Дисертація присвячена обґрунтуванню надання медичної допомоги першому поколінню нащадків, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, на первинній ланці. Розроблена система моніторингу стану здоров'я ґрунтується на проведеному епідеміологічному аналізі вперше виявленої захворюваності на непухлинні хвороби за чотирнадцятими класами МКХ-10, від народження до 18-річчя за період 1987–2016 рр.. Вивчення стану здоров'я ППН, як когорти, так і з урахуванням часу народження нащадків після аварії, проводилося, зважаючи на стать, за показниками розвитку непухлинної захворюваності: групами здоров'я, структурою та динамікою рівнів захворювань за трирічними періодами спостереження (до 3 років, 4–6, 7–9, 10–12, 13–15, 16¬–18 років). Вхідною інформацією для формування когорти досліджуваних була база даних «Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».Проведена оцінка стану здоров'я 35 893 осіб віком до 18 років, з них 18 138 – нащадків чоловічої статі (НЧС), 17 755 – нащадків жіночої статі (НЖС), які мешкають на радіаційно забруднених територіях Київської, Житомирської, Рівненської та Чернігівської областей України. Встановлено, що основним непухлинними захворюваннями, які впливають на стан здоров'я ППН є хвороби ендокринної системи, органів дихання та органів травлення. З досягненням 18-річчя третина ППН мають хронічні захворювання. Інвалідизація нащадків від народження до 18 років (0,19%-1,18%) відбувалася за рахунок захворювань, пов'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи. Найбільша захворюваність встановлена серед нащадків, народжених в перші роки після аварії ( 1987–1990), найменша – через 11–13 років (1996–1999). Достовірної різниці у розвитку непухлинної захворюваності серед ППН за гендерною ознакою не встановлено. Визначена тенденція до росту хвороб органів дихання, ендокринної системи та органів травлення при дорослішанні нащадків. Представлена функціонально-організаційна модель забезпечення нащадків першого покоління постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, проживаючих на радіоактивно забруднених територій, віком від трьох до 18 років медичною допомогою в умовах реформування галузі охорони здоров'я. Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню, розробці та впровадженню концептуальної моделі гендерної рівності в охороні здоров'я України. Її метою визначено інтеграцію принципу гендерної рівності в охорону здоров'я та забезпечення рівних можливостей для чоловіків та жінок при отриманні послуг охорони здоров'я залежно від їх потреб.^UThe dissertation focusses on the reasoning for delivering medical care through the primary-tier care to the first-generation offspring (FGO) affected by the Chernobyl accident. The developed health monitoring system is based on the conducted epidemiological analysis of the initially detected non-tumour incidence rate by fourteen ICD-10 classes, from birth to the 18th birthday (1987–2016). The study of the health status of the FGO as a general cohort, and taking into account the birth time of the offspring after the accident, was carried out, subject to individuals' sex, based on the development of non-tumour morbidity, as follows: health groups, structure and dynamics of disease levels over three-year observation periods (up to 3 years, 4 –6, 7–9, 10–12, 13–15, 16–18 years). The basic data for the formation of the cohort of the studied individuals was the database "State Register of Ukraine of Persons Affected by the Chernobyl Accident" (SRU).The health condition was assessed among 35,893 people under the age of 18 years, of whom 18,138 were male offspring (MO), while 17755 were female offspring (FO) residing in the radioactively contaminated territories (RCT) of Kyiv, Zhytomyr, Rivne and Chernihiv regions of Ukraine. It has been established that the main non-tumour diseases that affect the health condition of the FGO are diseases of the endocrine system, respiratory system, and digestive system. After attaining 18 years of age, 30% of FGO have evidenced to have chronic disease. Disability of children aged from birth to 18 years (0.19% -1.18%) occurred due to diseases associated with the consequences of the Chernobyl accident. The highest incidence was found among the offspring born in the first years after the accident (1987-1990), and the smallest – after 11-13 years (1996-1999), respectively. There have not been established significant differences in the development of non-tumour incidence among FGOs based on gender, while there has been determined an increasing tendency for diseases of the respiratory system, endocrine system, and digestive system during the growth of the offspring.The functional and organizational model of providing the descendants of the first generation of victims of the Chernobyl accident, living in radioactively contaminated areas, aged three to 18 years with medical care in the context of health care reform is presented.

«Удосконалення методів профілактики та лікування дистальногоприкусу у дітей з порушенням функції змикання губ»Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії в галузі знань 022«Охорона здоров'я», за спеціальністю 221 «Стоматологія».Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. ШупикаМОЗ України, Київ, 2023.В дисертаційній роботі проведено клініко-лабораторне вирішенняактуального питання сучасної клінічної стоматології - підвищення ефективностіортодонтичного лікування раннього змінного дистального прикусу припорушеній функції змикання губ шляхом обґрунтування, розробки тавпровадження запропонованої лікувально-профілактичної схеми ізвикористанням власне розробленого міофункційного ортодонтичного апарату.Наукова новизна роботи полягає у вивчені особливості клінічних,антропометричних та функціональних показників зубо-щелепної системи тафункціональних показників дихання у дітей із дистальним прикусом припорушеній функції змикання губ в періоді раннього змінного прикусу, щодасть можливість комплексно підійти до вибору методу лікування.В ході обстеження 86 дітей віком 6-9 років із дистальним прикусом тапорушенням функції змикання губ ротовий тип дихання діагностовано у 40,6%,а змішаний - у 59,4% осіб. Пацієнти були розділені на дві основні групи: до І-оїгрупи увійшли діти, у яких визначений ротовий тип дихання (47 осіб), до ІІ-ої -зі змішаним типом дихання (39 осіб).^U"Improving the methods of prevention and treatment of distal bite in childrenwith impaired lip closing function"Dissertation for obtaining the degree of Doctor of Philosophy in the field ofknowledge 022 "Health care", specialty 221 "Dentistry".National University of Health Care of Ukraine named after P.L. Shupyka of theMinistry of Health of Ukraine, Kyiv, 2023.In the dissertation, a clinical and laboratory solution to the current issue ofmodern clinical dentistry was carried out - increasing the effectiveness of orthodontictreatment of early variable distal occlusion with impaired lip closing function bysubstantiating, developing and implementing the proposed treatment and preventionscheme using a self-developed myofunctional orthodontic equipment.The scientific novelty of the work consists in the studied features of clinical,anthropometric and functional indicators of the maxillofacial system and functionalindicators of breathing in children with a distal occlusion with impaired lip closingfunction in the period of early variable bite, which will make it possible tocomprehensively approach the choice of treatment method.During the examination of 86 children aged 6-9 years with a distal bite and aviolation of the function of closing the lips, 40.6% and 59.4% of them were diagnosedwith a mixed type of breathing. The patients were divided into two main groups: the1st group included children with an oral type of breathing (47 people), and the 2ndgroup included children with a mixed type of breathing (39 people).10According to the chosen method of orthodontic treatment, the experimentalgroups were further divided into 2 subgroups. Subgroup 1 of both groups includedchildren who were treated according to the proposed method, and subgroup 2 -according to the standard method. The control group consisted of 15 children of asimilar age without orthodontic pathology and a violation of the function of closing thelips with a physiological type of breathing.To increase the efficiency of patient treatment, the proposed method of usingremovable mechanically acting orthodontic equipment, a complex of myogymasticexercises, and a self-developed myofunctional vestibular plate of LykhotaMykhailovska (utility model patent No. 152016) is scientifically substantiated. Thecomplex of myogymnastics proposed by the author for children with a distal bite withdisorders of the function of closing the lips, which includes exercises aimed atnormalizing the function of the maxillofacial system as a whole. The standard methodof treatment included the use of Myobrace myofunctional devices and a complex ofmyogymnastic exercises.According to the results of the analysis of the obtained results, a number ofextremely important facts were established, and a number of important factors thatinfluence the formation of the distal bite in children 6-9 years old were determined.The ENT examination of children showed adenotonsillar hypertrophy in 62.8%,narrowing of the nasal passages in 22.1% and curvature of the nasal septum in 20.9%of people, hypertrophy of the lower nasal concha in 15.1%.In all children with oral breathing, a constantly open mouth was observed,tongue sticking between the teeth - in 10.6%, hyperactivity of the chin muscle - in14.9%, infantile swallowing - in 36.2% of people. 78.9% of patients of the 1st groupand 63.8% of children of the 2nd group showed significant impairment of the functionof the orbicularis oris muscle.Index assessment (GI - 1.98 ± 0.33 and 1.2 ± 0.22; РМА - 40.2 ± 0.19 % and26.4 ± 0.19 % (р≤0.05); SBI - 12.11 ± 0.02 and 10.25 ± 0.04; PI - 2.3 ± 0.12 and0.98+0.4, respectively, in the 1st and 2nd groups) confirmed the presence of moderate11gingivitis in children degree without violating the integrity of the tooth epithelialattachment.

Одним з основних пріоритетів сьогодення є розробка ефективної технології отримання альтернативних джерел енергії. До складу гідролізатів лігноцелюлози входять два основні цукри: глюкоза, яка зброджується в першу чергу, та ксилоза. Ідентифікація нових генів, які можуть бути мішенями у регуляції алкогольної ферментації ксилози з метою подальшої їх інженерії є актуальним завданням. За допомогою флуориметричного та флуоресцентного аналізів показано, що пероксисоми Saccharomyces cerevisiae довше зберігалися під час ферментації ксилози ніж на глюкозі. З метою дослідження ролі не окремих пероксисомних ферментів а цілих цих органел здійснено делецію гена PEX3, що кодує пероксисомний мембранний білок. Вперше було показано, що дефіцит пероксисом призводить до зниження накопичення етанолу з ксилози штамом pex3Δ в 1,5 раза порівняно з вихідним штамом. Досліджено рівень АФК в клітинах штаму GS010 під час ферментації глюкози та ксилози, та показано що катаболізм ксилози супряжений з генерацією підвищеної кількості АФК. При ферментації саме ксилози зафіксовано у 1,7-1,8 раза вищий рівень АФК. Вперше встановлено роль пероксисомної каталази Cta1 в процесі алкогольної ферментації ксилози у рекомбінантного штаму S. cerevisiae. Делеція гена CTA1 призводила до обмеження приросту біомаси та зниження продукції етанолу в 2 рази при порівнянні з вихідним штамом. За рахунок активності цитозольної ізоформи активність каталази у штамі cta1∆ була у 6 разів нижчою порівняно з реципієнтним штамом. Встановлено, що посилення експресії гена PEX34, що кодує пероксисомний інтегральний мембранний білок, приводить до формування пероксисом більшого розміру та підвищує в 1,4 раза продукцію етанолу з ксилози за умов алкогольної ферментації. Під час виконання даної роботи на основі ксилозо-ферментуючого штаму S. cerevisiae сконструйовано колекцію штамів з делецією та посиленою експресією низки генів ADR1, CAT8, ASG1, HAP4, SIP4, TUP1 та ZNF1, що кодують транскрипційні фактори та досліджено їх вплив на алкогольну ферментацю ксилози. Транскрипційний фактор Znf1 S. cerevisiae належить до родини транскрипційних активаторів цинкового кластеру та зв'язується з промоторами генів, продукти яких беруть участь у клітинному диханні, глюконеогенезі, циклі трикарбонових кислот та гліоксилатному шунті. Встановлено, що Znf1 не впливає на алкогольну ферментацію ксилози у S. cerevisiae, оскільки, як делеція так і посилення експресії ZNF1 не змінювали рівень продукції етанолу при ферментації цієї пентози. Транскрипційний фактор цинкового кластеру Sip4, який є субстратом протеїнкінази Snf1, взаємодіє з CSREs (cell type-specific regulatory elements) елементами і є активатором генів, що кодують ферменти глюконеогенезу. Продукція етанолу надекспресуючим штамом SIP4 була знижена більш ніж вдвічі, порівняно з батьківським, і становила 2,8 г/л. Транскрипційні регулятори Adr1 та Cat8 залежать від Snf1-опосередкованої індукції та здійснюють дерепресію низки генів, залучених у глюконеогенез та β-окислення. Встановлено, що як делеція так і посилена експресія ADR1 призводили до зниження продукції етанолу з ксилози, що становила 4,3 г/л для adr1Δ та 4,25 г/л для ADR1, тоді як вихідний штам GS010 продукував 5,85 г/л етанолу. Одержаний мутант cat8Δ демонстрував підвищення продукції етанолу з ксилози на 9,5% порівняно із батьківським штамом. Посилення експресії CAT8 напроти, призвело до зниження продукції етанолу на 7,3% порівняно з вихідним штамом GS010. Транскрипційний фактор Asg1 теж належить до родини цинкового кластеру та є регулятором генів кількох метаболічних шляхів: β-окислення, гліоксилатного циклу, глюконеогенезу, та імпорту довго-ланцюгових жирних кислот до пероксисом. Делеція ASG1 у штамі GS010 призвела до зниження продукції етанолу з ксилози у 1,23 раза. Tup1 - загальний репресор транскрипції, утворює комплекс з Cyc8, бере участь у створенні репресивної структури хроматину через взаємодію з гістонами Н3 та Н4. При ферментації ксилози штамом tup1Δ продукція етанолу була нижчою в 1,58 раза. Продукція етанолу з глюкози була нижчою в 1,26 раза. У S. cerevisiae ідентифіковано транскрипційний активатор Hap4, що відіграє ключову роль у контролі експресії генів мітохондріального дихання. Виявлено, що делеція HAP4 суттєво поліпшує продукцію етанолу при ферментації ксилози. Мутант продукує 10,4 г/л етанолу, при цьому вихід етанолу сягає 0,414 г/г ксилози. Натомість посилення експресії HAP4 призводило до зниження продукції етанолу при ферментації ксилози. У результаті роботи ідентифіковано нові мішені для створення продуцентів паливного етанолу на основі ксилозо-ферментуючих штамів дріжджів S. cerevisiae. Застосовані у роботі генно-інженерні підходи можуть бути екстрапольовані на інші перспективні дріжджові продуценти паливного етанолу. Сконструйовані штами можуть слугувати основою для подальших генно-інженерних маніпуляцій.^UОne of the main priorities today is to develop efficient technology for alternative energy sources. The composition of lignocellulose hydrolysates includes two main sugars: glucose, which ferments first, and xylose. Identification of new genes that may be targets in the regulation of alcoholic fermentation of xylose for further engineering is an urgent task. Saccharomyces cerevisiae fluorimetric and fluorescence analyzes showed that peroxisomes persisted longer during xylose fermentation than on glucose. To study the role not just individual peroxisomal enzymes but whole organelles, deletion of the PEX3 gene encoding a peroxisomal membrane protein was performed. For the first time it was shown that peroxisome deficiency leads to a decrease in the accumulation of ethanol from xylose in strain pex3Δ for 1,5 times as compared to the original strain. The ROS level in GS010 strain cells during glucose and xylose fermentation was studied, and it was shown that xylose is more actively involved in the generation of ROS. Namely, 1,7-1,8 times higher ROS levels were recorded during the fermentation of xylose. For the first time, the role of peroxisomal catalase in the process of alcoholic fermentation of xylose in a recombinant strain of S. cerevisiae was revealed. The CTA1 gene deletion led to a limitation of biomass growth and a 2 fold decrease in ethanol production compared to the original strain. The catalase activity in the cta1∆ strain was 6 times lower compared to the recipient strain. It was found that the overexpression of the PEX34 gene, encoding a peroxisomal integral membrane protein, leads to the formation of larger peroxisomes and increases by 1,4 times the ethanol accumulation level from xylose under alcoholic fermentation conditions. During this work, a collection of strains with deletion and enhanced expression of ADR1, CAT8, ASG1, HAP4, SIP4, TUP1, and ZNF1 genes encoding transcription factors was constructed based on the xylose-fermenting strain of S. cerevisiae and the mechanisms of regulation of alcoholic fermentation of xylose in the constructed strains were investigated. The transcription factor Znf1 S. cerevisiae belongs to the family of transcriptional activators of the zinc cluster and binds to the promoters of the genes whose products are involved in cellular respiration, gluconeogenesis, the tricarboxylic acid cycle and the glyoxylate shunt. It was found that Znf1 does not affect the alcoholic fermentation of xylose in S. cerevisiae, since both ZNF1 deletion and overexpression did not alter ethanol production during fermentation of this pentose. The transcription factor of the zinc cluster Sip4 is a substrate of the protein kinase Snf1, and interacts with CSREs elements and is an activator of genes encoding enzymes of gluconeogenesis. The production of ethanol by strain SIP4 was reduced more than twice compared to the parent strain and reached 2,8 g/l. Adr1 and Cat8 are transcriptional regulators that depend on Snf1-mediated induction and derepress a number of genes involved in gluconeogenesis and β-oxidation. We found that both deletion and overexpression of ADR1 led to a decrease in ethanol production from xylose, which was 4,3 g/l for adr1Δ and 4,25 g/l for ADR1, whereas strain GS010 showed 5,85 g/l of ethanol. The obtained cat8Δ mutant showed an increase in ethanol production from xylose by 9,5% compared to the parental strain GS010. Overexpression of CAT8, in contrast, led to a decrease in ethanol production by 7,3%. The transcription factor Asg1 also belongs to the Zn-cluster family and is a regulator of the genes of several metabolic pathways: β-oxidation, glyoxylate cycle, gluconeogenesis, and import of long-chain fatty acids to peroxisomes. Deletion of ASG1 led to a decrease in ethanol production from xylose by 1,23 times. Transcriptional repressor Tup1 forming a complex with Cyc8p, is involved in the creation of the repressive structure of chromatin through interaction with histones H3 and H4. During xylose fermentation ethanol production tup1Δ was 1,58 times lower, ethanol production from glucose was 1,26 times lower. In S. cerevisiae transcriptional activator Hap4 was identified, which plays a key role in controlling mitochondrial respiration gene expression. Deletion of HAP4 was found to significantly improve ethanol production during xylose fermentation. The mutant produces 10,4 g/l of ethanol, while the yield of ethanol reaches 0,414 g/g. Instead, increased expression of HAP4 led to the opposite effect, namely a decrease in ethanol production during xylose fermentation. As a result, new targets were identified to construct fuel ethanol producers based on xylose-fermenting S. cerevisiae yeast strains. The genetically engineered approaches used in the work can be extrapolated to other promising yeast producers of fuel ethanol. The engineered strains can serve as a basis for further genetic engineering manipulations.

Виконана і обгрунтована нова практична спрощена математична модель, на базі якої створена імітаційна модель по дослідженню функціонування системи дихання в організмі людини, а саме процесів газообміну в організмі на тривалих інтервалах часу за умов гіпоксії. Дано якісний аналіз результатів експериментів, які проведені на імітаційній моделі.

  Скачати повний текст

Наведено дані комплексного клініко-лабораторного (бактеріологічного, імунологічного та морфологічного) обстеження хворих з хронічними поліпозними риносинуїтами (ХПР). Установлено, що найчастіше на зазначене захворювання страждають люди працездатного віку. Визначено ознаки захворювання: утруднення або відсутність носового дихання, головний біль та виділення водянистого або слизового характеру. Поліпозну тканину, яку було вилучено у таких хворих, на мікроскопічному рівні розцінювали як "зрілий" та "незрілий" тип будови. Виявлено, що в хворих на ХПР найчастіше висівались золотистий стафілокок та асоціації мікроорганізмів, з меншою частотою виявлення - епідермальний та сапрофітовий стафілококи. За результатами дослідження установлено в хворих на ХПР наявність зниженого вмісту Т- та В-лімфоцитів, хелперів і підвищення недиференційованих О-клітин, а також знижений рівень сироваткових імуноглобулінів А і М, а IgG - підвищений. Розроблено та запропоновано ізольований та комбінований методи для підвищення ефективності лікування хворих на ХПР за допомогою застосування у післяопераційному періоді кріоконсервованої плацентарної тканини та препарату "ІРС-19".

  Скачати повний текст

Проведено комплексне оцінювання клінічної симптоматики, функціональної активності й якості життя, показників функції зовнішнього дихання, клітинного, гуморального імунітету,цитокінового статусу хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) I - II стадії в період загострення. Виявлено значну поширеність (82 %) вторинної імунної недостатності середнього ступеня тяжкості у обстеженого контингенту хворих. Проаналізовано взаємозв'язок низької продукції ендогенного інтерферону, дисбалансу синтезу основних прозапальних і протизапальних цитокінів і частоти розвитку загострень ХОЗЛ. Встановлено, що у 65 % хворих на ХОЗЛ з ознаками вторинної імунної недостатності загострення захворювання спостерігалось три та більше разів на рік. На підставі оцінки порушень цитокінового й імунного статусу у хворих на ХОЗЛ I - II стадії в період загострення вперше патогенетично обгрунтовано застосування арбідолу з метою імуномодуляції й індукції синтезу ендогенного інтерферону.

  Скачати повний текст

Досліджено фізіологічні механізми адаптації організму до тривалих фізичних навантажень в онтогенезі. Одержано показники кількісних динамічних характеристик рівня економічності зовнішнього дихання і серцево-судинної системи учнів середнього шкільного віку за різної тривалості фізичних навантажень. Показано, що у процесі фізичних навантажень підвищуються адаптаційні можливості кардіореспіраторної системи, але до певної фізіологічної межі, вище якої можуть виникнути патологічні зміни. Виділено нормативні зони показників, які відображають динаміку адаптації для різних вікових груп. Розроблено кількісні критерії для прогнозування функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем за умов тривалих фізичних навантажень. На підставі аналізу вікової динаміки властивостей основних нервових процесів і деяких психофізіологічних функцій встановлено, що адаптація до тривалих фізичних навантажень супроводжується у дітей і підлітків удосконаленням функціонального стану нервової системи. Доведено, що в обстежених дітей з різним рівнем властивостей функціональної рухливості та сили основних нервових процесів за умов тривалих фізичних навантажень характер і спрямованість онтогенетичних змін вегетативних і психофізіологічних функцій однакові, але ступінь їх різний. Визначено динаміку зв'язків властивостей основних нервових процесів з вегетативними, сенсомоторними та психічними функціями. Адаптація до м'язових навантажень за умов тривалих тренувань забезпечує розвиток властивостей ВНД, які визначають успішність спортивної діяльності учнів середнього шкільного віку.

  Скачати повний текст

Доведено цілісність й універсальність загального адаптаційного синдрому, який складається з певної послідовності адаптаційних реакцій на різних рівнях реактивності, забезпечує гомеостаз і життєдіяльність організму людини та тварин, в яких достатньо розвинені нервова, ендокринна, імунна системи (ссавці). Відзначено, що адаптаційні реакції розвиваються як відповідь організму на сукупність факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ. Експериментально доведено, що імунокомпетентні органи змінюються за різних адаптаційних реакцій. Уперше вивчено вплив нестероїдних протизапальних, сульфаніламідного та пірамідинового препаратів на розвиток реакцій. Установлено, що ці препарати у здорових тварин частіше, ніж інші медикаменти викликають адаптаційні реакції несприятливих типів, відповідно яким змінюються показники функції зовнішнього дихання, гемодинаміки, запалення, параметри гемостазу, діяльності нервової, ендокринної та імунної систем, ліпідного обміну. Виявлено та описано сезонні та добові ритми загальних адаптаційних реакцій. Установлено, що частота їх утворення залежить від віку та наявної патології. Обгрунтовано існування окремого типу загальної неспецифічної адаптаційної реакції - реакції неповноцінної адаптації, яка є фоном для будь-якої патології та має відмінні від інших реакцій характеристики нервової, ендокринної, імунної систем, параметри гемостазу та запалення. Уперше з'ясовано прогностичне значення сприятливого чи несприятливого типів адаптаційних реакцій для перебігу хвороб внутрішніх органів. Виявлено, що сприятливими є реакції спокійної та підвищеної активації, а несприятливими - стрес, переактивація та неповноцінна адаптація. Визначено критерії повної, часткової та неповноцінної ремісії з урахуванням типу адаптаційної реакції. Обгрунтовано можливість використання адаптаційних реакцій для медичного прогнозування.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розширенню та валідації методології дослідження адаптаційної здатності мітохондрій ацинарних клітин підшлункової залози. Вперше описано, що адаптаційну здатність мітохондрій ацинарних клітин підшлункової залози можна охарактеризувати такими параметрами, як оптимальна концентрація протонофора, максимальна швидкість, сповільнення та прискорення роз'єднаного дихання, а також коефіцієнт еластичності залежності швидкості дихання від мембранного потенціалу мітохондрій. Для формалізації оцінки використано обчислення площі приросту під кривими залежності швидкості дихання від концентрації FCCP. Встановлено, що ці параметри залежать від субстрату окиснення та функціонального стану ацинарних клітин. У стані спокою параметри адаптаційної здатності мітохондрій панкреатичних ацинусів були найвищими за окиснення суміші субстратів глюкози, глутаміну і пірувату. Ацетилхолін та холецистокінін збільшують максимальну швидкість дихання за окиснення глюкози та пірувату, а інсулін ̶ за окиснення глюкози. Інсулін нівелює стимулюючий ефект холецистокініну на швидкість дихання за окиснення пірувату. Показано, що дія етанолу у поєднанні з ХЦК in vitro збільшує кількість некротичних клітин та стимулює утворення блеб плазматичної мембрани ацинарних клітин. Таке поєднання спричиняло зменшення швидкості роз'єднаного дихання лише за тоді, коли у середовищі був глутамін (незалежно від присутності інших субстратів), що корелює із змінами інтенсивності флуоресценції родаміну 123 та автофлюоресценції НАДН. Виявлено, що додавання до розчину пірувату та/або глутаміну нівелює розвиток некрозу, спричинений дією етанолу та ХЦК in vitro. Після одноразового введення тваринам етанолу та ХЦК in vivo швидкість роз'єднаного дихання ацинарнихклітин знижується, а кількість блеб плазматичної мембрани збільшується. Досліджено, що хронічне введення етанолу підвищувало швидкість роз'єднаного диханняза окиснення глюкози, зростала швидкість олігоміцин-нечутливого дихання за окиснення глюкози чи поєднання глюкози, пірувату та глутаміну та зменшувалось значення IC50 для FCCP-спричиненої деполяризації внутрішньої мембрани мітохондрій за окиснення глюкози, пірувату та глутаміну, проте всі ці ефекти усувалися введенням пірувату.Отже, наведені вище параметри роз'єднаного дихання оцінюють різні аспекти максимальної адаптаційної здатності мітохондрій ацинарних клітин підшлункової залози та є чутливими до змін функціональних станів.^UNew parameters of adaptive capacity of rat pancreatic acinar cells mitochondria were characterized: maximal uncoupled respiration, optimal protonophore concentration, respiration acceleration and deceleration. These parameters depended on the oxidative substrate and functional states of pancreatic acini. In most cases (except for glutamine oxidation) the acceleration was much higher after 1.5 μM FCCP and maximal peak respiration – after 0.5 μM FCCP. Only when malate or isocitrate was present, deceleration was significantly higher. It has been found that, the increase in the respiration rate was proportional to the decrease in membrane potential. The coefficient of elasticity and the area under the curves of the dependence of respiratory rate on the concentration of FCCP were used for formalize the assessment of adaptive capacity of mitochondria. Elasticity coefficient was the highest when the combination of glucose, glutamine and pyruvate was present and the lowest when monomethyl-succinate was oxidized. The combination of three substrates (glucose, pyruvate and glutamine) maintains the highest respiration rate in response to FCCP load.Upon acetylcholine or cholecystokinin stimulation, maximal uncoupled respiration rate increased only upon the oxidation of pyruvate with glucose; insulin stimulated only when glucose-fueled uncoupled respiration, but abolished the stimulative effect of cholecystokinin on pyruvate-fueled uncoupled respiration. Ethanol in vitro suppressed rate of cholecystokinin-stimulated uncoupled respiration of pancreatic acini, while combination of ethanol with cholecystokinin caused an increase in number of necrotic cells and cells with plasma membrane blebs. These effects were defendant on the oxidative substrates in the medium. Combination of ethanol and CCK in vitro caused the decrease of uncoupled respiration of pancreatic acini only upon the oxidation of glutamine independently of other substrates. Moreover, mitochondrial membrane depolarization and NADH autofluorescence increase caused by CCK and ethanol were not observed upon glutamine supplementation. Combination of ethanol and CCK caused increase necrosis only in case of glucose presence, but not when either pyruvate or glutamine were added.Substantial increase in plasma membrane blebbing was observed only after incubation with combination of glucose, glutamine, pyruvate and combination of ethanol and CCK.After a single in vivo administration of ethanol (2 h), CCK (1 h) or combination thereof, the fraction of necrotic cells and plasma amylase level did not change indicating thelack of pancreatic damage. However, the number of cells with membrane blebbing substantially increased in animal group treated with both ethanol and CCK. Basal respiration rate of isolated pancreatic acini was lower in animals after ethanol administration irrespectively of the oxidative substrate. Neither EtOH nor CCK on their own affected the uncoupled respiration, but their combination caused a significant decrease of the maximal uncoupled respiration.Chronic alcohol administration (14 days) caused an increase of FCCP-stimulated respiration upon glucose oxidation, but not when pyruvate was co-administered for 7 last days.Pyruvate also ameliorated the negative effects of ethanol administration on other mitochondrial parameters: oligomycin-insensitive respiration and IC50 of FCCP on mitochondrialmembrane potential. Number of necrotic cells mildly increased in the group of animals after ethanol administration, but no such effect was observed in the group of animals that were also injected with pyruvate. Plasma amylase level in animals after ethanol administration did not increase indicating no full-blown pancreatitis.Thus, the parameters of adaptive mitochondrial capacity are useful tools to study both different aspects of normal pancreatic acinar cells functioning and mechanisms of pathogenesis of pancreatic diseases.

Експериментально та теоретично досліджено акустичні властивості респіраторного тракту людини. Розроблено ряд сучасних методів електронної багатоканальної реєстрації та комп'ютерної обробки сигналів, характерних для коливань поверхні тіла людини. Проведено аналіз респіраторного тракту як аеродинамічного й акустичного каналів. Досліджено вплив фізичних та фізіологічних особливостей верхніх дихальних шляхів на характеристики шумів дихання.Показано, що завдяки великій швидкості потоку повітря в голосовій щілині виникає його турбулізація і, як наслідок, ефективне шумоутворення. На підставі аналізу спектрально-часових характеристик шумів дихання в нормі та патології проведено об'єктивізацію аускультативних ознак (вербальних моделей). Виконано і досліджено зміни основних і додаткових типів дихання, акустичних характеристик респіраторного тракту хворих в процесі їх одужання.

  Скачати повний текст

Досліджено фізичні процеси переходу звуків, генерованих процесами життєдіяльності організму на прийомні акустичні перетворювачі. Визначено шляхи побудови ефективних електроакустичних перетворювачів, призначених для аускультації звуків дихання. Запропоновано нові перетворювачі, в яких перехід звуку здійснюється більш раціонально. Установлено, що запропоновані перетворювачі перевершують за ефективністю закордонні. Здійснено дослідження, класифікацію та ранжування перешкод перетворювачів, електронного стетофонендоскопа: звукової, вібраційної та електромагнітної природи, розроблено рекомендації щодо їх зниження. Сформовано електронну цифрову базу звуків дихання верифікованих здорових і хворих на певмоконіоз - 600 звукових образів. Проведено комп'ютерну обробку даних звуків, виявлено звукові артефакти у хворих на пневмоконіоз, здійснено їх об'єктивізацію. Запропоновано фізичні гіпотези генерації додаткових звуків дихання у хворих на пневмоконіоз, спричинені морфологічними змінами у легенях.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено анестезіологічному забезпеченню та інтенсивній терапії у 362 хворих, яким було зроблено 370 реконструктивних операцій на гортані, трахеї та її біфуркації. Найоптимальнішою методикою анестезіологічного забезпечення можна вважати внутрішньовенну анестезію під час операцій. Вентиляція легень є найскладнішою проблемою, однак за допомогою поєднання різних методик, серед яких важливе місце займає шунт-дихання та високочастотна штучна вентиляція, в усіх випадках її було вирішено. Завдяки вивченню показників газообміну в легенях під час операцій було проаналізовано переваги та недоліки кожної методики штучної вентиляції легень. Запропоновано алгоритм дій анестезіолога у хворих з важкою травмою нижніх дихальних шляхів. Багато уваги приділено веденню післяопераційного періоду, головним завданням якого було забезпечення прохідності дихальних шляхів. Визначені головні чинники, завдяки яким було значно покращено результати лікування за останні 10 років, насамперед, зниження летальності з 7,3 до 2,6%. Серед них: зниження випадків тяжкої гіпоксемії, артеріальної гіпотензії під час операції, зниження тривалості операційного втручання, ефективніша профілактика ускладнень з боку анастомозу, тромбоемболії легеневої артерії та гострого респіраторного дистресс-синдрому.

  Скачати повний текст

Зазначено, що після щелепно-лицьових операцій в дітей під анестезією на основі пропофолу, зі знеболенням фентанілом або регіональними блоками, самостійне дихання відновлювалося у 2,6 рази, а притомність - у 3,9 рази швидше на відміну від кетамін-фентанілового наркозу; крім того, блювання спостерігалося в 13,6 разів рідше. Відзначено, що після анестезії пропофолом зі знеболенням регіональними блоками блювання не було, значного пригнічення пропофолом клітинної складової імунної відповіді не виявлено. Після анестезії пропофолом знеболення регіональними блоками було значно меншим у порівнянні з кетамін-фентаніловим і пропофол-фентаніловим наркозом, крім того, і пригнічення когнітивних функцій було значно меншим і коротшим.

  Скачати повний текст

Установлено нормативні вікові, статеві та конституційні особливості показників зовнішнього дихання у здорових міських підлітків Подільського регіону України. Виявлено виражені статеві відмінності більшості кореляційних зв'язків спірометричних показників з антропометричними та соматологічними показниками у практично здорових міських підлітків. З урахуванням особливостей антропометричних і соматотипологічних показників, з використанням методу покрокової регресії побудовано моделі нормативних параметрів показників зовнішнього дихання у міських підлітків різної статі.

  Скачати повний текст

Розроблено біотехнічну систему для акустичних досліджень легень. Запропоновано модель розповсюдження акустичної хвилі в легеневих повітропроводах. Показано, що формування акустичного сигналу на поверхні грудної клітки (ПФГ) спричинено проходженням акустичної хвилі вздовж акустичної системи, що складається з повітропроводів легенів, паренхіми й імпедансу ділянки грудної клітки. Показано адекватність даної моделі процесам, що відбуваються в реальних легенях. На підставі аналізу характеру механічних імпедансів акустичного тракту та результатів експерименту з'ясовано, що на формування ПФГ впливає природний резонансний контур, що складається з ділянки паренхіми, відповідної ділянки бронхіального дерева та прилеглої ділянки грудної клітки. Синтезовано структурну схему та реалізовано біотехнічну систему для ПФГ досліджень. Відзначено, що особливістю системи є адаптація амплітуди акустичного сигналу до пацієнта, що дає змогу здійснювати оцінку кількісних показників дихання. Наведено результати випробувань можливостей розробленої системи за реальних умов клініки.

  Скачати повний текст

Вивчено біохімічні механізми метаболічних порушень в обміні білків, вуглеводів, ліпідів, стану вільно-радикального окиснення ліпідів і обміну тиреоїдних гормонів за патологічних станів, взаємопов'язаних з гіперфункцією щитовидної залози (ЩЗ) в експериментальних тварин. З'ясовано механізми коригувального впливу на зазначені процеси вперше синтезованих похідних 2-оксо-4-гідроксихіноліну у порівнянні з мерказолілом. Здійснено комп'ютерне прогнозування антитиреоїдної активності у сполук з класу 2-оксо-4-гідроксихіноліну та встановлено, що значний специфічний ефект досягається за рахунок поєднання у хімічній структурі сполук двох гетеросистем - 2-оксо-4-гідроксихінолінової та бензімідазольної. За умов модельних патологій гіпертиреозу (тиротропінової, тироксинової, холодової) та досліджень на ЩЗ хворих на тиропатології доведено високу антитиреоїдну ефективність похідного 1H-2-оксо-3-(бензімідазол-2-іл)-4-гідроксиноліну з умовною назвою "Тетракон". Досліджено біохімічні механізми тиреостатичної дії тетракону, взаємопов'язані з блокуванням утворення тироїдних гормонів і гальмуванням елімінації їх з тканини ЩЗ. Установлено екстратиреоїдальні ефекти коригувального впливу тетракону на метаболізм білків, вуглеводів, ліпідів, а також процеси тканинного дихання й енергоутворення та спряжену з зазначеним протекторну дію на функціональний стан печінки у гіпертиреоїдних тварин. На етапі вивчення механізмів антиоксидантної дії доведено, що тетракон гальмує інтенсивність реакцій перекисного окиснення ліпідів та відновлює активність антиоксидних ферментів. Відсутність у тетракону побічного струмоподібного ефекту підтверджено відновленням морфоструктури ЩЗ у тварин з гіпертиреозом. Для похідних 2-оксо-4-гідроксихіноліну як перспективних тиреостатиків визначено переваги перед відомим лікарським засобом "Мерказоліл".

  Скачати повний текст

Розроблено флоуспірометричну апаратуру для діагностики стану вентиляційної функції дихання. Проведено теоретико-експериментальне дослідження функціональних характеристик флоуспірометричних перетворювачів змінного перепаду тиску, а також їх статичних і динамічних похибок. На базі аналогової моделі процесу форсованого видиху розроблено метод програмованого контролю функціональних характеристик флоуспірометрів та комп'ютерну програму для його реалізації. Нормовано перспективні медико-технічні вимоги за результатами аналізу стандартизованих вимог до флоуспірометрів, функціональних характеристик флоуспірометричних перетворювачів і можливостей їх підвищення. Запропоновано схему вибору раціональних конструктивних реалізацій флоуспірометрів у рамках сформованої багаторівневої системи побудови флоуспірометричної апаратури.

  Скачати повний текст

Досліджено найбільш проблемні аспекти функціонального та клінічного стану осіб, що перенесли пневмонектомію у термін 20 та більше років. Показано взаємозв'язок виявлених віддалених результатів лікування з початковими анатомічними та функціональними змінами одразу після операції. Здійснено всебічне обстеження 132-х хворих осіб. Встановлено пряму залежність віддалених клініко-функціональних результатів пневмонектомії від характеру перебігу основного легеневого процесу. Виявлено й описано анатомо-функціональні варіанти гриж межистіння, визначено особливості їх формування й обгрунтовано клінічне значення. Встановлено закономірності взаємозв'язку функціональних та анатомічних змін у ранньому та віддаленому післяопераційному періодах. Виявлено закономірності формування резидуальної дихальної системи, динаміки показників функції зовнішнього дихання в різних фазах післяопераційного періоду. Визначено критерії оцінки ступеня компенсації легенево-серцевої недостатності та встановлено показники якості життя пацієнтів у віддаленому періоді після пневмонектомії. Розроблено й апробовано інтраопераційні та післяопераційні заходи профілактики негативних проявів постпневмонектомічного синдрому, що зменшують частоту виникнення гриж межистіння на 24,5 %, високого стояння діафрагми на 10,1 %, зміщення стравоходу на 4,3 %. Сформульовано принципи амбулаторного спостереження та оцінки стану осіб, що перенесли пневмонектомію.

  Скачати повний текст

Досліджено вікові особливості перебігу кисень-залежних процесів (АДФ-стимульованого дихання мітохондрій печінки та міокарда, стану системи антиоксидантного захисту (АОЗ) і процесів ліпопероксидації) у щурів за активації NO-ергічної регуляторної системи. Це має фундаментальне та прикладне значення для з'ясування шляхів корекції процесів мітохондріального функціонування та продукції активних кисневих метаболітів на різних етапах індивідуального розвитку. З використанням сучасних електрофізіологічних і біохімічних методів одержано дані про вікові особливості впливу модуляторів NO на прооксидантні й антиоксидантні властивості тканин. За цього установлено високі значення показників мітохондріального дихання у печінці та міокарді молодих щурів, а енергозабезпечення - у статево незрілих. Досліджено вікову динаміку функціонування трансаміназних шляхів, виявлено переважання окиснення пірувату у статево незрілому та малату - у молодому та старому віці. З'ясовано, що інтенсивність ліпопероксидації у печінці та крові з віком знижується, а у міокарді - зростає. Основну роль у антиоксидантному захисті тканин і крові старих щурів відіграють ферменти глутатіон-залежної ланки АОЗ. Вплив L-аргініну та L-NNA на показники мітохондріального функціонування характеризується субстратною залежністю. Активація системи L-аргінін-оксид азоту сприяє інтенсивному перебігу ліпопероксидації у тканинах щурів різного віку за рахунок зниження споживання кисню, що характерно для статево незрілих і молодих тварин або зміни активності ферментів АОЗ, що властиво старим тваринам.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено порушення різних видів окиснювальних процесів (вільнорадикального окиснення ліпідів і білків, енергозабезпечувального окиснення) і взаємозв'язок між ними у патогенезі кадмієвої інтоксикації. Доведено, що процеси вільнорадикального окиснення у разі кадмієвого токсикозу активуються у молодому віці більше, ніж у старому. Вперше у віковому аспекті показано, що під впливом іонів кадмію відбувається окиснювальна модифікація білків плазми крові. Встановлено, що у випадку кадмієвого токсикозу має місце пригнічення активності ферментів окиснення субстратів тканинного дихання, гальмується швидкість дихання, відбувається роз'єднання тканинного дихання та окисного фосфорилювання, інактивується процес синтезу АТФ. Доведено ефективність застосування прополісу як середника, що містить комплекс антиоксидантів, з метою корекції порушень окиснювальних процесів за кадмієвої інтоксикації. З'ясовано, що поєднання прополісу з ентеросорбентом "Фібрабет" є високоефективним засобом корекції метаболічних порушень за кадмієвого токсикозу. Показано високу ефективність корекції порушень процесів вільнорадикального й енергозабезпечувального окиснення у разі кадмієвої інтоксикації за допомогою холінфосфатидних ліпосом з інкорпорованими у них манітолом і цитохромом c.

  Скачати повний текст