Опубліковані низкою авторів наукові роботи висвітлюють як особливості становлення будови й топографії верхньої щелепи у плодовий та ранній неонатальний періоди онтогенезу, так і вивчення анатомічних, гістологічних структур і мінерального складу кісткової тканини різних ділянок у віковій динаміці. Водночас основоположних даних про вивчення особливостей структури й мінерального складу кісткової тканини верхньої щелепи людини в динаміці пренатального онтогенезу бракує, хоча окремі дослідження й об'єднують комплексне вивчення вікової структурної перебудови кісткової тканини в поєднанні з динамікою їх мінерального складу. Мета роботи - визначити динаміку вмісту макроелемента сірки (S) та мікроелемента кобальту (Co) як будівельного матеріалу зачатка верхньої щелепи людини, їх участь у процесах мінералізації кісткової тканини у пренатальному онтогенезі. Дослідження проведено на матеріалі зачатків верхніх щелеп 131 плода людини віком 11 - 40 тижнів внутрішньоутробного розвитку, які загинули від причин, не пов'язаних із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки, й розвивались у матці при відсутності впливу явно виражених шкідливих чинників зовнішнього і внутрішнього середовища людини. У дослідженні були використані методи макроскопії, морфометрії об'єктів дослідження, турбідиметричний метод, методика полуменевого атомно-абсорбційного визначення іонів металу та статистичний метод.Під час дослідження отримані результати у вигляді середнього значення досліджуваного параметра (М), стандартного відхилення (m), при ймовірності безпомилкового прогнозу p << 0,001 показали, що для макроелемента сірки (S) у першій віковій групі вони складають (мг/г) - 1,143 +- 0,138; у другій - 1,835 +- 0,042; у третій - 1,989 +- 0,051; у четвертій - 1,636 +- 0,047. Для мікроелемента кобальту (Co) у першій віковій групі складають (мг/г) - 0,086 +- 0,006; у другій - 0,081 +- 0,015; у третій - 0,119 +- 0,014; у четвертій - 0,059 +- 0,008 (відповідно до вікових груп див. таблицю) у досліджуваних фрагментах кісткової тканини зразків мг/г (вагою 0,15 +- 0,55 г), які забезпечують водночас як повноцінну основу мінералізації, так і якісні характеристики розвитку кісткової тканини у пренатальному онтогенезі. Висновки: максимальний темп приросту (%) установлено як для сірки (S), так і для кобальту (Co) у середині (22 - 27 тижні) внутрішньоутробного розвитку плода, що підтверджує зростання інтенсивності розвитку судинної системи зачатка верхньої щелепи плода людини та метаболічних перетворень, саме в цьомий віковий період.

  Повний текст PDF - 112.716 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"