукового тексту включає в себе три рівні: науковий (орієнтація на конкретно-науковий зміст тексту; інтеграція поверхового рівня знань), емоційно-сенситивний (близьке до змісту розуміння тексту опосередковане емоціями та почуттями, нестабільне у різний час навіть щодо одного і того ж тексту) та творчий - найвищий рівень розуміння (проявляється в глибокому й якісному розумінні змісту тексту; інтеграцією його змісту у загальну структуру навчально-професійних знань). Зовнішніми характеристиками процесу інтерпретації є стратегії поведінки, такі як: адаптаційна (творчий рівень розуміння тексту), дезадаптаційна (емоційно-сенситивний) та стереотипізована (науковий) стратегія. Процес розуміння складається з відповідних компонентів: інтелектуальний; емоційно-емпатійний; творчий; мотиваційний; культурно-історичний.

  Скачати повний текст

Проаналізовано закономірності формування літературної творчої уяви студентів ВНЗ за умов навчальної діяльності. Простежено зв'язок такої уяви з психічними процесами - сприйманням, мисленням, пізнанням, емоціями та відчуттями. Охарактеризовано специфіку функціонування літературної уяви як спроби самоствердження молоді у творчій діяльності. З'ясовано роль мистецьких цінностей як умови становлення творчої особистості. Проведено психологічний теоретико-методологічний аналіз проблеми формування творчої літературної уяви студентів ВНЗ, розроблено діагностичну систему для визначення її особливостей і динаміки. Запропоновано програму тренінгу розвитку творчої уяви й активізації творчого потенціалу.

  Скачати повний текст

Визначено сутність емоційного вигорання (ЕВ) у слідчих СБУ. Удосконалено та доповнено класифікацію психологічних чинників, що впливають на розвиток ЕВ у фахівця правоохоронної сфери. Виявлено та проаналізовано домінуючі психологічні чинники, які спричинюють ЕВ у слідчих СБУ. Виокремлено психологічні чинники ЕВ у слідчих СБУ, до яких віднесено незадоволення потреби у значущості свого "Я", у позитивних емоціях, директивний стиль керівництва у відділі, обмеження свободи, активності дій і самовираження, інтенсивна інтеріоризація обставин професійної діяльності, переживання несправедливості. Розроблено та впроваджено психопрофілактичну програму, спрямовану на розвиток у слідчих СБУ навичок саморегуляції власного емоційного стану.

  Скачати повний текст

Авторкою здійснено теоретичний аналіз стану дослідженості проблеми емоційного інтелекту у психології. Специфіка емоційного інтелекту практичних психологів полягає у його залежності від таких професійно важливих якостей для цієї професійної діяльності як здатність до рефлексії, емпатії, керування власними емоціями, конфліктної компетентності, вміння ефективно застосовувати копінг-стратегії у стресових ситуаціях. Теоретичний аналіз наукових джерел надав можливість обґрунтувати критерії оцінки розвитку емоційного інтелекту майбутніх практичних психологів (рефлексія, саморегуляція), а також охарактеризувати їхні показники та рівні (високий, середній, низький). Результати констатувального експерименту довели, що більшість майбутніх психологів зазвичай правильно ідентифікують різноманітні емоції, розпізнають їхню щирість, можуть самостійно зменшити вплив негативних емоцій на продуктивність виконуваної діяльності, розуміють внутрішні та зовнішні причини появи різних емоційних станів, а також у багатьох випадках здатні керувати власними емоціями в процесі міжособистісної взаємодії. Серед складових емоційного інтелекту найбільш розвиненою у майбутніх психологів виявилась ідентифікація емоцій, а найменш розвиненою – управління емоціями, що пов’язано з послідовним становленням цих здатностей в онтогенезі.На основі теоретичного аналізу наукової літератури, результатів емпіричного дослідження і положень теорії функціональних систем автором запропоновано модель емоційного інтелекту майбутніх практичних психологів, на якій базується авторська програма його розвитку.Аналізуючи результати формувального експерименту, можна стверджувати, що впровадження розвивальної програми у формі соціально-психологічного тренінгу позитивно вплинуло на здатність майбутніх психологів чітко усвідомлювати й осмислювати акткальні власні почуття, враховуючи контекст ситуації та емоційні стани її учасників, якісно аналізувати власніемоції та їхній вплив на поведінку у минулому, ефективно прогнозувати власні емоційні стани як відповідь на можливі майбутні події.^UThe author made a theoretical analysis of the state of research of the problem of emotional intelligence in psychology.The specificity of the emotional intelligence of practical psychologists lies in its dependence on such professionally important qualities for this professional activity as the ability to reflect, empathize, manage one's own emotions, conflict competence, and the ability to effectively apply coping strategies in stressful situations. The theoretical analysis of scientific sources made it possible to substantiate the criteria for evaluating the development of emotional intelligence of future practical psychologists (reflection, self-regulation), as well as to characterize their indicators and levels (high, average, low).The results of the ascertainment experiment proved that the majority of future psychologists usually correctly identify various emotions, recognize their sincerity, can independently reduce the impact of negative emotions on the performance of the performed activity, understand the internal and external causes of the appearance of various emotional states, and in many cases are able to manage their own emotions in the process of interpersonal interaction. Among the components of emotional intelligence, the identification of emotions was the most developed among future psychologists, and the least developed was the management of emotions, which is connected with the sequential formation of these abilities in ontogenesis.Based on the theoretical analysis of scientific literature, the results of empirical research and the provisions of the theory of functional systems, the author proposed a model of the emotional intelligence of future practical psychologists, on which the author's development program is based.Analyzing the results of the formative experiment, it can be asserted that the implementation of the development program in the form of socio-psychological training had a positive effect on the ability of future psychologists to clearly understand and interpret their actual feelings, taking into account the context of the situation and the emotional states of its participants, to qualitatively analyze their own emotions and their influence on behavior in the past, to effectively predict one's own emotional states as a response to possible future events.

Дисертацію присвячено вивченню сентимент­аналізу інформаційного супроводу війни в Україні в англомовному дискурсі. Матеріалом дослідження послугували англомовні медіатексти електронних новинних видань на тему війни в Україні. Для аналізу було використано англомовні тексти ЗМІ: Buzzfeed, New York Post, Washington Post, Atlantic, Breitbart, Fox, Reuters, опубліковані англійською мовою протягом 2019 – 2023 років. Загальна вибірка новинних текстів становила понад 1000 новин із різних джерел, акредитованих Thomson Reuters. Дисертація розкриває проблематику емоційної тональності та лексикостилістичної специфіки новин в англомовних електронних виданнях. Задля описання емоційних особливостей медіатекстів дослідження фокусується на засобах вираження емоційності, що виконують функцію сентиментів, а також модифікаторів емоцій. Для пояснення виникнення та аналізу тонального простору медіатекстів залучено поняття емоційного резонансу, що розглядається як чинник, який зумовлює загальний їхній тон.Наукова новизна дослідження полягає у спробі послідовного, системного вивчення інформаційного супроводу війни в Україні в англомовному дискурсі за допомогою сентимент­аналізу. Запропоновано комбіновану методику дослідження тональності англомовних медіатекстів, яка полягає у поєднанні сентимент­аналізу із інтерпретаційним методом. В роботі вперше описаноемоційне наповнення англомовних медіатекстів крізь призму війни в Україні, проаналізовано зв’язок медіатекстів із провідними емоціями, з’ясовано основні маркери емоційності та вербальні засоби їхнього вираження. Емоційне забарвлення текстів може бути пов'язане з політичними або ідеологічними переконаннями авторів, а також з національною приналежністю або культурними різницями між автором та аудиторією.^UThe dissertation is dedicated to the study of sentiment analysis of the information coverage of the war in Ukraine in English­language discourse. The research material consisted of English­language media texts from electronic news outlets on the topic of the war in Ukraine. The analysis utilized English­language texts from media sources such as Buzzfeed, New York Post, Washington Post, Atlantic, Breitbart, Fox, and Reuters, published in English from 2019 to 2023. The overall sample of news texts comprised over 1000 news articles from various sources accredited by Thomson Reuters.The dissertation explores the issues of emotional tone and lexical­stylistic specificity in news from English­language electronic publications. To describe the emotional features of media texts, the study focuses on the means of expressing emotion that serve the function of sentiments, as well as modifiers of emotions. The concept of emotional resonance is employed to explain the emergence and analysis of the tonal space of media texts, considering it as a factor that influences their overall tone.The scientific novelty of the research lies in the attempt to systematically study the information coverage of the war in Ukraine in English­language discourse through sentiment analysis. A combined methodology for studying the tonality of Englishlanguage media texts is proposed, which involves combining sentiment analysis with an interpretative method. The research, for the first time, describes the emotional content of English­language media texts through the prism of the war in Ukraine, analyzes the connection between media texts and prominent emotions, and identifies the main markers of emotionality and verbal means of expression. The emotional coloring of texts may be associated with the political or ideological beliefs of the authors, as well as with national affiliation or cultural differences between the author and the audience.

Обгрунтовано пізнавальні функції концепту та розроблено теоретичну модель прояву політичної свідомості в гумористичному дискурсі на повсякденному рівні соціально-політичних взаємодій. Доведено, що концепт гумористичного дискурсу дозволяє описати та розкрити, як здійснюється усвідомлення, артикуляція та подолання когнітивних, аксіологічних та афективних протиріч між офіційним образом політичної реальності та знаннями, цінностями й емоціями суб'єктів повсякденних взаємодій. Надано характеристики та компоненти обох вимірів, обгрунтовано класифікацію контекстуальних факторів. На основі авторського якісного емпіричного дослідження уточнено теоретичні розробки, зокрема, показано формування "альтернативного" образу соціально-політичного простору та конструювання політичної ідентифікації в гумористичному дискурсі.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота теоретично та практично досліджує проблему формування взаємовідносин старших дошкільників з синдромом Дауна. В процесі роботи здійснено детальний аналіз важливості дитинства та взаємовідносин, що формуються у дошкільників. Представлено філософський, соціологічний, педагогічний та психологічний підходи до дослідження взаємовідносин. Показано різні точки зору формування взаємовідносин відповідно до наукових концепцій різних наук, а також необхідність подальшого дослідження взаємовідносин як багатофункціональної, поліморфної та міждисциплінарної проблеми. Детально розкрито поняття «взаємовідносини» та «формування взаємовідносин старших дошкільників з синдромом Дауна» у контексті суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників освітнього процесу (дошкільників, батьків та педагогів, що співпрацюють з дитиною з синдромом Дауна).У теоретичній частині дослідження охарактеризовано особливості психосоціального розвитку дітей з синдромом Дауна. В результаті розроблено алгоритм формування взаємовідносин, що складається з трьох функціональних складових: взаємодія, відносини та взаємовідносини, які безпосередньо взаємопов’язані між собою та є невід’ємною частиною один одного.Також у роботі розгорнуто проаналізовано структуру взаємовідносин відповідно до компонентів та критеріїв, що їх характеризують. Перший компонент взаємовідносин – це інтрасуб’єктний, що характеризує дослідження взаємовідносин з позиції дошкільника з синдромом Дауна, тобто як дитина себе оцінює та сприймає в оточуючому світі, якими емоціями та установками керується та наскільки у взаємовідносинах відіграє роль сформованість її когнітивних функцій. Відповідно, інтрасуб’єктний компонент включає установочно-мотиваційний та когнітивно-афективний критерії оцінювання.Другий компонент – інтерсуб’єктний, що демонструє як дошкільника з синдромом Дауна сприймають однолітки та особи, що їх оточують (батьки, педагоги), особлива увага приділялась конативній (поведінковій) сфері та соціальному статусу. Інтрасуб’єктний компонент включає конативний та диспозиційний критерії оцінювання. Кожен критерій оцінювання має власні показники, відповідно до яких розроблявся діагностичний комплекс дослідження. В результаті для дослідження соціальних установок та мотивації застосовувалась методика корекції емоційних реакцій на неуспіх у дітей з інтелектуальними порушеннями за Н. Білопольською (ігрове та вольове завдання); для розумового та емоційного розвитку – методика спостереження за різними сторонами поведінки дитини (Л. Регуш); індивідуальне психолого-педагогічне обстеження (А. Маллер); корекція емоційних реакцій на неуспіх у дітей з інтелектуальними порушеннями за Н. Білопольською (інтелектуальне завдання) та методика оцінки рівня соціального розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями за параметрами соціальної компетенції (А. Закрепіної); для дослідження апатії, сугестивності, агресивності, пасивності, адекватності та позитивізму – тест – опитувальник батьківського ставлення А. Варги і В. Століна; для визначення соціального статусу – методика «Секрет» за Я. Коломінським. В результаті було здійснено кількісний та якісний аналіз отриманих даних. Щоб виявити значущість отриманих результатів було застосовано багатофункціональний статистичний критерій φ⃰ – кутове перетворення Фішера та метод рангової кореляції Спірмена. Було виявлено, що у дітей з синдромом Дауна взаємовідносини формуються із запізненням та деформовано, вони не розуміють доцільності у контакті з оточуючими і мають низку труднощів соціальної взаємодії. У процесі дослідження було враховано не тільки ступінь інтелектуальних порушень у старших дошкільників із синдромом Дауна, а й наявність-відсутність у них супутніх порушень (слуху та зору), а також гендерну приналежність. У роботі розкрито основні умови формування взаємовідносин (педагогічні, психологічні та організаційні), що допомагають структурувати процес формування взаємовідносин та визначити ключові труднощі їх формування у процесі навчання та виховання. Розроблений алгоритм формування взаємовідносин та структурно-критеріальна модель взаємовідносин розкривають їх системність та багатогранність.Констатувальний експеримент підтвердив доцільність використання алгоритму та структурно-критеріальної моделі взаємовідносин та допоміг визначити подальші шляхи здійснення корекційної роботи зі старшими дошкільниками з синдромом Дауна. Труднощі формування взаємовідносин є на всіх етапах їх становлення і полягають у нерозумінні завдань, не детальному поясненні, відсутності додаткових методів та засобів здійснення освітнього процесу та ін.Результати формувального експерименту показали позитивні результати впровадження програми формування взаємовідносин і залежність між їх формуванням та впливом супутніх порушень й гендерної ознаки.^UIn the manuscript, the author theoretically and subsequently practically investigates the formation of relationships between older preschoolers with Down syndrome. The information had been analyzed in detail the importance of childhood and the relationships that preschoolers have. In research autor substantiates philosophical, sociological, pedagogical and psychological approaches to the study of relationships. Different points of view were shown for the formation of relationships in accordance with scientific concepts of a specific science, as well as the need for further study of relationships as a multifunctional, polymorphic and interdisciplinary problem. Children with Down Syndrome have features of psychosocial development that had been emphasized by the author in the theoretical part of the study. Researcher also created an algorithm for forming relationships, which consisted of three functional components: interaction, relationships and relationships that are directly related to each other and are an integral part of each other. In the practical part of the study, two components of the relationship were identified: intrasubject and intersubject. The intrasubjective component includes the set-motivational and cognitive-affective criteria; intersubjective includes the connective and dispositive. Each criterion has its own indicators, on the basis of which research methods were selected and adapted. As a result, the method of correction of emotional reactions to failure in children with intellectual disability according to N. Belopolsky (play and volitional task) was used to study social attitudes and motivation; for mental and emotional development – methods of observation of different aspects of the child's behavior (L. Regush), individual psychological and pedagogical examination (A. Muller), correction of emotional reactions to failure in children with intellectual disability according to N. Belopolsky (intellectual task) assessing the level of social development of children with intellectual disability according to the parameters of social competence of normally developing preschool children (A. Zakripina); for the study of apathy, suggestiveness, aggressiveness, passivity, adequacy and positivism - test - questionnaire of parental attitude A. Vargoy and V. Stolin; to determine social status - the method "Secret" by J. Kolominsky. The result was a quantitative and qualitative analysis of the results obtained. The multifunctional statistical criterion φ⃰ - Fisher angular transformation and Spearman rank correlation method were used to reveal the significance of the obtained results.In the research process were taken into account not only the degree of mental retardation in pre-school age with Down Syndrom, but the presence or absence of associated abnormalities in the form of hearing and vision, as well as gender identity. As a result, on the basis of the results obtained in summative experiment has developed the relationship formation program of the senior preschool Down Syndrome children, which consisted of 20 lessons. It was also determined the level of relationship the senior preschool Down Syndrome children. The experiment results had showed the positive results of the implementation of the programme of developing relationships and the influence of concomitant disorders and gender on the formation of tavsan. The author had been analysed the conditions of forming relationships and developed recommendations on the formation of relationships for parents and teachers, working with preschool Down Syndrom children.Scientific novelty and theoretical significance of the research lies in the fact that was first obtained scientific data about the peculiarities of the psychosocial development of children of senior preschool age with Down Syndrome and defined the levels of formation of relationships among children with Down Syndrome, etc.; deepened and clarified: indicators of development of relationships in children with Down Syndrome, etc.; further development of the acquired scientific knowledge about the nature of concepts "interaction with the closest social environment of children with down syndrome" and "the relationship of preschool children with down syndrome", etc.Practical significance of the obtained results lies in the fact that: the developed correction developmental program for the formation of relationships among children of preschool age with Down Syndrome; the results of the study can be used by teachers and specialists special pre-school educational institutions and in the system of training and retraining of defectologists (theacher of the deaf and hard of hearing, specialist on mental defects, typhlopedagogy), speech therapists, practical psychologists; research materials useful for the further improvement of educational work with children with down syndrome.