Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Монографія присвячена філософсько-політологічному аналізу влади з метою обґрунтування її як самодостатнього соціального інституту, до якого рівною мірою мають відношення як держава, так і громадянське суспільство. При цьому у горизонті громадянського суспільства влада розглядається як атрактор самоорганізації родового життя людини, а у вимірі держави – як інструмент організації соціальних процесів. У ході дослідження діалектики самоорганізаційних і організаційних впливів на формування громадянського суспільства доведено, що влада дійсно є параметром управління у самовідтворенні соціального організму України. Монографія призначена для науковців, викладачів, аспірантів, магістрів, студентів, а також для усіх, хто займаються дослідженнями в галузі політології.

Кл.слова:
держава -- самоорганізація

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Чи здатна філософія розвинути "ненадлишкову" теорію істини? Якими є відношення між істиною та значенням? Чи існують сьогодні достатньо чіткі критерії демаркації теоретичної і практичної філософії? Чи розумно сьогодні продовжувати філософію шляхом трансформації або в першій, або в другій формі, або ж відразу в обох формах? Якщо це так. то ж якою є роль наук про людину у процесі здійснення подібної трансформації?

Кл.слова:
теорія істини -- трансформація філософії

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Два ключевых понятия современной логики - импликация и модальность - истолковываются предельно широко. К импликациям относятся не только материальная, строгая, релевантная и другие стандартные импликации, но и такие нестандартные импликативные отношения, как каузальная и коннексивная импликации, отношения предшествования, предпочтения и т.п. Модальными понятиями являются как логические, так и онтологические, аксиологические, деонтические и другие модальности. Понятия импликации и модальности иногда удается определить в терминах друг друга, но в общем случае они не сводимы одно к другому и представляют собой два разных, взаимодополнительных видения логического пространства.

Кл.слова:
логіка -- відношення -- наслідок

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

У шостому томі «Читанки з історії філософії» подані твори західних філософів XX ст. з питань логіки й формалізації наукового пізнання; відношення логіки і предметного світу; «феноменальності» саморозкриття свідомості і людського буття; скінченності й минущості людського існування; сутності людини і цілісності людської духовності; єдності природи, людини і Бога в еволюції Всесвіту. Ці та інші питання досліджуються такими відомими західними мислителями, як Е. Гуссерль, М. Хайдеггер, Г. Маркузе, Б. Рассел, А. Камю, Ж.-П. Сартр, К. Юнг, К. Леві- Строс, П. Тейяр де Шарден та ін. Для студентів, гімназистів, ліцеїстів і всіх, хто цікавиться питаннями історії західної філософії та культури.

Кл.слова:
онтологія -- феноменологія -- екзистенціалізм

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

У шостому томі «Читанки з історії філософії» подані твори західних філософів XX ст. з питань логіки й формалізації наукового пізнання; відношення логіки і предметного світу; «феноменальності» саморозкриття свідомості і людського буття; скінченності й минущості людського існування; сутності людини і цілісності людської духовності; єдності природи, людини і Бога в еволюції Всесвіту. Ці та інші питання досліджуються такими відомими західними мислителями, як Е. Гуссерль, М. Хайдеггер, Г. Маркузе, Б. Рассел, А. Камю, Ж. -П. Сартр, К. Юнг, К. Леві-Строс, П. Тейяр де Шарден та ін. Для студентів, гімназистів, ліцеїстів і всіх, хто цікавиться питаннями історії західної філософії та культури.

Кл.слова:
історія філософії -- логіка -- саморозвиток