Досліджено соціальні детермінанти, які обумовлюють форми взаємодії особистості та громадянського суспільства. Показано, що головною передумовою виникнення громадянського суспільства є свобода особистості, яка реалізується у вигляді цілераціональної "свободи від" і понадраціональної "свободи для". Суперечлива єдність форм особистісної свободи дозволила проінтерпретувати сутність об'єкта як цілісність його індивідуальних і колективних характеристик, а процес індивідуалізації представити безпосередньо у вигляді форм і засобів особистісного буття, що понад особистістю не існують, хоча реалізуються виключно у спільноті. Наголошено, що індивідуалізм та індивідуалізація особистості можуть розглядатися як своєрідні "полярі форми" впливу на громадянське суспільство і визначають напрямок його розвитку. У постіндустріальну добу реалізація особистісної "свободи для" суттєво змінюється, внаслідок чого індивідуалізація особистості стає короткочасною, а сучасне суспільство позбавляєтья єдиної культури та грунтується на недержавних колективних утвореннях, які будуються за принципом "флеш-мобів". На прикладі сучасної соціально-економічної ситуації в Україні з'ясовано, що для подальшого формування ознак українського громадянського суспільства конче необхідно усвідомлене державне керівництво соціальними тенденціями громадянської консолідації, завдяки яким вдасться сформувати новий тип креативної особистості, що бере активну участь у соціальному бутті.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему керівництва процесами лідерства, лідера в чоловічих і жіночих спортивних команд з урахуванням особистісних особливостей спортсмена та спортсменки. Висування спортсмена(ки) на позицію лідера у діловій й емоційній сферах в командах першої та супер ліги детерміноване різними особистісними характеристиками. У чоловічих командах встановлено вагомий зв'язок ділового й емоційного типів лідерства з такими особистісними характеристиками спортсмена. У жіночих командах діловий й емоційний типи лідерства взаємопов'язані з такими характеристиками спортсменок: діловий - ригідність, індивідуалізм, лідерські якості, андрогенність, вік, спортивний стаж; емоційний - сензитивність, тенденція до афіліації, інтернальність у галузі сімейних стосунків, лідерські якості, андрогенність, сила волі, товариськість.

  Скачати повний текст

Системно досліджено константні та змінні риси проблематики та поетики драматургії Л.Старицької-Черняхівської (джерела, шляхи формування, особливості світогляду, систему образів, опозиції, характеру конфліктів і колізій, жанрово-стильову своєрідність). Розглянуто складну естетичну та філософську еволюцію світогляду письменниці. З'ясовано специфіку стильової парадигматики її драматургії - синкретизм неоромантизму з неокласицизмом та пресимволізмом. Встановлено, що пріоритетним джерелом тем для Л.Старицької-Черняхівської була історія, зокрема, давньоримська та українська, а також українське культурне та громадсько-політичне життя перших десятиріч XX ст. Розкрито багатоплановість інтертекстуальних зв'язків драматургії Л.Старицької-Черняхівської, її історизм та універсальну позачасовість, алегорично-символічну знаковість образів і ситуацій. Обгрунтовано розуміння драматургом синхронічно-діахронічного зв'язку різних культурно-історичних епох, що пояснює невипадковість певних тем і сюжетів її творчості. У драматургії письменниці виявлено симбіоз кількох ідейно-естетичних чинників - націоналізму, індивідуалізму, фемінізму. Значну увагу приділено осмисленню Л.Старицькою-Черняхівською творчого призначення особистості, зокрема, жінки. Проаналізовано жанрові різновиди драматичного доробку письменниці, прийомів епізації, драматизації, аналітичної техніки, інтонаційно-синтаксичної структури діалогу, версифікаційних засобів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження екологічної культури українського етносу. Розглянуто культурологічний, історичний, соціально-економічний, антропологічний та екологічний підходи щодо вивчення українського етносу. Обгрунтовано доцільність використання діяльнісного підходу щодо вивчення екологічної культури українського народу, що базується на своєрідності співвідношень різних форм діяльності, що виникають у процесі розвитку етносу. Проаналізовано особливості розвитку української екологічної культури як однієї зі специфічних форм його діяльності. Розглянуто чинники її формування, особливу увагу приділено вивченню етнічного характеру і його специфічних рис (індивідуалізму, екзекутивності, інтровертивності, толерантності та емоційно-естетичної домінанти). Досліджено перспективи розвитку екологічної ситуації в Україні з урахуванням впливу економічних і політичних чинників розвитку сучасної екологічної культури. Відзначено, що для подальшого уточнення змісту екологічного імперативу та оптимального розв'язання проблем охорони навколишнього середовища в Україні необхідно враховувати особливості українського національного характеру, оскільки у разі їх ігнорування ефективність формування нового екологічного мислення суттєво зменшиться.

  Скачати повний текст

Вперше проведено синтетичний психологічно-стильовий аналіз тлумачення образів і мотивів смерті для розрізнення ментальних станів художньої свідомості письменників. Досліджено естетику смерті в українській літературі кінця XX - початку XXI ст. з позиції психоаналітичної інтерпретації. Зазначено, що образи смерті, описані в творах Є. Пашковського й О. Ульяненка, свідчать про танатоцентричність постмодерної епохи. Досліджено, що Є. Пашковський наближається до психологічного типу неоксперсіоніста, релігійному світогляду якого властивий есхатологізм. На підставі емоційного ставлення до життя він вдається до експресивного осмислення історичних національних катастроф, але концентрує не смерть, як О. Ульяненко, а трагізм. Використано О. Ульяненком натуралістичну поетику, він розвінчує психопатологічний індивідуалізм, а також некрофільську стилістику, яка поєднується з демонізацією картини світу.

  Скачати повний текст

Розглянуто релігію та економіку як соціальні інститути, виявлено механізм впливу релігії на економічну поведінку, який базується на превалюючій ролі цінностей неекономічного характеру - діючі релігійно-психологічні винагороди забезпечують усвідомленість та цілеспрямованість людського існування та впливають таким чином на життєву поведінку індивіда в цілому та на його економічну діяльність зокрема. Зроблено узагальнюючий аналіз соціальних функцій релігії з точки зору соціології, соціальної психології та богослов'я. Проаналізовано безпесередній вплив релігійних цінностей на модель соціально-економічної поведінки, яка залежить від ставлення релігії до різних видів праці, до багатства, бідності, підприємницької діяльності, власності, від визначення нею статусу окремих професій, ступеня практицизму, індивідуалізму та раціоналізму, вихованих релігією. З'ясовано, що ці елементи можуть впливати на спрямованість економічної активності, та встановлення соціального визнання чи соціального неприйняття окремих видів економічної діяльності. На засадах їх розгляду та порівняння виявлено відмінності в етосі економічної поведінки та визначено потенційні можливості різних релігій (юдаїзму та православ'я) до її регламентації.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз ідей й особливостей публіцистики М. Шаповала на сторінках видань "Українська хата" (Київ, 1909 - 1914 рр.) та "Нова Україна" (1922 - 1928 рр.). Простежено вивчення публіцистики в сфері соціальних комунікацій, виявлено особливості письменницької публіцистики як надвиду журналістської творчості. Розглянуто журнали "Українська хата" та "Нова Україна" як головні виразники ідейних концепцій публіциста окремих періодів творчості. Проаналізовано модерністичну модель творчості, пропаговану М. Шаповалом за допомогою деталізації її складників: індивідуалізм, ніцшеанство, національність. Розкрито специфіку концепції триєдиної незалежності українського народу через вивчення її елементів: культура, господарство, політика. Виокремлено особливості журналістської майстерності публіциста на прикладі жанру рецензії, як найуживанішого в журналістській практиці М. Шаповала, та знаків особистості в текстах критика.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен "нової релігійності" І.Багряного - ідеологічної платформи, за допомогою якої автор обгрунтовує в своєму художньому тексті програму національного відродження в усіх її аспектах. Зазначено, що сутність цього вчення складає світське тлумачення релігійних концептів, суб'єктивно-особистісний характер релігійної діяльності та поняття страждання як спосіб наслідування Ісуса Христа. Доведено, що особистісний характер релігійної творчості літературних героїв І.Багряного проявляється в індивідуалізмі, самодостатності та неміметичному підході щодо творчості. Показано, що в художньому світі письменника архітектонічний ідеал Христа-страдника виступає символом трагічного шляху представника нової української еліти до моральної та ідеологічної перемоги над усіма формами поневолення своєї нації.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку прояву основних ідей німецького романтизму в українській духовній культурі. Розкрито загальні особливості романтизму як типу світогляду, філософським підгрунтям якого були індивідуалізм, сентименталізм, суб'єктивізм та ідеї "штюрмерів". Прослідковано сприйняття ідей німецького романтизму українськими мислителями та особливості прояву романтичної іронії в українському контексті. Досліджено вплив романтичного світогляду на утвердження національної ідеї в українській духовній культурі.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз проблеми індивідуалізму, розкрито його суть та перспективи розвитку у контексті гармонізації індивідуалістичних і колективістських тенденцій на тлі демократизації сучасного українського суспільства. З'ясовано, що принцип індивідуалізму набував поширення, розвитку, зазнавав змін та інновацій власного тлумачення залежно від історичних епох, політичних режимів, культур і релігій, які визначають співвідношення категорій індивідуального та колективного. Показано, що індивідуалізм як багатогранне і складне явище взаємопов'язане та межує з великою кількістю категорій і понять філософії, соціології, психології, етики, політології. Розкрито зміст поняття "індивідуалізм", яке детермінується сучасними реаліями, та запропоновано твердження, що суть індивідуалізму полягає не в абсолютизації егоїстичних інтересів окремої особистості, не у протиставленні її суспільству, а в усвідомленні цінності, неповторності кожної окремої особистості поряд з власною, у відповідальності за власні вчинки та їх наслідки, у дотриманні універсальних морально-етичних норм. За результатами дослідження зроблено висновок, що індивідуалізм за умов гармонізації з колективістським початком та демократією надає значного поштовху та стимулів для розвитку людської цивілізації, поєднує у собі власні негативні та позитивні прояви, які формуються окремою особистістю та соціумом.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено категорію канону в ситуації українського музичного модернізму. Визначено складові категорії канону культури як функціональної єдності естетичної норми, виду коду та типу комуніката. Висвітлено процеси його виникнення та механізми творення. На підставі відомостей, одержаних завдяки проведеному дослідженню категорії канону в українській культурі першої половини XX ст., виявлено механіку його формування та типологію за принципом "нормативний - креативний". Запропоновано розглядати музично-історичний процес як низку мовно-стильових канонів. Визначено роль Б.Лятошинського у розвитку національної музичної мови як концепту модерного канону. З'ясовано наявність рис поетики модернізму у творчості Б.Лятошинського (індивідуалізму, інтелектуалізму, трагізму, міфологізму). Розглянуто основні функції музичного комуніката композитора, знакові поля його музичної мови, визначено принципи диференціації мово-стилю майстра.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему самореалізації особистості у творчості Ф.М.Достоєвського, самогубство як засіб вирішення конфлікту між особистістю та суспільством. Висвітлено вплив мистецтва на внутрішній світ людини, на встановлення гармонії між особистістю та суспільством. Проаналізовано відмінність розуміння індивідуалізму російським мислителем від його тлумачення М.Штірнером, яке мало принципове значення для художньої творчості письменника. Обгрунтовано тезу про гуманістичний характер творчої спадщини Достоєвського.

  Скачати повний текст

Досліджено ліберальну парадигму трансформації політичної системи України на сучасному етапі її розвитку. Проведено аналіз сучасної зарубіжної та вітчизняної історіографії, присвяченої вивченню функцій та структури управлінських систем доби модерну. Виявлено найбільш важливі риси ліберальної моделі облаштування соціальності, таким як: соціальний конструктивізм, економічний індивідуалізм, політична емансипація, помірний етатизм. Згідно до даної моделі, політичне життя сучасних соціумів репрезентується як інтеракція підсистеми кібернетичних інститутів і структур громадянської активності. Проведено порівняльний аналіз алгоритмів функціонування політичних систем країн західної ліберальної демократії та східних пострадянських суспільств. Розглянуто проблему впливу політичного реформування на системні трансформації в Україні. Проаналізовано перспективні заходи, здатні елімінувати структурно-функціональний дисбаланс у політичній системі українського суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено проблематику взаємодії між представниками різних культур. Розглянуто складності, які можуть виникати під час комунікації, а також перекладу інокультурного тексту. Проаналізовано процес виникнення лакун, зумовлених дистанцією культур, та здатних впливати на адекватне розуміння тексту повідомлення. Визначено можливості їх компенсації під час здійснення перекладу (натуралізації тексту). Висвітлено комунікативні стратегії різних культур в їх кореляції з внутрішніми властивостями культурної системи (індексом індивідуалізму/колективізму, маскулінності/фемінінності, владної відстані в культурі) та її стрижневими цінностями. На прикладах моделей англійської, німецької, французької, японської, арабської, скандинавської та американської мовленнєвих стратегій проаналізовано структуру комунікативного акту, типового для культури, що розглядається, у зв'язку з вираженістю в ній зазначених параметрів та продемонстровано структурні відмінності, що впливають на розуміння комунікативної ситуації її учасниками.

  Скачати повний текст

Проаналізовано міфологічний аспект драматургічної творчості Лесі Українки. На підставі аналізу літературного процесу досліджуваної доби обгрунтовано належність творчості Лесі Українки до модернізму через міфологічне посередництво, оскільки міфологізація сприяє формуванню новизни у художній площині. Виявлено, що міфологічні чинники є засобом реалізації часових і просторових вимірів, які набувають сакралізованого значення, в якому з категорією часу пов'язана горизонтальна площина світобудови, а з поняттям простору - вертикальна. Показано суттєве значення такого елементу художньої свідомості Лесі Українки як архетип хронотопу. Встановлено, що особливістю так званого циклічного хронотопу у творчості письменниці є наявність вертикальної площини, що синонімізується з сакралізованим топосом світового дерева. З'ясовано, що у драматичних творах Лесі Українки можливе розкладання на мотиви, співвідносні з рухом по горизонталі або вертикалі, що детермінує символічну площину виміру психологічних, етико-естетичних градацій героїв драматичних творів. Встановлено, що принцип просторової опозиційності буття розподіляє його на дві сфери, відзначено символічність числа "два", що програмує подвійність буттєвого сприйняття, походження так званого чужого простору. Доведено, що міфологічно-ритуальні мотиви виявляють ритуал як конструктивний компонент реалізації міфу. Доведено, що ритуалізованість культури передбачає космізацію хаосу. Виявлено, що провідними ритуально-міфологічними формами культури, які найбільш часто використовуються у драматичних творах Лесі Українки є гра, музика, свято, маска, жертва, катарсис. Зауважено, що принципова відмінність міфологічного та літературного показово маніфестує прийом реміфологізації як прояв естетичної категорії індивідуалізму. Відзначено, що драми Лесі Українки слід сприймати через переосмислення персонажної схеми та деструкцію міфу з метою встановлення внутрішньої сутності прихованого змісту художнього твору.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Подано теоретико-концептуальну парадигму національного менталітету, розглянуто позитивістський та антипозитивістський дискурси національного менталітету в контексті сучасних політологічних досліджень. На підставі порівняльно-політологічного аналізу методологічних підходів до вивчення національного менталітету зроблено висновки щодо міждисциплінарного характеру даного феномена, наголошено на необхідності комплексного використання специфічних методів і концепцій різних наук. Показано, що національний менталітет як психічне утворення містить у собі весь комплекс модифікацій людської психіки. Обговорено форми та засоби передачі ментального змісту та виділено структурні рівні національного менталітету: психоенергетичне поле, архетип, настанова, стереотип. Виявлено комбінацію характерних ознак українського етносу, які визначають психологічні риси - амбівалентність (антиномія належного та сущого), емоційність і кордоцентризм, індивідуалізм та інтроверсність. Відзначено, що адекватний аналіз національного менталітету дає можливість наукового обгрунтування найбільш результативних засобів управління соціальними верствами перехідного українського суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено мову та особливості її функціонування відносно національної культури й етнічної свідомості. Роботу виконано у межах когнітивного, аксіологічного й етнолінгвістичного підходу до опису специфіки мов світу в мовознавстві. Описано базові національно-специфічні концепти британського суспільства та національного менталітету наприкінці минулого століття та їх відображення у сучасній англійській мові. Вивчено вербально-оформлені концепти, які складають ядро ціннісної системи Великобританії XX ст. і допомагають зрозуміти різноманітні фактори та процеси, покладені в основу категоризації світу британцями. Встановлено, що система цінностей у Британії розвивалась еволюційно. Основні національно-специфічні концепти можна представити у вигляді лексико-семантичнх полів, ядрами яких будуть ключові слова - PROSPERITY (процвітання), INDIVIDUALISM (індивідуалізм), CLASS (клас), FREEDOM (свобода).

  Скачати повний текст

Проведено історико-філософський аналіз проблеми індивідуалізму, його суть, соціальну роль та історичні перспективи у контексті західної та вітчизняної культур. Встановлено, що все різноманіття філософсько-теоретичних концептуалізацій індивідуалізму пов'язано з запереченням або, навпаки, визнанням права людини на самовизначення та самоврядування, індивідуальну неповторність і нонконформізм. Показано, що в тлумаченні переважної більшості західних філософів, чиї погляди традиційно є до індивідуалістично зорієнтованими, суть індивідуалізму полягає не в славозвісній абсолютизації егоїстичних інтересів окремої особистості та запереченні колективних цінностей як таких, а у визнанні та захисті суверенного права людини на вибір в їх різноманітті та персональну відповідальність за його наслідки. Встановлено, що переважна більшість західних дослідників, які добре усвідомлюють можливість негативних наслідків індивідуалістичних настанов, в цілому вважає, що позитивний - творчий потенціал індивідуалізму значно перевершує ту загрозу, яка криється в цій можливості. Зроблено висновок, за яким сучасна західна та вітчизняна філософська думка все еволюціонує до визнання того, що за умов постійно зростаючої новизни, швидкоплинності, різноманіття суспільних процесів індивідуалізм не зникає, а поступово перетворюється на один з головних принципів особистого самовизначення та організації суспільного життя.

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціально-філософське розуміння поняття активності, розглянуто можливі перспективи його розвитку за умов глобалізації, а також нетрадиційні для західної філософської думки підходи до проблеми активності. Розглянуто поняття активності через його сумісність з поняттям ненасильства. На підставі альтернативи діяльність - споглядання здійснено теоретичний, спрямований на перспективу, аналіз поняття творчості. Показано еволюцію варіантів поняття активності в західноєвропейській та східній свідомості. Досліджено парадигму мислення, що формується на Заході в другій половині XX ст., яка містить підстави для переорієнтації осмислення активності з діяльнісно-перетворювального на споглядально-діалогічний напрямок. Визначено, що індетермістська спрямованість мисленнєвої парадигми XX ст. стимулює появу в західному варіанті тлумачення активності характеристик, притаманних східному розумінню активності. Відмічено наявність прагнення уникнути однобічності суб'єктно-об'єктного бачення світу, а також що переорієнтація на суб'єктно-суб'єктні відносини змушують провідні напрямки західної філософської думки (філософський психоаналіз, постмодерністську філософію, синергетику) звертатися до досвіду Сходу та вишукувати загальні підстави основи поєднання двох форм світосприйняття. Зазначено, що у східному мисленні в XX ст. виразно простежується започаткування індивідуалізму та преосвітньої активності. Доведено, що парадигма мислення, яка почала формуватися у другій половині XX ст., створює достатні підстави для творення нового розуміння активності, заснованого на підгрунті традицій західної та східної ментальності одночасно.

  Скачати повний текст