Резорбція кістки в периапікальній ділянці зуба, ураженого апікальним періодонтитом, є неминучим побічним ефектом захисного процесу організму й одночасно основним діагностичним індикатором хронічного апікального періодонтиту. Тому важливо встановити зв'язок між рентгенологічною та гістологічною картиною апікального періодонтиту. Мета роботи - удосконалити протокол діагностики хронічного апікального періодонтиту гістологічним та електронно-мікроскопічним (СЕМ) методами. Наукові публікації за означеною тематикою. Прицільні внутріротові рентгенограми та комп'ютерна томограма зубів. Гістологічний матеріал (резекована апікальна частина зуба та периапікальні патології зубів). Скануюча електронна мікроскопія (СЕМ). Растровий скануючий електронний мікроскоп "Mira 3 Tescan" (Чехія). Результати даного дослідження спростовують розповсюджену в літературі інформацію про можливу рентгенологічну діагностику периапікальних кист, а також підтверджують відсутніть кореляції між рентгенологічною та гістологічною картиною апікального періодонтиту. Висновки: не слід надавати специфічних гістологічних означень при діагностиці периапікальних патологій, треба притримуватись загального терміна "апікальний періодонтит". Окрім цього важливим є те, що лікувальні заходи (ендодонтичні методи) є однаковими при лікуванні всіх форм хронічного періодонтиту. Тому, клінічної необхідності в такій диференціальній діагностиці нема, хоча точне знання патології дозволяє спрогнозувати її заживлення.

  Повний текст PDF - 353.868 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"