Переклад назви: Діяльність Польської національної бібліотеки та формування соціальної стійкості українців після російського вторгнення в Україну у 2022 році.

The authors of the article aimed at documenting the activities of the National Library of Poland connected with building social resilience of Ukrainians after the Russian invasion in 2022. Due to the dynamics of changes and the lack of written sources, the information on this subject was collected using the qualitative method, that is, interviewing the Director General of the National Library of Poland – Tomasz Makowski. The activities assessed were assigned to the following domains of community resilience: institutional, social, physical and economic, and discussed in detail. The findings presented in the article indicate that libraries can support communities by helping them build resilience also in war-related situations.

Автори статті мали на меті задокументувати діяльність Національної бібліотеки Польщі, пов’язану з розбудовою соціальної стійкості українців після російського вторгнення у 2022 році. Через динаміку змін та відсутність письмових джерел інформацію на цю тему було зібрано за допомогою якісного методу, тобто інтерв’ю з генеральним директором Національної бібліотеки Польщі Томашем Маковським. Діяльність, яку оцінювали, була віднесена до таких областей стійкості громади: інституційна, соціальна, фізична та економічна, і детально обговорювалася. Висновки, представлені в статті, показують, що бібліотеки можуть підтримувати громади, допомагаючи їм розвивати стійкість навіть у ситуаціях, пов’язаних з війною.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Бібліотечна модель стійкості громади під час війни. Діяльність окремих польських академічних бібліотек, адресована українцям.

On February 24, 2022, Russia attacked Ukraine, an independent country. Although the topic of academic library assistance directed to Ukrainian refugees has appeared in the media, the review of literature demonstrated that these activities have not been documented in the scientific literature so far. The aim of the study was to find out what actions addressed to the Ukrainian refugees. Polish academic libraries took to help build social resilience in case of war. The study used quantitative and qualitative methods: the survey method and the heuristic method. The survey was sent to all directors of state academic libraries in Poland. The collected data were divided into the domains: institutional, social, physical and economical. These domains were then used to design a library model of building community resilience in case of war, and to describe the links between these domains. The multi-level spectrum of activities undertaken by the academic libraries in Poland to improve the situation of Ukrainians and described in this paper lead to the recognition that libraries: are important institutions of social trust, and in order to maintain this status, they have to respond to the needs of local communities on an ongoing basis.

24 лютого 2022 року Росія напала на незалежну Україну. Незважаючи на те, що тема допомоги академічним бібліотекам українським біженцям з’явилася в ЗМІ, огляд літератури показав, що ця діяльність досі не була задокументована в науковій літературі. Метою дослідження було з’ясувати, які дії спрямовані на українських біженців. Польські академічні бібліотеки взялися за допомогу в розбудові соціальної стійкості у випадку війни. У дослідженні використовувалися кількісні та якісні методи: метод опитування та евристичний метод. Опитування було надіслано всім директорам державних академічних бібліотек Польщі. Зібрані дані були розділені на домени: інституційний, соціальний, фізичний та економічний. Потім ці домени були використані для розробки бібліотечної моделі побудови стійкості спільноти у випадку війни та для опису зв’язків між цими доменами. Багаторівневий спектр діяльності, яку здійснюють академічні бібліотеки Польщі для покращення становища українців і описаний у цій статті, призводить до визнання того, що бібліотеки: є важливими інституціями соціальної довіри, і щоб зберегти цей статус, вони повинні реагувати на потреби місцевих громад на постійній основі.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Українські бібліотеки в умовах війни: втрати та виклики.

The Russian-Ukrainian War has had a significant impact on Ukrainian libraries, particularly in the Eastern regions of Ukraine that have been directly affected by the conflict. The Russian aggression has caused significant damage to library infrastructure, collections, and services, and has disrupted the overall functioning of the library system in Ukraine. In this paper, we provide an overview of the situation with the Ukrainian libraries during the Russian-Ukrainian War, as well as a review of the risks Ukrainian librarians face on a daily basis.

Російсько-українська війна мала значний вплив на українські бібліотеки, особливо у східних областях України, які безпосередньо постраждали від конфлікту. Російська агресія завдала значної шкоди бібліотечній інфраструктурі, фондам та послуг, а також порушив загальне функціонування бібліотечної системи України. У цій статті ми подаємо огляд ситуації з українськими бібліотеками під час російсько-української війни, а також огляд ризиків, з якими щодня стикаються українські бібліотекарі.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Наслідки війни для українських досліджень.

The ongoing war in Ukraine has profoundly impacted the Ukrainian scientific community. Numerous researchers have either emigrated or transitioned to alternate professions. For those who remain in research, the destruction of civil infrastructure and psychological stress may dramatically slow down research progress. There is limited knowledge concerning the war’s influence on Ukrainian research. This study presents the results of a representative survey of over 2500 Ukrainian scientists. The data suggest that by the Fall of 2022, about 18.5% of the population of Ukrainian scientists fled the country. Notably, these emigrant scientists were amongst the most research-active in Ukraine. However, a significant portion of these migrant scientists are under precarious contracts at their host institutions. Of the scientists who stayed in Ukraine, about 15% have left research, and the others experience a marked reduction in research time. A large number of stayers have lost access to critical input for their research (23.5%) or cannot physically access their institution (20.8%). Finally, should the war stop today, it seems that Ukraine has already lost about seven percent of its scientists. These observations bear significant policy implications. In light of the vulnerable position of migrant scientists, the provision of more and longer scholarships emerges as a paramount concern for this group of scientists. Concerning stayers, institutions across Europe and beyond can offer a host of support programs, such as remote visiting programs, access to digital libraries and computing resources, as well as collaborative research grants

Війна, що триває в Україні, глибоко вплинула на українську наукову спільноту. Багато дослідників або емігрували, або перейшли на альтернативні професії. Для тих, хто залишається в дослідженні, руйнування цивільної інфраструктури та психологічний стрес можуть різко сповільнити прогрес дослідження. Існують обмежені знання щодо впливу війни на українські дослідження. Це дослідження представляє результати репрезентативного опитування понад 2500 українських вчених. Згідно з даними, станом на осінь 2022 року близько 18,5% українських науковців покинули країну. Слід зазначити, що ці вчені-емігранти були одними з найактивніших в Україні. Однак значна частина цих вчених-мігрантів мають нестабільні контракти в приймаючих установах. З науковців, які залишилися в Україні, близько 15% залишили дослідження, а решта відчувають помітне скорочення часу дослідження. Велика кількість тих, хто залишився, втратили доступ до критично важливих даних для своїх досліджень (23,5%) або не можуть фізично отримати доступ до свого закладу (20,8%). Нарешті, якби сьогодні припинилася війна, то, здається, Україна вже втратила близько семи відсотків науковців. Ці спостереження мають значні політичні наслідки. У світлі вразливого становища вчених-мігрантів надання більшої кількості стипендій стає першочерговою проблемою для цієї групи вчених. Що стосується тих, хто залишився, заклади по всій Європі та за її межами можуть запропонувати безліч програм підтримки, таких як програми дистанційного відвідування, доступ до цифрових бібліотек і комп’ютерних ресурсів, а також гранти на спільні дослідження

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Оцінка наслідків війни для видавничої діяльності та наукових інтересів українських учених.

This article highlights the impact of the war on the publishing activity and scientific interests of Ukrainian researchers. In addition, the attitudes and motives of Ukrainian scientists regarding scientific activity and publication of results in scientific journals are presented. The research method was a distributed survey (Google Forms). The survey showed that the motivation to publish scientific articles varies from informing colleagues about their scientific results to scientific values. At the same time, the majority scientists interested in motives far from science, state security, debunking the propaganda of the Russian Federation, economic development, military medicine, ecology, education, social sphere, agriculture - the leading areas of research. They also see the need to raise public awareness of the role of science and to synchronize ongoing interdisciplinary scientific research.

Ця стаття висвітлює вплив війни на публікаційну діяльність і наукові інтереси українських дослідників. Крім того, представлено настрої та мотиви українських вчених щодо наукової діяльності та публікації результатів у наукових журналах. Методом дослідження було розповсюджене опитування (Google Forms). Опитування показало, що мотивація до публікації наукових статей варіюється від інформування колег про свої наукові результати, наувих цінностейю. Водночас більшість вчених розглядакового інтересу до мотивів далекі від наукоють державну безпеку, розвінчуючи пропаганду РФ, економічний розвиток, військову медицину, екологію, освіту, соціальну сферу, сільське господарство – провідні напрямки досліджень. Вони також бачать необхідність підвищити обізнаність громадськості про роль науки та синхронізувати поточні міждисциплінарні наукові дослідження.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Безпека як одна з найважливіших складових системи цифрових компетентностей в умовах воєнного часу.

To determine the place of safety skills in the system of digital competences and the role of the university library in their formation among users. The acquisition of safety skills in working with information will allow users to level out and control the negative impact of external information factors. Among the factors that negatively affect a person, there is a colossal amount of information, consisting of actual, relevant, and useful information, as well as garbled, fake, manipulative, and destructive ones. Methods. Empirical methods have been used in the investigation. The practical experience and recommendations of international and national experts in the direction of the formation of safety skills in working with information have been analyzed. The level of their implementation by the library at this stage has been monitored. Result. It has been determined that for the qualitative and integral formation of users’ safety skills in working with information, it is necessary to expand the list of activities and topics in the direction of their popularization and training. The acquisition of safety basics of working with information will allow users to restore and maintain control over physical and psychological health. Conclusions. So, the ability to safely interact with information is one of the most important components of the digital competence system of users, which is especially important in wartime conditions. Teaching such competences will help users to realize, control, and level out the negative impact of external information factors, and that's why it can be considered an urgent task for libraries as institutions that are competent to work with information.

Визначити місце навичок безпеки в системі цифрових компетентностей та роль бібліотеки ВНЗ у їх формуванні у користувачів. Набуття навичок безпеки при роботі з інформацією дозволить користувачам нівелювати та контролювати негативний вплив зовнішніх інформаційних факторів. Серед факторів, що негативно впливають на людину, є колосальна кількість інформації, яка складається як з реальної, актуальної та корисної, так і зі спотвореної, фейкової, маніпулятивної та деструктивної. методи. У дослідженні використано емпіричні методи. Проаналізовано практичний досвід та рекомендації міжнародних та вітчизняних експертів у напрямку формування навичок безпеки роботи з інформацією. Проведено моніторинг рівня їх виконання бібліотекою на даному етапі. Результат. Визначено, що для якісного та цілісного формування у користувачів навичок безпеки при роботі з інформацією необхідно розширити перелік заходів і тем у напрямку їх популяризації та навчання. Засвоєння основ безпеки роботи з інформацією дозволить користувачам відновити та зберегти контроль над фізичним та психологічним здоров’ям. Висновки. Отже, вміння безпечно взаємодіяти з інформацією є однією з найважливіших складових системи цифрової компетентності користувачів, що особливо важливо в умовах воєнного часу. Навчання таким компетентностям допоможе користувачам усвідомити, контролювати та нівелювати негативний вплив зовнішніх інформаційних факторів, а тому це можна вважати актуальним завданням для бібліотек як установ, компетентних у роботі з інформацією.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Рік сталості, відкритості та нових ролей: Українська університетська бібліотека воєнного часу.

This paper aims to analyze the administrative aspect of the urgent adaptation of library teams of Ukrainian higher education institutions to martial law conditions in the example of the Scientific Library of the Ukrainian State University of Science and Technologies (USUST). The paper considers the experience of survival, resilience, and adaptation of the USUST library to the war, which can be extrapolated to other libraries of Ukrainian higher education institutions. In addition, the study comparatively analyzes quantitative indicators of five university libraries as of January 1, 2022, and January 1, 2023. The main vectors of library activity are distance, openness, unification, and improvement of the single information space.

Метою даної роботи є аналіз адміністративного аспекту термінової адаптації бібліотечних колективів вищих навчальних закладів України до умов воєнного стану на прикладі Наукової бібліотеки УДТУ. У статті розглядається досвід виживання, стійкості та адаптації бібліотеки УСТУ до війни, який можна екстраполювати на інші бібліотеки вищих навчальних закладів України. Крім того, у дослідженні порівняльно проаналізовано кількісні показники п’яти університетських бібліотек станом на 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року. Основними векторами бібліотечної діяльності є дистанція, відкритість, уніфікація та вдосконалення єдиного інформаційного простору.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Висвітлення російської збройної агресії проти України в наукових працях: Бібліометричний аналіз.

Варварська війна Росії проти України супроводжується загибеллю десятків тисяч людей. Мільйони українців були змушені покинути місця проживання, сотні тисяч були повністю зруйновані, виведено з ладу значна частина підприємств, енергетичної та транспортної інфраструктури країни. Ця війна порушує всі міжнародні закони і, по суті, є викликом усьому цивілізованому світу. Його причини та наслідки обговорюються, аналізуються та розглядаються суспільством та експертами. Не залишають це без уваги і вчені. Збільшення публікацій на тему війни та унікальність такого роду досліджень викликали бажання скласти відповідний тематичний ландшафт і визначити основні тенденції. Методологічною основою аналізу в представленому дослідженні стали вбудовані інструменти Scopus, пакет Bibliometrix R та додаток Бібліошини, InfraNodus. Дослідження включає два розділи, а саме часовий (порівнюються публікації за весь період російської збройної агресії проти України (2014–2023), а також до та після повномасштабного вторгнення (2020–2021 та 2022–2023) , географічний розділ (порівняє публікації міжнародної та української наукових спільнот).Проаналізовано динаміку публікацій, їхню структуру за тематиками, країнами, афіліаціями, авторами та спонсорами.За результатами кластерного, сентиментального та наративного аналізу – це зміщення змістовних акцентів після 24 лютого 2022 року в бік трактування подій як повномасштабної війни (52% публікацій загалом і 60% публікацій авторів з українською приналежністю) з урахуванням наслідків для світу. енергетичної, продовольчої та ін. Виявлені структурні прогалини в аналізованих роботах створюють основу для розробки напрямів подолання наслідків війни на різних територіях та повоєнної відбудови України

The barbaric war of Russia against Ukraine is accompanied by the death of tens of thousands of people. Millions of Ukrainians were forced to leave their places of residence, hundreds of thousands had their homes completely destroyed, and a large part of the country's enterprises, energy and transport infrastructure was disabled. This war violates all international laws and, in fact, is a challenge to the entire civilized world. Its causes and consequences are discussed, analyzed, and considered by society and experts. Scientists do not ignore it either. The increase in publications on the topic of war and the uniqueness of this kind of research caused the desire to map the corresponding thematic landscape and identify the main trends. The methodological basis of analysis in the presented study was in-built Scopus instruments, Bibliometrix R package and Biblioshiny App, InfraNodus. The study includes two sections, namely, time section (compares publications for the entire period of the Russian armed aggression against Ukraine (2014–2023), as well as before and after the full-scale invasion (2020–2021 and 2022–2023), and geographical section (compares publications of international and Ukrainian scientific communities). The dynamics of publications, their structure by subject areas, countries, affiliations, authors, and sponsors were analyzed. According to the results of cluster, sentiment and narrative analysis, there is a shift in substantive emphasis after February 24, 2022 towards the interpretation of events as a full-scale war (52% of publications as a whole and 60% of publications by authors with Ukrainian affiliation), taking into account the consequences for the global energy, food, and other types of security. The identified structural gaps in the analyzed works create the basis for developing directions for overcoming the consequences of the war in various areas and post-war reconstruction of Ukraine.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова в реаліях війни.

The article presents the scientific and didactic activities of the Scientific Library of the Odessa National University. I.I. Mechnikov during the military aggression of the Russian Federation on the territory of Ukraine. It presents the issues of: providing information necessary in teaching and scientific processes, protection of book collections, stationary and online consultations via chats and social networks. Describes the participation of library employees in webinars and online conferences. Moreover, it draws attention to the continued functioning of the library as a publishing center publishing its own scientific journal "Бібліотечний Меркурій"

У статті представлено науково-педагогічну діяльність Наукової бібліотеки Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова під час військової агресії Російської Федерації на територію України. У ньому представлені питання: забезпечення інформацією, необхідною в навчальному та науковому процесі, охорони книжкових фондів, стаціонарних та он-лайн консультацій через чати та соціальні мережі. Описує участь працівників бібліотеки у вебінарах та онлайн-конференціях. Крім того, звертається увага на продовження функціонування бібліотеки як видавничого центру, що видає власний науковий журнал «Бібліотечний Меркурій».

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Переклад назви: Бібліотечна справа під час конфлікту.

The article considers the work of libraries and archives in a broad historical and contemporary context of conflict and war. Destroying libraries has been part of warfare for millennia, and so has the looting of great written treasures. The article looks at the impact of current conflicts on people's access to books and reading, and efforts to protect and restore libraries and create opportunities to read, from Afghanistan to Cameroon, Mali to Serbia and Ukraine to Iraq.

У статті розглядається робота бібліотек та архівів у широкому історичному та сучасному контексті конфлікту та війни. Знищення бібліотек було частиною війни протягом тисячоліть, як і пограбування великих письмових скарбів. У статті розглядається вплив поточних конфліктів на доступ людей до книг і читання, а також зусилля щодо захисту та відновлення бібліотек і створення можливостей для читання від Афганістану до Камеруну, від Малі до Сербії та від України до Іраку.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Досліджено проблеми бібліотечного обслуговування громадян з особливими потребамита та запропоновано шляхи їх вирішення. Охарактеризовано мовну культуру бібліотекаря як комунікативну професійну компетенцію. Висвітлено розвиток інноваційних складових бібліографічного обслуговування. Досліджено сучасні форми роботи з періодичними виданнями. Розглянуто використання мультимедійних технологій в бібліотечній діяльності з практики впровадження. Охарактеризовано "зелений" туризм у контексті діяльності публічних бібліотек. Розглянуто поняття та суть предметизації, а також методику визначення предметних рубрик по УДК.

Шифр НБУВ: ВА852316

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ
Розділ знань: Культура. Наука. Освіта   

Мета статті – на основі контенту зарубіжних публікацій розкрити сутність міжнародної співпраці, взаємодії і підтримки німецькомовним світом українських наукових співтовариств в умовах воєнного стану в Україні. Методи дослідження ґрунтуються на системному та структурному підходах, включаючи міждисциплінарний підхід. Також використано методи аналізу і синтезу, описовий і джерелознавчого пошуку. Наукова новизна. Розкрито основні напрями підтримки німецькомовного співтовариством українських наукових співтовариств в умовах війни в Україні. Висновки. Дослідження та аналіз ініціатив міжнародних наукових співтовариств на підтримку України в умовах воєнного стану дає змогу констатувати потужний світовий резонанс, високу згуртованість та консолідацію сил міжнародних наукових співтовариств на протидію загрозам знищення культурного надбання, зокрема книжкових фондів бібліотек та електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів. Виокремлено найважливіші ініціативи допомоги досить складно, оскільки усі вони спрямовуються на забезпечення збереження культурного надбання України та, безумовно, є цінними в сучасних умовах

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Мета статті – комплексно дослідити сутність інформаційно-комунікативної діяльності бібліотек в умовах війни росії проти України та визначити роль комунікативних стратегій у реалізації основних їх завдань. Методологія дослідження ґрунтується на системному та ціннісному підходах, із застосуванням загальнонаукових (аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення) і спеціальних методів, зумовлених мультидисциплінарною інформаційно-комунікативною та соціально-культурною парадигмою дослідження, що дало змогу всебічно розглянути вказану проблему й отримати відповідні результати. Наукова новизна полягає в осмисленні загальних особливостей бібліотечної галузі в умовах війни. Висновки. Бібліотечна діяльність є одним з найважливіших аспектів функціонування інформаційно-комунікативної сфери України, яка в умовах війни активізувала свою діяльність з метою покращення взаємодії бібліотек і користувачів. Доведено, що бібліотеки в інформаційно-комунікативному просторі в умовах війни пройшли процес трансформації з традиційного середовища до соціального майданчика, який здатний протистояти інформаційним, культурним і психологічним впливам ворога. Зазначено, що до ефективних стратегічних напрямів її інформаційно-комунікативної діяльності належить розширення доступу до інформації аудиторії користувачів як в Україні, так і за її межами. Відбувається проведення масових заходів, направлених на підтримку молоді та пенсіонерів; співпраця з волонтерськими та громадськими організаціями; робота, спрямована на допомогу Збройним силам України та внутрішньо переміщеним особам; надання інформаційної підтримки; участь у благодійних заходах тощо. Підкреслено, що інформаційно-комунікативна діяльність бібліотек України в умовах війни набуває особливого значення і функціонує за принципом гуманності, який застосовують під час збройних конфліктів і який тісно пов’язаний із суміжними галузями міжнародного права, відображеного в національному законодавстві. Очевидно, що в умовах війни бібліотеки є чи не єдиними соціальними майданчиками популяризації освіти, правової освіти та виховання в територіальних громадах. Війна також активізувала нові форми й методи просвітницької та роз’яснювальної роботи, популяризацію бібліотечних послуг, котрі відображають конкретні запити користувачів, відповідають потребам місцевого населення та вимогам сьогодення. Усе це є важливим показником ефективності та привабливості бібліотек як інформаційно-комунікативного багатопрофільного соціального майданчика в умовах війни.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Висвітлено основні шляхи розвитку книгозбірень України на сучасному етапі. Розглянуто напрями наукової роботи та діяльність з вивчення історії книгозбірень та бібліотечної справи. Розкрито досвід бібліотек з формування та збереження ресурсної бази. Обговорено питання інформаційного супроводу дистанційного навчання бібліотеками закладів вищої освіти. Розглянуто моніторинг запитів користувачів як форму вдосконалення інформаційного ресурсу. Увагу приділено проблемам корпоративної бібліотечної взаємодії. Розкрито особливості діяльності відділу зберігання фондів наукової бібліотеки Хмельницького національного університету на сучасному етапі. Подано інформацію про приватні колекції в книжкових фондах бібліотеки Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

Шифр НБУВ: ВА864398

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ
Розділ знань: Культура. Наука. Освіта   

Збірка містить матеріали V науково-практичної конференції «Бібліотеки і суспільство: рух у часі та просторі», у яку увійшли праці фахівців університетських та публічних бібліотек, викладачів медичної вищої школи та лікарів України та Польщі. Представлено результати практичного досвіду та наукових досліджень від університетських і публічних бібліотек щодо практичного досвіду, зокрема під час воєнного стану, інноваційних напрямів роботи, використання штучного інтелекту, історичних розвідок тощо, визначено шляхи вирішення спільних проблем, обумовлених викликами сьогодення .

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Розглянуто публічну бібліотеку як центр неформальної освіти для молоді. Подано інформацію про завдання, діяльність і виклики Дем'янівської публічної бібліотеки. Визначено роль публічних бібліотек, що функціонують у зоні АТО, у формуванні національної свідомості мешканців східних регіонів України. Висвітлено компетентнісний підхід у формуванні сучасного бібліотечного фахівця. Запропоновано нову модель обласної (регіональної) бібліотеки. Визначено шляхи формування нового бібліотечного мислення. Окреслено загальну картину "акліматизації" бібліотек Хмельницької області в умовах реформи децентралізації. Увагу приділено комунікації між бібліотечною спільнотою регіону та місцевими органами влади.

Шифр НБУВ: ВА820744

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ
Розділ знань: Культура. Наука. Освіта   

Мета статті – аналіз головних завдань і особливостей діяльності Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ІР НБУВ) в умовах воєнного стану в Україні. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні методів аналізу, синтезу та узагальнення, класифікації та систематизації, індукції та дедукції, наративного, історико-типологічного, історико-проблемного, історико-системного та інтерпретаційного. Наукова новизна. Висвітлено результати роботи Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у 2022 р. та першій половині 2023 р., окреслено проблемні питання. Проаналізовано загрози рукописним пам’яткам Інституту рукопису в умовах російської збройної агресії, висвітлено практичні кроки щодо їх захисту та збереження, а саме, проведення консерваційних робіт з метою збереження особливо цінних фондів Інституту рукопису; відновлення роботи Інституту в дистанційному режимі; долучення Інституту рукопису до протидії російській пропаганді, активізація участі Інституту у спільних міжнародних та національних науково-культурних проєктах; посилення вимог до збереження рукописних документів на період їх передачі на тимчасове зберігання іншим установам під час проведення виставкових та інших заходів; виготовлення страхових копій рукописних документів; нарощування темпів оцифрування національної культурної спадщини. Висновки. Повномасштабне вторгнення Росії на територію України виявилося найбільшим викликом для української культури за роки незалежності України. Захист об’єктів історико-культурної спадщини українського народу став одним зі стратегічних напрямів у протистоянні ворожій експансії. Збереження національної культурної спадщини – першочергове завдання і для Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як державного архівного сховища. Інституту рукопису активно долучається до протидії російській пропаганді, значно наростив свою участь у спільних міжнародних та українських культурних проєктах, сприяючи таким чином популяризації національного культурного надбання України, висвітленню об’єктивної української історії, що ґрунтується на історичних документах.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

В статті розглянута і проаналізована роль українських бібліотек на «інформаційному фронті» України. Їх роль винятково важлива та значуща, а комунікаційна політика у період воєнного стану сприяє налагодженню діалогу між інформаційними установами, громадянами, органами влади, волонтерами та громадськими організаціями.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Розглянуто особливості проведення просвітницьких заходів сучасними бібліотеками, визначено основні напрями використання соціальних ме-реж бібліотеками. Означено, що більшість сторінок публічних бібліотек у соціальних мережах публікують дописи про проведені чи заплановані заходи культурно-просвітницького спрямування, відповідні на інформа-ційні запити користувачів, оголошення про новинки бібліотечного фонду тощо. Проаналізовано особливості культурно-просвітницької діяльності та морально-інформаційної підтримки користувачів бібліотек із початку повномасштабної російсько-української війни (період аналізу 24.02.2022–30.04.2022 рр.). Аналіз виконано на основі дописів на сторінках у соціаль-ній мережі п’яти українських бібліотек з різних регіонів держави. Подано результати дослідження у вигляді детальної характеристики дописів біблі-отек та в табличній формі за такими критеріями: кількість дописів, регу-лярність дописів, характер дописів, кількість проведених просвітницьких заходів.

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ

Зазначено, що суспільна інформатизація, що активізувалася з розвитком інформаційного суспільства, обумовила суттєве оновлення завдань сучасної бібліотечної сфери. Важливим фактором зростаючих обсягів нової інформації в обігу стали наслідки інформатизації, пов'язані зі створенням технологічних можливостей, що забезпечують не лише доступ до наявних інформаційних ресурсів практично всім категоріям громадян, але й створюють умови для індивідуального інформаційного виробництва. Такий процес обумовив різке зростання обсягів продукованої інформації, інтенсифікацію інформаційних обмінів, що створює зростаюче навантаження на свідомість людини, сучасного користувача електронними ресурсами. Перспективними шляхами вдосконалення управління інформаційними ресурсами сучасності, зниження інформаційного тиску на свідомість особи є комп'ютеризація, розвиток електронних інформаційних технологій та вдосконалення сучасної бібліотечної діяльності. З одного боку, при цьому бібліотеки мають виконувати властиву їм функцію збереження і організації використання суспільно значущої частини продукованої нині інформації, з іншого - ці установи мають стати інформаційними центрами надання ефективної допомоги користувачам у продуктивному використанні потрібної інформації у всіх сферах суспільного життя. Бібліотечна сфера діяльності має прискорити та розширити свою інформаційно-аналітичну функцію і може розвивати перспективи в галузі управління інформаційними процесами суспільства в межах своєї компетенції при системному розвитку суспільства, при тому, коли йому стане потрібною інформація розвитку. Працівники бібліотек мають стати ефективними інформаційними операторами, які вивчають інформаційні потоки й управляють організацією використання суспільно значущого інформаційного ресурсу. У недалекому майбутньому вони мають стати посередниками між гігантськими та всезростаючими обсягами інформації глобального інформаційного простору та конкретним користувачем. Бібліотеки постіндустріапьного суспільства мають також стати центрами нейтралізації негативних інформаційних впливів у національній інфосфері.

Шифр НБУВ: РА448158

Тема: ЦИФРОВІ РЕСУРСИ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ
Розділ знань: Культура. Наука. Освіта