З використанням методу артеріо-венозної різниці (A - B) проаналізовано гомологічні та біохімічні показники крові, що надходить до тканин голови (A) та витікає від них у вихідному стані та за одноразового навантаження тварин нітратами. Через чотири години після одноразового нітратного навантаження організму телиць з різним типом вищої нервової діяльності (ВНД) спостерігались зрушення гомеостатичних констант, що виникали в крові тканин голови. За даними артеріовенозної різниці ці зрушення проявлялись накопиченням у крові, що відтікає від тканин голови: нітритів, аміаку, глутаміну, трьохвалентного заліза в трансферині, сечовини, метгемоглобіну, піровиноградної кислоти, вільних радикалів: а у тварин сильного врівноваженого інертного, сильного вневрівноваженого, слабкого типів ВНД підвищувалась активність трансаміназ крові. У тварин всіх груп було відзначено зниження кількості еритроцитів, лейкоцитів, вмісту нітратів, оксигемоглобіну, глюкози, загального білка, вільних сульфгідрильних груп, а у тварин сильного врівноваженого рухливого типу ВНД активність трансаміназ крові була зниженою. Найсуттєвіші зміни цих показників було спостережено у тварин слабкого та сильного неврівноваженого типів у порівнянні з тваринами сильного врівноваженого рухливого та сильного врівневаженого інертного типів ВНД.

  Скачати повний текст

Удосконалено теорію та методологію підвищення якості інформаційного обміну (ІО) в авіаційних радіотехнічних системах (АРТС) за умов ситуаційної невизначеності (СН) та обмеженого частотно-енергетичного ресурсу на базі використання нового класу динамічних трактів передачі інформації (ДТПІ), адаптованих до СН. Встановлено критерії оптимальності та розроблено математичні моделі ДТПІ, на базі яких удосконалено методологію їх погодженої та розмежованої адаптації за різних рівнів СНТ в АРТС. Запропоновано підхід щодо дослідження ефективності методів адаптації за динамічних умов з урахуванням характеристик апертури. Розроблено новий підхід щодо формування опорного сигналу в ДТПІ за умов СН, заснований на використанні спектральної надмірності сигналів. Показано, що злагоджена адаптація ДТПІ дозволяє більш ніж на порядок (у порівнянні з адаптацією ДТПІ на приймальному боці) збільшити поточну пропускну здатність, знизити величину відносної середньої квадратичної похибки передачі сигналів й імовірнісь похибки прийому. Запропоновано новий підхід щодо модифікації методів адаптації, який дозволяє забезпечити підвищену локальну швидкість та якість адаптації за умов істотної динаміки СН та наявності інструментальних похибок. Розроблено й апробовано макет адаптивного тракту обробки на приймальному боці ДТПІ.

  Скачати повний текст

Досліджено адаптаційні зрушення системної та периферичної гемодинаміки спортсменок різного віку та спортивної кваліфікації в різні періоди підготовки. Встановлено, що заняття синхронним плаванням супроводжуються значними адаптаційними змінами системної та регіонарної гемодинаміки; характер та спрямованість виявлених адаптаційних зрушень відрізняються у спортсменок різного віку та спортивної кваліфікації. Визначено, що від підготовчого до змагального періоду у спортсменок, що брали участь у дослідженні, відбувається збільшення УІ, СІ, W, зменшення ЗПОС, а також збільшення наповнення судин великих півкуль головного мозку артеріальною кров'ю, зменшення асиметрії парних гемодинамічних показників, тонусу артеріол та венул, що свідчить про збільшення функціональних резервів та адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи спортсменок.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні ономастичні поля, значну увагу приділено антропонімії та топонімії. Встановлено, що сучасний французький ономастикон, який пройшов довгий шлях свого розвитку, охоплює крім французьких онімів, значний алогенний прошарок, що необхідно враховувати під час адаптації французької онімної лексики. Запропновано рубрикацію для антропонімії та топонімії у французкій мові. Описано особливості французьких особових імен та варіанти їх адаптації. Вивчено лінгвальні та екстралінгвальні умови запозичення французької онімної лексики в українській та російській мовах. Подано характеристику ролі традицій в адаптації французьких онімів. Запропоновано періодизацію їх адаптації. Детально розглянуто фонетичну адаптацію та графічну реалізацію французьких онімів у сучасних українській та російській мовах: субституції в системі голосних, напівголосних, приголосних, а також передачу гемінат. Під час передачі французьких онімів засобами української або російської мов у деяких випадках виникають несправжні омоніми (проблема несправжньої омонімії). Описано морфологічну та структуру адаптацію онімних галицизмів. Особливу увагу приділено морфологічній адаптації хоронімів, ойконімів, відмінювання онімних галицизмів, родовій приналежності запозичуваних ойконімів, особливостям передачі ойконімів pluralia tantun, морфологічній адапатації оронімів, гідронімів, антропонімів. Висвітлено проблему родової приналежності запозичуваних гідронімів та антропонімів. Описано передачу демінутивної конструкції "le (la) + petit(e) + антропонім", передачу конструкції "прийменник de + ойконім", "прийменник de + хоронім", передачу антропонімів pluralia, передачу артиклів.

  Скачати повний текст

Зазначено, що збільшення в раціоні лактуючих корів частки нерозщеплюваного в рубці протеїну від 29,7 до 41,2 % за екструзії ріпакового шроту, від 31,7 до 43,9 % за екструзії соєвого шроту та від 28,5 до 39,5 % за екструзії соняшникової макухи зумовлює зростання концентрації білкових і зменшення концентрації вільних амінокислот у вмісті рубця та надходження більшої кількості протеїну у дванадцятипалу кишку. Встановлено, що у корів, яким згодовували екструдовані корми, зменшувалися втрати азоту з калом і сечею та збільшувалось використання його в організмі. За використання в годівлі корів екструдованих високопротеїнових кормів у плазмі артеріальної крові підвищується концентрація метаболітів білкового обміну та посилюється їх використання молочною залозою у синтезі компонентів молока. Збільшення споживання коровами нерозщеплюваного в рубці протеїну екструдованих ріпакового шроту, соєвого шроту та соняшникової макухи підвищує надої корів на 8,9; 15,2 і 13,8 %. Витрати кормового протеїну на синтез молока зменшувались на 10,8-11,3 %, покращувалась репродуктивна функція корів.

  Скачати повний текст

Вивчено активність нейропептиду Y та добового профілю артеріального тиску у динаміці лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Досліджено рівень нейропептиду Y у крові цих хворих залежно від особливостей добового профілю артеріального тиску (АТ) та проведеного антигіпертензивного лікування. Виявлено більш високі рівні нейропептиду Y у хворих з порушеним добовим профілем АТ, що доводить вплив даного показника на формування структури добового ритму АТ. Установлено, що проведення антигіпертензивної терапії з використанням антагоністів рецепторів ангіотензину II і діуретиків сприяє нормалізації АТ, що супроводжується зниженням активності нейропептиду Y.

  Скачати повний текст

Досліджено фізичні процеси переходу звуків, генерованих процесами життєдіяльності організму на прийомні акустичні перетворювачі. Визначено шляхи побудови ефективних електроакустичних перетворювачів, призначених для аускультації звуків дихання. Запропоновано нові перетворювачі, в яких перехід звуку здійснюється більш раціонально. Установлено, що запропоновані перетворювачі перевершують за ефективністю закордонні. Здійснено дослідження, класифікацію та ранжування перешкод перетворювачів, електронного стетофонендоскопа: звукової, вібраційної та електромагнітної природи, розроблено рекомендації щодо їх зниження. Сформовано електронну цифрову базу звуків дихання верифікованих здорових і хворих на певмоконіоз - 600 звукових образів. Проведено комп'ютерну обробку даних звуків, виявлено звукові артефакти у хворих на пневмоконіоз, здійснено їх об'єктивізацію. Запропоновано фізичні гіпотези генерації додаткових звуків дихання у хворих на пневмоконіоз, спричинені морфологічними змінами у легенях.

  Скачати повний текст

Розроблено та вдосконалено методи оперативного та консервативного лікування поширених атеросклеротичних оклюзій нижніх кінцівок, застосування напівзакритих дезоблітерацій. Визначено методику малоінвазивної тромбоендартеректомії з наступною імплантацією внутрішньопросвітних протезів. Досліджено ефективність застосування алопластичного матеріалу в процесі проведення шунтувань дистального сегмента підколінної артерії та гомілкових артерій, розглянуто способи покращання функціонування алошунтів і зниження частоти тромбозів у віддаленому періоді. У разі неможливості реконструктивного втручання запропоновано застосовувати патогенетично обгрунтовані способи впливу на регіонарний кровоплин з використанням оригінальної методики локальної корекції ендотеліальної дисфункції, різновидів гемодилюції та малоінвазивного поперекового хімічного симпатиколізу.

  Скачати повний текст

Уперше шляхом лонгітудінального моніторингу та кореляційного аналізу показників клінічної симптоматики ревматоїдного артриту (РА) з урахуванням можливих побічних проявів обраних базисних засобів доведено доцільність застосування комбінованої базисної терапії метотрексатом у субоптимальній дозі (7,5 мг/тиждень) та преднізолоном у низькій дозі (10 мг/дбу) та гідроксихлорохіном у мінімальній дозі (200 мг/добу) у хворих на суглобову форму РА з несприятливим перебігом (активністю запального процесу II - III ступеня, II - III рентгенологічною стадією, порушенням функціональної здатності суглобів II - III ступеня, незалежно від серологічного варіанта та характеру прогресування). Визначено високу ефективність та певною мірою прийнятну безпеку лікування, а також суттєву перевагу над стандартною монотерапією метотрексатом у середній терапевтичній дозі (10 мг/тиждень). З використанням одержаних даних розроблено комплексну програму комбінованої базисної терапії (дозовий режим, оптимальні терміни призначення та відміни складових терапії, шляхи прогнозування можливих ускладнень протягом 24-х місяців лікування).

  Скачати повний текст

Розроблено та реалізовано гратковий підхід до моделювання просторової структури молекул, який забезпечив генерацію однорідної системи структурних параметрів, що відображають локальні, інтегральні та польові характеристики молекулярної структури для ефективного розв'язання задач "структура - властивості". Запропоновано інваріантну систему кодування просторової структури молекул. Отримано молекулярний код, використаний для оцінки хіральності та структурної подібності молекул. Модернізовано систему опису локальних і польових характеристик молекулярної структури. Розроблений підхід застосовано для розв'язання різноманітних задач "структура - властивості". Виявлено, що спорідненість стероїдних молекул до кортикостероїд- та тестостеронзв'яжучого глобуліну значною мірою зумовлена просторовим розташуванням атомів оксигену. Доведено, що адекватний опис впливу структури монопохідних бензолу на їх здатність до утворення комплексів з переносом заряду можливий у рамках граткової моделі без проведення квантово-хімічних розрахунків. Вдалося передбачити сполуку з потенційно високою психотропною активністю - 1-метил-5-(о-фтор)фенил-7-трифторметил-1,2-дігідро-3Н-бенздіазепін-2-он для ряду заміщених 1,4-бенздіазепін-2-онів. Доведено, що фторалкільні замісники, які створили високий потенціал поля ліпофільності в області хелатних циклів. З'ясовано, що з використанням трьох груп параметрів, які визначили хіральність, форму молекул та їх здатності до міжмолекулярних взаємодій, можливо кількісно оцінити закручувальну здатність похідних (-)-ментону в нематичній мезофазі. Завдяки використанню граткового підходу розроблено комплекс комп'ютерних програм, у межах якого можливе розв'язання різноманітних задач QSAR/QSPR.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено фармакологічну активність комбінованого лікарського засобу індотрилу, що містить індометацин і тіотриазолін у співвідношенні 1:3. Експериментально обгрунтовано раціональність поєднаного застосування індометацину тіотриазоліну за зазначеного співвідношення у разі різних моделей запалення та больового синдрому. Досліджено гостру та хронічну токсичність комбінованого засобу. У порівняльному аспекті проаналізовано результати застосування дослідженого засобу з іншими ефективними композиціями нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) з антиоксидантами та хондропротектором, а також з іншими представниками цієї групи за умов модельованого ад'ювантного артриту й артрозу у тварин. Установлено, що комбінований лікарський засіб пігулки індотрил має переваги у порівнянні з іншими НПЗЗ та їх комбінацією з антоксидантами та хондропротектором за анальгетичною (вісцелярним і соматичним больовим синдромом) і протизапальною активністю за умов асептичного запалення з використанням різних флогогенів завдяки синергичній дії компонентів: могутнього антциклооксигеназного ефекту індометацину й антиоксидантній, мембраностабілізувальній, протиішемічній і протизапальній дії тіотриазоліна. Поєднане застосування індометацину та тіотриазолину (1:3) у 4,7 раза менше токсично, ніж субстанція індометацину за одноразового введення. Показано безпеку дослідженого препарату за умов хронічного введення - індотріл не впливає на тканину гломерулярного апарату нирок і меншою мірою, ніж індометацин і диклофенак натрію затримує електроліти в організмі, на відміну від класичних НПЗЗ - індометацину та диклофенаку натрію - не здійснює холестатичний вплив, який має прояв у гематотоксичній, гастротоксичній і хондротоксичній активності. Вивчено специфічну фармакологічну активність та підтверджено переваги препарату індотрил у порівнянні з іншими дослідженими засобами у зменшенні симптомів і патогенетичної ефективності у разі запальних і деструктивних захворювань суглобів.

  Скачати повний текст

Уперше комплексно досліджено на значному фактичному матеріалі кількісні показники русла брижових артерій товстої кишки (РБАТК), які можна використовувати як морфометричний еталон норми. Встановлено, що РБАТК є псевдофрактальною структурою, яка включає три морфологічні відділи: циклічний, проміжний і деревоподібний. Кожен з відділів складається з артеріальних сегментів або з розгалужень (дихотомій і трихотомій). Дихотомії складають 98 - 100 % від загальної кількості розгалужень. Встановлено структурно-різнорідні типи дихотомій. Проаналізовано наявність (або відсутність) зв'язку статі, вікової групи, виду брижової артерії, відділу та форми, типу цикла, рівня розподілу із морфометричними показниками відповідно до існуючих концептуальних моделей будови артеріального русла. Встановлено значення кількісних показників, які можна використовувати в якості морфометричного еталона норми РБАТК людини.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження кількісних показників внутрішньоорганного артеріального русла серця людини та запропоновано їх варіанти, які можна використовувати як структурні критерії норми. За допомогою статистичного аналізу та математичного моделювання підтверджено морфофункціональну неоднорідність різних ділянок внутрішньоорганного артеріального русла серця людини. Запропоновано нові морфофункціональні принципи оптимальності різних ділянок внутрішньоорганного артеріального русла серця людини. Доведено, що русло повинно забезпечувати не лише мінімальні витрати біологічного матеріалу та мінімальну роботу, необхідну для просування крові, але й забезпечувати кров'ю максимально можливу за площею ділянку серцевої стінки. Обгрунтовано, що русло повинно забезпечувати максимальну тривалість експозиції крові й артеріальної стінки. З використанням генетичного алгоритму проведено селекцію оптимальних, відповідно до запропонованих принципів, кількісних показників внутрішньоорганного артеріального русла серця, які можна використовувати як структурні критерії норми. На базі математичної моделі створено комп'ютерну програму, що дозволяє генерувати фізичну модель внутрішньоорганного артеріального русла серця людини за умов норми, одержувати її візуальні зображення, імітувати внутрішньоартеріальну гемодинаміку.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості будови серцевих камер, магістральних судин основи серця у нормі та з відкритим передсердно-шлуночковим каналом у дітей на етапах постанатального онтогенезу з урахуванням анатомії вінцевих артерій і венозного русла органа. Описано особливості вікових пертворень геометрії порожнин передсердь і шлуночків, порушення взаємовідносин між камерами з затримкою росту анатомічних структур. Виявлено характер змін трабекулярного відділу шлуночків. Проведено анатомо-ехокардіографічне зіставлення для ідентифікації анатомічних структур на сканограмах серця дітей. Визначено форми кровопостачання серця в нормі та з пороком, типи розгалуження вінцевих артерій, особливості зон дренування серцевих вен з характером зміни вінцевого синуса. Одержано нові відомості про будову стінок серцевих камер з урахуванням їх кровопостачання у разі поєднання відкритого передсердно-шлуночкового каналу з пороками конотрункусу (атрезією та стенозом устя легенового стовбура, загальним артеріальним стовбуром, транспозицією магістральних судин, відходженням аорти та легеневого стовбура від правого шлуночка).

  Скачати повний текст

Наведено нові дані стосовно закономірностей організації кровоносного русла нирок людини, з'ясовано особливості синтопічних відношень його певних ланок до паренхіматозних структур. Одержано відомості щодо специфіки структурної організації гемомікроциркуляторного русла мозкової речовини нирок. Наведено відомості щодо специфіки структурної організації гемомікроциркуляторного русла мозкової речовини нирок. Уперше наведено експериментально-морфологічне обгрунтування розвитку пієловенозного рефлюксу у разі гідронефротичної трансформації. Увагу приділено венозному руслу нирок, що за ємнісними можливостями переважає артеріальне. На відміну від артеріального воно влаштовано на основі повсюдного анастомозування. Установлено, що міжчастинкові артерії та вени, проходячи через форнікальні зони, розташовуються так, що тільки вени безпосередньо прилягають до стінки малих чашок, зростаючись з нею адвентиціальною оболонкою, в результаті цього порожнина малих чашок відділена від венозного просвіту тонкою тканинною перегородкою. Відзначено, що за умов зростання гідростатичного тиску у сечовивідних шляхах даний тканинний бар'єр є найслабшим місцем. Уперше даний пієловенозний рефлюкс відтворений експериментально шляхом ін'єкції пластичної маси у сечовивідні шляхи в режимі підвищеного перфузійного тиску. Відзначено, що пріоритетними доцільно використовувати дані щодо будови гемомікроциркуляторного русла мозкової речовини, що складаєтья з безлічі артеріоловенулярних петель, що мають довгу шпилькоподібну форму. Вперше візуалізовано спіралеподібні сплетення кровоносних капілярів навколо збірних трубок.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему вдосконалення діагностики та заходів фармакологічної корекції анемії за умов ювенільного ревматоїдного артриту (ЮРА). Визначено частоту анемії та дефіциту заліза у дітей, хворих на ЮРА, а також структуру анемічного синдрому. Уточнено патогенетичні механізми анемії за умов ЮРА. Показано вплив на її формування активності запального процесу, мікронутрієнтної недостатності та базисної терапії метотрексатом або сульфасалазином. Доведено, що наявність анемії у дітей, хворих на ЮРА, є маркером важкості перебігу захворювання та предикатором резистентності до лікування. З метою корекції анемії хронічного захворювання у хворих на ЮРА обгрунтовано доцільність застосування рекомбінантного еритропоетину-альфа, за якого досягається істотний антианемічний ефект та підвищується ефективність базисної та протизапальної терапії.

  Скачати повний текст

Установлено, анемічний синдром у хворих на ревматоїдний артрит (РА) є маркером важкості захворювання та предиктором резистентності до лікування. Показано, що традиційна терапія з використанням у ролі базисного способу метотрексату в середніх терапевтичних дозах (7,5 - 10 мг/тиждень) поглиблює анемічний синдром, надаючи йому рис фолієво-дефіцитної анемії. Виявлено, що у хворих на РА включення до комплексу лікування полівітамінно-мінерального комплексу запобігає девітамінізуючому впливу фармакотерапії та підвищує ефективність лікування хворих на РА.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено анестезіологічному забезпеченню та інтенсивній терапії у 362 хворих, яким було зроблено 370 реконструктивних операцій на гортані, трахеї та її біфуркації. Найоптимальнішою методикою анестезіологічного забезпечення можна вважати внутрішньовенну анестезію під час операцій. Вентиляція легень є найскладнішою проблемою, однак за допомогою поєднання різних методик, серед яких важливе місце займає шунт-дихання та високочастотна штучна вентиляція, в усіх випадках її було вирішено. Завдяки вивченню показників газообміну в легенях під час операцій було проаналізовано переваги та недоліки кожної методики штучної вентиляції легень. Запропоновано алгоритм дій анестезіолога у хворих з важкою травмою нижніх дихальних шляхів. Багато уваги приділено веденню післяопераційного періоду, головним завданням якого було забезпечення прохідності дихальних шляхів. Визначені головні чинники, завдяки яким було значно покращено результати лікування за останні 10 років, насамперед, зниження летальності з 7,3 до 2,6%. Серед них: зниження випадків тяжкої гіпоксемії, артеріальної гіпотензії під час операції, зниження тривалості операційного втручання, ефективніша профілактика ускладнень з боку анастомозу, тромбоемболії легеневої артерії та гострого респіраторного дистресс-синдрому.

  Скачати повний текст

На підставі одержаних даних про порушення системної гемодинаміки, кисневого режиму, церебрального кровообігу та розподілу рідини в організмі розвинуто уявлення про основні механізми патогенезу енцефалопатії та поліорганної недостатності за тяжкої прееклампсії - еклампсії. Удосконалено технологію анестологічного забезпечення й інтенсивної терапії. Установлено органопротективну роль аналгезії пологів у запобіганні критичним розладам гемодинаміки та кисневого режиму у роділей з тяжкою прееклампсією. Уперше доведено роль регіонарної анастезії за вагінального й оперативного розродження у зменшенні ризику виникнення пологової та післяпологової еклампсії. Уточнено особливості впливу на церебральну гемодинаміку ніфедипіну, клофеліну та лабуталолу за гіпертензивних кризів у передопераційному періоді у роділей з тяжкою прееклампсією. Обгрунтовано застосування кетамін-клофелінового та кетамін-фентанілового наркозу у разі кесаревого розтину для профілактики інтубаційного й операційного стресу у роділей з тяжкою прееклампсією. Доведено, що спінальна анестезія кесаревого розтину локальними анестетиками не запобігає розладам гемодинаміки під час найбільш травматичних етапів операції внаслідок недостатнього антиноцицептивного захисту. Показано доцільність використання опіоїдів як ад'ювантів локального анестетика для підвищення антиноцицептивних властивостей спінальної анестезії у роділей з тяжкою прееклампсією. Визначено цільовий рівень середнього артеріальнго тиску для забезпечення ауторегуляції мозкового кровообігу у разі еклампсії. Доведено церебропротективну роль екстракопорального керування водним балансом і визначено доцільність застосування ультрафільтрації для зменшення материнської летальності у разі післяпологової еклампсії. Уточнено роль порушень розподілу рідини в організмі у розладах кисневого балансу та розвитку поліорганної недостатності. З'ясовано характер змін розподілу рідини залежно від швидкості вилучення надлишкової рідини за допомогою ультрафільтрації. Обгрунтовано її застосування у комплексі інтенсивної терапії з метою профілактики критичного погіршення стану породілей з поліоорганною недостатністю за їх міжлікарняного транспортування.

  Скачати повний текст

Вперше експериментально доведено, що аніліди хінолін-карбонових кислот є сполуками, які мають виражені діуретичний, гіпотензивний і дегідратаційний ефекти. Показано доцільність подальшого пошуку діуретиків з гіпотензивною активністю серед речовин зазначеної групи. Доведено, що зміни функціональної діяльності нирок під впливом карборену залежать від його дози, тривалості застосування та ступеня гідратації організму. Вперше показано, що карборен нормалізує порушення кислотно-лужної рівноваги (КЛР) і водно-електролітного обміну за умов артеріальної гіпертензії (АГ). З'ясовано механізми порушень водно-електролітного обміну у спонтанно гіпертензивних щурів, які проявляються ранньою гіперкреатинемією поряд з мікроальбумінурією і призводять до порушення функції нирок. Доведено, що механізми реалізації антигіпертензивного ефекту карборену базуються на зменшенні рідини в організмі у спонтанно гіпертензивних щурів, а також за рахунок прямої спазмолітичної дії на стінку судин. Вперше вивчено зміни КЛР в організмі інтактних тварин, за умов АГ і у разі патології нирок і перспективи корекції порушень КЛР карбореном. Показано, що порушення КЛР за умов АГ і на тлі метаболічного ацидозу, спричиненого хлористим амонієм, проявляються артеріальною гіпоксемією, зменшенням утилізації кисню тканинами, зниженням вмісту стандартного бікарбонату і, як наслідок, зменшенням суми буферних основ. Всі ці зміни нормалізуються за умов уведення карборену. Вперше доведено, що місцем локалізації діуретичного ефекту є дистальний і частково проксимальний відділи звивистих канальців нефрону.

  Скачати повний текст