З'ясовується поетична специфіка української народної прози в контексті еволюції епічних традицій. Об'єктом дослідження стали міфологічна легенда, чарівна казка та казки про тварин, жанротворення, розвиток яких найтісніше пов'язаний з ідеологією первинного синкретизму та формуванням психологічно-естетичного національного коду. Новим у цій праці є визначення міфологічної прози як стійкої мікросистеми художнього фольклорного мислення. Проаналізовано функціонування символічних підсистем фольклорних мотивів (космогонічної, просторової, хронологічної, числової, кольористики). Осмислено процес видозміни сюжетів, мотивів, образів, їх асиміляції під впливом культурних перетворень сучасного суспільства.

  Скачати повний текст

У роботі в історико-регіональному аспекті висвітлюється ідейно-художня своєрідність народної прози Поділля. Розглядаються традиційні жанри народної прози: історичні легенди, перекази, казки, бувальщини, повір'я у загальноукраїнському фольклорному процесі, бо на регіональному рівні вони досі залишилися маловивченими. З'ясовується регіональна специфіка жанрів. В процесі дослідження народної прози Поділля автор спирається на методологічний досвід українських фольклористів. Жанри народної прози Поділля тісно пов'язані з обрядами, звичаями, віруваннями, взагалі з культурою регіону, але органічно злиті з місцевою традицією.

  Скачати повний текст

Доведено, що "Творима легенда" створювалась як текст, який мав синтезувати у собі зміст людської культури. Встановлено, що механізмом включення "Творимої легенди" у загальнолюдське культурологічне поле стали жанри як форми, які сконцентрували у собі сенс культурних епох. Базовими жанровими алгоритмами, що моделюють реальність "Творимої легенди", є роман, легенда, утопія, казка, сатира. Характерними жанровими ознаками "Творимої легенди" є також публіцистичність та пародіювання на рівні жанрових форм, що відтворює смислове поле полілогу культур та традицій.

  Скачати повний текст

Визначено специфіку жанру балади, проаналізовано понад 30 варіантів народної балади про отруєння Гриця та з'ясовано історію легенди про Марусю Чурай. Проаналізовано художні твори, в основі яких лежить згадана народна балада, виявлено жанровий генотип, що дозволяє у різні епохи трансформуватись у драми, повісті, романи, не позбавлені ознак балади. Особливу увагу присвячено повісті "В неділю рано зілля копала" О.Кобилянської та історичному роману у віршах "Маруся Чурай" Л.Костенко, які, безперечно, є найкращими літературними обробками сюжету.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і особливості художнього втілення проблеми історичної пам'яті у творчості Л. Костенко на підставі комплексного вивчення її життєвого та творчого шляху. Досліджено еволюцію проблем історичної пам'яті в різних жанрах творчості поетеси, охарактеризовано особливості та закономірності художнього відтворення історичних подій. Вперше розглянуто питання осмислення історичної пам'яті в історичному віршованому романі Л. Костенко "Берестечко". Простежено зв'язок давноминулих подій з сучасністю, майстерність авторки у відтворенні атмосфери доби Хмельниччини, визначено внесок Л. Костенко в демістифікацію легендаризованих національних героїв.

  Скачати повний текст

Визначено магістральні тенденції розвитку феномену літературної донжуаніани. Розглянуто функціональні парадигми та найвагоміші історичні модифікації даного образу, а також основні типи трансформаційно-адаптаційних процесів у разі входження даного традиційного матеріалу до іншочасового, інокультурного (інонаціонального), іноавторського контексту. Висвітлено шляхи формування жанрової системи літературної донжуаніани та розглянуто явище перекодування образу легендарного героя в процесі його історичної еволюції.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблематику психологічної драми в українській літературі 1970 - 1980-х рр. та ідейно-естетичні рівні з позицій сьогодення. По-новому проаналізовано п'єси В.Врублевської, О.Коломійця, М.Зарудного, Ю.Щербака, Я.Стельмаха та інших митців, простежено форми та засоби психологічного аналізу, виявлено елементи психологізму як основної засади оновлення змісту драматургічного твору в цілому. Досліджено феномен ліризації як засіб проникнення в духовний світ сучасника, розкриття традицій духовності. Психологізм і ліризацію, які допомогли відкинути ідеологічні догми соцреалізму, розглянуто як засоби гуманізації, повернення до людини її внутрішнього єства, стосунків зі світом і з собою. Визначено різновиди лірико-драматичних жанрів (лірико-драматична дума, народна дума-драма, лірична комедія, лірична драма, комедія-фарс, повість про любов, повість для театру тощо). Простежено, як прийоми психологізації та ліризації розширюють зображувальні можливості драматичного твору за рахунок уведення до художнього тексту різних форм інакомовлення (притчі, легенди, сну, символіки, персоніфікації тощо).

  Скачати повний текст

У контексті драматичних і науково-публіцистичних праць Василя Пачовського, на матеріалах розвитку раннього українського модернізму досліджено поетику ліричної творчості письменника. Проаналізовано збірки поета, розглянуто творчю еволюцію митця, а також фольклоризм як стильову домінанту ранньої лірики поета. Розглянуто його мариністику, виділено символістські та національно-патріотичні мотиви лірики "закарпатського" етапу творчості. Визначено рівень засвоєння та інтерпретації поетом фольклорного, легендарно-міфологічного та біблійного матеріалів, кращих творів української літератури та західноєвропейського символізму. Досліджено тему Закарпаття в творах письменника.

  Скачати повний текст

Досліджено метафізичні аспекти в українській дохристиянській міфології черезаналіз її складників - замовлянь, обрядових пісень, загадок, казок. Розглянуто генезу формування в міфологічній свідомості архаїчної моделі світобудови, її зв'язку з найважливішими потребами та формами людської життєдіяльності, уявлень про місце й призначення людини в світі. Показано, як крізь призму світоглядної опозиції "людина - бог" осмислювався в текстах українських замовлянь і обрядових пісень ідеал суспільних відносин, духовного життя, сім'ї. Показано, як аналіз українських казок під кутом зору виявлення в них метафізичних аспектів світоглядних установок дозволяє розкрити ряд екзистенціалів та нових способів осмислення людиною буття, виявити шляхи пошуку людиною досягнення станів прориву до трансцендентного. Досліджено мислительні парадигми, в основі яких лежить відношення "людина - трансцендентне" та які пронизують основну кількість казок і визначають їх спрямованість та функції. Виявлено та проаналізовано ті міфологічні тексти, де відображено досягнення людиною духовно-психологічних станів, культивування яких уможливлює акти філософування, породження морального знання. Досліджено проблеми формування просторово-часових координат та передумови створення логічних форм осмислення екзистенційних ситуацій в системі давньоукраїнської міфології.

  Скачати повний текст

Досліджено жіночі характери у прозі Уласа Самчука. Особливу увагу приділено традиції зображення жіночих образів в українській літературі, мотиви якої простежуються в історії світової культури, відображені в міфах, легендах, релігійних уявленнях на рівні свідомості. Вперше розроблено типологію жіночих образів У.Самчука, проаналізовано жіночі характери у його творах. Описано основні художні засоби, за допомогою яких письменник змалював головних героїнь.

  Скачати повний текст

Розглянуто українську народну апокрифічну легенду як малодосліджений жанр усної народної творчості, специфіку її побутування у контексті суспільних, історичних та культурних перетворень, досліджено художні особливості, виникнення, розвиток і функціонування християнських образів, які асимілювалися (деканізувалися) під впливом народних традицій, культури та етномислення, набуваючи нових семантичних значень. Розглянуто архітектоніку творів. Розроблено систему аналізу поетики апокрифічних легенд, яка базується на використанні структурних архетипних моделей (кодів), що забезпечують збереження елементів старої форми народних легенд, водночас наповнюючи її новою інформаційно-художньою пам'яттю, сприяють еволюційному поступу жанру.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз міфологічного дискурсу прозових творів М.А.Астуріаса різних років в аспекті художнього втілення проблеми транскультурної метизації та пошуку рішення інтеграції мультикультуральної ідентичності. Водночас проведено дослідження "Легенд Гватемали" з урахуванням перспектив трьох художньо-естетичних систем, які стали основою творчості письменника - міфології майя, сюрреалізму та іспанського бароко. Детально охарактеризовано вплив символіки міфології майя, пов'язаної з їх космогонічними уявленнями, та символіки бога Кукулькана, встановлено перегук з давніми текстами майя (творами "Пополь-Вух", "Чілам Балам", сакральною поезією). Проаналізовано модель використання Астуріасом символів міфології майя та запозичень з доколумбових текстів. Розглянуто аналогії між ритмікою та образністю "Легенд Гватемали" та принципами архітектури майя та особливостями доколумбового візуального мистецтва. Досліджено еволюцію міфологічного дискурсу астуріасівської прози, висвітлено розвиток поглядів письменника щодо гватемальського національного суб'єкта (від вертикальної, ієрархізованої побудови у "Легендах Гватемали" (синкретичного образу міста-вежі) до горизонтального співставлення, сумісності у "Дзеркалі Ліди Саль". Відзначено невирішеність проблеми інтеграції мультикультуральної ідентичності у творчості митця. Встановлено, що процес транскультуризації у Латинській Америці все ще не можна вважати завершеним, а тому напруга між "хотіти бути" та "могти бути" продовжує існувати в мистецтві та соціальному житті континенту.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження усних джерел "Повісті временних літ" (ПВЛ) з застосуванням соціально-культурного підходу щодо феномену фольклору як історичного джерела. Здійснено спробу виокремлення ряду ступенів мотивації використання народної творчості у ранньому літописанні. Вперше запропоновано функціонально-соціологічну методику аналізу фольклору для дослідження усних джерел ПВЛ. Особливу увагу приділено виявленню та типологізації фольклорних історичних творів літопису (місцевим легендам, родовим та історичним переказам, дружинним пісням, прославлянням, промовам, прислів'ям, приповідкам), а також визначенню специфіки передачі історичної дійсності у контексті фольклорного історизму та світоглядного надбання літописця. Розглянуто трансформацію усних джерел у літературну історичну традицію, що обумовило багатомірність співіснування у ПВЛ традиційних фольклорних форм та літературних жанрів, використаних літописцем для побудови ідеологічної концепції історії давньоруської державності.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан побутування топонімічної прози Західного Полісся в синхронічному аспекті та її співвідношення з етнографічними, геологічними та біологічними даними. Уточнено критерії змістового наповнення поняття "народна топонімічна проза" та диференціації її жанрових одиниць. Встановлено тематичний склад досліджуваних оповідань та проведено розмежування топонімічного переказу та легенди з топонімічною тематикою. Визначено основні мотиви, притаманні топонімічній прозі Західного Полісся та рівень їх кореляції з науковими даними. З'ясовано детермінованість фольклорних мотивів історичними, соціальними, географічними чинниками, що вплинули на формування топонімічної прози різної тематики. Встановлено специфіку локалізації певних видів базових мотивів у різних районах західнополіського регіону. За допомогою методу картографування визначено мікроареали поширення основних типів домінантних мотивів топонімічної прози Західного Полісся.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему збереження архітектурної спадщини історичних середовищ міст Лівану (на прикладі міста Тир). Визначено принципи, що забезпечують архітектурну організацію та регенерацію міст даної країни у контексті сталого розвитку міст. Розроблено концепцію збереження та регенерації архітектурної структури міста Тир. Запропоновано архітектурно-планувальні та дизайнерські засоби, зокрема: толерантність щодо історичної панорами міста, збереження та відродження в археологічних районах планувально-просторової історичної системи міста, принцип контекстуалізму, урахування археологічних залишків, "легенди" міста та його історичної символіки, "міфопоетики" кожного конкретного місця, збереження етнокультурної ідентичності середовища у композиційно-просторовому рішенні нової забудови та наслідування у ній традиційних історичних елементів, способів декорування та матеріалів оздоблення фасадів, реконструкція втраченої забудови, реставрація та збереження міських інтер'єрів, перетворення історичних елементів благоустрою, відтворення та реставрація історичних вулиць різного рангу з акцентуванням уваги на їх символіці, історичних деталей, розробка ландшафтного дизайну рекреаційних зон, пристосування історичних будівель до нових функцій без руйнування традиційної забудови, реставрація та відтворення архітектурної колористики, архітектурного декору, реклами.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення фольклористичного доробку П.Іванова, архівних матеріалів і наукових робіт сучасників дослідника здійснено спробу комплексної оцінки художньої структури зафіксованої ученим народної прози з урахуванням сучасних теоретичних здобутків фольклористики. У контексті дослідження особливостей поетичної системи народної прози, записаної П.Івановим на Куп'янщині, проаналізовано матеріали казок, легенд, прикмет і виявлено специфічні регіональні риси персонажів у межах різних фольклорних жанрів. Проведено детальний аналіз наукових ідей П.Іванова в галузі дослідження народної прози Куп'янщини. Досліджено прояви традиційності та особливості імпровізації мотивів міфологічних творів у контексті вивчення поетики окремих жанрів. Вперше в науковий обіг введено фольклорні фонди рукописів дослідника, які протягом тривалого часу перебували поза межами України та визначено науковий внесок П.Івановаа у розвиток вітчизняної фольклористики.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток жанрово-стильової системи художньо-біографічної прози кінця XX ст. Зазначено підвищення інтересу читачів до документалістики, що є причиною збільшення життєписної літератури. Базуючись на історико-теоретичних працях вітчизняних і зарубіжних науковців, проаналізовано українські художні життєписи 1980 - 1990 рр. у контексті аналогів світової літератури. Наголошено на появі в останні роки специфічної категорії творів, які слід вважати художньо-біографічними тільки умовно. Такими творами є життєписи легендарних або міфічних героїв, біблійних персонажів. Зауважено, що починаючи з 1990-х рр. в Україні відбувається процес зростання національної самосвідомості, реабілітовано імена багатьох діячів науки, культури, політики, що призвело до розширення тематики життєписної літератури. Акцентовано увагу на процесі зростання нових суміжних форм реалізації біографічного матеріалу.

  Скачати повний текст

Уведено до обігу в україніці науковій значний масив чеської, польської, староукраїнської та російської історичної літератури пізньосередньовічної та ранньомодерної доби рукописного та раритетного характеру. Комплексно розглянуто етногенетичні міфи та концепції походження українського народу, сформульовані літописцями, хроністами, книжниками та дослідниками Центрально-Східної Європи XII - середини XIX ст. Виділено дунайський, сарматський, промосковський, хозарський варіанти біблійної етногенетичної легенди та їх підваріанти. Пояснено причини їх появи, розвитку та занепаду протягом XII - XIII ст. Визначено місце етногенетичних поглядів у світогляді освіченої людини даної доби. Систематизовано погляди інтелектуалів переднаукового періоду, що стосуються етимології найбільш уживаних етнонімів і назв, з якими індентифікувало себе населення України. Розглянуто перші спроби окреслення української етнічної території і визначення етнопсихологічної характеристики українців у творах кінця XVIII ст. Виділено та систематизовано українські етногенетичні концепції ранньонаукового періоду. Запропоновано їх поділ на києвоцентричну та московоцентричну. Окреслено проміжну етногенетичну концепцію польського походження. Виокремлено позанаукові ідеологічні чинники, що вплинули на процес генезису концепцій.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу чисельних джерел з історії, теорії та практики екологічного виховання визначено роль і місце народно-педагогічної спадщини у формуванні у молодого покоління екологічної свідомості й екологічної культури, відображеної у фольклорній творчості (казках, легендах, епосі, загадках, прислів'ях, приказках, піснях), класичній і сучасній літературі, традиціях, уявленнях, віруваннях британців. Показано взаємозв'язок сучасної теорії та практики екологічного виховання школярів з традиціями британської народної педагогіки та досвідом природокористування. Визначено зміст і основні форми організації етноекологічного виховання, охарактеризовано найбільш ефективні у дидактичному та виховному аспектах методи та засоби прищеплення молоді високих моральних ідеалів і ціннісних орієнтацій у ставленні до природного довкілля, сприймання його неоціненного національного скарбу та загальнолюдського надбання. Проаналізовано програми й різноманітні дидактичні матеріали з етноекологічного виховання учнів, що використовуються у навчально-виховній роботі школи та позашкільних закладах.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості вираження урбаністичного хронотопу у творчості В.Пелевіна, Ю.Андруховича, М.Кундери. Показано, що характерними модифікаціями урбаністичного хронотопу в романі "Чапаєв і Пустота" В.Пелевіна є пустота та місто (Петербург), у романі "Перверзія" Ю.Андруховича - карнавалізована Венеція та географічний хронотоп з домінантою України становлять своєрідний центр оповіді, а в романі "Безсмертя" М.Кундери варіацією урбаністичного хронотопу є увічнені славетними майстрами міста та посякденне буття, які, корелюючись, утворюють складну динаміку взаємопереходу. Встановлено, що постмодерністський роман виявив стійку прихильність до хронотопу як форми художнього мислення. Вперше здійснено спробу синтезу теорії саме урбаністичного хронотопу у постмодерністському романі. Встановлено, що урбаністичний хронотоп постмодерністського роману тяжіє до синкретизації властивостей різних хронотопних моделей, зокрема, легко адаптує карнавальні хронотопи, хронотопи повсякдення та легендарного часу (міфологічного та епічного). Показано, що романний хронотоп в епоху постмодерну набуває нових структуротвірних можливостей і значення оригінального творчого методу.

  Скачати повний текст