Узагальнено та проаналізовано досвід теорії та практики щодо формування ритму у фізичній культурі та спорті. Розроблено методику тестування відчуття ритму за допомогою комп'ютера. Встановлено, що найкраще відтворюються учнями компоненти ритмів, у яких інтервали знаходяться у межах від 0,05 с. до 0,2 с. Найкращі показники відчуття ритму зафіксовано у дітей 8 років, що дає підстави вважати даний вік сенситивним у формуванні ритму. Формування попередньої уяви про ритм вправи "стрибок у довжину з розбігу" призводить до збільшення довжини стрибка на 5 %. Доведено ефективність розробленої методики формування відчуття ритму у дітей молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

За допомогою клінічних, клініко-психопатологічних, експериментально-психологічних методів уточнено респіраторні, м'язево-тонічні, чуттєві та алгічні порушення, аналізаторні дисфункції, зміни стану свідомості на висоті афекту страху. Встановлено, що середні показники даних, які відображують розлади у групах та об'єднані за формою фобій, є близькими. Діагностика полісистемних порушень у випадках невротичних фобій дала змогу цілеспрямовано застосувати психотерапію, що базується на використанні модифікованих дихальних методик. Терапевтичний вплив досягнуто шляхом використання м'язево-тонічних і респіраторно-тонічних прийомів, роботою з символами, залученням прийомів дистанціювання з реакцією на фобічний стимул і проекцією її у вигляді відчуття, прийомів зміни контексту негативного сприйняття фобічного стимулу.

  Скачати повний текст

Досліджено джерела та спонукання охоронного ставлення до природи учнів початкових класів. Виявлено, що таким джерелом виступає цілісне та істинне "Я" молодшого школяра, яке характеризується розумінням і відчуттям школярами своєї спорідненості з природою, визнанням природи часткою себе самого, а себе самого - часткою природного оточення. У такому випадку учень, із мотивованими потребами самозбереження та самоствердження, стає на шлях збереження та примноження природи як умови існування власного "Я". Становлення та розвиток "Я" молодших школярів та їх "Я - концепції" мають безпосереднє відношення до формування мотивів їх охоронного ставлення до природи, цим утворенням самосвідомості належить вирішальна роль під час вибору учнем форм практичного ставлення до неї. Представлено методику формування мотивів природоохронної діяльності молодших школярів та доведено її перевагу над традиційною. Основою даної методики є збагачення та поглиблення знань школярів про природу, правила і норми практичної взаємодії з нею.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз впливу романтичного світобачення на формування таких понять, як держава, право, нація, громадянські засади суспільства, а також на способи, умови їх онтологізації, підсумком якого є твердження, що романтизм становив особливий вид світорозуміння, в якому відображені ідеї свободи, рівності, справедливості, ідея толерантності, самодостатності, самовизначеності держави та домінантності культурних чинників у її формуванні. Сформульовано та виокремлено основні ознаки та критерії політичного романтизму, зокрема, критерій "народності" світобачення, тобто звернення до народних, релігійних джерел; критерій відчуття цінності людського буття, суспільства, нації, держави, а також критерій надання пріоритету моралі у політиці та праві. Запропоновано авторське визначення політичного романтизму, під яким розуміється традиція трактування або ж апелювання до практики у межах розуміння державної системи, влади, політико-правових відносин, де системовизначальною основою є феномен культури, історії, релігії, нації, традицій, ментальності, психології, де стан відчуттів, переживань, захоплень може переважати раціоналізм. Проаналізовано політичні теорії І.Канта, Й.Фіхте, Ф.Шеллінга, Г.В.Гегеля. По-новому досліджено суб'єктивні (розум, рівність, свободу) й об'єктивні (політико-правові норми, систему політичних інституцій, владу) чинники трансформації системи політичних відносин, зумовлених романтичним світобаченням. З'ясовано певну подібність суспільно-політичного розвитку Німеччини XVIII - початку XIX ст. і державотворчих процесів в Україні даної доби.

  Скачати повний текст

Визначено методологічні засади взаємодії фізичного та естетичного виховання в процесі розвитку особистості. Виявлено специфічні можливості ритму як домінантного компонента даної взаємодії у процесі розвитку школяра. На підставі дослідження теорії ритму, його значущості та прояву в різних галузях життєдіяльності людства розроблено модель ритмічного розвитку особистості школяра. Визначено основні засоби ефективності та наведено критерії встановлення рівня ритмічного розвитку школярів різного шкільного віку. Розроблено методику розвитку даної якості у школярів, яку запроваджено в практичну діяльність загальноосвітніх шкіл, а також розглянуто стан професійної підготовки вчителів до проведення такого виду роботи. Доведено вплив музично-ритмічної на розвиток відчуття ритму у школярів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано психологічні підходи до феномену дитячої агресивності. Розглянуто особливості дітей з порушеннями психічного розвитку на підставі саногенного підходу з урахуванням клінічних, психологічних та педагогічних позицій. Теоретично обгрунтовано діагностичний інструментарій для виявлення особливостей агресивної поведінки в молодших школярів з порушеннями психічного розвитку. Запропоновано та апробовано методики: "Тест ситуацій" і "Опитувальник форм агресивного реагування". Проаналізовано дані констатуючого та формуючого експериментів. Встановлено, що перебільшення деструктивної агресії за реактивним типом у паттерні поведінки учнів класів інтенсивної педагогічної корекції пов'язано з потенціально агресивним відчуттям та потенціально агресивною інтерпретацією, що формуються під впливом комплексу негативних факторів мікросоціального середовища. Теоретично обгрунтовано концептуальну модель психокорекції агресивної поведінки молодших школярів з порушеннями психічного розвитку, експериментально підтверджено її ефективність.

  Скачати повний текст

Розглянуто провідні тенденції у вивченні сенсорних процесів у межах когнітивної психології. Розкрито особливості впливу пахощів на людину, зокрема на її психічну діяльність. Розроблено систему аромасеансів, досліджено вплив певної композиції ароматів на працездатність учнів та формування в них позитивних психічних станів. Відзначено відповідні позитивні зміни самопочуття дітей, їх емоційних переживань, оцінок оточуючого середовища, себе та інших під впливом ароматизації. Доведено, що стимуляція чуттєвих форм пізнання у формі інтегрованого сприймання (вербального і чуттєвого) - один із ефективних засобів підвищення рівня розумової працездатності школярів, гармонізації їх емоційного стану, зменшення напруги нервової системи, зникнення стану дискомфорту, налагодження стосунків з оточуючими тощо. Підтверджено ефективність розробленої загальної технології формування в учнів інтегрованого образу. Дослідження аромавпливу на створення інтегрованого образу і творчість дітей виявило підвищення рівня образно-смислового розуміння, довгострокового запам'ятання та відтворення слів, органічність образного відображення слів, знизило такі негативні прояви особистості, як тривожність, невпевненість у собі, відчуття незахищеності та агресивність.

  Скачати повний текст

Проаналізовано підходи до проблеми ірраціонального пізнання у західноєвропейській філософській думці. Охарактеризовано особливості ірраціонального пізнання, специфіку його ролі та проявів у процесі становлення та розвитку української філософської думки. Доведено, що звернення до ірраціонального пізнання у філософській культурі України випливає із специфіки національно-ментального критерію та психічних особливостей українського характеру та сягає своїм корінням античного та давньоукраїнського міфологічного світогляду. Простежено посилення уваги до ірраціонального пізнання у християнізованій філософській думці Києворуської доби та у період українського Відродження із акцентом на містичність, символічність, трансцендентність. Обгрунтовано визначальну роль філософського вчення Г.Сковороди в утвердженні уваги до ірраціонального, де особливими засобами пізнання є "серце", "натхнення", "споріднена праця". Встановлено, що традиція ірраціонального простежується і у романтичному світогляді М.Гоголя, М.Костомарова, П.Куліша, Т.Шевченко, О.Потебні, П.Юркевича, Лесі Українки, де пізнання це - духовне зусилля, робота душі, глибокі внутрішньо-моральні переживання, яке здійснюється через символічно-містичне бачення, інтуїтивне відчуття, екзистенціально-межове сприйняття.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий для спортивних ігор метод контролю фізичних навантажень - суб'єктивної оцінки напруженості фізичного навантаження за шкалою Борга. Установлено, що між суб'єктивними відчуттями напруженості навантаження та фізіологічними змінами в організмі існує тісний взаємозв'язок. Обгрунтовано ефективність застосування суб'єктивного методу контролю навантажень у тренувальному процесі баскетболістів.

  Скачати повний текст

Висвітлено філософську систему Д.Юма крізь призму її гуманістичної складової, проаналізовано сучасну інтерпретацію основної філософської проблеми - феномену людської природи. Встановлено можливість альтернативного тлумачення філософії Д.Юма у якості органічно поєднаних гносеології та етики, що надає можливість нестереотипного сприйняття його філософії, яка традиційно зводилась до гносеології як єдиноцінного досягнення шотландського філософа. Виявлено, що філософія Д.Юма спрямована на розкриття сутності людини як цілого, про що свідчить взаємозв'язок теорії пізнання, етики, політичної філософії (скепсис до розуму обумовлює довіру до відчуттів; достовірність безпосереднього сприйняття детермінує методологічний скептицизм), тому філософську концепцію Д.Юма визначено як антрополого-гносеологічну. Визначено гуманістичні засади вчення про людську природу, що полягають у дослідженні Д.Юмом людини як істоти, що наділена симпатією (перевага у природі людини симпатії до інших над егоїзмом), справедливістю (гармонійне поєднання благ людини та суспільної корисності), свободою (відчуття свободи під час виявлення волі згідно приховано-внутрішній детермінації). Досліджено обмеженість запозичень окремих положень вчення Д.Юма у сучасному лібералізмі, неповну адекватність сучасного сприйняття проблем філософії Д.Юма у історико-філософських постмодерністських тлумаченнях.

  Скачати повний текст

Розкрито проблему професійного удосконалення та самоудосконалення особистості засобами культури та мистецтв у системі освіти Франції. Зазначено, що даний процес визначає континіумне поняття "артистичне виховання". Доведено, що артистичне виховання засобами мистецтва, через позитивні естетичні почуття, розвиває здібності до творчої експресії та відчуття творчості, сприяє розквіту особистої незалежності та індивідуальності учня, урівноважує розумові та почуттєві можливості учнів, культивує способи мислення та дії, стає необхідним для уміння орієнтуватися та поводитися у сучасному суспільстві. Встановлено, що поступи у даному вихованні стають визначальними у міждисциплінарних зв'язках, акцентують увагу на численних формах і символах, що є ключем до багатьох знань і дій, одержаних у школі.

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс проблем специфіки процесу формуванння проектно-образного мислення дизайнера як основної складової його професійної підготовки. Введено нові поняття щодо професійного та проектно-образного мислення дизайнера. Розглянуто існуючі фундаментальні, евристичні та навчально-методичні засоби активізації даного мислення, використання яких сприяє розвитку відчуття форми, ритму, кольору, матеріалу. Проаналізовано принципи формування професійного мислення за різних історичних умов. Значну увагу приділено дослідженню принципів, методів і прийомів навчання сучасних європейських шкіл дизайну, що ефективно впливають на процес формування професійного мислення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблеми реалізації зовнішньополітичних інтересів держави інформаційними засобами за умов міжнародних криз. Розглянуто процеси формування та реалізації інформаційної зовнішньополітичної стратегії, систематизовано теоретичні та прикладні проблеми застосування інформаційно-комунікативних інструментів впливу на зовнішні аудиторії. Досліджено сучасні тенденції в організації міжнародних комунікаційних потоків за кризових умов та практику діяльності у даній сфері держав, які істотно впливають на формування та реалізацію зовнішньої політики України. Створено концепцію, узагальнено проблеми її реалізації у міжнародному аспекті та побудовано нову модель інформаційної зовнішньополітичної стратегії. На підставі вивчення досвіду інформаційного протистояння під час антитерористичної кампанії встановлено характер інформаційної зброї "масового психічного ураження", спрямованої на зниження відчуття безпеки, поширення паніки та страху. Показано, що не тільки масова свідомість, але й політичні інститути, економічна та культурно-цивілізаційна система в цілому стають метою подібних інформаційних впливів. Визначено провідні тенденції в інформаційному забезпеченні зовнішньої політики США за умов сучасного кризового стану системи міжнародної безпеки, а також закономірності здійснення зовнішньополітичних комунікацій російською елітою у пострадянських країнах. Наведено пропозиції щодо формування сучасної державної інформаційної стратегії України у сфері зовнішньої політики.

  Скачати повний текст

На матеріалі української, російської, англійської та китайської мов розглянуто культурно детерміновані мовні феномени (етноспецифічні константи мовної свідомості, лінгвокультореми), що виявляються на фонетичному, морфологічному, лексичному, фразеологічному, синтаксичному рівнях. Запропоновано новий категоріальний апарат метаопису національно-мовних картин світу, який грунтується на понятті культурного "квантування" семантичного простору, запозиченого з квантової механіки, а також когнітивному понятті концептуалізації. Розроблено принципово новий підхід до аналізу даних картин світу та виділено аспекти їх вивчення - мовна картина світу та сенсорно-рецептивна концептуалізація дійсності, емоційно-оцінна концептуалізація дійсності, культурні компоненти, етнічні стереотипи, вторинна номінація, морально-ціннісні пріоритети етнічної спільності. Головну увагу приділено феноменові етнічної ментальності, тобто способу народного сприйняття, відчуття, переживання, осмислювання, уявлення й оцінювання реальної дійсності.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано загальні властивості пластичного в природі, запропоновано визначення даної категорії. Встановлено ієрархічні рівні пластичного, що мають практичне застосування у художній (конкретно - музичній) практиці та в мистецтвознавстві. Категорію пластичного розглянуто як одну з основ фортепіанно-виконавського інтонування. Запропоновано положення, що пластичне притаманне не тільки речам об'ємним та наочним, але й таким, що сприймаються слухом, як певна якість звукового матеріалу. Аргументовано тезу, що пластичне у творчому процесі піаніста виражається синкретично - у взаємопроникненні та взаємозбагаченні інтонацій двох видів - чутної та видимої. Введено поняття "виконавська пластика", "соматична інтонація", "соматичне інтонування", "виконавська інтонаційна модель", "виконавське кодування", "музично-пластичний метазнак", "внутрішнє співінтонування", запропоновано визначення понять "інтонація", "інтонування" та "виконавське інтонування". Обгрунтовано припущення, що явище пластичного у фортепіанно-виконавській інтонації є органічною цілісністю: у творчій діяльності виконавця (синкрезис інтелекту, відчуття і тіла); в єдності компонентів музично-виконавського інтонування (виконавця, музичного твору, музичного інструмента).

  Скачати повний текст

Проаналізовано метафізичне коріння відчуття та сприйняття людини з її схильністю до суб'єктивізму, прагнення побачити внутрішню нескінченність у персональних суб'єктивних переживаннях. Обгрунтовано унікальну індивідуальність персонального соматичного буття, яке визначається як результат самоздійснення людини в амбівалентності відчутих і пережитих екзистенційних ситуацій. Розглянуто соматичне буття як результат проникнення в тілесність чистих мисленнєвих конструкцій екзистенціалів, які переживаються людиною. Показано, що соматичне буття є станом людини, який реалізується в процесі проживання життя та переживання почуттів і проявляється у персонально-відчуваних екзистенціалах, зокрема, страху, сорому, радості, які проявляються у задоволенні та стражданні. Зауважено, що соматичне буття людини створює нову онтологічну ситуацію, в якій бажання бути реалізується шляхом задоволення певних тілесних потреб, але не збігається з життям організму. Запропоновано тезу, що людина знаходить себе у світі не як думка, а як персона, якій необхідно жити та бути, а тому соматичність - це не є натуральна речовинність, а феноментальна тілесність, наповнена екзистенціальними модусами, завдяки яким людина проживає та переживає життєві ситуації. У екзистенціально-антропологічному ракурсі персональне соматичне буття набуває нових властивостей і характеристик, які повніше відображають багатоваріантність проявів людяного в людині.

  Скачати повний текст

Проаналізовано мовні чинники створення комічного ефекту у романах письменників, що належать до школи "чорного гумору", диференційовано лігвостилістичні засоби комічного відображення дійсності у конвенційній та неконвенційній прозі. Досліджено реалізацію іронії, гротеску, пародіювання, пародоксу, мовної гри та інших засобів комізму на різних рівнях текстових фрагментів. Зауважено, що оскільки основними референтами висміювання "чорних гумористів" часто є негативні емоційно-психологічні та фізіологічні відчуття та стани людини, такі як страх, втома, кволість, відчай, смерть, найвищу абсолютну частотність уживання мають лексичні одиниці негативної конотації, що позначають зазначені відчуття та стани. Цю лексику об'єднано у лексико-семантичні поля та фрейми, у межах яких висвітлено їх стилістичне функціонування, прагматику та дискурсну актуалізацію. На підставі проведеного дослідження здійснено поглиблене трактування теорії комічного, що є наявним у романах "чорного гумору".

  Скачати повний текст

Висвітлено методичні засади ефективного формуванням в учнів VI - IX класів біологічних понять. Наведено методику цього формування у школярів у курсі біології, застосування якої забезпечує оптимальність процесу формування біологічних понять на різних етапах чуттєвого (відчуття, сприйняття, уявлення) та логічного (понятійного) ступенів пізнання. Розроблено зміст і структуру навчальних посібників для роботи учнів VI - IX класів з метою засвоєння біологічних термінів і понять. Експериментально доведено, що успішне формування зазначених понять в учнів основної школи відбувається за умов впровадження експериментальної методики на різних етапах чуттєвого та логічного пізнання, систематичного застосування прийомів роботи з біологічними термінами та використання системи різнорівневих навчальних завдань.

  Скачати повний текст

Виявлено, що число осіб з високим рівнем невротизації, які проживають на екологічно несприятливій території, значною мірою збільшилося протягом останніх чотирьох років. Відзначено, що емоційна сфера в таких осіб характеризується певними симптомокомплексами, а саме: тривожністю, недовірою до себе, незахищеністю, відчуттям власної меншовартості, ворожістю, високим рівнем емоційного напруження. З'ясовано зниження рівня функціонування пізнавальної сфери, пам'яті й уваги. Особливо це стосується дітей, оскільки екологічно несприятливе середовище здійснює гальмівний вплив на їх інтелектуальний розвиток і викривляє особистісний. Доведено, що навіть у віддалений від аварії на ЧАЕС період особи, які мешкають на радіаційно забрудненій території, потребують психологічної допомоги. З метою здійснення диференційованої психологічної допомоги розроблено методику експрес-діагностики встановлення рівня відхилень. Установлено, що психологічну корекцію функціонування пізнавальної й емоційної сфери необхідно здійснювати, починаючи зі зниження емоційної напруги завдяки використанню методів арт-терапії.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз особливостей образу Я у бездоглядних підлітків та підлітків, які розвиваються за сприятливих соціальних умов. Відзначено, що результатом психічного відображення внутрішніх сенсів життя, зовнішніх впливів є цілісна система. Показано, що під впливом надмірних загострень суперечностей з оточенням образ Я втрачає гармонійну цілісність і провідним стає мотив самозахисту як засіб самоствердження, звільнення від суперечностей, в образі Я у підлітка утверджується загострене відчуття власного Я, прагнення до самостійних дій та поведінки. Визначено критерії та показники виміру особливостей образу Я у бездоглядних. Висвітлено основні підходи до вивчення психологічної суті структури та функцій уявлень про себе у підлітка, схильного до перебування у стані бездоглядності і до розуміння образу Я як фактора розвитку. Визначено зовнішні та внутрішні чинники, що спонукають до стану баздоглядності, визначальним з яких є трансформований (викривлений) образ Я. Розглянуто можливість використання одержаних результатів у психологічній роботі з бездоглядними підлітками, спрямованій на забезпечення оптимізації у них процесу розвитку образу самого себе.

  Скачати повний текст