Мета роботи - оцінити якість ендодонтичної обробки постійних зубів за даними рентгенологічного аналізу. Проаналізовано 1682 діагностичних прицільних рентгенограми зубів, у пацієнтів 18 - 56 р.р., на етапах та після ендодонтичного лікування в стоматологічних клініках м. Києва та області, котрі звернулися на консультацію або лікування до Стоматологічного медичного центу Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Аналіз рентгенограм виявив, що лише 22,1 % зубів відповідали рентгенологічним критеріям успішно проведеного ендодонтичного лікування, відповідно в 77,9 % зубів відмічались різні ускладнення на етапах ендодонтичної обробки. Найчастіше на етапі інструментальної обробки траплялись перфорації стінок зуба в різних ділянках - 8,93 %, відлам інструмента - 5,95 % та недостатнє розширення - 4,56 %. На етапі обтурації кореневихканалів найчастіше траплялись неповна та неоднорідна обтурація кореневого каналу - 46,43 %, з них у 9,2 % випадків відмічалась обтурація в межах 1/2 кореневого каналу. Наступним найчастішим ускладненням після обтурації було виведення пломбувального матеріалу за апікальний отвір - 31,15 % випадків. І, на жаль, майже у 3 % випадків відмічалось виведення пломбувального матеріалу в сусідні анатомічні утворення, гайморові пазухи та нижньощелепний канал. Висновки: аналіз якості ендодонтичної обробки виявив, що лише 22,1 % зубів без анатомо-топографічних патологій, які не потребували для обробки додаткового устаткування, відповідали рентгенологічними критеріями успішного ендодонтичного лікування. Тому, незважаючи на значний розвиток інструментального та медикаментозного забезпечення, питання підвищення ефективності ендодонтичного лікування зберігає свою актуальність.

  Повний текст PDF - 136.994 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"