Мета роботи - вивчити та порівняти біохімічні показники крові в пацієнтів у динаміці лікування знімними пластинковими протезами із пластмаси biocril-С і фторакс через 1, 6 - 12 місяців. Обстежено за єдиною схемою 90 пацієнтів, які були розділені порівну на три групи: контрольна, пацієнти в динаміці лікування за допомогою знімних пластинкових протезів (ЗПП) із пластмаси biocril-С та Фторакс. Визначення окисної модифікації білків (ОМБ) сироватки крові проводили за методом О. Є. Дубініної. Для оцінки стану перекисного окиснення ліпідів використали тест із тіобарбітуровою кислотою (ТБК) у модифікації Е. М. Коробейникової. Концентрацію молекул середньої маси (МСМ) у крові визначали скринінг-методом у модифікації Н. І. Габріеляна. Визначення активності каталази у крові проводили за А. Н. Бахом і С. А. Зубковою, для церулоплазміну - модифікований метод за Г. О. Бабенком. Установлено більш виражені зміни - підвищення вмісту альдегідних і кетонових продуктів нейтрального характеру (р = 0,001) у пацієнтів при ЗПП із пластмаси фторакс через один місяць при довжині хвилі 356 нм (3,007+-0,058 у. о.) і 370 нм (2,797+-0,058 у. о.) у порівнянні з пацієнтами при лікуванні ЗПП із пластмаси bіосryl-С (2,294+-0,078 і 2,123+-0,042 у. о. відповідно). Установлено накопичення кінцевих ТБК-активних продуктів сироватки крові в пацієнтів упродовж 12-ти місяців при лікуванні ЗПП із пластмаси фторакс до 4,747+-0,038 мкмоль/л, які достовірно відрізняються від показників контрольної (р = 0,001) і дослідної групи (р = 0,001), та їх незначне підвищення і стабілізацію впродовж усього періоду лікування пацієнтів ЗПП із пластмаси bіосril-С (3,703+-0,037 мкмоль/л при р = 0,2). Зареєстровано зростання (при р = 0,001) активності ферментів антиоксидантного захисту - церулоплазміну сироватки крові в пацієнтів упродовж одного місяця при лікуванні ЗПП із пластмаси bіосril-С (47,99+-0,13 у. о.) і фторакс (46,02+-0,11 у. о.), активності каталази крові впродовж шести місяців (16,47+-0,11 і 17,01+-0,09 мг Н2О2/1 мл х год, відповідно) та їх наближення до норми (при р = 0,001) в обох групах у динаміці лікування через 12 місяців - церулоплазміну сироватки крові (32,12+-0,15 і 35,03+-0,28 у. о. відповідно) та каталази крові (14,01+-0,06 і 15,01+-0,07 мг Н2О2/1 мл х год, відповідно). Зафіксовано зростання рівня МСМ сироватки крові впродовж 12-ти місяців при лікуванні пацієнтів ЗПП із пластмаси Фторакс до 0,383+-0,005 у. о. (при р = 0,001) та стабілізацію їх рівня, який був нижче й відрізнявся від показників попередньої групи (при р = 0,001) у пацієнтів при лікуванні ЗПП із пластмаси biocril-С упродовж шести місяців (0,334+-0,007 у. о. при р = 0,5) і 12 місяців лікування (0,351+-0,006 у. о. при р = 0,2). Висновки: доведено, що рівень продуктів ОМБ, ПОЛ, МСМ, каталази та церулоплазміну крові можуть слугувати маркером біоінертності базисних пластмас у клінічних умовах. Установлено менш виражене ушкодження білкових молекул і кращу адаптацію організму при використанні пластмаси biocril-С у порівнянні із пластмасою фторакс.