У процесі дослідження виявлено нові патогенетичні особливості розвитку поєднаної гастроентерологічної патології. Вперше сформульовано типи адаптивних реакцій, які утворюють з відомими параметрами вегетативної нервової системи цілісну, взаємопов'язану систему процесів пристосувальної спрямованості, за допомогою яких визначено провідні адаптаційні механізми за різних варіантів сполученої патології. Підтверджено фізіологічну значущість типу вихідного тонусу у вегетативній нервовій системі для оцінки ролі нервової та гуморальної ланок регуляторних механізмів у перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та хронічного гастродуоденіту, сполучених з хронічним холециститом і хронічним панкреатитом. Доведено, що відсутність регулювання функціональною пробою у третини хворих вказує на порушення рефлекторної захисної регуляції та може бути негативною прогностичною ознакою перебігу різних варіантів поєднаної патології органів травлення. Встановлено, що традиційна оцінка вегетативного забезпечення діяльності малоінформативна для визначення вегетативних зрушень та обгрунтування терапевтичної стратегії. Зроблено висновок, що питання про доцільність певної медикаментозної корекції захворювання необхідно вирішувати, зважаючи на загальні адаптаційні реакції організму.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню ролі гуморальних порушень судинного ендотелію при гострому інфаркті міокарду (ІМ) в залежності від клінічного перебігу. Зроблено оцінку клінічної ефективності їх корекції інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ). За допомогою факторного та системного аналізу розроблено різноманітні прогностичні моделі для оцінки особливостей перебігу гострого ІМ та побудовано загальний алгоритм індивідуалізованої терапії хворих на гострий ІМ. Доведено, що ендотеліальна дисфункція є одним з факторів розвитку гострого ІМ. У залежності від об'єму усередку ураження відмічається різниця в домінуванні вазоконстрікторних і вазоділятуючих факторів судинного ендотелію: при трансмуральному ІМ - вазоділятаторів, при дрібновогневому ІМ - вазоконстрікторів. Встановлено, що додаткове призначення інгібіторів АПФ викликає значну перебудову функціональної системи організму, яка виражається в зниженні міжсистемної та підвищенні внутрішньосистемної інтеграції ендотеліальних факторів, що свідчить про зменшення функціональної напруги системи і формування якісно нової функціональної системи, володіючої більш значними компенсаторними властивостями. Найбільш ефективним методом лікування ІМ є сумісне застосування системної тромболітичної терапії та призначення інгібіторів АПФ з першої доби лікування. Комбінація інгібіторів АПФ та бета-блокаторів без тромболітичної терапії є недостатньо ефективною як при ускладненому, так і при неускладненому перебігу ІМ.

  Скачати повний текст

Розроблено підходи щодо проведення інтенсивної терапії у постраждалих з тяжкою політравмою з метою покращання результатів їх лікування. Наведено результати аналізу перебігу посттравматичного періоду, а також ефективності проведеної терапії у 270-ти постраждалих з тяжкою політравмою. У разі розвитку синдрому поліорганної недостатності (СПОН) виявлено постійно високі рівні у плазмі прозапальних цитокінів на фоні прогресуючого зростання протизапальних медіаторів, виснаженні спонтанної та індукованої продукції імуноцитами прозапальних цитокінів. У разі розвитку СПОН у постраждалих виявлено лімфопенію, зниження рівня T-лімфоцитів, а саме: T-хелперів, стабільно низькі рівні B-лімфоцитів, зниження у крові рівнів основних класів імуноглобулінів, значне пригнічення регуляторного впливу цитокінів на вираженість клітинної та гуморальної імунної відповіді. Проведення аналгоседації на тлі раннього етерального та парентерального живлення у досліджених постраждалих лімітує збільшення у плазмі рівня прозапальних цитокінів, сприяє збереженню балансу прозапальних і протизапальних цитокінів, а також спонтанної секреції імуноцитами прозапальних цитокінів, запобігає порушенню активації імуноцитів і виснаженню цитокінпродукувальних функцій імунних клітин, сприяє підтримці збалансованої цитокінової відповіді за умов антигенної стимуляції. Використання аналгоседації, а також нутритивного забезпечення дозволяє знизити частоту розвитку СПОН (3 70 до 32,8 %) і летальність (з 50 до 30 %).

  Скачати повний текст

Установлено, що патогенез анемії вагітних спричинений зниженням імунологічної толерантності та активацією імунної відповіді на антигени плідного яйця, гіперпродукцією прозапальних цитокінів з генералізацією процесів тканинного ушкодження, зокрема, біологічних мембран еритроцитів, гепатоцитів та клітин плаценти. Зазначено, що ці зміни проявляються порушенням білковосинтезувальної та ферментативної здатності печінки, активацією процесів ліпопероксидації та дискоординацією антиоксидантного захисту, зростанням активності органоспецифічних ферментів як маркерів цитолізу гепатоциту, порушенням обміну основних біометалів, якісними та кількісними змінами імуноглобулінів у фракціях сироваткового білка, порушенням кооперації Т- та В-лімфоцитів, високим титром антиплацентарних антитіл і фіксацією імунних комплексів на мембранах клітин хоріону, а також змінами структури еритроцитів з появою значної кількості патологічних і неперехідних форм. Надходження чужерідного білка у процесі гемотрансфузії за тяжких анемій сприяє посиленню вказаних порушень. Установлено, що у разі використання засобів, які мають мембраностабілізувальний, гепатопротекторний та імуномодулюючий ефекти у комплексному лікуванні вагітних з гестаційною анемією нормалізуються показники функціонального стану гепатоцитів та системи еритрону, клітинного та гуморального імунітету, позитивно впливає на утробний стан плода та знижує кількість ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду.

  Скачати повний текст

Наведено результати ретроспективного аналізу 8 236 пологів за п'ятирічний період, вивчено 1 815 історій пологів, ускладнених слабкістю та дискоординацією пологової діяльності. Частота зазначених аномалій пологової діяльності склала 22,04 %. Виявлено фактори ризику виникнення порушень скорочувальної діяльності матки (екстрагенітальних, генітальних, акушерських). З використанням клініко-інструментальних, радіоімунологічних, імуноферментних, нейрофізіологічних, радіолігандних, реографічних, гістоморфологічних методів дослідження проведено комплексну оцінку аномалій пологової діяльності у 343-х роділь. З'ясовано основні ланки патогенезу аномалій скорочувальної діяльності матки, що полягають у порушенні функції центральної та вегетативної нервової системи, центральної та маткової гемодинаміки, гормонального гемеостазу, клітинної та гуморальної ланок імунітету, адренорецепторного апарату матки. Клінічно й експериментально обгрунтовано застосування факторів охолодження для корекції та профілактики зазначених аномалій пологової діяльності. Проведено порівняльну оцінку терапевтичної ефективності локальної гіпотермії передньої черевної стінки з традиційними медикаментозними способами лікування порушень скорочувальної функції матки, а також поєднання обох варіантів терапії. Розроблено показання, протипоказання, оптимальні схеми використання локальної гіпотермії передньої черевної стінки для лікування аномалій скорочувальної діяльності матки під час пологів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності комплексної інтенсивної терапії хворих з гострою церебральною недостатністю (ГЦН), зумовленою тяжкою черепно-мозковою травмою або мозковим інсультом шляхом розробки індивідуальних методик проведення фармакологічної та нефармакологічної антигіпоксичної терапії на підставі вивчення функціонального стану центральної нервової системи та гуморального статусу. Наведено дані обстежень 120-ти хворих з ГЦН різного генезу, яким проведено комплекс антигіпоксичної терапії. Під час сеансів гіпербаричної оксигенації (ГБО) з використанням методу дослідження варіабельності серцевого ритму та методу інтегрального кількісного аналізу електроенцефалографії патернів доведено, що раннє неповне парентеральне харчування пацієнтів з ГЦН може бути визначено як опосередкована церебропротекція внаслідок зниження катаболічних процесів. Обгрунтовано доцільність використання препаратів мексидолу або тіоцетаму у фармакологічній антигіпоксичній терапії. Внесено науково-обгрунтовані рекомендації щодо оптимізації антигіпоксичної терапії у пацієнтів з ГЦН з застосувнням мексидолу або тіоцетаму, раннього неповного парентерального харчування, ГБО.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему лікування хворих на флегмони щелепно-лицьової ділянки (ЩЛД). Вивчено перебіг та загоювання гнійних ран м'яких тканин ЩЛД у трьох клінічних групах хворих, у кожній по 30 пацієнтів: чоловіків та жінок, віком від 18-ти до 60-ти років без супутньої соматичної патології. У всіх групах спостерігалась різна локалізація вогнища запалення, з його поширенням на одну та дві ділянки; ураження однієї анатомічної ділянки спостерігалось у 31,1 % хворих, двох ділянок - у 68,9 %; у 72,2 % виявлено одонтогенні флегмони; у 27,8 % - неодонтогенні флегмони, зокрема, у 14,5 % - остеофлегмони, у 10 % - аденофлегмони, у 3,3 % випадків зустрічались гнілосно-некротичні форми; переважала піднижньощелепна локалізація флегмон (у 53,8 % випадків). Розкрито особливе значення у патогенезі даного захворювання процесу зниження реактивності організму та порушення регуляції імунної відповіді у разі гнійної інфекції. Запропоновано новий патогенетично обгрунтований спосіб лікування флегмону ЩЛД з використанням препарату лімфоміозот H. Встановлено, що в результаті застосування даного способу лікування флегмон ЩЛД спостерігається швидше очищення рани від гнійного ексудату і загоєння вторинним натягненням, з менш вираженими проявами інтоксикації, скороченням післяопераційного періоду, який перебігав без ускладнень; підвищувалась активність показників клітинної і гуморальної ланок імунітету. За результатами проведених досліджень у разі флегмонів ЩЛД, для підвищення резистентності організму та скорочення термінів лікування показано застосування лімфоміозоту H безпосередньо перед хірургічним втручанням та після нього, до зникнення клінічних проявів захворювання.

  Скачати повний текст

Вивчено мікробні асоціації у випадках ендометритів, маститів у корів і шлунково-кишкових, респіраторних захворювань новонароджених телят у дванадцяти господарствах восьми районів Луганщини. Встановлено, що у фермерських біоценозах циркулює від трьох до шости умовно патогенних видів бактерій, які викликають різноманітні патології в корів і новонароджених телят. Ідентичність бактерій, виділених від корів і телят, підтверджується антигенною спорідненістю бактерій у разі різних захворювань, відсутністю антагонізму між бактеріями, ізольованими з одного господарства та позитивним впливом інактивованого полібактеріну, виготовленого з культур бактерій, які циркулюють у даному господарстві. Показано, що під впливом антропогенних факторів і факторів зовнішнього середовища відбувається зміна головних співчленів паразитоценозу, їх кількості в асоціаціях, антогоністичних властивостей, а також зміна чутливості мікрофлори до антибіотиків. Виготовлено експериментальну серію інактивованого полібактеріну. Вперше вивчено клітинні та гуморальні фактори імунної відповіді в корів і телят на введення інактивованого полібактеріну, виготовленого з культур бактерій, які циркулюють у даному господарстві.

  Скачати повний текст

Викладено матеріали щодо розповсюдження бабезіозу собак в Україні. Наведено дані динаміки захворювання цих тварин протягом року та їх сприйнятливості до збудника залежно від віку, статі та породи. Проведено морфологічні та біохімічні дослідження крові собак як у випадку спонтанного, так і експериментального бабезіозу, а також дослідження сечі хворих тварин. Доведено наявність морфофункціональних змін у печінці, підшлунковій залозі, нирках. З'ясовано, що порушення мінерального обміну в організмі тварин проявляються гіпонатріє-, каліє-, магніє- хлоремією. Показано, що у хворих на бабезіоз собак в перший період гострої фази хвороби розвивається імунодефіцитний стан як клітинної, так і гуморальної ланок імунітету. Вивчено білковий обмін у хворих на бабезіоз собак, що свідчить про розвиток диспротеїнемії та фоні гіпоальбумінемії. На базі патолого-морфологічних досліджень виявлено ураження серця, печінки, підшлункової залози, нирок. Доведено, що терапевтично ефективною та безпечною для тварин дозою диміназен ацетурату є 1,75 мг/кг маси тіла в 3,5 % водному розчині. Запропоновано спосіб комплексного лікування бабезіозу собак. Розроблено методику одержання гіперімунної протибабезіозної сироватки крові та доведено, що її профілактичне застосування запобігає розвитку гострого перебігу хвороби у собак.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження біохімічних показників, які характеризують активність клітинних і гуморальних факторів імунітету, імунобіологічну реактивність, активність ферментної та неферментної ланок антиоксидантної системи, а також деякі особливості процесу метаболізму білків і ліпідів в організмі телят і поросят на ранніх стадіях росту, у періоди вакцинації та одлучення від свиноматок. Проаналізовано вплив імунотропних засобів (типогену, левамізолу, антоксану, імукору, ліпогену) на дані показники. Виявлено стимулювальну дію імуномодулювальних препаратів тимоген і левамізол на формування імунобіологічної реактивності, активність неспецифічних факторів захисту й інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів в оганізмі телят і поросят під час вакцинації. Розроблено склад і технологію одержання імуномодулювального препарата з антиоксидантною дією антоксан, показано його нормалізувальну дію за умов посилення вільнорадикального окиснення та формування повноцінної імунної відповіді у телят і поросят. Виявлено стимулювальний вплив нового препарату імукор на функцію імунної й антиоксиданої систем в організмі телят. Доведено високу ефективність застосування комплексного ліпосомального препрату Ліпоген з метою зменшення негативного впливу стресу у поросят у період вілучення від свиноматок, а також для підвищення резистентності телят у ранньому віці. На підставі результатів наукового дослідження поглиблено сучасні уявлення про біохімічні особливості становлення імунної системи та корекцію її порушень у телят і поросят раннього віку за умов імунодефіциту, вакцинації, а також у період відлучення поросят від свиноматок. Зроблено висновок, що метаболічна корекція вільнорадикальних процесів в організмі поросят і телят є новим перспективним напрямком підвищення імунного потенціалу молодняку.

  Скачати повний текст

Висвітлено роль вегетативної та гуморальної регуляції у розвитку, прогресуванні та терапії хронічної серцевої недостатності. Описано, як через хронічну серцеву недостатність знижується варіабельність серцевого ритму, що відповідає підвищенню симпатичних і зменшенню парасимпатичних впливів, наростає активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, порушується барорецепторна функція, змінюються кореляційні взаємовідносини між вегетативними, гемодинамічними та гуморальними показниками. Встановлено залежність змін від функціонального класу, етіології серцевої недостатності та типу дисфункції лівого шлуночка і під впливом терапії.

  Скачати повний текст

Експериментально обгрунтовано росто- та імуностимулюючу дію спеціально розробленої молочно-дріжджової домішки "Стимугал", яку застосовано під час вирощування курчат. На підставі ветеринарно-санітарної оцінки тушок птиці та врахування типологічних особливостей автономної нервової системи встановлено позитивний вплив даного біостимулятора на підвищення середньодобових приростів маси тіла, збільшення живої маси, промірів довжини й обхвату тулуба, довжини плесни та покращання якості м'яса. З'ясовано, що внаслідок застосування кормової домішки відбуваються закономірні зміни морфологічних і біохімічних показників крові: підвищення вмісту еритроцитів, гемоглобіну, загального білка (зокрема, збільшення <$Ebeta>- <$Egamma>-глобулінів), глюкози, загальних ліпідів та зростання активності ферментів аланін- і аспартатамінотрансферази та підвищення природної резистентності курчат, яке позитивно впливає на їх збереженість, інтенсивність росту та будову тіла. Проведено хімічні, органолептичні дослідження та вивчено біологічну цінність м'яса птиці. Доведено активуючу дію досліджуваної кормової домішки на гуморальні фактори неспецифічної резистентності організму курчат. Виявлено, що застосування в раціонах курчат "Стимугалу" дозволяє одержувати м'ясо вищої якості в порівнянні з птицею, яка не отримувала даної кормової домішки.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості змін NO-залежної активності нейрофілів і моноцитів крові щурів на формування у них фагоцитарного імунодефіциту за наявності глибоких структурних змін цих клітин у разі експериментального хронічного гіперімунокомплексного синдрому. Досліджено хворих на цей синдром за наявності хламідійної інфекції на фоні проявів імунодефіциту за кількісним і функціональним типом. Оцінено прояви імунодефіциту у хворих на хламідійну інфекцію на підставі адаптаційної гуморальної імунної відповіді, взаємопов'язаної з інтенсивністю синтезу специфічних антитіл та їх авідністю. Охарактеризовано внутрішньоклітинні цитокіно-регуляторні механізми T-хелперів I та II типів у хворих на зазначену інфекцію за наявності гіперімунокомплексного синдрому й імунодефіциту.

  Скачати повний текст

Досліджено характер взаємозв'язку між порушеннями імунітету і пуринового обміну з метою пошуку нових підходів щодо їх взаємної корекції у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ). Для експериментів використано 150 мишей лінії MRL/Ipr, 70 безпородних щурів і 70 щурів лінії Вістар. На моделі системних аутоімунних захворювань на мишах і щурах виявлено значні порушення імунітету і пуринового обміну, тісно пов'язані між собою. У обстежених 70 хворих на СЧВ також виявлено значні порушення неспецифічної і імунної реактивності з ураженням Т-системи імунітету з вираженими аутоімунними реакціями гуморального і клітинного типів, зареєстровано гіперпродукцію сечової кислоти (СК), підвищення активності ксантиноксидази (КО), порушення співвідношення циклічних нуклеотидів. Встановлено, що порушення імунітету і пуринового обміну щільно пов'язані між собою. В експериментах на лінії MRL/Ipr мишах і щурах лінії Вістар доведено ефективність використання в комплексній терапії аутоімунних захворювань інгібіторів КО. Встановлено ефективність використання в комплексній терапії даних препаратів під час лікування хворих на СЧВ.

  Скачати повний текст

Виявлено, що використання знеболювання "за вимогою" не контролює в достатній мірі больовий синдром, що супроводжується погіршенням стану гемодинаміки та гуморальних систем організму. Визначено, що використання диклофенаку натрію з метою запобіжної аналгезії на 12 - 26 % знижує інтенсивність післяопераційного больового синдрому, на 9 - 41 % зменшує потребу в ненаркотичних аналгетиках, і на 26 - 30 % в наркотичних аналгетиках, на 5 - 15 % покращує показники артеріального тиску й ударного об'єму серця, не викликає надмірного збільшення функціональної активності гуморальних систем організму. Зазначено, що використання магнію сульфату з метою запобіжної аналгезії на 6 - 40 % знижує інтенсивність післяопераційного больового синдрому, на 26 - 34 % потребу в ненаркотичних і на 17 - 61 % в наркотичних аналгетиках, на 5 - 20 % покращує показники артеріального тиску й ударного об'єму серця, супроводжується стабільним функціонуванням гуморальних систем організму. Встановлено, що використання Династату з метою запобіжної аналгезії та післяопераційного знеболювання на 17 - 50 % зменшує інтенсивність післяопераційного больового синдрому, у 90 % хворих дозволяє відмовитися від використання наркотичних аналгетиків, на 5 - 25 % покращує показники артеріального тиску й ударного об'єму серця.

  Скачати повний текст

Вивчено мікробіологічними методами якісні та кількісні показники мікрофлори біотопу уретри. Визначено фактори персистенції провідних збудників, показники системного імунітету хворих, а також взаємозв'язки основного захворювання з дисбалансом мікрофлори товстої кишки. З'ясовано, що у хворих на уретрит вегетує патогенна й опортуністична мікрофлора на тлі дисбіотичних змін товстої кишки I-IV ступенів за одночасного прояву імунодифіцитного стану за гуморальним та клітинним типами. Встановлено провідні збудники, що володіють високою антикомплементарною, антилізоцимною та антиімуноглобуліновою активністю. Визначено, що провідним збудникам запального процесу в уретрі притаманна поліантибіотикорезистентність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше виявлено позитивні морфологічні зміни в експериментальних опікових ранах під час використання ксенотрансплантатів вторинного зрізу і досліджено антитоксичні, антимікробні властивості ксенодермотрансплантатів вторинного зрізу. Встановлено динаміку змін гуморальної та клітинної ланок імунітету та показників інтоксикації під час проведення ранньої некректомії глибоких опікових ран з наступним пластичним закриттям ксенотрансплантатами первинного та вторинного зрізу. Проведено порівняльний аналіз традиційного лікування обпечених хворих і хворих, яким проводилось раннє хірургічне лікування з використанням ліофілізованих ксенодермотрансплантатів вторинного зрізу. Обгрунтовано доцільність використання ксенодермотрансплантатів вторинного зрізу у комплексному лікуванні хворих з опіками.

  Скачати повний текст

В роботі представлені результати комплексного вивчення загальноклінічних, фізіологічних, гемодинамічних та імунологічних показників у 287 хворих на хронічний вазомоторний риніт. Контрольну групу склали 25 клінічно здорових осіб. Проведена порівняльна оцінка ефективності 4-х методів лікування: кріоаплікаційного, хірургічного, поєднання кріо- і хірургічного та вживання імунокоректора - левамізолу, після кріохіругічного втручання. Усі хворі обстежились до, через тиждень, 1 і18 місяців. Катамнез простежений до 5 років. Розроблений новий одноетапний комплексний метод лікування хворих на хронічний вазомоторний риніт, що поєднує підслизову вазотомію, підслизову кріодеструкцію тканин нижніх носових раковин і їх латеропозиції при вживанні левамізолу в післяопераційному періоді. Вивчені в динаміці фізіологічні функції носа і його гемодинаміка, а також показники клітинного і гуморалного імунітету, які свідчили про їх нормалізацію та значне поліпшення в катамнезі (3-5 років): в 1-й групі 73,7% хворих на нейровегетативну та 67,3% на алергійну форму вазомоторного риніту; 2-й - відповідно - 84,7% і 84,8% ; в 3-й - 90,6% і 89,4% ; у хворих на алергійну форму реніту, які одержували левамізол після хірургічного втручання, ці показники склали 92,8%. Кріохірургічний метод лікування вазомоторного риніту нормалізує фізіологічні функції носа, стабілізує імунологічні процеси в організмі та значно збільшує термін ремісії при цьому захворюванні, ніж кріоаплікаційний та хірургічний.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено структуру почуття гумору, основними складовими якої є інтелектуально-емоційний, мотиваційний і комунікативний компоненти та їх реалізація у системі моральних стосунків і моральної діяльності. Визначено засоби педагогічного впливу та умови виховання почуття гумору. Наведено результати експериментального дослідження виховання почуття гумору на підставі системного підходу.

  Скачати повний текст