Мета роботи - дослідити ефективність і безпечність застосування різних дозових рівнів рекомбінантного гормона росту (рГР) під час лікування дітей допубертатного віку із синдромом біологічно неактивного гормона росту (СБНГР) для поліпшення їх кінцевого зросту. Обстежено 93 дитини допубертатного віку від 3 до 10 років, які страждали від СБНГР. В усіх дітей констатовано відставання в рості понад 2 стандартних відхилень (БО) від фізіологічних показників. Для диференційної діагностики СБНГР та визначення чутливості до рГР використовували чотириденну пробу з гормоном росту. Лікування рГР всіх пацієнтів починали з дози 0,03 мг/кг/добу. Контрольну групу утворили 48 дітей допубертатного віку з гіпофізарним нанізмом. В основній групі відзначали менший ростовий ефект, ніж у контрольній. Статистично значуща різниця між ростовою прибавкою в основній і контрольній групах визначалася, починаючи з 6-го місяця лікування рГР, і залишалася до кінця 12-го місяця в разі застосування гормона. У дітей з незадовільною ростовою прибавкою дозу рГР збільшували до 0,035 мг/кг/добу, у разі подальшої недостатньої швидкості росту дозу рГР збільшували до 0,05 мг/кг/ добу. Через 12 міс лікування різними дозами рГР оптимальний ростовий ефект однржали у підгрупі дітей з дозою рГР 0,05 мк/кг/добу. Висновки: оптимально починати лікування хворих із СБНГР з дози рГР 0,035 мг/кг/добу, у разі незадовільного ефекту через 3 - 6 міс дозу рГР рекомендовано підвищити до 0,05 мг/кг/добу.

  Повний текст PDF - 1.446 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"