Наукова періодика України Наука та прогрес транспорту


Коваленко В. В. 
Дослідження причин передчасного руйнування залізобетонних шпал на Знам’янській дистанції колії ПЧ 10 Одеської залізниці / В. В. Коваленко, Ю. Л. Заяць, П. О. Пшінько // Наука та прогрес транспорту. Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. - 2015. - № 6. - С. 149-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdnuzt_2015_6_17
Наукова робота має за мету дослідження факторів, які призвели до передчасного руйнування бетону залізничних шпал. Застосована експрес-методика визначення морфології та хімічного складу структурних складових бетону, що запатентована Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту. Методика надає можливість оперативно контролювати морфологію та хімічний склад кристалів цементного каменю як найбільш слабкої ланки в структурі композитного матеріалу - бетону, а також прогнозувати, у відповідності з рекомендаціями німецьких вчених, ймовірність структурних перетворень цементного каменю в твердому стані, що визначає довговічність цього композитного матеріалу. Масові руйнування залізобетонних шпал на залізницях України частішають із кожним роком. За характером руйнувань бетону шпал можна відзначити багатофакторність впливів на нього. Партії цементу та інших сировинних матеріалів перед використанням були досліджені стандартними методами в акредитованій лабораторії ПАТ "Укргеолбудм" (Київ) і одержали позитивні оцінки для використання у виробництві залізобетонних шпал. Однак, значна помилка в експериментальних даних за стандартними методиками не дозволила виявити критичні характеристики матеріалів, які згубно впливають на довговічність бетону підрейкових основ. За результатами досліджень встановлено, що причинами масового передчасного руйнування шпал є: неоднорідність макроструктури бетону як наслідку застосування щебеню фракції 5 - 25 мм; вплив агресивного середовища на бетонну поверхню шпал; наявність у структурі середньої частини шпал крупних етрингітних кристалів, схильних до реструктуризації, та присутність продуктів лужнокремнієвокислої реакції навколо аморфних або тих, що містять аморфний кремнезем, пісочних часток; перевищення нормативного коефіцієнту приведеної лужності щільної та пористої складових цементного каменя відповідно у 3,6 та у 3,2 раз; насиченість поверхні пісочних часток атомами хлору, які додатково прискорюють та ініціюють лужнокремнієвокислу реакцію. Дослідниками вперше була застосована запатентована авторська експрес-методика дослідження морфології та хімічного складу структурних складових бетону. Застосування пропонованої методики дослідження сировинних матеріалів та структури бетону в виробничому циклі підприємств надасть змогу запобігти передчасному руйнуванню бетону внаслідок дії внутрішніх факторів.
  Повний текст PDF - 2.152 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Коваленко В.
  • Заяць Ю.
  • Пшінько П.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Коваленко В. В. Дослідження причин передчасного руйнування залізобетонних шпал на Знам’янській дистанції колії ПЧ 10 Одеської залізниці / В. В. Коваленко, Ю. Л. Заяць, П. О. Пшінько // Наука та прогрес транспорту. Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. - 2015. - № 6. - С. 149-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdnuzt_2015_6_17.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Коваленко Валентина Володимирівна (технічні науки)
  • Коваленко Владислав Вікторович (технічні науки)
  • Коваленко Вячеслав Валерійович (технічні науки)
  • Пшінько Павло Олександрович (технічні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського