Мета роботи - вивчення розповсюдженості засобів і методів іригації системи кореневих каналів у процесі ендодонтичного лікування практикуючими стоматологами України шляхом анонімного анкетування. Об'єкт і методи: анкета з розділу ендодонтії, котра у друкованому форматі рандомно поширена серед стоматологів України, а також у вигляді Google-форми розміщена в соціальній мережі Facebook і розіслана на електронні поштові адреси стоматологічних установ і медичних університетів України. За час проведення роботи були повністю заповнені 1273 анкети, респондентами з різним стажем і місцем роботи. Найбільш поширеними розчинами для іригації при проведенні ендодонтичного лікування є гіпохлорит натрію та біглюконат хлоргексидину, відповідно 83,39 та 36,57 % лікарів включають їх у протокол іригації, незалежно від стажу й місця роботи. Хелатуючі розчини ЕДТА у 57,40 % та лимонна кислота у 32,86 % випадків використовуються лікарями в комбінації з гіпохлоритом натрію або хлоргексидину біглюконатом. Найчастішим методом іригації, котрий використовують 68,64 % лікарів, незалежно від стажу роботи, є шприц та ендоголка. Також 14,92 % лікарів разом зі шприцом та ендоголкою використовують систему негативного тиску EndoVaс. Ультразвукову активацію розчинів для іригації проводять 63,43 % лікарів, 20,14 % лікарів не активують іригаційний розчин під час ендодонтичного лікування. Висновки: високий відсоток лікарів України у своїй практиці використовують загальноприйняті засоби та методи іригації системи кореневих каналів під час ендодонтичного лікування. Тобто, застосовують поєднання гіпохлориту натрію з хелатами ЕДТА або лимонною кислотою, шприц з ендоголкою та активують дані розчини ультразвуковим методом. Проте певний відсоток лікарів використовує неефективні засоби та застарілі методи іригації системи кореневих каналів, що значно знижує якість ендодонтичного лікування та підвищує ризик виникнення ускладнень з боку периапікальних тканин. Можливо, зважаючи на економічну доступність та доведену ефективність більш сучасних засобів і методів іригації, даним лікарям необхідно переглянути свої підходи до ендодонтичного лікування.Мета роботи - вивчення розповсюдженості технік препарування та інструментів, котрі використовуються в процесі ендодонтичного лікування практикуючими стоматологами України, шляхом анонімного анкетування. Анкета з розділу ендодонтії, котра у друкованому форматі рандомно поширена серед стоматологів України. А також, у вигляді Google-форми розміщена в соціальній мережі Facebook та розіслана, на електронні поштові адреси стоматологічних установ та медичних університетів України. За час проведення роботи були повністю заповнені 1273 анкети, респондентами з різним стажем та місцем роботи. Встановлено, що 26,35 % лікарів препарують систему кореневого каналу лише ручним методом та 73,65 % - поєднують ручний та машинний методи Найбільш розповсюдженою технікою препарування системи кореневого каналу ручним методом є Step-back (71,09 %), а машинним - Single-length (45,64 %). Майже всі респонденти проводять розширення вусть спеціальними інструментами серед яких переважають Gates Glidden - 58,22 % та Largo (Peeso Reamer) 31,71 %. Найчастіше серед ручного інструментарію лікарі використовують К-файли - 89,1 %, Н-файли - 73,9 % та К-римери 49,5 %. Серед машинних інструментів найпоширеніші файли фірм Dentsply Sirona (США) та SOCO SC (Китай). Більшість лікарів утилізує ручний та машинний інструментарій після візуальної оцінки кінчика, 77,93 та 56,34 % відповідно. Висновки: високий відсоток лікарів-стоматологів України у своїй практиці використовують ручний та машинний методи препарування системи кореневих каналів, що відповідає сучасним міжнародним протоколам ендодонтичного лікування. Проте, достатньо високий відсоток лікарів нехтує правилами роботи та утилізації як ручного, так і машинного інструментарію, що значно знижує якість ендодонтичного лікування, а головне підвищує ризик відламу інструменту в кореневому каналі. Тобто, лікарі свідомо знижують якість ендодонтичного лікування, коли не дотримуються правил використання, а головне утилізації інструментарію.

  Повний текст PDF - 517.438 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"