Звернено увагу на актуальні проблеми не тільки в архівній, а й бібліотечній, музейній галузях, сферах освіти та збереження культурно-історичної спадщини. Зокрема, у фокусі обговорення на круглому столі перебували питання: – залучення цифрових технологій для забезпечення збереженості та обліку документів для створення інформаційної автоматизованої системи комплексного керування всіма архівними процесами у віддаленому режимі, оперативного доступу, уніфікації відомостей про кожну одиницю зберігання; – забезпечення інформаційних потреб суспільства, надання рівного доступу до інформації, знань і послуг: створення локальних електронних інформаційних ресурсів та їх інтеграція в єдину інформаційно-телекомунікаційну систему; – SMART-архів і впровадження технологій штучного інтелекту в архівну справу для уніфікації представлення даних, уникнення створення великих масивів даних, що повторюються, створення пошукових систем із розвинутим функціоналом для забезпечення дослідників якісно новими SMART-інструментами автоматизованого опрацювання великих даних; розроблення цифрових засобів популяризації історико-культурної спадщини міста та регіону з метою зміцнення їх туристичної привабливості; – використання сучасних цифрових технологій для популяризації бібліотек, архівів, музеїв, архівних документів: створення онлайн-виставок із використанням мультимедіа та адаптацією матеріалів до мобільних пристроїв відповідно до вимог щодо сучасного дизайн-коду.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Діяльність Польської національної бібліотеки та формування соціальної стійкості українців після російського вторгнення в Україну у 2022 році.

The authors of the article aimed at documenting the activities of the National Library of Poland connected with building social resilience of Ukrainians after the Russian invasion in 2022. Due to the dynamics of changes and the lack of written sources, the information on this subject was collected using the qualitative method, that is, interviewing the Director General of the National Library of Poland – Tomasz Makowski. The activities assessed were assigned to the following domains of community resilience: institutional, social, physical and economic, and discussed in detail. The findings presented in the article indicate that libraries can support communities by helping them build resilience also in war-related situations.

Автори статті мали на меті задокументувати діяльність Національної бібліотеки Польщі, пов’язану з розбудовою соціальної стійкості українців після російського вторгнення у 2022 році. Через динаміку змін та відсутність письмових джерел інформацію на цю тему було зібрано за допомогою якісного методу, тобто інтерв’ю з генеральним директором Національної бібліотеки Польщі Томашем Маковським. Діяльність, яку оцінювали, була віднесена до таких областей стійкості громади: інституційна, соціальна, фізична та економічна, і детально обговорювалася. Висновки, представлені в статті, показують, що бібліотеки можуть підтримувати громади, допомагаючи їм розвивати стійкість навіть у ситуаціях, пов’язаних з війною.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Оцінка наслідків війни для видавничої діяльності та наукових інтересів українських учених.

This article highlights the impact of the war on the publishing activity and scientific interests of Ukrainian researchers. In addition, the attitudes and motives of Ukrainian scientists regarding scientific activity and publication of results in scientific journals are presented. The research method was a distributed survey (Google Forms). The survey showed that the motivation to publish scientific articles varies from informing colleagues about their scientific results to scientific values. At the same time, the majority scientists interested in motives far from science, state security, debunking the propaganda of the Russian Federation, economic development, military medicine, ecology, education, social sphere, agriculture - the leading areas of research. They also see the need to raise public awareness of the role of science and to synchronize ongoing interdisciplinary scientific research.

Ця стаття висвітлює вплив війни на публікаційну діяльність і наукові інтереси українських дослідників. Крім того, представлено настрої та мотиви українських вчених щодо наукової діяльності та публікації результатів у наукових журналах. Методом дослідження було розповсюджене опитування (Google Forms). Опитування показало, що мотивація до публікації наукових статей варіюється від інформування колег про свої наукові результати, наувих цінностейю. Водночас більшість вчених розглядакового інтересу до мотивів далекі від наукоють державну безпеку, розвінчуючи пропаганду РФ, економічний розвиток, військову медицину, екологію, освіту, соціальну сферу, сільське господарство – провідні напрямки досліджень. Вони також бачать необхідність підвищити обізнаність громадськості про роль науки та синхронізувати поточні міждисциплінарні наукові дослідження.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Наукова бібліотека Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова: адаптація до функціонування в умовах війни.

The article examines the work of the Scientific Library of the Admiral Makarov National Shipbuilding University in the conditions of a full-scale military invasion of the Russian Federation into Ukraine. Priority tasks and measures that have been carried out since the first days of the invasion are considered: ensuring the safety of employees and students, resuming remote user service, coordination of work, prompt information on the situation in the country and the city, intensive search for new approaches to information provision of education. All the damages suffered by the Scientific Library during the rocket attacks are listed and discussed the actions aimed at preserving the collections and building.

У статті досліджено роботу Наукової бібліотеки Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова в умовах повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації в Україну. Розглянуто першочергові завдання та заходи, які виконувалися з перших днів вторгнення: забезпечення безпеки співробітників і студентів, відновлення дистанційного обслуговування користувачів, координація роботи, оперативне інформування про ситуацію в країні та місті, інтенсивний пошук за нові підходи до інформаційного забезпечення освіти. Перелічено всі збитки, яких зазнала Наукова бібліотека під час ракетних обстрілів, розглянуто заходи, спрямовані на збереження фондів і будівлі.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова в реаліях війни.

The article presents the scientific and didactic activities of the Scientific Library of the Odessa National University. I.I. Mechnikov during the military aggression of the Russian Federation on the territory of Ukraine. It presents the issues of: providing information necessary in teaching and scientific processes, protection of book collections, stationary and online consultations via chats and social networks. Describes the participation of library employees in webinars and online conferences. Moreover, it draws attention to the continued functioning of the library as a publishing center publishing its own scientific journal "Бібліотечний Меркурій"

У статті представлено науково-педагогічну діяльність Наукової бібліотеки Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова під час військової агресії Російської Федерації на територію України. У ньому представлені питання: забезпечення інформацією, необхідною в навчальному та науковому процесі, охорони книжкових фондів, стаціонарних та он-лайн консультацій через чати та соціальні мережі. Описує участь працівників бібліотеки у вебінарах та онлайн-конференціях. Крім того, звертається увага на продовження функціонування бібліотеки як видавничого центру, що видає власний науковий журнал «Бібліотечний Меркурій».

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Бібліотека київської політехніки: до перемоги разом.

The article presents the everyday work of the university library in the conditions of millitary aggression, the organization of access to collections and support for students and lectures in the scientific and didactic processes, as well as new initiatives integrating the university community around the library. It draws attention to the need to create and distribute true information, which is also a part of the library’s tasks. It refers to the importance of national and international cooperation. It presents patriotic events organized by the library.

У статті представлено повсякденну роботу бібліотеки університету в умовах воєнної агресії, організацію доступу до фондів та підтримку студентів і лекцій у науково-педагогічному процесі, а також нові ініціативи, що об’єднують університетську спільноту навколо бібліотеки. Звертає увагу на необхідність створення та поширення правдивої інформації, що також входить до завдань бібліотеки. Це стосується важливості національного та міжнародного співробітництва. На ній представлені патріотичні заходи, які проводить бібліотека.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

The priority is to speed up the digitization of our collections in order to preserve information and provide it for users. This became possible thanks to the CENL organizational efforts and care of a number of European national libraries who helped to obtain funding and purchase equipment for us. And above all, we are immensely grateful to the German National Library, Berlin State Library, the National Library of Poland, the Swedish National Library and the Swedish Academy, the National Library of France, the National Library of Finland and the University Association, and many others. Your help enabled our library to acquire powerful scanners and servers, computers, and other equipment. We received equipment that we could only dream of. These resources will become the basis for the National Digital Library of Ukraine, the project of which was launched in 2022. With the help of the British Library and the State Library of Berlin we took care of the preservation of the fonds, and the availability of the restoration equipment, special paper, and packaging. It allowed us to resume the activities of our conservation department, as we got the opportunity to restore damaged manuscripts, old prints, archival documents, newspapers, maps, and other items. A big thank also goes to the Poland National Library, our long-time partner, that constantly helps us in our problems, which provided us with fire-fighting equipment: including the necessary number of fire extinguishers and other special fire-fighting means. The National Library of Poland helped towards our participation in IFLA activities in 2022, and in other international events, and organizing contacts with foreign cultural foundations that are ready to support our Library. A special gratitude is for the help in the employment of Ukrainian refugees, in particular to the National French and British libraries.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Харківська державна наукова бібліотека імені Короленка в епіцентрі війни.

The state of one of the oldest and largest book collections in Ukraine and Europe, the Kharkiv Korolenko State Scientific Library, was described, after damages due to military aggression of the Russian Federation. The state of the library complex and measures taken to secure buildings and collections were reviewed. The importance of assistance from the authorities of Ukraine, public organizations, the Ministry of Culture and National Heritage of the Republic of Poland and the Polish Center for Assistance to Culture in Ukraine was emphasized. The areas of remote activity of specialists in war conditions were characterized: archiving documents about the war, work on digital assets, international cooperation, scientific information and educational activities, grant projects.

Описано стан однієї з найстаріших і найбільших книгозбірень України та Європи Харківської державної наукової бібліотеки імені Короленка після пошкоджень внаслідок військової агресії Російської Федерації. Розглянуто стан бібліотечного комплексу та вжиті заходи щодо охорони будівель і фондів. Підкреслено важливість допомоги з боку влади України, громадських організацій, Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща та Польського центру сприяння культурі в Україні. Охарактеризовано сфери дистанційної діяльності фахівців в умовах війни: архівування документів про війну, робота над цифровими активами, міжнародна співпраця, науково-інформаційна та освітня діяльність, грантові проекти.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Висвітлення російської збройної агресії проти України в наукових працях: Бібліометричний аналіз.

Варварська війна Росії проти України супроводжується загибеллю десятків тисяч людей. Мільйони українців були змушені покинути місця проживання, сотні тисяч були повністю зруйновані, виведено з ладу значна частина підприємств, енергетичної та транспортної інфраструктури країни. Ця війна порушує всі міжнародні закони і, по суті, є викликом усьому цивілізованому світу. Його причини та наслідки обговорюються, аналізуються та розглядаються суспільством та експертами. Не залишають це без уваги і вчені. Збільшення публікацій на тему війни та унікальність такого роду досліджень викликали бажання скласти відповідний тематичний ландшафт і визначити основні тенденції. Методологічною основою аналізу в представленому дослідженні стали вбудовані інструменти Scopus, пакет Bibliometrix R та додаток Бібліошини, InfraNodus. Дослідження включає два розділи, а саме часовий (порівнюються публікації за весь період російської збройної агресії проти України (2014–2023), а також до та після повномасштабного вторгнення (2020–2021 та 2022–2023) , географічний розділ (порівняє публікації міжнародної та української наукових спільнот).Проаналізовано динаміку публікацій, їхню структуру за тематиками, країнами, афіліаціями, авторами та спонсорами.За результатами кластерного, сентиментального та наративного аналізу – це зміщення змістовних акцентів після 24 лютого 2022 року в бік трактування подій як повномасштабної війни (52% публікацій загалом і 60% публікацій авторів з українською приналежністю) з урахуванням наслідків для світу. енергетичної, продовольчої та ін. Виявлені структурні прогалини в аналізованих роботах створюють основу для розробки напрямів подолання наслідків війни на різних територіях та повоєнної відбудови України

The barbaric war of Russia against Ukraine is accompanied by the death of tens of thousands of people. Millions of Ukrainians were forced to leave their places of residence, hundreds of thousands had their homes completely destroyed, and a large part of the country's enterprises, energy and transport infrastructure was disabled. This war violates all international laws and, in fact, is a challenge to the entire civilized world. Its causes and consequences are discussed, analyzed, and considered by society and experts. Scientists do not ignore it either. The increase in publications on the topic of war and the uniqueness of this kind of research caused the desire to map the corresponding thematic landscape and identify the main trends. The methodological basis of analysis in the presented study was in-built Scopus instruments, Bibliometrix R package and Biblioshiny App, InfraNodus. The study includes two sections, namely, time section (compares publications for the entire period of the Russian armed aggression against Ukraine (2014–2023), as well as before and after the full-scale invasion (2020–2021 and 2022–2023), and geographical section (compares publications of international and Ukrainian scientific communities). The dynamics of publications, their structure by subject areas, countries, affiliations, authors, and sponsors were analyzed. According to the results of cluster, sentiment and narrative analysis, there is a shift in substantive emphasis after February 24, 2022 towards the interpretation of events as a full-scale war (52% of publications as a whole and 60% of publications by authors with Ukrainian affiliation), taking into account the consequences for the global energy, food, and other types of security. The identified structural gaps in the analyzed works create the basis for developing directions for overcoming the consequences of the war in various areas and post-war reconstruction of Ukraine.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Ініціативи університетської бібліотеки в Торуні для біженців з України.

Komunikat przedstawia działania Biblioteki Uniwersyteckiej w Toruniu w związku zrosyjską agresjąw Ukrainie. Opisuje inicjatywy, jakie miały miejsce w książnicy akademickiej w okresie marzec–czerwiec 2022 roku na rzecz obywateli z Ukrainy, którzy trafili do Torunia

В повідомленні представлено діяльність Університетської бібліотеки в Торуні у зв’язку з російською агресією в Україні. Описує ініціативи, які відбулися в академічній бібліотеці в березні–червні 2022 року для громадян з України, які приїхали до Торуня.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Бібліотечна справа під час конфлікту.

The article considers the work of libraries and archives in a broad historical and contemporary context of conflict and war. Destroying libraries has been part of warfare for millennia, and so has the looting of great written treasures. The article looks at the impact of current conflicts on people's access to books and reading, and efforts to protect and restore libraries and create opportunities to read, from Afghanistan to Cameroon, Mali to Serbia and Ukraine to Iraq.

У статті розглядається робота бібліотек та архівів у широкому історичному та сучасному контексті конфлікту та війни. Знищення бібліотек було частиною війни протягом тисячоліть, як і пограбування великих письмових скарбів. У статті розглядається вплив поточних конфліктів на доступ людей до книг і читання, а також зусилля щодо захисту та відновлення бібліотек і створення можливостей для читання від Афганістану до Камеруну, від Малі до Сербії та від України до Іраку.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Бібліотечна модель стійкості громади під час війни. Діяльність окремих польських академічних бібліотек, адресована українцям.

On February 24, 2022, Russia attacked Ukraine, an independent country. Although the topic of academic library assistance directed to Ukrainian refugees has appeared in the media, the review of literature demonstrated that these activities have not been documented in the scientific literature so far. The aim of the study was to find out what actions addressed to the Ukrainian refugees. Polish academic libraries took to help build social resilience in case of war. The study used quantitative and qualitative methods: the survey method and the heuristic method. The survey was sent to all directors of state academic libraries in Poland. The collected data were divided into the domains: institutional, social, physical and economical. These domains were then used to design a library model of building community resilience in case of war, and to describe the links between these domains. The multi-level spectrum of activities undertaken by the academic libraries in Poland to improve the situation of Ukrainians and described in this paper lead to the recognition that libraries: are important institutions of social trust, and in order to maintain this status, they have to respond to the needs of local communities on an ongoing basis.

24 лютого 2022 року Росія напала на незалежну Україну. Незважаючи на те, що тема допомоги академічним бібліотекам українським біженцям з’явилася в ЗМІ, огляд літератури показав, що ця діяльність досі не була задокументована в науковій літературі. Метою дослідження було з’ясувати, які дії спрямовані на українських біженців. Польські академічні бібліотеки взялися за допомогу в розбудові соціальної стійкості у випадку війни. У дослідженні використовувалися кількісні та якісні методи: метод опитування та евристичний метод. Опитування було надіслано всім директорам державних академічних бібліотек Польщі. Зібрані дані були розділені на домени: інституційний, соціальний, фізичний та економічний. Потім ці домени були використані для розробки бібліотечної моделі побудови стійкості спільноти у випадку війни та для опису зв’язків між цими доменами. Багаторівневий спектр діяльності, яку здійснюють академічні бібліотеки Польщі для покращення становища українців і описаний у цій статті, призводить до визнання того, що бібліотеки: є важливими інституціями соціальної довіри, і щоб зберегти цей статус, вони повинні реагувати на потреби місцевих громад на постійній основі.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Задоволення інформаційних потреб користувачів онлайн під час російсько-української війни.

This article explores users’ level of satisfaction with the information in the online space of a university library during the pandemic and the russian-Ukrainian war. The authors analyzed the services and activities that the library provided online and examined whether they satisfied users’ information needs. Using a questionnaire, the study surveyed students and faculty members of the Kyiv National University of Culture and Arts in 2023. The study revealed that users rely on online library services for many different information needs. The authors do not rule out that their results were influenced by current conditions in Ukraine, such as intensive military operations lasting more than a year, forced relocation of students and teachers to less dangerous regions, concern for the safety of educational and informational activities during constant rocket attacks, power outages, and unstable Internet connection. This article will be useful to those interested in meeting library users’ information needs during a pandemic, war, or other instability. Respondents’ suggestions for service improvement, conclusions, and recommendations will help university libraries to organize their activities more effectively to maximize users’ satisfaction in the online space.

У статті досліджується рівень задоволеності користувачів інформацією в онлайн-просторі університетської бібліотеки під час пандемії та російсько-української війни. Автори проаналізували послуги та заходи, які надає бібліотека в Інтернеті, і перевірили, чи задовольняють вони інформаційні потреби користувачів. За допомогою анкети було опитано студентів і викладачів Київського національного університету культури і мистецтв у 2023 році. Дослідження показало, що користувачі покладаються на послуги онлайн-бібліотеки для багатьох різноманітних інформаційних потреб. Автори не виключають, що на їх результати вплинули поточні умови в Україні, такі як інтенсивні військові дії, які тривають більше року, вимушене переселення студентів і викладачів у менш небезпечні регіони, турбота про безпеку освітньої та інформаційної діяльності під час постійного ракетні атаки, відключення електроенергії та нестабільне підключення до Інтернету. Ця стаття буде корисна тим, хто цікавиться задоволенням інформаційних потреб користувачів бібліотеки під час пандемії, війни чи іншої нестабільності. Пропозиції респондентів щодо покращення обслуговування, висновки та рекомендації допоможуть університетським бібліотекам ефективніше організувати свою діяльність, щоб користувачі були максимально задоволені онлайн-простором.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Проєкт містить структуровану базу даних, що відображає національні і міжнародні напрацювання у сфері захисту прав вимушених переселенців, їх інтеграції у нові приймаючі громади, використання соціального потенціалу внутрішньо переміщених осіб, широке залучення ВПО до розвитку територіальних громад. Ресурс складається з чотирьох основних кейсів: 1. ПРАВОВИЙ (міжнародне законодавство, стандарти Ради Європи, рішення Європейського суду з прав людини, програми Міжнародних гуманітарних партнерів, національне законодавство з питань ВПО, нормативно-правові акти України, українська судова практика); 2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ (розміщення і чисельність внутрішньо переміщених осіб, інформаційні матеріали і візуальні проєкти, інформаційно-аналітичні статті, добірка інформаційних ресурсів); 3. НАУКОВИЙ (наукові статті, монографічна література, компаративістські дослідження, інші публікації); 4. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ (матеріали для населення, установ і громадських організацій, матеріали для територіальних громад, організаційно-нормативні документи, громадські організації та установи). Проєкт спрямований на висвітлення проблем, пов’язаних із появою в Україні внутрішньо переміщених осіб як категорії українських громадян, які змушені були покинути місце постійного проживання у зв’язку з окупацією російською федерацією Криму та частини територій Донецької та Луганської областей у 2014 р. та новою масовою хвилею вимушеного переміщення всередині країни та за її межі через повномасштабний початок воєнного вторгнення держави-агресорки в Україну 24 лютого 2022 р. Ресурс передбачає новинний блок для найбільш актуальної та важливої інформації, що стосується життя та діяльності внутрішньо переміщених осіб в Україні на за її межами. Проєкт реалізовано Національною юридичною бібліотекою України у співпраці з Інститутом інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Переорієнтування бібліотечного простору та послуг книгозбірень в умовах воєнного стану в Україні: на прикладі найбільших бібліотек Закарпаття.

The research aims to explore the practical experience of the activity transformation of Ukrainian libraries during the military invasion of the russian federation on the territory of Ukraine. Methods. The analysis of world publications allowed: to attempt identifying the specific methods of library work during extreme events; to conduct an analysis of the services of educational and public libraries; to prove the effectiveness of psychological and moral library support to the population; and to identify its most effective forms. Results. The substantiation of the obtained results is based on the characteristics of the library of the Uzhhorod National University and the Transcarpathian Regional Universal Scientific Library named after F. Potushniak, aimed at supporting victims of war. The most active methods of library work during the first months of the war between russia and Ukraine were revealed. Analysis of the provision of library services confirms the importance of book depositories as an important centre for uniting people for mutual support. The paper outlines practical recommendations regarding the active participation of libraries in the lives of people forced to flee from places of active hostilities. There is a burst of creative library changes associated with the reorientation of the library space and services according to the social challenge posed by russia's military aggression. Conclusions. The ability of the largest library institutions in Zakarpattia to provide moral support to people affected by the war has been revealed. The role of library support as an important factor in practical assistance to people has been confirmed. Keywords: libraries of Ukraine; library services during the war; library activities for temporarily displaced persons; library during hostilities; Scientific Library of Uzhhorod National University; Transcarpathian Regional Universal Scientific Library named after F. Potushniak.

Дослідження спрямоване на вивчення практичного досвіду трансформації діяльності українських бібліотек в період військового вторгнення російської федерації на територію України. Методика. За допомогою світових публікацій здійснена спроба виявити профільні методики бібліотечної роботи під час екстремальних подій, проведено аналіз послуг освітньої та публічної бібліотек, доведено ефективність психологічної, моральної бібліотечної підтримки населенню, виявлені найефективніші їх форми. Результати. Обґрунтування отриманих результатів базується на характеристиці роботи бібліотеки Ужгородського національного університету та Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка, спрямованої на підтримку постраждалим від воєнних дій. Виявлено найактивніші методи роботи бібліотек за період перших місяців війни росії проти України. Аналіз надання бібліотечних послуг підтверджує значення книгозбірень, як важливого осередку об’єднання людей заради взаємної підтримки. Винесені практичні рекомендації щодо активної участі книгозбірень в житті людей, які вимушені втікати з місць активних бойових дій. Характеризується сплеск креативних бібліотечних змін, пов’язаних із переорієнтуванням простору бібліотек та послуг відповідно соціальному виклику суспільства, спричинених війковою агресією росії. Висновки. Виявлена здатність найбільших бібліотечних установ Закарпаття надавати моральну підтримку постраждалим від війни людям. Підтверджено роль бібліотечної підтримки як важливого чинника практичної допомоги людям. Ключові слова: бібліотеки України; бібліотечні послуги під час війни; бібліотечні заходи для тимчасово переміщених осіб; бібліотека під час воєнних дій; Наукова бібліотека Ужгородського національного університету; Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Безпека як одна з найважливіших складових системи цифрових компетентностей в умовах воєнного часу.

To determine the place of safety skills in the system of digital competences and the role of the university library in their formation among users. The acquisition of safety skills in working with information will allow users to level out and control the negative impact of external information factors. Among the factors that negatively affect a person, there is a colossal amount of information, consisting of actual, relevant, and useful information, as well as garbled, fake, manipulative, and destructive ones. Methods. Empirical methods have been used in the investigation. The practical experience and recommendations of international and national experts in the direction of the formation of safety skills in working with information have been analyzed. The level of their implementation by the library at this stage has been monitored. Result. It has been determined that for the qualitative and integral formation of users’ safety skills in working with information, it is necessary to expand the list of activities and topics in the direction of their popularization and training. The acquisition of safety basics of working with information will allow users to restore and maintain control over physical and psychological health. Conclusions. So, the ability to safely interact with information is one of the most important components of the digital competence system of users, which is especially important in wartime conditions. Teaching such competences will help users to realize, control, and level out the negative impact of external information factors, and that's why it can be considered an urgent task for libraries as institutions that are competent to work with information.

Визначити місце навичок безпеки в системі цифрових компетентностей та роль бібліотеки ВНЗ у їх формуванні у користувачів. Набуття навичок безпеки при роботі з інформацією дозволить користувачам нівелювати та контролювати негативний вплив зовнішніх інформаційних факторів. Серед факторів, що негативно впливають на людину, є колосальна кількість інформації, яка складається як з реальної, актуальної та корисної, так і зі спотвореної, фейкової, маніпулятивної та деструктивної. методи. У дослідженні використано емпіричні методи. Проаналізовано практичний досвід та рекомендації міжнародних та вітчизняних експертів у напрямку формування навичок безпеки роботи з інформацією. Проведено моніторинг рівня їх виконання бібліотекою на даному етапі. Результат. Визначено, що для якісного та цілісного формування у користувачів навичок безпеки при роботі з інформацією необхідно розширити перелік заходів і тем у напрямку їх популяризації та навчання. Засвоєння основ безпеки роботи з інформацією дозволить користувачам відновити та зберегти контроль над фізичним та психологічним здоров’ям. Висновки. Отже, вміння безпечно взаємодіяти з інформацією є однією з найважливіших складових системи цифрової компетентності користувачів, що особливо важливо в умовах воєнного часу. Навчання таким компетентностям допоможе користувачам усвідомити, контролювати та нівелювати негативний вплив зовнішніх інформаційних факторів, а тому це можна вважати актуальним завданням для бібліотек як установ, компетентних у роботі з інформацією.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Порятунок української культурної спадщини онлайн.

Saving Ukrainian Cultural Heritage Online (SUCHO) is an international volunteer initiative to safeguard the digital cultural heritage of Ukraine amidst the ongoing Russian invasion. Anna Kijas (Tufts University, US), Quinn Dombrowski (Stanford University, US) and Sebastian Majstorovic (European University Institute, Italy) launched the initiative on 1 March 2022. SUCHO quickly garnered the support of approximately 1,000 volunteers within the first week of its launch. While the preservation of physical cultural heritage in Ukraine received considerable media attention, the vulnerability of digital cultural heritage became increasingly apparent. Digitized content and born-digital materials, including photographs and other files stored on servers, faced the risk of destruction or corruption during attacks or power outages. Even websites hosted outside of Ukraine were in jeopardy, if the websites owners were unable to meet their hosting expenses. Hence, the primary objective of SUCHO from the outset was to safeguard Ukraine’s digital cultural heritage, with the intention of restoring the preserved files and data to their original institutions after the war. By June 2022, SUCHO volunteers successfully web archived over 50TB of data encompassing more than 5,000 websites. This vast collection offers a rich and diverse representation of Ukraine’s tangible and intangible cultural heritage. The archived websites span a wide range of institutions, from local museums, music academies and theatres to monasteries, archives, libraries and programmes dedicated to children’s and local history. In addition, SUCHO curated selected materials into a publicly accessible gallery, while also amassing a collection of war-related memes enriched with metadata for future historical research. As a grassroots effort, SUCHO relies on the dedication of volunteers and the tools developed by the open-source community. The initiative has also forged critical partnerships with organisations and institutions providing technological and financial support. SUCHO also raised considerable funds to supply cultural heritage institutions in Ukraine with physical digitization equipment, addressing the urgent need to digitize objects at risk of damage or looting. Furthermore, it has facilitated the creation of training materials and compiled existing resources in Ukrainian or with Ukrainian subtitles, ensuring the effective use of digitization equipment during emergency situations. Digital repatriation is a core value for SUCHO. The goal is not to create an archive of Ukrainian culture that can be studied safely in the west; we want to return this data to Ukrainian cultural heritage organizations in Ukraine when they are in a position to rebuild. SUCHO is only “data-sitting” for now while the war is ongoing. SUCHO is in touch with UNESCO and have been involved in early conversations around a future National Digital Library of Ukraine, which may be a good long-term steward for the data, if desired by the organizations whose websites SUCHO archived.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Випробувано війною: діяльність Наукової бібліотеки ХНМУ під час воєнного стану в Україні.

The article presents the challenges faced by Ukrainian higher education, in particular medical uniwersities and university libraries, during the Russian millitary aggression. The author analized the ability of the medical uniwersity libraries to organize their activities under martial law in the country. On the example of The Scientific Library of The Kharkiv National Medical University she represented the experience in organizing their work in the frontline city, the processes of implementing informational support for science and education.

У статті представлено виклики, з якими зіткнулася українська вища освіта, зокрема медичні університети та університетські бібліотеки, під час російської воєнної агресії. Проаналізовано спроможність бібліотек медичних університетів організувати свою діяльність в умовах воєнного стану в країні. На прикладі Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету вона представила досвід організації їх роботи у прифронтовому місті, процеси здійснення інформаційного забезпечення науки та освіти.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Наслідки війни для українських досліджень.

The ongoing war in Ukraine has profoundly impacted the Ukrainian scientific community. Numerous researchers have either emigrated or transitioned to alternate professions. For those who remain in research, the destruction of civil infrastructure and psychological stress may dramatically slow down research progress. There is limited knowledge concerning the war’s influence on Ukrainian research. This study presents the results of a representative survey of over 2500 Ukrainian scientists. The data suggest that by the Fall of 2022, about 18.5% of the population of Ukrainian scientists fled the country. Notably, these emigrant scientists were amongst the most research-active in Ukraine. However, a significant portion of these migrant scientists are under precarious contracts at their host institutions. Of the scientists who stayed in Ukraine, about 15% have left research, and the others experience a marked reduction in research time. A large number of stayers have lost access to critical input for their research (23.5%) or cannot physically access their institution (20.8%). Finally, should the war stop today, it seems that Ukraine has already lost about seven percent of its scientists. These observations bear significant policy implications. In light of the vulnerable position of migrant scientists, the provision of more and longer scholarships emerges as a paramount concern for this group of scientists. Concerning stayers, institutions across Europe and beyond can offer a host of support programs, such as remote visiting programs, access to digital libraries and computing resources, as well as collaborative research grants

Війна, що триває в Україні, глибоко вплинула на українську наукову спільноту. Багато дослідників або емігрували, або перейшли на альтернативні професії. Для тих, хто залишається в дослідженні, руйнування цивільної інфраструктури та психологічний стрес можуть різко сповільнити прогрес дослідження. Існують обмежені знання щодо впливу війни на українські дослідження. Це дослідження представляє результати репрезентативного опитування понад 2500 українських вчених. Згідно з даними, станом на осінь 2022 року близько 18,5% українських науковців покинули країну. Слід зазначити, що ці вчені-емігранти були одними з найактивніших в Україні. Однак значна частина цих вчених-мігрантів мають нестабільні контракти в приймаючих установах. З науковців, які залишилися в Україні, близько 15% залишили дослідження, а решта відчувають помітне скорочення часу дослідження. Велика кількість тих, хто залишився, втратили доступ до критично важливих даних для своїх досліджень (23,5%) або не можуть фізично отримати доступ до свого закладу (20,8%). Нарешті, якби сьогодні припинилася війна, то, здається, Україна вже втратила близько семи відсотків науковців. Ці спостереження мають значні політичні наслідки. У світлі вразливого становища вчених-мігрантів надання більшої кількості стипендій стає першочерговою проблемою для цієї групи вчених. Що стосується тих, хто залишився, заклади по всій Європі та за її межами можуть запропонувати безліч програм підтримки, таких як програми дистанційного відвідування, доступ до цифрових бібліотек і комп’ютерних ресурсів, а також гранти на спільні дослідження

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Роль українських бібліотек у збереженні культурної спадщини у воєнний час.

This report outlines Ukrainian libraries’ response to wartime conditions and strategies implemented to safeguard library collections and buildings. It focuses on conservation of collections and buildings and their preservation through documentation and digitization. The information is gathered from public librarians’ testimonies and reflects a snapshot of conditions rather than a detailed record or assessment.

У цій статті описано реакцію українських бібліотек на умови та стратегії воєнного часу, збереження колекції та будівель шляхом документування та оцифрування. Інформація зібрана зі свідчень працівників публічних бібліотек і відображає миттєвий знімок умов, а не детальний запис чи оцінку.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ