Мета дослідження - аналіз стану міжзубних сосочків (МЗС) у хворих на генералізований пародотит (ГП) до та після реставрації апроксимальних каріозних порожнин з урахуванням анатомо-топографічних параметрів проксимальної зони. Методи клінічного скрінінга інтерпроксимальних проміжків за допомогою індексу МЗС PIS (Jemt, 1997) і вивчення анатомо-топографічних особливостей тканин міжзубних проміжків з визначенням таких параметрів: наявності контактного пункту, інтерпроксимальної висоти міжзубних проміжків, визначення горизонтальної міжпроксимальної відстані між коренями на рівні емалево-цементної межі, відстані від точки проксимального контакту до ясеневого краю, ширини кератинизованних ясен (вільної та прикріпленої), величини рецесії. У 145-ти пацієнтів (97,3 %) було виявлено товстий ясенний біотип, а у 5-ти (3,41 %) пацієнтів - тонкий ясенний біотип. Взаємозв'язок антропометричних даних параметрів міжзубних проміжків мав певні закономірності у пацієнтів обох груп спостереження. У випадку, коли МЗС був відсутнім (індекс PIS відповідав 0 ступеню), середнє значення інтерпроксимальної відстані становило від 8,03 +- 0,2 до 6,37 +- 0,2 мм. Було відмічено значний вплив ширини кератинизованих ясен на можливість відновлення або збереження МЗС. У випадку, коли цей параметр мав значення більше 7 мм, а інтерпроксимальна відстань від 3,54 +- 0,15 до 4,83 +- 0,4 мм, МЗС відновлювався в 92,34 % випадків. Висновки: одержані результати клінічних досліджень методів відновлення апроксимальних каріозних порожнин надають змогу прогнозувати успішність відновлення або збереження МЗС у хворих на ГП.

  Повний текст PDF - 123.739 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"