Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

В результате систематизации знаний древних, воззрений лучших представителей рода человеческого в области науки, философии, религии, литературы и искусства построена продуктивная модель современного миропонимания, увязывающая в единое непротиворечивое целое знания древних и новейшие научные открытия. Научное обоснование существования Творца, раскрытие смысла понятий "Красота", "Любовь" и других первоэлементов Бытия, смысла науки, литературы и искусства, объяснение феноменальных явлений (мироточение икон, самопроизвольная очистка куполов, икон и крестов, жизнь без еды и воды), выявление роли и предназначения человека в эволюции Вселенной.

Кл.слова:
космогенез -- антропогенез

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Монография представляет собой прослеживание философско-антропологической традиции от древней философии Востока до XX века включительно. Какая тайна сокрыта в человеке? Действительно ли он занимает особое место в природном царстве? Что в нем уникального? Монография раскрывает различные стороны антропологического бума, который разворачивается на наших глазах. Антропологический ренессанс – один из феноменов всей современной философской мысли. Рукопись охватывает весь круг философско-антропологических проблем, включая проблему антропогенеза, человеческой андрогинности, страдания и страха, веры и интуиции, эроса и смерти.

Монография представляет собой вторую часть труда (первая часть вышла в 1999 г.), в котором автор прослеживает философско-антропологическую традицию от древней философии Востока до эпохи Возрождения (в части 1-й), а в части второй - ее развитие от протестантской этики до XX века включительно. Какая тайна скрыта в человеке? Действительно ли он занимает особое место в природном царстве? Что в нем уникального? В монографии раскрываются различные стороны антропологического бума, который разворачивается на наших глазах. Антропологический ренессанс - один из феноменов всей современной философской мысли.

Кл.слова:
антропологія -- антропологічний ренесанс

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

В книге с позиций современной науки рассказывается о возникновении человека, формировании и первых этапах развития человеческого общества. Автор книги – член-корреспондент АН СССР на основе новейших данных археологии, этнографии, лингвистики и других наук освещает широкий круг вопросов, связанных с проблемой становления человечества, показывая, что её научное решение не имеет ничего общего с религиозно-богословским толкованием происхождения человека и истории общества. Книга рассчитана в первую очередь на пропагандистов, преподавателей и студентов вузов, учителей средней школы.

Кл.слова:
еволюція -- антропогенез -- генотип

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Автори колективної монографії, випущеної за редакції Євгена Андроса, розуміють позитивне та неґативне в людському єстві та світі культури у досить широкому діяпазоні. Як позитивне трактовано чималі досягнення в науці, техніці, освіті тощо. Що ж стосується неґативних вимірів людського буття в культурі, то XX століття представило достатньо проявів деструктивного й неґативного, що загалом спричинило гуманітарну катастрофу, знецінення засадничих цінностей, а відтак і самого людського життя. На це вказує Андрос у вступі: «Масштаби деструктивного у XX ст. призвели до геноциду цілих народів, зокрема голодомору в Україні 1932–1933 рр., безперервних впродовж всього минулого сторіччя війн, із яких дві були загальносвітовими». Окреслена проблематика вимагає філософського осмислення, аби виявити антропокультурні причини неґативного у людському бутті, а також віднайти способи змінімізувати його вплив. Монографія складається з десяти розділів, у яких автори розглядають різні аспекти співвідношення позитивного та неґативного вимірів у бутті людини. Євген Андрос досліджує бівалентність людського єства та її зв’язок із проблемою метафізичного зла. Геннадій Шалашенко звертає увагу на проблему антропологічного виміру трансцендентального арґументу в аспекті провокації тотальної людяности. Валерій Загороднюк розглядає позитивні та неґативні аспекти антропології пізнання. Назіп Хамітов аналізує філософську антропологію у її проблемному полі, звертаючися до концептів Еросу і Танатосу. Андрій Дондюк звертається до досвіду психології та психіятрії і намагається з’ясувати наявність у ньому позитивного та неґативного вимірів антропокультурного. Тарас Лютий досліджує феномен марґінальности в людському бутті. Інші розділи присвячені позитивно-неґативним аспектам реальности як принципам антропогенезу (Леонід Солонько), проблемі толерантности в конфлікті (Галина Ковадло), позитивним і неґативним аспектам масової культури, а також її впливові на сучасну релігію (Олег Ярош), часові історії та культуростворюваним формам комунікації (Костянтин Малєєв). Загалом усі дослідження, представлені у монографії, об’єднує загальне прагнення віднайти модель своєрідного соціяльного оптимізму, яка склала би передумову для життєствердного і творчого в людському бутті, а відтак наповнювала б це буття ознаками повноцінности.

Кл.слова:
онтологія -- антропологія -- маргінальність -- толерантність -- трансцендування