Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>K=Р1<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
|
1. |
Кривуля С. В. Експлуатаційні критерії перспектив газоносності на завершальній стадії розробки великих родовищ у відкладах Р1 –С33 в ДДЗ на прикладі Кегичівського ГКР [Електронний ресурс] / С. В. Кривуля. // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2012. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2012_2_24 Висвітлено сучасний стан балансових запасів та видобутку газу основних родовищ з масивно-пластовими газоконденсатними покладами. Через значну величину залишкових запасів актуальним є визначення шляхів оптимізації їх подальшої розробки. На прикладі Кегичівського родовища, де відбувається постійне зростання з часом дренованих запасів та підключення до розробки слабкогазоносних пластів, відображено засади оптимізації видобутку газу за умов суттєвої неоднорідності фільтраційно-ємнісних властивостей порід по розрізу і площі. За результатами переінтерпретації первинних даних ГДС і врахування даних про численні підключення в роботу нових пластів збільшились ефективні товщини, пористість та газонасиченість, які використані для побудови карти ємнісного параметра (mha). Побудовано карту поточного пластового тиску, що виявила приконтурну площу з його доволі високим значенням. Ці карти стали підставою для аналізу розподілу запасів по площі: початкових та видобутих. Підраховані видобуті запаси збігаються з фактичним видобутком, що свідчить про достовірність побудованих карт. Складено карту щільності залишкових запасів, що надає змогу обчислити поточні запаси на будь-якій ділянці родовища, що важливо для планування видобутку. Визначено перспективні слабозадреновані ділянки, на яких оцінені поточні запаси газу. Обгрунтовано доцільність подальшого буріння. Визначено кількість та розташування проектних свердловин та розраховано їх прогнозний дебіт на підставі фільтраційного параметра (kh).
| 2. |
Faidiuk I. V. Phytopathogenic bacteria phenotype conversion as a result of their lysogenisation by coliphage Р1 [Електронний ресурс] / I. V. Faidiuk, F. I. Tovkach // Мікробіологічний журнал. - 2014. - Т. 76, № 2. - С. 59-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2014_76_2_11 За допомогою бактеріофага P1Cmc1ts100 одержано набір лізогенних штамів фітопатогенних бактерій Erwinia "horticola" і E. amylovora, асоційованих з деревними рослинами. Показано, що фагова конверсія фенотипу клітин з Cm<^>s на Cm<^>R пов'язана з привнесенням в клітини аутентичної профагової ДНК розміром 94,8 кб у вигляді малокопійної плазміди. Профаговий стан є нестабільним; плазміда P1 спонтанно втрачається клітинами з високою частотою. В лізогенізованих клітинах активно експресуються гени профагового комплексу рестрикції-модифікації III типу EcoP1I. Система, утворена E. "horticola" 450 і 60 та їх лізогенними похідними і специфічними бактеріофагами, надає змогу поділяти останні на три групи за ступенем їх обмеження за взаємодії з ферментом EcoP1I. Різна відповідь фагів на присутність ендонуклеази в лізогенізованому хазяїні, ймовірно, корелює з кількістю сайтів розпізнавання для ферменту та доступністю сайтів адсорбції. Після виліковування від плазмідної профагової ДНК клітини змінюють показник фагочутливості. Створені лізогенні штами надають можливість досліджувати взаємодію генного комплексу рестрикції-модифікації EcoP1I і полівалентних фагів, які здатні розвиватись не тільки на E. coli, але і на таких фітопатогенах, як E. "horticola" і E. amylovora.
| 3. |
Кияк Ю. Г. Фактор некрозу пухлин альфа та розчинний рецептор Р1 у осіб, які вживають надмірні дози алкоголю [Електронний ресурс] / Ю. Г. Кияк, Л. Є. Лаповець, Ю. І. Онищук, Г. В. Башта, М. П. Залецький // Вісник проблем біології і медицини. - 2012. - Вип. 2(1). - С. 68-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2012_2(1)__19
| 4. |
Пономаренко В. Параметри пилу та газу у комі комети С/2009 Р1 (Garradd) [Електронний ресурс] / В. Пономаренко, К. Чурюмов, В. Клещонок, Н. Коваленко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія. - 2013. - Вип. 1. - С. 52-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_as_2013_1(50)__17
| 5. |
Замай Ж. В. Эффективность очистки сточных вод биопрепаратами Био-Р1 ПРОМ и Фуд Палп Трит [Електронний ресурс] / Ж. В. Замай, В. А. Дзюба, А. Е. Замай // Энерготехнологии и ресурсосбережение. - 2011. - № 4. - С. 66-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ETRS_2011_4_13 Показана эффективность использования биопрепаратов для очистки сточных вод. Для этого исследовалась сточная вода ООО "Коммунальник" (г. Новгород-Северский) и КП Репки "Водоканал", в которую в течение пяти недель вносились биопрепараты Био-Р1 ПРОМ и Фуд Палп Трит соответственно. Рассмотрены экологические аспекты применения биопрепаратов.
| 6. |
Антоненко М. Ю. Генетичні маркери системи Р1, MN, Le як конфігурація детермінованості до червоного плоского лишаю слизової оболонки порожнини рота [Електронний ресурс] / М. Ю. Антоненко, А. М. Парій, Н. А. Зелінська, О. А. Значкова // Современная стоматология. - 2017. - № 2. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2017_2_9 В основу парадигми дослідження ролі й місця генетичних маркерів крові та слини/ротової рідини в патогенезі червоного плоского лишаю слизової оболонки порожнини рота (ЧПЛ СОПР) покладені дані бази джерел про відомі фактори системи АВО у формуванні схильності до розвитку значної кількості хронічних захворювань шкіри та СОПР, а також припущення про вірогідну роль Р1 і еритроцитарної системи в патогенезі ЧПЛ, яке базується на тому, що, знаходячись на 6-й хромосомі, поряд з головним локусом гістосумісності (МНС) і геном імунореактивності, остання може детермінувати як специфіку будови слизової оболонки порожнини рота, так і зміни в її імунологічній реактивності. Вивчення ролі групових антигенів біологічних рідин систем АВО(Н), Rh, Р1, MN, Levis, HLA можуть розкрити ключові причинно-наслідкові механізми виникнення, розвитку захворювання, слугувати для обірунтування нових методичних підходів до профілактики й лікування ЧПЛ СОПР. Мета роботи - установлення ролі та місця антигенів систем Р1, MN, Le як вірогідних факторів генетичної детермінованості із ЧПЛ СОПР. Визначення генетичних маркерів крові та слини/ротової рідини проводилось у реакції гемаглютинації з використанням рідких абсорбованих сироваток анти-М, анти-N, козячих рідких абсорбованих сироваток анти-Р, анти-Le<$E alpha> та анти-Le<$E beta>, за показниками маркерів розраховували відносний ступінь ризику виникнення ЧПЛ СОПР. Висновки: групові антигени систем Р1 +, М, Le(<$E alpha ~-~ beta ~+>) є маркерами генетичної детермінованості з ЧПЛ СОПР, висока частота яких у хворих дозволяє віднести їх до "критичних". Наявність "критичних" антигенів визначає тяжкість перебігу різних форм ЧПЛ СОПР і може слугувати поясненням терапевтичної резистентності та нетривалості ремісії.
| 7. |
Загорский С. Э. Полиморфизм глютатион-S-трансферазы Р1 у детей с рефлюкс-эзофагитом [Електронний ресурс] / С. Э. Загорский, С. Б. Мельнов, Е. А. Синевич // Лікарська справа. - 2015. - № 1-2. - С. 134-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2015_1-2_30
|
|
|