Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

«Так казав Заратустра» — одна з найбільш відомих і популярних книг німецького філософа і поета Фрідріха Ніцше (1844—1900). Теми добра і зла, «надлюдини», переоцінки всіх цінностей втілено в цьому пам'ятникові світової літератури в міфічно-символічній, високопоетичній формі. «Жадання влади» — останній твір філософа, палка апологія людини, протест проти будь-яких форм духовного рабства.

Кл.слова:
добро і зло

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Татьяна Горичева (род. в 1947)— современный православный философ. В этой книге она рассматривает новейшее течение в западной культуре и философии — постмодернизм — в горизонте Православия и показывает, что даже атеистические философы сегодня все чаще обращаются к теме Святости. Но отсутствие положительного религиозного опыта не позволяет за Богом разглядеть лик Другого Бога, лик Христа. Святость юродивых во Христе — вот сила, способная вывести из лабиринтов постмодернизма. Книга написана динамичным, живым языком и рассчитана на читателей, интересующихся современной культурой и философией.

Кл.слова:
релігія -- святість -- бог -- блюзнірство -- переоцінка цінностей

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

I have been teaching in the areas of politics and literature for a number of years and have been fascinated especially by the work of George Orwell. In the early 1990s I began work on a book on Orwell and thought at the time that my interest in him would be satisfied. However, George Orwell: A Political Life, published by Manchester University Press in 1993, left me feeling that I wanted to say more than the essentially hybrid format of that book had allowed me to say about his political ideas. In 2003, Orwell’s centenary year, I was invited to give a number of papers on aspects of Orwell’s thought and was disingenuous enough to imagine that these could easily be brought together to make a book. Routledge were good enough to express an interest in the project, and so I immediately began to work on my individual papers. But of course I discovered that a great deal more work had to be done on each, and gaps between them, too, had to be filled. I am very grateful to those at Routledge who expressed an interestin the original project and to those, especially Harriet Brinton, who bore with me when it became clear that the task would be more difficult than originally envisaged. I would also like to express my gratitude to two friends, Claire Lightowler and Stanley Kleinberg, who read most of the original draft – in fact, in Stanley’s case, all the original draft. Their comments were very helpful and caused me frequently to rethink my approach. I am not a good proofreader; in fact, if I were any younger I would have been classified as dyslexic. In those days, however, that option was not available – only indolence. It has been my great good fortune to have a friend who is a meticulous proofreader and I am most grateful for the help that John Stewart offered and gave. Finally, my wife has been enormously and unstintingly supportive of my work. This project would not have been possible to complete without her help. All of these people are partly responsible for the successful completion of what follows, but only I am responsible for its deficiencies.

Кл.слова:
антиутопія -- антикомунізм -- публіцистика

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Автори колективної монографії, випущеної за редакції Євгена Андроса, розуміють позитивне та неґативне в людському єстві та світі культури у досить широкому діяпазоні. Як позитивне трактовано чималі досягнення в науці, техніці, освіті тощо. Що ж стосується неґативних вимірів людського буття в культурі, то XX століття представило достатньо проявів деструктивного й неґативного, що загалом спричинило гуманітарну катастрофу, знецінення засадничих цінностей, а відтак і самого людського життя. На це вказує Андрос у вступі: «Масштаби деструктивного у XX ст. призвели до геноциду цілих народів, зокрема голодомору в Україні 1932–1933 рр., безперервних впродовж всього минулого сторіччя війн, із яких дві були загальносвітовими». Окреслена проблематика вимагає філософського осмислення, аби виявити антропокультурні причини неґативного у людському бутті, а також віднайти способи змінімізувати його вплив. Монографія складається з десяти розділів, у яких автори розглядають різні аспекти співвідношення позитивного та неґативного вимірів у бутті людини. Євген Андрос досліджує бівалентність людського єства та її зв’язок із проблемою метафізичного зла. Геннадій Шалашенко звертає увагу на проблему антропологічного виміру трансцендентального арґументу в аспекті провокації тотальної людяности. Валерій Загороднюк розглядає позитивні та неґативні аспекти антропології пізнання. Назіп Хамітов аналізує філософську антропологію у її проблемному полі, звертаючися до концептів Еросу і Танатосу. Андрій Дондюк звертається до досвіду психології та психіятрії і намагається з’ясувати наявність у ньому позитивного та неґативного вимірів антропокультурного. Тарас Лютий досліджує феномен марґінальности в людському бутті. Інші розділи присвячені позитивно-неґативним аспектам реальности як принципам антропогенезу (Леонід Солонько), проблемі толерантности в конфлікті (Галина Ковадло), позитивним і неґативним аспектам масової культури, а також її впливові на сучасну релігію (Олег Ярош), часові історії та культуростворюваним формам комунікації (Костянтин Малєєв). Загалом усі дослідження, представлені у монографії, об’єднує загальне прагнення віднайти модель своєрідного соціяльного оптимізму, яка склала би передумову для життєствердного і творчого в людському бутті, а відтак наповнювала б це буття ознаками повноцінности.

Кл.слова:
онтологія -- антропологія -- маргінальність -- толерантність -- трансцендування

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Звернення до філософської спадщини І.Шинкарука в контексті реалій сучасного глобалізованого світу та тих суспільних трансформацій, що мали місце у ХХІ столітті, змушує нас значно уважніше ставитися до тих фундаментальних категоріально-філософських антропологічно- екзистенційних новацій, що були запропоновані цим непересічним філософом та видатним вітчизняним мислителем в частині осмислення та переосмислення соціального буття індивіда. У цьому контексті, особливий інтерес становить аналіз специфіки ідеологічного дискурсу, запропонований І.Шинкаруком у ході вивчення та теоретичного виявлення основних закономірностей і властивостей суспільного буття. З цього погляду, філософія І.Шинкарука апелює не лише до «вічних цінностей істини, добра і краси» та вічних філософських проблем, але й до сучасності, до тих актуальних і нагальних питань існування людини у світі (враховуючи те, що світ, який оточує людину є соціальним світом та є носієм антропологічних та екзистенцій них сенсів), які постають у другій половині ХХ століття і зберігають свою актуальність до сьогоднішнього дня. Одним з таких питань, яке визначає складний та багатовимірний пласт існування людини у світі та у соціумі, є проблематика ідеології. Причому, сьогодні вона пов’язана не лише з проясненням базових філософських понять і категорій, а з виявленням її фундаментальних зв’язків з сучасними глобалізаційними викликами.

Кл.слова:
аксіологія -- філософська антропологія -- екзистенціалізм -- комунікативний простір

У пропонованій до уваги читачів збірці тез і повідомлень ХV Міжнародної наукової конференції аспірантів та студентів «Філософія і право» висвітлюється широке коло як загальнофілософських проблем, так і різноманітних аспектів філософії права. Певна частина матеріалів конференції розвиває і поглиблює філософські уявлення у царині правової онтології, правової антропології, теорії правових цінностей, теорії пізнання права та інституційного виміру права. Деякі напрацювання містять спроби не тільки по-новому підійти до осмислення вже достатньо розробленої проблематики, а й виявляються кроком на шляху пізнання раніше не відрефлектованого шару правової реальності. У цьому сенсі зміст нижченаведених тез засвідчує зацікавленість майбутніх фахівців права у більш глибокому теоретичному освоєнні тих феноменів правової реальності, пізнання яких є умовою розв’язання нагальних практичних завдань правотворчого й правозастосовного характеру в контексті гідного виконання професійної місії у розбудові правової державності в Україні.

Кл.слова:
філософські проблеми права -- філософська рефлексія -- право