Обгрунтовано роль і місце біблійної герменевтики в українській бароковій прозі. Доведено, що українська література XVII - XVIII ст. мала релігійний характер, стиль художніх творів був обумовлений метафізичною та власне богословською проблематикою та християнською обрядовістю. Показано, що в літературі українського бароково та усієї Європи від часу Тридентського собору набула поширення чотирисенсова біблійна герменевтика, суть якої полягає у розрізненні буквального, відкритого, зрозумілого сенсу Святого Письма, й "темного", закритого, таємного. Прикладом застосування чотирисенсової біблейної герменевтики є творчість Іоаникія Галятовського. Трактати та діалоги Григорія Сковороди розглянуто в аспекті всезагальної алегорези. Схильність до буквального сенсу та заперечення сенсу алегоричного відображено в прозі Феофана Прокоповича.

  Скачати повний текст

Проаналізовано біблійну герменею української польськомовної прози поберестейського періоду, основні фактори її становлення: історичний, апологетичний і теологічний. Систематизовано сакральну символіку полемічних польськомовних творів на горизонтальному та вертикальному рівнях: буквальні й приховані значення, загальні та індивідуальні тенденції, іманентні й трансцендентні мотиви. Розкрито синтез засобів єврейської та грецької риторик за умов практичного застосування Біблії в українській польськомовній літературі полемічного спрямування на зламі XVI - XVII ст.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему біблійної герменевтики як особливої сфери гуманітарного знання та інтерпретації біблійних текстів як основного джерела інтертекстуальності, літературного діалогізму, алегоризації, архетипного мислення, символізму, метамовної семіотики світової культури. Висвітлено основні етапи розвитку герменевтики від давньоюдейської та ранньохристиянскої екзегези, патристики та схоластики до сучасних інтерпретативних теорій феноменологічної герменевтики, біблійного екзистенціалізму й архетипної критики. Досліджено теоретичні концепти минулих епох у взаємозв'язку з загальним розвитком філологічної думки, висвітлено літературознавчі аспекти інтерпретації тексту і явищ буття, формування методологічної системи науки про літературу, становлення її термінологічного апарату. Виявлено загальні закономірності розвитку ідей процесу осягнення та інтерпретації у світовій гуманітаристиці. З використанням дослідженої методології здійснено аналіз основних парадигм Біблії (історичної, культурологічної, жанрової, авторської), її художньо-образної структури за текстуальним, екстратекстуальним та метатекстуальним рівнями інтерпретації. Проаналізовано детермінанти біблійної семіотики у її архетипному, символічному, алегоричному та типологічному виявах. Грунтуючись на зазначених наукових концептах, розглянуто проблеми сакральності, анагогічності, есхатологічності біблійних текстів як Святого Письма.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність основних понять, принципів, методів та засобів вербального біхевіоризму як однієї з провідних методологій формування правомірної поведінки працівника ОВС у контексті сучасних філософсько-правових концепцій. Узагальнено теоретичні засади застосування вербального біхевіоризму в діяльності органів внутрішніх справ. Проведено дослідження правовідносин, правової комунікації та поведінки працівників ОВС. Проаналізовано взаємозв'язок вербального біхевіоризму, герменевтики, комунікативної філософії та юридичних дисциплін у формуванні правомірної поведінки. Розкрито правові засади соціальної сутності людини у вербально-біхевіористському та герменевтичному вимірах. Визначено роль вербального біхевіоризму у формуванні правового світогляду працівника ОВС як одного з чинників запобігання злочинності. Досліджено герменевтику інформаційного насильства у сфері діяльності ОВС. Визначено сутність закону як вербального регулятора поведінки соціального суб'єкта. Розроблено вербально-біхевіористський метод виявлення правомірної та протиправної поведінки соціального суб'єкта. Обгрунтовано шляхи вирішення філософських проблем формування правомірної поведінки працівника ОВС.

  Скачати повний текст

Проведено джерелознавче дослідження однієї з найвизначніших пам'яток російської історіографії XVII ст. - "Временник Івана Тимофієва" (Временник). На підставі всебічного аналізу рукопису пам'ятки встановлено час написання тексту, етапи формування сюжету та висвітлено історію еволюції та побутування пам'ятки протягом XVII ст. З використанням методів історичної евристики, текстології та палеографії у комплексі з герменевтикою тексту й історичною антропологією уточнено походження пам'ятки, її історичний контекст і визначено головні наративні принципи "авторської лабораторії". Увагу приділено аналізу структури пам'ятки, проблемі авторства та палеографії єдиного відомого списку Временника з застосуванням оригінального методу дослідження та співставлення почерків флорищевського списку. Висвітлено біографію найбільш імовірного автора тексту - дяка І. Тимофієва. У контексті встановлених біографічних даних інтерпретовано суперечливі фрагменти пам'ятки та запропоновано нове пояснення внутрішньої організації Временника як історичного наративу.

  Скачати повний текст

Наведено результати філософської герменевтичної рефлексії щодо проблем розуміння у постуніверсалістській герменевтичній теорії, здійснено перехід від фундаментально-онтологічної до регіонально-антологічної геменевтики, що наповнюється культурним смислом, внаслідок чого виявляється множинність теоретичних герменевтик, які представляють різні культурно-онтологічні форми розуміння. Запропоновано концепцію герменевтичної культури, що обгрунтовується на підставі східнослов'янської, тобто руської герменевтики, де якісна специфіка розуміння виявляється на логіко-гноселогічному, онтологічному, феноменологічному і культурнофілософському рівнях формування герменевтичного знання. На відміну від раціоналістичної західноєвропейської герменевтики, специфіка руської герменевтики визначається як етична герменевтика.

  Скачати повний текст

Проаналізовано важливі аспекти проблеми норми в контексті сучасної філософії та методології науки. З'ясовано можливості герменевтики в дослідженні нормативно-ціннісної структури смислу наукових висловлень. Обгрунтовано актуальність даного підходу у процесі трансформації дослідження змісту категорії норми з суб'єкт-об'єктної в суб'єкт-суб'єктну площину природничонаукового та гуманітарного знання. Виявлено методологічні можливості застосування категорії норми в науковому пізнанні. Сформульовано визначення герменевтичної концепції норми як однієї з реалістичних позицій у суперечці про зміст універсалій. На підставі дослідження досвіду тлумачення норм у правових і моральних вченнях встановлено, що співвідношення раціонального та ірраціонального у структурі будь-якої норми є свідченням її внутрішнього потенціалу, що й зумовлює потребу в його герменевтичному дослідженні. Відзначено, що на противагу панлінгвістичним концепціям, нормативнозорієнтована герменевтика надає великого значення сфері невербального, домовного мислення. Показано, що інтерпретація є основним інструментом об'єктивації змісту герменевтичного потенціалу наукової норми. Обгрунтовано тлумачення понять "пояснення" та "розуміння" як взаємозумовлених методів актуалізації потенціалу соціальних цінностей і норм у феноменологічному полі свідомості дослідника.

  Скачати повний текст

Досліджено традиційні та сучасні практики інтепретації та розуміння. Охарактеризовано сучасну філософську герменевтику, яка аналізує фактичне, а не ідеальне розуміння. Проаналізовано стан сучасного етапу розвитку герменевтики, виявлено домінування прагматичного аспекту. Здійснено ретроспекцію історії герменевтики, розглянуто передумови формування "герменевтики фактичності". Розкрито герменевтичний аспект практичної філософії, визначено сутність головних понять, що характеризують "герменевтику фактичності": досвіду, факту, практики. З метою здійснення філософського осмислення спеціальних герменевтичних практик, запропоновано оригінальну типологію, в якій практики розподілено на догматичні й адогматичні. До догматичних герменевтичних практик належать юридична, теологічна та філологічна герменевтики. На відміну від догматичного, адогматичне тлумачення - тлумачення відкрите. Адогматичні герменевтичні практики подекуди не зупиняються навіть перед такою інтерпретацією, яка призводить до неузгодженості та негарантованого тлумачення. До адогматичних герменевтичних практик віднесено історичну, політичну, релігійну, економічну практики. Вони грунтуються на мовному розумінні, тому герменевтика мови, розглянута у контексті прагматики, припускає ситуативні зміни у полі значень, що призводить до дискурсивного "розширення" інтерпретаційної топіки та видозміни самих практик за допомогою "герменевтики життя", яка характеризує не академічні сфери діяльності, а повсякденні життєві ситуації. На підставі зазначеного запропоновано нову концепцію, яку можна позначити як "герменевтичний адогматичний універсалізм".

  Скачати повний текст

Визначено основні характеристики еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, становлення яких спричинено впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі у XIX - XX ст. На підставі історико-філософського топологічного аналізу основних положень стосовно досвіду, наявних у межах західної філософії від Античності до XX ст., відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського аналізу досвіду у Канта та Гегеля, що зумовили рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням поміж епістемологічним і герменевтичним підходами. Установлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду у термінах фактичності й історичності в основних течіях філософії Заходу XIX - XX ст. На підставі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії XIX - XX ст. створено концепцію еволюції цього поняття, яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду щодо філософських теорій неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології та герменевтики, а також особливості впливу цих підходів на формування завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію просторово-сценографічних систем українського театру в аспектах архітектоніки сцени, сценографії, предметних комплексів вистави, театральної проксеміки. Розроблено новий напрямок дослідження української сценографії, що грунтується на аналізі стратегій театрального простору в контексті театральної семіотики, теорії художнього тексту з використанням підходів театральної герменевтики та антропології. Проаналізовано просторові та сценографічні системи українського драматичного театру доби модернізму. Визначено принципи побудови простору та сценічного оформлення у виставах театру корифеїв та театру Л.Курбаса. Розглянуто творчі технології, які використовувались для реалізації концепцій прострової організації у драматичному театрі. Вперше виявлено специфіку простороутворення в українському театрі в контексті соціокультурного дискурсу доби. Проведено порівняльне вивчення особливостей розвитку української сценографії з загальносвітовими мистецькими процесами.

  Скачати повний текст

Здійснено детальний розгляд особливостей естетичних вимірів філософсько-антропологічних вчень XX ст., а також теоретичний аналіз естетичних ідей, що виникають у межах філософської антропології та суттєво коригують класичну естетичну теорію. Обгрунтовано роль та значення антропологічного повороту в європейській філософії XX ст., який являв собою відкриття принципово нових аспектів у розумінні природи людини, її життя, творчості, духовних вимірів. Здійснено переосмислення класичної філософсько-антропологічної думки й естетичних концептів феноменологічно-екзистенціальної традиції, герменевтики, "негативної діалектики", структурного психоаналізу. На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що естетичні концепції основних напрямків філософської антропології (феноменологія, екзистенціалізм, герменевтика, неотомізм, персоналізм, неомарксизм, постструктуралізм) створюють сучасну парадигму філософсько-естетичного мислення.

  Скачати повний текст

Висвітлено засадничі поняття та положення філософської герменевтики у зв'язку з феноменологічною та риторично-гуманістичною традиціями. Герменевтичний принцип історичності досліджено через такі феноменологічні поняття як життєсвіт, горизонт та інтерсуб'єктивність. Антисуб'єктну й антиінструментальну настанови розкрито за допомогою таких понять як дієво-історична свідомість, здоровий глузд і метафора. Встановлено, що розуміння є необ'єктивувальним досвідом істини, який має структуру діалогу, оскільки передбачає відкритість до іншого й є сутнісно незавершеним. Запропоновано інтерпретацію герменевтичної теорії досвіду в широкому контексті практичної філософії. Стосунок розуміння та мовлення розкрито через концепцію відкритості герменевтичного досвіду, розглянуту в аспектах тілесності, моральності та темпоральності, де відповідно феномени здоров'я, дружби та "затримки" засвідчують екзистенційну свободу людини.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний теоретико-кримінологічний аналіз сучасного стану криміногенних чинників, що зумовлюють вчинення злочинів працівниками органів внутрішніх справ (ОВС) України за їх рівнем (загальносоціальним, груповим, індивідуальним) і змістом (економічним, політичним, соціально-психологічним, правовим, організаційно-управлінським), на засадах герменевтики, суттю яких є концепція соціального детермінізму, історизму, принципи системного та діалектичного підходів. Надано комплексну кримінологічну характеристику злочинів, що вчиняються працівниками ОВС України. Здіснено їх аналіз за регіональними, соціально-демографічними ознаками. З'ясовано реальні масштаби значущості вчинених злочинів. Визначено характерні ознаки ситуації їх скоєння. Висвітлено процес трансформації кількісних змін показників дотримання персоналом ОВС законності та якісно нові форми кримінальної активності - прикриття нелегальної діяльності, вимагання, участь у контрабанді, незаконному обігу наркотиків. Здійснено кримінологічний аналіз фактів катування та жорсткого поводження працівників ОВС з громадянами. Розроблено кримінологічну характеристику особистості засуджених працівників ОВС відповідно до розподілення за окремими складами вчинених злочинів. Досліджено основні відмінності мотиваційної сфери працівників-правопорушників. З урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду розроблено та запропоновано систему заходів запобігання протиправній поведінці серед персоналу ОВС. Сформульовано рекомендації з метою вдосконалення теоретико-правових засад і практики діяльності МВС України як одного з соціальних інститутів суспільства. Розвинуто ідею трансформації діяльності ОВС України від традиційної силової до сервісної моделі та реорганізації міліції України до поліції як органу виконавчої влади європейського типу.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано теоретичну концепцію розгляду соціально-правової парадигми інформаційного суспільства як одного з компонентів формування глобального інформаційного простору. Здійснено історико-філософський аналіз внеску правової думки у формування суспільного розвитку людства. Шляхом застосування праксеологічного підходу розглянуто соціально-правову детермінанту інформаційного суспільства, зокрема, її аксіологічний, гносеологічний, онтологічний та антропологічний аспекти. Доведено, що дана категорія є показником інформаційної цивілізації у розвинених країнах світу. Встановлено, що формування інформаційного суспільства за європейською, латиноамериканською та азіатською моделями є сучасною домінуючою тенденцією розвитку людства у глобальний інформаційний простір на базі інформаційно-комп'ютерних технологій, Інтернету. З'ясовано, що застосування у термінології інформаційного суспільства правових категорій дозволяє досягти більш повного розуміння сутнісних складових герменевтики глобального інформаційного суспільства. Виявлено, що за умов розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій та інформаційного суспільства правове буття людей стає глобальною цінністю та нормою їх життя. Встановлено локальну будову глобального інформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему філософської методології Б.Паскаля. Розглянуто цілісний герменевтико-семіологічний підхід до вивчення спадщини філософа, який є найбільш адекватним методології Паскаля, розроблений на засадах сучасної філософії. Встановлено, що саме такий підхід дозволяє виявити філософську оригінальність Паскаля, сформовану в діалозі з принциповими опонентами свого часу. Запропонований підхід висвітлює багатовимірність філософії Нового часу, а також християнську культуру мислення як підгрунтя європейської цивілізації.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення історичної науки в Україні в XIX - на початку XX ст. в конституційному аспекті та у контексті розвитку теорії та методології історії в європейському порівнянні, що дало змогу виявити її системотвірні елементи та здійснити періодизацію. Відзначено, що теоретико-пізнавальною основою розвиту історичної науки в Україні у даний період був "історизм", який необхідно розглядати також як світогляд. Його визначальними складовими ознаками були: ідея розвитку, історична герменевтика, примат політичної історії, художньо-образний характер історичного викладу. Показано, що професіоналізація та інституціоналізація історичної науки в Україні в XIX - на початку XX ст. відбувалися в університетах (Харківському, Київському, Одеському) шляхом фахової підготовки істориків-професіоналів, з'ясовано роль наукових товариств як комунікаційних центрів, які поєднували фазовий та аматорський дискурс, частково сприяли формуванню національного "образу" історичної науки та створенню панівного історичного наративу. Зазначено, що розглянуті процеси відрізнялися від таких у більшості європейських країн широким "одержавленням", яке охоплювало офіційні академічні інститути та напівпрофесійні наукові товариства, а також засоби комунікації. Висвітлено вплив теоретико-методологічних концепцій на дослідницьку практику вітчизняних вчених-істориків.

  Скачати повний текст

Проаналізовано логіко-математичні та семантичні дослідження Г.Фреге й обгрунтовано їх значення як істотної передумови розвитку аналітичної філософії. Здійснено історико-філософський аналіз поняття "аналітична філософія". Досліджено концептуальні подібності, відмінності та взаємовпливи філософських поглядів Г.Фреге, Е.Гуссерля, Б.Рассела, Л.Вітгенштайна у контексті формування аналітичної філософії. Виокремлено основні етапи у розвитку аналітичної філософії, зокрема логічний атомізм, логічний позитивізм, лінгвістичну філософію, загальну епістемологію, сучасний етап, для якого характерна наявність інтересу до етики, естетики, феноменології, герменевтики, політичного вчення. Простежено вплив аргументів Г.Фреге проти психологізму у логіці на розвиток антипсихологістських настанов Е.Гуссерля. Встановлено подібність семантичних конструкцій Г.Фреге знак - смисл - значення і Е.Гуссерля сутність - смисл - інтендований предмет. З'ясовано, що логіко-семантичні дослідження Б.Рассела та логіко-математичні пошуки Л.Вітгенштайна значною мірою є продовженням логіко-математичних і семантичних теорій Г.Фреге, які є передумовою розвитку аналітичної філософії. Доведено, що методи логічного аналізу Г.Фреге, Б.Рассела та Л.Вітгенштайна є теоретичними засадами методології аналітичної філософії.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження філософських і логічних концепцій епох античності, середньовіччя, Відродження, Нового часу та Просвітництва встановлено, що на традиційному етапі розвитку логічного знання формуються основні характеристики логіко-аналітичного аналізу як методу дослідження філософської проблематики, яка базується на застосуванні аналітичного методу в поєднанні з логічними методами цієї епохи. З'ясовано, що в аналітичній традиції співіснують дві альтернативні стратегії логіко-аналітичного аналізу (доктринальна та методологічна). Визначено логічний та аналітичний рівні дослідження, на базі яких формується підхід, у якому застосовано трирівневу модель, що полягає у побудові змістового концепту проблеми, його логічному аналізі, філософському аналізі отриманих результатів. На підставі результатів дослідження алетичної логіки Г.Х. фон Врігта виділено основні характеристики логіко-аналітичного підходу до аналізу модальних понять, що базується на застосуванні логічних методів. Виявлено два основних напрямки дослідження норм у концепції Г.Х. фон Врігта на підставі розрізнення ним норм-описів і суто-норм. На підставі результатів дослідження проблеми пояснення та розуміння з'ясовано, що метод телеологічного пояснення Г.Х. фон Врігта об'єднує окрім логіко-аналітичного аналізу методи феноменології та герменевтики.

  Скачати повний текст

Із використанням концептуального підходу проаналізовано основні логіко-семантичні ідеї, сформульовані представниками аналітичної філософії. Дані ідеї, узагальнені до рівня філософських концепцій мови, розглянуто у контексті проблем сучасної логіки, лінгвістики, теорії штучного інтелекту, а також таких філософських напрямів, як феноменологія, семіотика, герменевтика. Визначено фактори, що обумовили становлення логіко-семантичних концепцій мови, проаналізовано характерні особливості їх формування і закономірності розвитку. Логіко-семантичні концепції мови розподілено на формалістські (концепції логічного атомізму та логічного аналізу мови, логіко-семантична концепція Р. Карнапа) та неформалістські (концепції "мовної гри" та "мовленнєвих актів", інтенціоналістська концепція мови, антиреалістська концепція значення М. Дамміта). Висвітлено еволюцію аналітичної філософії (як перехід від формалістських до неформалістських концепцій мови) з урахуванням ідеї поступового включення у сферу логіко-семантичного дослідження прагматичного аспекту мови.

  Скачати повний текст

Проаналізовано концепцію людини та людської історії у філософії П.Тейяра де Шардена у контексті філософсько-антропологічних розвідок другої половини XX ст. - початку XXI ст. Доведено, що тейярівський дискурс, який здебільшого кваліфіковано як теологічну спробу інкорпорації наукових досягнень епохи у християнське вчення, є виявом метафізики кризового періоду європейської історії. Досліджено зв'язок його вчення про людину з феноменологією, персоналізмом, екзистенціалізмом, герменевтикою та сучасним глобальним еволюціонізмом. З'ясовано, що тейярівський християнський персоналізм грунтується на еволюційних засадах. Показано, що оптимістичні перспективи історичного поступу людини пов'язані з основними принципами і цінностями християнської етики, яка на ноосферному етапі розвитку людської цивілізації набуває космічного виміру.

  Скачати повний текст