Досліджено клінічні прояви патологічних процесів у тканинах пародонту й денситометричні показники губчастої речовини альвеолярного відростка та бугра верхньої щелепи у хворих на хронічне обструктивне захворювання легенів. Обстежено 63 хворих на ХОЗЛ і 30 осіб у віці від 40 до 80-ти років, які в анамнезі не мали ХОЗЛ або іншої хронічної соматичної патології. Застосовувались такі методи дослідження: анкетування, клінічне, пародонтологічне обстеження, дослідження функції зовнішнього дихання. Щільність губчастої речовини альвеолярного відростка (ЩАВ) і втрату висоти альвеолярного відростка досліджували за допомогою багатозрізової комп'ютерної томографії (БЗКТ), яка проводилась на КТ-сканері "Aquilion TSX-101 А" "Tochiba" (Японія) з використанням вільно поширеної програми K-Pacs. У результаті проведених досліджень установлено, що у хворих на ХОЗЛ патологічні процеси пародонту клінічно проявляються симптомами генералізованого пародонтиту I - II ступеня тяжкості та його ускладненням - частковою та повною вторинною адентією, а при збереженні зубів - дефектами зубних рядів і порушеннями оклюзії, що потребує крім пародонтологічного лікування широкого застосування ортопедичної допомоги даній категорії хворих. Особливостями місцевих клінічних ознак захворювання пародонту є помірно виражені ознаки запалення тканин пародонту та різко виражені резорбтивно-деструктивні процеси кісткової тканини альвеолярного відростка, про що свідчать значна рецесія ясен, утрата клінічного прикріплення ясен і виражена втрата висоти альвеолярного відростка, яка у хворих на ХОЗЛ складає 3,6+-0,1 мм порівняно з особами без соматичної патології (2,2+-0,1 мм), <$E р~<<~ 0,001>. Значне зменшення максимального значеня ЩАВ у хворих на ХОЗЛ свідчить про виражені прояви резорбтивно-деструктивних процесів, зумовлених як системним запальним процесом при ХОЗЛ, так і місцевими факторами, до яких необхідно віднести повну або часткову вторинну адетенію, несвоєчасне застосування ортопедичної допомоги даній категорії хворих, що призводить до недостатньої жувальної ефективності, значного зменшення механічного навантаження на альвеолярну кістку та додаткового порушення структурно-функціонального складу губчастої речовини альвеолярної кістки. Висновки: у хворих на ХОЗЛ для адекватної характеристики резорбтивно-деструктивних процесів кісткової тканини пародонту крім визначення пародонтального статусу доцільно додатково проводити БЗКТ та аналізувати середні й максимальні значення ЩАВ.

  Повний текст PDF - 386.666 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"