Вивчено алельний поліморфізм гіперваріабельних локусів серед населення різних регіонів України. Одержано дані стосовно частоти та спектру алельних варіантів, генотипів і гаплотипів мінісателітних і мікросателітних локусів геному людини у досліджуваних популяціях. За результатами досліджень не виявлено генетичної диференціації серед населення міст Києва, Львова, Кременчука та Алчевська. Розраховано показники різноманіття алелів і гаплотипів мікросателітних локусів Y-хромосоми у популяціях слов'янського походження з України, Росії, Білорусі та популяції кримських татар. Встановлено, що популяція кримських татар є найбільш гетерогенною серед усіх досліджуваних. Для популяцій з України, Росії, Білорусі було сформовано мережу найрозповсюдженіших гаплотипів і виявлено два мажорних гаплотипи 13/11/11/24/16 та 13/11/10/25/16, які, найбільш імовірно, є "прабатьківськими" у популяціях східних слов'ян. Показники генетичних відстаней розраховані на основі даних алельного поліморфізму локусів Y-хромосоми, демонструють близькість всіх східнослов'янських популяцій та їх генетичну віддаленість від інших популяцій Європи та Азії. Запропоновано інформативну панель ДНК-поліморфних маркерів з метою проведення генотипоскопії у судово-медичній експертизі в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено геномоделювальні та протипухлинні властивості культуральної рідини, клітин та ліпополісахаридів (ЛПС) двох патоварів P. syringae. Виявлено, що екстраговані 0,85 % розчином хлориду натрію ЛПС P. syringae pv. atrofaciens 8281 P. syringae pv. coronafaciens 9030 мають типовий для бактерій даного виду хімічний склад. В бактеріальній тест-системі з ауксотрофними за гістидином штамами Salmonella typhimurium встановлено, що P. syringae pv. atrofaciens 8281 і P. syringae pv. coronafaciens 9030 не утворюють сполук з мутагенною активністю у разі культивування на картопляному бульйоні. Виявлено, що ЛПС P. syringae pv. atrofaciens 8281 і P. syringae pv. coronafaciens 9030 притаманна антимутагенна активність стостовно спонтанного та індукованого біхроматом калію мутагенезу у тест-штамів S. typhimurium. Зазначено, що антимутагенна активність обох досліджуваних ЛПС найбільшою мірою виявляється за одночасної дії їх з мутагеном на клітини тест-штамів, що, ймовірно, обумовлюється здатністю ЛПС адсорбувати біхромат калію. Встановлено, що сік з листків пшениці у фазі сходів з ознаками ураження P. syringae pv. atrofaciens 8281 та неуражених листків має однакову антимутагенну активність. Зроблено висновок, що в уражених бактеріями рослинах пшениці не утворюються сполуки з мутагенною активністю. За допомогою моделі пухлиноутворення, спричиненого Agrobacterium tumefaciens на експлантатах картоплі, виявлено, що фільтрат культуральної рідини, зруйновані ультразвуком клітини та ЛПС патоварівP. syringae перешкоджають пухлиноутворенню, зменшують його інтенсивність.

  Скачати повний текст

Вивчено антирадикальні та антиоксидантні властивості природних та синтетичних фенолів і N-вмісних гетероциклів, досліджено їх взаємозв'язок зі структурними й енергетичними параметрами даних молекул. Визначено антирадикальні й антиоксидантні властивості групи одно- та двоядерних фенолів, а також N-вмісних гетероциклів з класів піридинкарбонових кислот, 1,4-дигідропіридинів, природних N-вмісних гетероцилків, а також S-похідних хіназолінів. Встановлено наявність позитивних корелятивних взаємозв'язків між значеннями антиоксидантної активності досліджуваних сполук та енергією активації, константами швидкості утворення та енергією резонансу вільнорадикальних форм відповідних сполук. Серед нових сполук - S-похідних хіназолінів за результатами використання комплексу фармакологічних, біохімічних і квантово-хімічних методів відібрано найбільш потужний антиоксидант - сполуку NC-109, для якої проведено дослідження цитопротекторної дії in vitro на моделі хімічного ураження клітин печінки тетрахлорметаном. Показано високу антиоксидантну активність сполуки NC-109, досліджено її мембраностабілізуючі та геномопротекторні ефекти. З'ясовано, що введення сполуки NC-109 щурам, отруєним тетрахлорметаном, сприяє корекції заряду поверхні мембран ЕР та структури білків. Доведено, що гепатопротекторні ефекти сполуки NC-109 не поступаються стандартному фенольному антиоксиданту іонолу.

  Скачати повний текст

За результатами генної експресії (SAGE) та диференційної гібридизації охарактеризовано зміни експресії генів в астроцитарних гліомах, асоційовані з певними властивостями пухлинних клітин. За допомогою SAGE ідентифіковано 129 генів, експресія яких суттєво здійснюється у гліобластомах. Ці гени можна використовувати для молекулярної характеристики пухлин головного мозку. Гени становлять обмежену кількість функціональних груп. Диференційну експресію деяких генів показано вперше у пухлинах головного мозку. У гліобластомі, найбільш злоякісній формі гліом, знайдено акумуляцію гетерогенних Alu-вмісних нуклеотидних послідовностей, а також генералізовану інактивацію транскрипції мітохондріального геному, асоційовану з деструкцією мітохондрій у пухлинних клітинах. На підставі зіставлення результатів SAGE і мікроарейного аналізу 117-ти диференційно експресованих генів можна визначити як гени, продукти яких є потенційними молекулярними маркерами гліальних пухлин.

  Скачати повний текст

Установлено загальні принципи будови генної мережі диференціації клітин і з'ясування участі мікроРНК у її функціонуванні, а також деталізовано та реконструйовано молекулярні механізми лімфопоезу. Запропоновано механізми ініціації інтерферуючими РНК метилювання ДНК de novo й алельного виключення. Розглянуто еволюційні передумови та механізми виникнення генної мережі диференціації клітин. Запропоновано концепцію модулів генів, згідно з якою дана мережа повинна складатися з окремих елементарних одиниць (модулів генів), керованих позитивним зворотнім зв'язком. Кожен ген зумовлює певний етап окремого напрямку диференціації клітини. Виявлено структуру генної мережі B-лімфопоезу та завершального етапу T-лімфопоезу. Установлено можливу роль мікроРНК miR-181 та miR-150 у регуляції експресії генів рекомбіназ Rag1 та Rag2 і генів транскрипційних факторів Bc16 і MITF. Узагальнено імовірну роль мікроРНК у диференціації клітин та підтриманні стабільності їх геному.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні властивості ізоляторів фагів, поширених в агроценозах України. Встановлено динаміку чисельності конкуруючих бактеріофагів у природному агроценозі, а також динаміку декількох популяцій фагів антагоністичних до різних бактерій, що одночасно зустрічаються в оточуючому середовищі. У складі білків фагів виявлено загальні антигенні детермінанти, досліджено їх поліпептидний склад. Встановлено, що геноми фагів представлені двонитковою ДНК, яка характеризується відсутністю фрагментованості в структурі. Запропоновано модифікований метод виділення ДНК, який дозволяє швидко та ефективно з отриманих ізоляторів виділяти нуклеїнові кислоти одночасно для великої кількості проб без застосування фенолу. Створено лабораторну колекцію ізоляторів фагів (понад 400 зразків), виділених з агроценозів.

  Скачати повний текст

Досліджено властивості вірусів, що уражують лікарські рослини, які вирощуються в Україні. За методом візуального діагностування виявлено чотири лікарські культури, що мали найвищий відсоток вірусного ураження, а саме: женшень справжній (Panax ginseng C.A. Meyer), подорожник великий (Plantago major L.), валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.) та ураженості різних рослин, різноманітність симптомів захворювання та наявність домінуючих симптомів на певних культурах. Експериментально підібрано й опрацьовано оптимальні методики для виділення збудників, за якими вперше одержано високоочищені та концентровані препарати вірусів і встановлено локалізацію патогенів у рослинах. Вивчено біологічні, морфологічні та фізико-хімічні властивості виявлених вірусів. Установлено молекулярну масу вірусних структурних білків. Показано, що геноми вірусів, які інфікують рослини Panax ginseng, Plantago major та Valeriana officinals, представлені одноланцюговою РНК. З використанням методу імуноферментного аналізу (ІФА) й електронної мікроскопії доведено, що вірусна хвороба рослин Echinacea purpurea спричинена вірусом огіркової мозаїки. Встановлено негативний вплив вірусної інфекції на метаболізм у рослині та кількісний вміст основних біологічно активних речовин у рослинах Panax ginseng та Echinacea purpurea. Вперше одержано поліклональні кролячі антисироватки до вірусів, виділених з Valeriana officinalis та Panax ginseg, які можуть використовуватися для діагностування вірусів за методом ІФА.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий напрям вирішення наукової задачі захисту посівів цукрових буряків, суттю якого є встановлення біологічних особливостей основних видів бур'янів в агрофітоценозі та закономірностей формування продуктивності даних буряків залежно від технологічних прийомів контролювання забур'янення за умов центрального Лісостепу України. Головним фактором, що визначає ступінь забур'янення посівів, є надходження енергії ФАР до поверхні грунту. За умов зниження рівня освітлення на 97,3 % від повного забезпечення світлом кількість бур'янів становила лише 4,8 % від максимальної. Найбільш чутливими до зниження рівня інтесивності енергетичного забезпечення є види Aarathus retroflexux L., Chenopodium album L., Solanum nigrum L. Нова система захисту посівів цукрових буряків від бур'янів, що враховує довготривале порушення у них процесів фотосинтезу, дозволяє у 2 рази та більше знизити витрати гербіцидів. У видів Gallinsoga parviflora Cav., Chenopodium album L. за умов внесення на посівах генетично модифікованих гібридів цукрових буряків гербіциду "Раундап-біо" за норм 2,0; 1,0; 0,5; 0,25; 0,125 л/га серед рослин, що вижили та дали потомство, виявлено стійкі мутанти з гіпоанеуплоїдним, гексаплоїдним і пентаплоїдним станом геному. Продуктивність посівів цукрових буряків з використанням нової системи захисту від бур'янів становила 103,3 - 104,8 %. Рентабельність її застосування гербіцидів перевищувала традиційні на 14,9 - 19,2 %.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність проекту "Геном людини", показано його вплив на людське буття в усіх його проявах та на формування інформаційно-геномної парадигми. Проаналізовано взаємозв'язки геномного проекту з нанотехнологіями та робототехнікою, які разом складають GNR-технологічний комплекс. Доведено, що проект "Геном людини" дозволяє вирішити ряд медичних проблем у лікуванні спадкових захворювань, а у взаємодії з нанотехнологіями та робототехнікою формує феномен антропоморфізації техносфери. Показано, що практика реалізації проекту "Геном людини" робить значно не передбачуваним майбутнє людського виду. З'ясовано, що геномні технології можуть здійснити радикальний вплив на геном людини, здатність генерувати велику кількість модифікацій тілесності, суб'єктивності та сприйняття. Обгрунтовано, що наслідком впровадження геномних технологій є поява постлюдини.

  Скачати повний текст

За результатами експериментальних робіт одержано нові дані стосовно варіабельності рДНК деяких видів роду Gentiana L. Показано наявність індивідуальної та міжпопуляційної варіабельності 18S і 25S рДНК для виду G. lutea, а також міжвидового поліморфізму ДНК і рДНК зокрема, для чотирьох досліджених видів роду Gentiana L. (G. acaulis, G. asclepiadea, G. lutea, G. punctata). На підставі даних картування 18S - 25S рибосомної ДНК тирличів установлено, що виявлені відмінності довжини повторів рДНК зумовлені варіабельністю в ділянці нетранскрибованого міжгенного спейсера, а транскрибовані частини 18S - 25S рДНК є консервативними в усіх видів. Показано, що геноми клітин видів роду Gentiana L. (G. acaulis, G. lutea, G. punctata) у процесі культивування за умов in vitro зазнають змін на молекулярному рівні. Установлено, що зміни 18S - 25S рДНК G. lutea за умов ізольованого росту клітин на штучних живильних середовищах не перебільшують меж внутрішньовидової мінливості. Відзначено, що виявлена закономірність геномних перебудов у процесі адаптації клітин до умов росту in vitro певною мірою дає змогу прогнозувати ці зміни в культурі in vitro.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто вплив різних рекомбінантних молекул, у складі яких присутній ген інсуліну людини, на зміну рівня глюкози у різних біологічних системах, а саме - у культурі клітин ссавців із штучно викликаним діабетом. За результатами проведених досліджень сконструйовано рекомбінантні молекули, які містять ген інсуліну людини та різні регуляторні послідовності - промотори, енхансери, сайти, що сприяють тривалому існуванню вектора у клітинах тощо. Визначено вплив різних молекулярних конструкцій на рівень глюкози у культурі та на рівні організму діабетичних мишей. Доведено: регуляторні послідовності геному вірусу гепатиту В здатні посилювати ефект за умов введення у модельні об'єкти гена інсуліну людини, що виражено у більш значному зниженні рівня глюкози та у зростанні тривалості даного ефекту.

  Скачати повний текст

Встановлено, що зміна організації мікротрубочок у клітинах первинного кореня A. thaliana внаслідок інгібування серин/треонінових протеїнкіназ пов'язана із відповідними порушеннями росту та морфології кореня. Показано, що процес проходження мітозу, зокрема профази, є чутливим до рівня фосфорилювання по залишках серину та треоніну. Виявлено, що рівень фосфорилювання білків мікротрубочок по залишках тирозину бере участь в регуляції процесів диференціації кореня A. thaliana та впливає на проходження мітозу в клітинах синхронізованої суспензійної культури BY-2. Доведено за допомогою імунофлуоресцентної мікроскопії наявність фосфорилювання білків мікротрубочок за тирозином у рослинній клітині. Виявлено функціональний взаємозв'язок між рівнем фосфорилювання білків мікротрубочок по залишках тирозину та чутливістю кортикальних мікротрубочок до дії холоду.

  Скачати повний текст

Вперше для оціннювання геному аборигенних і малочисельних порід великої рогатої худоби (ВРХ) застосовано комплексний підхід із застосуванням панелі мікросателітних маркерів і ДНК-систем контамінаційного контролю. Проведено оптимізацію умов та удосконалення окремих етапів виділення ДНК із різного біоматеріалу ВРХ. Доведено доцільність використання методів органічної екстракції для довгострокового збереження ДНК. Одержано нові дані поліморфізму 10-ти мікросателітних локусів ДНК популяційної вибірки трьох порід ВРХ - шароле, сірої української та світлої аквітанської за допомогою техніки капілярного гель-електрофорезу. Проведено оцінювання генетичної диференціації між трьома досліджуваними породами із застосуванням ДНК-маркерів і сучасних статико-математичних моделей. Розроблено молекулярно-генетичний підхід до боротьби з контамінацією ДНК шляхом створення мультипраймерної тест-системи для одночасного виявлення геномів збудників вірусної та бактеріальної інфекції.

  Скачати повний текст

Розроблено методику культивування протопластів і регенерації рослин у люцерни, конюшини, гороху і у Oenothera hookeri. Протопласти сої, люпину, голубиного гороху при використанні розроблених методів культивування здатні до утворення клітинних колоній з високим ступенем ефективності. Отримано канаміцинстійкі рослини люцерни і клітинні лінії сої та гороху шляхом електропорації протопластів. Запропоновано метод, що підвищує ефективність трансформації у гороху та люцерни - "подвійна трансформація", що включає 1) отримання лінії рослин, які здатні до регенерації в культурі in vitro, за рахунок трансформації мутантом "shooty" A. tumefaciens pGV2206; 2) - трансформація ліній, які здатні до регенерації, селективним геном. Таким шляхом було отримано регенераційні лінії люцерни і гороху і далі трансгенні рослини гороху з Ds транспозоном кукурудзи та з геном стійкості до фосфінотрицину. Присутність генів в геномі рослин було доказано за допомогою методів полімеразної ланцюгової реакції, блот-гібридизації за Саузерном, NPT II аналізу, аналізу GUS активності, імуноферментного аналізу (ELISA). Міжвидові соматичні гібриди Medicago sativa_+ M.varia і M.borealis+ M.lupulina були отримані за допомогою асиметричної гібридизації. Хромосомний аналіз та блот-гібридизація рибосомальної ДНК підтвердили гібридну природу отриманих ліній. Було проведено гістологічний аналіз процесу регенерації у конюшини, гороху та цукрового буряка.

  Скачати повний текст

Вперше проведено визначення вмісту фізіологічного пріона й його молекулярних форм у селезінці, тонкому кишечнику та скелетних м'язах лабораторних щурів. Доведено, що пентосан полісульфат є на два порядки ефективнішим, у порівнянні з гепарином, щодо зниження вмісту фізіологічного пріона. Вперше встановлено відсутність впливу пентосан полісульфату на рівень мРНК фізіологічного пріона у периферичних органах пріон-реплікуючої системи лабораторних тварин. Визначено, що пентосан полісульфат не ушкоджує молекули геномної ДНК клітин селезінки.

  Скачати повний текст

Сформульовано і експериментально обгрунтовано концепцію регуляції мутагенезу під впливом екзогенних нуклеотидних послідовностей вірусного та клітинного походження. Первинним чинником індукованого мутагенезу в системі аденовірус - клітина є експресія ранніх регуляторних генів, відповідальних за стимуляцію реплікації та злоякісну трансформацію клітин. Вторинним чинником дестабілізації є перепрограмування клітинного геному (зміна активності та мутації клітинних генів, транспозиції мобільних генетичних елементів) під впливом експресії вірусних генів та інтеграції їх з хромосомною ДНК. Додатковим чинником мутагенезу, який підвищує ймовірність прояву мутацій, є відтягування репаративних ферментів клітини на взаємодію з молекулами генетичної матриці екзогенного походження. Вперше доведено, що аденовірус є комплексним мутагеном, мутагенна активність якого в непермісивних клітинах визначається взаємодією ранніх оперонів Е1А, Е1В та Е4. Показано корелятивну зміну мутагенної та трансформуючої активності вірусних та клітинних генів під впливом генетичних регуляторних елементів та пухлинного промотору ТРА. Часткова інактивація екзогенної ДНК призводить до зниження, а повна - до втрати мутагенності. Присутність молекул екзогенної ДНК або О6-бензилгуаніну, що інгібують репаративну активність АГТ, призводить до підвищення мутагенного ефекту нітрозогуанідину. Молекулярний аналіз мутацій, індукованих нітрозогуанідином за умов активної та пригніченої репарації, дозволив виявити деякі особливості роботи ферменту АГТ: однакову ефективність стосовно ниток ДНК, що транскрибуються і не транскрибуються, і підвищену точність виправлення пошкоджень на ГЦ-багатих ділянках, які мають більш високу температуру плавлення і довше зберігають двониткову структуру.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше встановлено, що для сільськогосподарських видів Ungulata характерною є перевага фрагментів ДНК малої довжини у спектрах продуктів ампліфікації ділянок геномної ДНК, фланкованої інвертованими тринуклеотидними повторами мікросателітних локусів. Одержано нові дані про спектри маркерів ISSR - PCR у розглянутих видів ссавців у взаємозв'зку з нуклеотидною послідовністю праймера. Уперше обгрунтовано доцільність використання у популяційно-генетичних дослідженнях ссавців як праймерів фрагментів тринуклеотидних мікросателітних локусів, що належать до пурин-піримідинових послідовностей. Показано подібність між представниками Ungulata і Delphinidae за рядом молекулярно-генетичних маркерів, що узгоджується з літературними даними про розбіжність Cetacea і Ungulata від загального древнього предка на підставі поділу останніх на парно- і непарнопалих. Одержано нові дані про особливості генетичної структури груп великої рогатої худоби, що відтворюються в різних еколого-географічних регіонах. Виявлено подібність генетичних структур тварин сірої української породи з адаптованими до екстремальних умов розведення, а також з деякими внутрішньопородними групами, що відтворюються за умов високого рівня техногенного забруднення.

  Скачати повний текст