Досліджено функціонально-семантичні особливості адвербіального епітета в поетичному дискурсі представників національно-культурного відродження 1960-х рр. Визначено зумовленість стилістичного потенціалу прислівника його категоріальними ознаками та з'ясовано загальні особливості, яких набуває прислівник, виконуючи стилістичну функцію адвербіального епітета. Прислівникові епітети структуровано за 4-ма основними групами значень: емпіричні, раціональні, посилювальні та порівняльні. Проаналізовано кожну окрему семантичну групу та визначено найпродуктивніші з них для поетичного мовлення шістдесятників. Встановлено лексико-семантичні зв'язки між адвербіальними епітетами (синонімія, антонімія). Охарактеризовано функції адвербіальних повторів у творах шістдесятників і особливості використання таких повторів на різних рівнях мовної системи (фонетичному, лексичному та синтаксичному), досліджено прислівникові епітети-оказіоналізми в семантичному та морфологічному аспектах. Розкрито значення адвербіального епітета для формування стилістичних фігур - антитези, градації, ампліфікації. Виявлено роль прислівникового епітета як невід'ємного семантико-стилістичного складника метафоричного контексту.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження антонімічних відношень, які виникають між якісними прикметниками, з'ясовано специфіку їх мовної організації. Виявлено особливості розвитку та функціонування (паралельного або непаралельного) протиставних відношень між членами антонімічних пар. Розкрито теоретичні засади вивчення антонімії, проаналізовано її розвиток, формування та функціонування. Визначено склад і структуру лексико-семантичної групи параметричних якісних прикметників, внутрішня організація яких базується на протиставленні. Здійснено семантичний аналіз якісних прикметників, які протиставляються. На фактичному матеріалі простежено виникнення та функціонування протиставних відношень між якісними прикметниками. Вперше встановлено межі антонімії якісних прикметників шляхом виокремлення ряду контекстів, в яких один з членів загальномовного протиставлення функціонує без антонімічного йому слова. Виявлено та описано парадигматичні та синтагматичні характеристики антонімічних лексем.

  Скачати повний текст

Досліджено явище внутрішньої конотативної антонімії як сукупності механізмів аксіологічного смислоутворення мовних одиниць. Виявлено роль екстралінгвальних чинників у формуванні відповідного напряму аксіологічних змін. З'ясовано, що внутрішня конотативна антонімія може виявлятися у межах одного типу дискурсу та в різних типах дискурсу сучасної української преси. Розкрито лінгвокогнітивні підстави явища різнооцінності стрижневих слів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні наукові підходи щодо визначення сутності таких базових понять дослідження, як терміносистема та термінологія, статус метамови, її онтологічні ознаки та взаємозв'язок з лінгвістичною термінологією. Сформульовано визначення понять "термін", "термінологія", "терміносистема", "номенклатура". Описано динамічні процеси у лінгвістичній терміносистемі кримськотатарської мови, визначено коло джерел, які можна використати у процесі діахронічного дослідження даної проблеми. Зроблено періодизацію формування лінгвістичної термінології у кримськотатарській мові, яка корелює з етапами життя кримськотатарського народу, а також з періодами розвитку лінгвістичної термінології в інших тюркських мовах. На підставі аналізу лінгвістичної термінології кримськотатарської мови встановлено її системний статус. Виявлено й охарактеризовано різноманітні системні відношення: парадигматичні (синонімія, антонімія, гіперо-гіпонімія, омонімія, полісемія, партитивні зв'язки, генетичні пласти, структурно-граматичні типи термінів, частиномовні розряди, термінологічні блоки) й епідигматичні, зокрема, дериваційні, які формують термінологічні гнізда.

  Скачати повний текст

Досліджено фахову лексику косметики та косметології сучасної української мови. Простежено шляхи її формування, запропоновано періодизацію її розвитку з урахуванням впливу мовних і позамовних чинників. Проаналізовано склад термінологічної лексики косметики та косметології з погляду походження та виділено своєрідні пласти, які увійшли в неї на різних етапах формування, визначено шляхи поповнення термінофонду. Доведено, що термінолексика косметики та косметології становить цілісну систему ієрархічно організованих мовних одиниць. Визначено лексико-семантичні, структурні та словотвірні особливості термінології косметики та косметології, тематичні та словотвірні гнізда. Встановлено, що фаховій лексиці косметики та косметології властиві явища гіперо-гіпонімія, синонімія, полісемія, антонімія, наявність яких свідчить про розвиток лексико-семантичних відношень всередині даної системи. Розглянуто проблеми її практичного застосування.

  Скачати повний текст

Досліджено українську термінологію садівництва. Висвітлено шляхи її формування в аспекті розвитку галузі народного господарства - садівництва. Доведено, що дана термінолексика є цілісною системою ієрархічно організованих мовних одиниць, основним джерелом її формування є сучасна українська літературна мова, в якій поряд з національними існує значна кількість лексичних одиниць, запозичених з інших мов. Установлено, що термінології садівництва властиві полісемія, омонімія, синонімія, антонімія, наявність яких свідчить про розвиток лексико-семантичних відношень всередині цієї системи. Детально проаналізовано морфолого-синтаксичну та словотвірну структуру термінології садівництва, запропоновано конкретні рекомендації щодо подальшого її унормування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему мови та культури, розглянуто концепт "мовна картина світу", роль кольору в картині світу. Подано характеристику стійких сполучень з компонентами кольоропозначення (ССКК) як елементів окремої мовної мікросистеми, їх ознак і функцій, проаналізовано лексичну різноманітність і частотність компонентів-колоративів. Функціонування ССКК всередині мікросистем обумовлено їх синта- та парадигматичними відношеннями. Проаналізовано універсали ССКК у трьох аспектах: проведено ідеографічну класифікацію, досліджено універсальні явища в таких категоріях, як полісемія, омонімія, синонімія, антонімія, а також виявлено закономірності внутрішньої організації стійких сполучень (СС). Проаналізовано повні та часткові ССКК-еквіваленти, повні та часткові ССКК-аналоги, ССКК-структурні псевдоеквіваленти, безеквівалентні ССКК.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено росйську термінологію морського судноводіння як цілісну систему (ТСМС). Визначено закономірності її структурної, семантичної та функціональної організації, шляхи й спроби її формування. На відміну від багатьох сучасних терміносистем, ТСМС містить рівну кількість однослівних та складених термінів, крім непредикативних, у сферах функціонування та фіксації знайдено напіпредикативні та предикативні одиниці. Доведено, що 2/3 інвентаря однослівних термінів морського судноводіння (МС) - автохтонні терміни, 1/3 - містять терміноелементи, запозичені на різних етапах розвитку вітчизняного флоту з голландської, італійської, англійської, німецької, грецької, сербської, хорватської та інших мов. В процесі аналізу парадигматичних відношень (гіпонімія, синонімія, полісемія, антонімія, тематична та функціонально-семантична організація) і синтагматичних відношень (лексична й синтаксична сполучність термінів) визначено шляхи організації ТСМС. Основні семасіологічні характеристики терміна - моносемія, відсутність синонімії та омонімії, експресивна й стилістична нейтральність - в ТСМС є провідними тенденціями, які функціонують як закономірності лише у сфері фіксації, а у сфері функціонування порушуються. Причини асиметрії - екстралінгвальні (історичні, географічні, соціальні, психологічні) та внутрішньомовні (використання різних словотвірних та синтаксичних моделей). Визначено продуктивні та непродуктивні способи утворення й моделі термінів МС.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню структурно-семантичних і функційних особливостей німецької фахової мови промислової автоматизації. Висвітлено теоретично-методологічні засади дослідження фахових мов і терміносистем, описано історію й особливості розвитку термінології німецької фахової мови промислової автоматизації, визначено основні етапи її становлення та встановлено фактори, що впливають на формування аналізованої термінології в німецькій мові. На основі тезаурусного моделювання охарактеризовано семантичні відношення між термінами німецької фахової мови промислової автоматизації. Встановлено парадигматичні відношення у терміносистемі промислової автоматизації (синонімія, антонімія, полісемія, омонімія), визначено місце і роль термінів-епонімів, описано генетичні джерела термінології німецької фахової мови промислової автоматизації. Виявлено терміни з найбільшою словотвірною продуктивністю й описано структурні моделі терміносполук. Запропоновано типологію текстів німецької фахової мови промислової автоматизації, описано їх структурно-композиційні, морфологічні і синтаксичні властивості та встановлено термінологічну насиченість німецьких фахових текстів промислової автоматизації. Ключові слова: фахова мова, промислова автоматизація, тезаурусне моделювання, парадигматичні відношення, словотвірна продуктивність, структурні моделі, типологія текстів.^UThe thesis is dedicated to the study of structural-semantic and functional features of the German language for special purposes of industrial automation. The theoretical and methodological foundations of studying professional languages and terminology are described, the history of the terminology development for the German language for special purposes of industrial automation are highlighted, the main stages of its formation are determined and the factors influencing the formation of the analyzed terminology in German are identified. The terminology is considered as a thesaurus taking into account the organization of the field of special knowledge, the terminological field of the term and the establishment of semantic relations between the terms. It has been established that paradigmatic relations such as polysemy, homonymy are typical for the corpus of the analyzed language for specific purposes. The genetic sources of the German language for special purposes of industrial automation terms and terminology are established. The typology of texts of the German language for special purposes of industrial automation is proposed, their structural-compositional, morphological and syntactic properties are characterized, and the terminological saturation of German professional texts of industrial automation is considered.Key words: professional language, industrial automation, thesaurus modelling, paradigmatic relations, word-forming productivity, structural models, typology of texts.