Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

В книге дается сравнительный анализ понятия «природа» как предмета естествознания Нового времени и понятия «фюсис» как предмета древнегреческой «фисиологии», показаны фундаментальные отличия этих понятий. Для философов, преподавателей.

Кл.слова:
природа -- бог -- космос

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Показано, що сучасна наука – своєрідне перехрестя взаємодії природничонаукового, технікознавчого і гуманітарного дискурсів, проаналізовано їх взаємовплив у добу революційних супертехнологій. Дослідження цього проблемного поля, яке породжується революцією супертехнологій, буде сприяти формуванню нової методологічної бази природознавства. Така база дозволить гуманітаріям нашого часу здійснити прорив за обрій лінеарного світогляду доби Модерну, дати реалістичну оцінку таких глобальних загроз, як "технологічна сингулярність", адекватно відповісти на виклики доби супертехнологій. Практика розробки зазначеного проблемного поля – важлива умова створення методології дослідження екзистенціальних ризиків, що породжуються практикою застосування все більш могутніх супертехнологій в нестабільному світі – світі антропогенних небезпек, ризиків, природних катастроф і соціальних нестабільностей. В ХХІ столітті така методологія набуває надзвичайно важливого значення саме тому, що у світі, що формується за допомогою нано-біо-гено-інфо-комп'ютерно-мережевих супертехнологій (які несуть із собою не тільки принципово нові можливості, а й зовсім несподівані небезпеки й ризики), вона дозволяє знати, що можна, а чого не можна робити на різних рівнях керування.

Кл.слова:
наука -- техгологія

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

В философской литературе с именем Вильгельма Оствальда обычно связывают радикальную натурфилософию – энергетизм. В своей редукционистской философии, основанной на энергетизме Майера Оствальд полагал, что, в идеале, все природные явления могут быть объяснены как формы и превращения всеобщей субстанции – энергии. Энергетизм как глобальная редукционистская стратегия противостояла другой более архаичной форме глобального редукционизма– механицизму. Энергетическое мировоззрение Вильгельма Оствальда - это, прежде всего, исследовательская программа, а не философская доктрина. На инагурационной речи 1887 года по физикализации химии известный химик предложил два закона энергетики: первый, энергия является независимой и однородной величиной, суммарное количество которой остается постоянной, второй закон управляет превращениями энергий через фактор интенсивности. Интересно, что в своей время физикалисткая программа Оствальда очень заинтересовала молодого Эйнштейна. Но Оствальд, к сожалению, а может к счастью, в 1901 году отказал ему в аспирантуре, при этом, с течением времени, специальная теория относительности, именно со слов Оствальда, стала считаться самой перспективной теорией со времен открытия закона сохранения энергии. В принципе, редукционизм Оствальда, незаслуженно забытый не без помощи ленинской критики эмпириокритицизма, предполагает альтернативную идеям логического позитивизма категориальную систему, возвышающуюся над понятийным аппаратом естествознания и предлагающую совершенно иную схему познания на законах энергетики.

Кл.слова:
філософія

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Книга друга першого тому «Володимир Іванович Вернадський і Україна» серії «Вибрані праці академіка В.І. Вернадського» містить праці В.І. Вернадського, пов’язані з Україною. Серед них — природничі статті та замітки, написані в Києві, Полтаві і Криму; праці з історії та філософії науки; суспільно-політичні та публіцистичні твори, які так чи інакше стосуються питань, що хвилювали українське суспільство в 10–20-х роках ХХ ст. Окремий блок складають статті, відгуки, замітки, доповіді про діяльність українських учених, з якими В.І. Вернадського пов’язували роки плідної співпраці. Включено також окремі маловідомі меморіальні статті його колег, присвячені науковому внеску вченого в розвиток природничих наук. Останні були написані в найближчі роки після його кончини та опубліковані в 1945–1947 рр.

Кл.слова:
академіки -- філософія -- природничі науки

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Основной предмет изучения – анализ специфики современных экологических ориентаций познания, моделирующих указанные когнитивные репрезентации. В качестве основополагающих принципов последних рассматриваются коэволюция как концепция кооперативного сосуществования различных форм жизни, но не их конкуренции; экология как концепция взаимодействия объекта и окружающей его среды; синергетика как концепция самоорганизации биологических форм; холотропизм как концепция целостности и системности жизни; эволюционная теория познания как концепция описания и объяснения когнитивных процессов. Значительное внимание уделяется экологическим императивам современной культуры, напрямую связанной с прогрессом общественного развития. Настоящая книга будет интересна философам, социологам, экологам, специалистам, занимающимся анализом методологических аспектов научной и обыденной моделей мира, а также широкому кругу читателей.

Кл.слова:
екологія -- форма життя -- біологічна форма

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Монография посвящена исследованию мировоззренческих оснований естественнонаучного познания, их генезиса в соответствии с историческим процессом общественного развития. Центральной является мысль о том, что мировоззрение естествоиспытателей в познавательной деятельности становится истинным с обретением качества, выраженного И. Кантом в понятии «трансцендентальный субъект». Надэмпиричность мышления такого субъекта, его сигнификативный характер приводят к общественному способу его функционирования, к формированию научного сообщества и, как следствие, к нормативному контролю познания действительности. Предназначена для философов, естествоиспытателей, всех научных работников и студентов, интересующихся общими проблемами логики и методологии научного исследования.

Кл.слова:
наукове дослідження -- методологія дослідження -- світогляд -- догматизм

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

В учебнике рассматриваются важнейшие концепции современного естествознания: этапы развития естественно-научной картины мира, современные представления о строении и развитии природы микро-, макро- и мегами-ров; эволюция представлений о пространстве, времени и материи; принципы относительности и дополнительности; соотношение неопределенностей; законы сохранения в микро- и макромире; природа элементарных частиц, энергии и вещества; концепции происхождения эволюции живой природы и человека; биосфера и экология; специфика современного естествознания; синергетика; самоорганизация в различных системах, проблемы современного естествознания; мировоззрение и НТР. Учебник подготовлен в соответствии с Государственным стандартом высшего профессионального образования и предназначен для студентов вузов, изучающих концепции современного естествознания, преподавателей, аспирантов и учащейся молодежи, интересующейся мировоззренческими и теоретико-познавательными проблемами естествознания и философии.

Кл.слова:
природознавство -- природа -- людина

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Видання є другою книгою другого тому ювілейної серії «Вибрані наукові праці академіка В.І. Вернадського», ініційованої Національною академією наук України і присвяченої 150-річчю вченого. Другий том продовжує тематику першого тому серії – «Володимир Іванович Вернадський і Україна». У другій книзі другого тому «Володимир Іванович Вернадський. Листування з українськими вченими» вміщуються листи, в значній кількості неопубліковані до цього часу. Ці листи розкривають роль вченого в організації науки та освіти, створенні Академії наук і вищої школи в Україні, розвитку нових наукових напрямів, його участь в експедиціях, конференціях та дослідженнях, пов’язаних з Україною. Вони також висвітлюють ромадсько-політичні погляди, високі моральні якості та багатий духовний світ ученого. Частина листування репрезентує його дружні та родинні стосунки з різними кореспондентами. Публікація супроводжується широким науковим коментарем, який дозволяє зрозуміти суспільний та науковий контекст спілкування вченого та його кореспондентів, розкрити значення цих осіб у житті та діяльності В.І. ернадського, становити нові факти його біографії. Структурно том побудований за лфавітним принципом: кореспонденти розташовуються за першою літерою прізвища. Перша книга містить листи кореспондентів, прізвища яких починаються на А–Г. Друга книга складається з двох частин (частина 1 — Д–Н, частина 2 — О–Я). У другій книзі вміще ний вступ від укладачів, де передаються принципи підготовки листування до публікації, зокрема передавання тексту, відзначений внесок осіб, які долучилися до укладання томуна різних стадіях роботи.

Кл.слова:
філософія -- епістолярії

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Though best known for his superlative poetry and plays, Johann Wolfgang von Goethe (1749-1832) also produced a sizable body of scientific work that focused on such diverse topics as plants, color, clouds, weather, and geology. Goethe's way of science is highly unusual because it seeks to draw together the intuitive awareness of art with the rigorous observation and thinking of science. Written by major scholars and practitioners of Goethean science today, this book considers the philosophical foundations of Goethe's approach and applies the method to the real world of nature, including studies of plants, animals, and the movement of water.

Кл.слова:
природничі науки -- філософія

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Исаак Ньютон хорошо известен как один из основателей современного естествознания, и только в последнее время историки науки стали уделять серьезное внимание его алхимическим, герметическим и теологическим изысканиям. Между тем, анализ этой стороны творчества ученого позволяет глубже понять особенности европейской интеллектуальной жизни XVI-XVII вв. Основная задача автора предлагаемой монографии — показать цельность мировоззрения Ньютона, глубокую взаимосвязь всех граней его деятельности — поиски истинной религии, создание «совершенной во всех своих частях» натуральной философии и определение «активных начал Природы», ибо, по мысли Ньютона, одни лишь механические действия «не в состоянии породить все многообразие вещей». Книга представляет интерес не только для специалистов (историков, философов, физиков, химиков и биологов), но и для широкого круга читателей, интересующихся философией и историей науки. Автор — Игорь Сергеевич Дмитриев — историк науки, доктор химических наук, директор Музея-архива Д. И. Менделеева Санкт-Петербургского государственного университета, профессор кафедры теории и методики естественнонаучного образования Санкт-Петербургского государственного университета педагогического мастерства.

Кл.слова:
філософія -- ренесанс -- природничі науки

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Как на Земле возникла жизнь? Как и по каким законам она развивалась? Сегодня в поисках ответа на эти вопросы люди в России и на Западе все реже обращаются к научному знанию. Креационистские концепции, приписывающие создание живых организмов высшим силам, привлекают своей кажущейся простотой и понятностью. Однако современная наука, основанная на эволюционной теории возникновения жизни, способна предложить ничуть не менее ясные, но куда более достоверные ответы на эти вопросы.

Кл.слова:
креаціонізм -- еволюція