Мета роботи - підвищити ефективність діагностики мікроциркуляторних порушень у тканинах пародонту під час комплексного лікування хворих з переломами нижньої щелепи. Клінічні дослідження були проведені у Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. М. І. Пирогова (відділення щелепно-лицьової хірургії). Для дослідження були відібрані дві групи пацієнтів: група порівняння (70 пацієнтів) - хворі з переломами нижньої щелепи, яким для лікування застосований стандартизований метод лікування (див. опис клінічних груп)., основна група (71 пацієнт) і з використання шин, покритих антибактеріальним покриттям. Найбільш інформативні покажчики, які характеризують кровонаповнення судин такі: строк анакротичної фази, фотоплетизмографічний індекс (ФІ), час швидкого та повільного кровонаповнення, покажчик тонусу судин (ПТС), індекс периферичного опору (ІПО), дикротичний індекс (ДІ), диастолічний індекс (ДС). На початку дослідження в основній групі й у групі порівняння прояви порушення мікроциркуляції майже не відмічались. При цьому фотоплетизмографічна крива мала правильний вигляд і була подібна до кривої здорових тканин. Станом на 28-у добу у групі порівняння інтенсивність кровонаповнення в ділянці тканин пародонту значно підвищена в порівняні з основною групою: підвищенй фотоплетизмографічний індекс 0,16 - 0,03 ( <$E p~<<~0,05>), однак швидкість кровообігу була повільніше через збільшення строку швидкого кровонаповнення - 0,005 (в основній групі - 0,002) (<$E p~<<~0,05>). Висота першого позитивного зубця диференційної фотоплетизмограми зменшувалася. Тонус судин у більшості випадків підвищений - 37,02 - 1,05; тоді як в основній групі даний показник становив 19,05 - 0,90 (<$E p~<<~0,05>). Висновки: використання фотоплетизмографічного методу дозволяє точно оцінити рівень кровонаповнення при запальних проявах у хворих з переломами нижньої щелепи, при цьому даний метод має позитивні властивості: неінвазивність, високий ступінь чутливості й вірогідності, простоту дослідження. Застосування даного методу у щелепно-лицевій хірургії дозволяє: точно визначити ефективність проведеного лікування; уточнити тривалість реабілітаційного періоду; виявити всілякі судинні порушення при переломах щелеп; оцінити ефективність місцевого знеболювання (оскільки анестезія викликає спазм судин, за зниженням амплітуди можна судити про ефективність анестезії); застосувати даний метод для пластичної хірургії й трансплантології.

  Повний текст PDF - 383.741 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"