Вивчення поширеності зубощелепних аномалій дозволяють виявляти причинно-наслідковий взаємозв'язок між різними захворюваннями організму і ортодонтичними аномаліями. Проведені стастичні обстеження вказують про високий рівень поширеності зубощелепних патологій, які перешкоджають нормальній артикуляції звуків, сприяють закріпленню звичок неправильної артикуляції і ускладнюють логопедичну корекцію. Наразі спостережено тенденцію до зростання кількості дітей із порушеннями мовлення, що вимагає перегляду методів та форм виховання та навчання зазначеної категорії дітей. Мета дослідження - установити пошіреність аномалій і деформацій зубощелпного апарату та мовленнєвих порушень серед дітей у період прикусу. Проведено обстеження 462 дітей віком від 6 до 12-ти років у школах м. Київ. Використано клінічні, фонетичні та статистичні методи. Із 462 обстежених аномалії та деформації зубощелепного апарату встановлено у 385, що складає 83,33 %. Із числа осіб, в яких присутні зубощепні патології, у 372 (96,62 %) установили кілька патологій. Мовленнєві порушення виявлені у 213 осіб із 462 обстежених, що склало 46,1 %. Із числа осіб з виявленими аномаліями та деформаціями зубощелепного апарату - 55,32 %. Висновки: висока поширеність зубощелепних аномалій і мовленнєвих порушень залежить від рівня лікувально-профілактичної допомоги населенню, потребує розробки нових, раціональних і доступних методів профілактики та лікування, указує на необхідність проведення диференційованого ортодонтичного лікування дітей даної категорії спільно з логопедичної допомогою.

  Повний текст PDF - 116.318 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"