Проведено аналіз наукових підходів до визначення соціальної реклами, а також характеристики особливостей теоретичних тлумачень й визначення специфіки дослідження соціальної реклами в наукових спільнотах різних країн світу. Соціальна реклама визначається як вид комунікації, спрямованої на привернення уваги громадськості до актуальних проблем суспільства та його морально-етичних цінностей. Соціальна реклама не має на меті одержання прибутку, не містить посилань на конкретний товар виробника та не формує імідж окремих осіб чи політичних угруповань. Проаналізовано основні підходи до визначення соціальної реклами представниками різних наукових шкіл, а також виокремлено окремі розбіжності, зумовлені різними чинниками історичного формування, сингулярністю організаційно-правових моделей соціальної реклами в різних державах. У наукових підходах соціальна реклама розглядається як форма й водночас інструмент комунікації, присвячений лише громадським інтересам. Доведено, що головне призначення соціальної реклами - гуманізація суспільства, формування моральних цінностей, поведінкових моделей, пропагування ідей, здатних привернути людей до моральних норм, здорового способу життя, мирних і комфортних принципів співіснування. Визначено, що особливістю соціальної реклами є те, що вона не переслідує комерційних або політичних цілей, уникає згадок конкретних комерційних брендів, організацій, марок товарів, а також політичних партій та окремих політиків.

  Повний текст PDF - 496.69 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"