Мета дослідження - на основі вивчення стану місцевого імунітету, мікробіоценозу ротової порожнини (РП), імунної системи у пацієнтів з частковими дефектами зубних рядів до протезування за допомогою знімних конструкцій зубних протезів установити діагностичні маркери для виявлення схильності до протезного стоматиту. Проведено комплексне обстеження з застосуванням мікробіологічних, імунологічних методів дослідження 126-ти пацієнтів однакового віку (45 - 50 років), серед яких 45 осіб - з інтактними зубними рядами (група контролю) та 81 досліджувана особа - з частковими дефектами зубних рядів з метою виявлення схильності до протезного стоматиту. Наявність та інтенсивність запалення оцінювали за підрахунком кількості зафіксованих на мазках-відбитках слизової оболонки РП лейкоцитів та епітеліоцитів та їх співвідношення, стан активної умовно-патогенної (опортуністичної) мікрофлори визначали за інтенсивністю колонізації епітеліальних клітин мікроорганізмами та встановлення середнього колонізаційного коефіцієнта. Наявність імунної відповіді на дисбіотичні порушення мікрофлори РП оцінювали за кількістю лейкоцитів, імунних клітин і поліморфноядерних лейкоцитів. Наявність алергічного компонента визначали за допомогою методики реакції гальмування міграції лейкоцитів у мазках-відбитках із поверхні слизової оболонки РП до та після полоскання РП алергеном - на компоненти акрилової пластмаси. Діагностику дисбактеріозу РП - за співвідношенням грампозитивних і грамнегативних бактерій, клітин грибів роду Candida та псевдоміцелію грибів Candida. Визначення рівня імуноглобулінів ідЕ в сироватці крові обстежених осіб здійснювали за твердо-фазовим ферментно-пов'язаним імуносорбентним методом ELISA, рівня імуноглобулінів IgG, IgM - за допомогою імунотурбідіметричного методу, рівня інтерлейкінів (ІЛ-17, ІЛ-22 та TGF-<$Ebeta 1>) - за сендвіч-методом твердофазного імуноферментного аналізу ELISA з використанням відповідних наборів реагентів. Доведено, що в пацієнтів з частковими дефектами зубних рядів знаходження одночасно кількох лабораторних показників на пограничній межі норми: лейкоцитів та епітеліоцитів (14,5 >> Л+Е << 16,3); лейкоцитів (9,45 >> Л << 10,89); імунних клітин (ІК <$Esymbol У~9,96>, ПМЯЛ <$Esymbol У~90,04>); колонізаційної резистентності слизової оболонки (<$E2,24~symbol У~САК~symbol У~2,54>); співвідношення грампозитивних і грамнегативних бактерій (<$E1,64~symbol Г~>Г+/Г- << 2; <$E4,02~symbol Г~>Г+/Г <$Esymbol Г~5,58>) з появою поодиноких клітин грибів роду Candida (10,20) і псевдоміцелію грибів Candida (3,80); зростання в сироватці крові концентрації IgE <70,07~symbol С~3,33> од./мл, IgG <$E14,39~symnbol С~0,43> г/л, ІЛ-<$E22 8,24~symbol С~0,07> пг/мл створює передумови для виникнення запальних явищ слизової оболонки РП і є раннім інформативним і діагностичним критерієм у плані попереднього виявлення схильності до виникнення протезного стоматиту. Установлено схильність до виникнення протезного стоматиту в пацієнтів з частковимии дефектами зубних рядів у <$E67,9~symbol С~5,19~%> випадка. Наявність анамнестичного чи de facto початкових ознак хвороби тканин пародонта обтяженого алергічного анамнезу є підставою для визначення схильності до розвитку протезного стоматиту за встановленими маркерами, які мають враховуватись у первиннопротезованих пацієнтів у разі планування виготовлення знімних конструкцій зубних протезів.Мета роботи - вивчити стан спадкового апарату в пацієнтів із частковими дефектами зубних рядів до протезування за допомогою знімних конструкцій зубних протезів установити діагностичні маркери для виявлення схильності до протезних стоматитів. За єдиною схемою обстежено 1060 пацієнтів. Для визначення спадкової схильності до протезних стоматитів проведено: клініко-генеалогічне обстеження, дерматогліфічний і дискримінантний аналіз, застосовано цитогенетичні методи дослідження лімфоцитів периферійної крові та цитологічний метод оцінки функціонального стану геному за показниками інтерфазних ядер букальних епітеліоцитів слизової оболонки ротової порожнини та нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові. Препарати досліджували методом світлової мікроскопії за допомогою оптико-електронного комплексу "Метаскан-2". Установлено генетичні маркери визначення схильності до протезних стоматитів: успадкування алергії (16,42+-3,2 % випадку), успадкування пародонтиту (35,82-+4,14 % випадку), дерматогліфічні показники 12 у чоловіків і 8 в жінок, асоціацій акроцентричних хромосом з чотирма й вісьмома хромосомами, частота акроцентричних хромосом (14, 22) в асоціаціях 14 - 20,96 %, 22 - 17,27 %, частота хромосомних аберацій 4,98+-0,32 %, спектр аберацій в 1,27 розривів, в 1,35 парних фрагментів; маркер алергічного протезного стоматиту - пробіли у п'ятій хромосомі; у нейтрофільних гранулоцитах периферійної крові - зниження індексу хроматизації в чоловіків (менше 0,95-+0,03 ум. од.) і статевого хроматину в жінок (менше 21,58-+1,83 %), поява патологічних ядер (більше 8,09+-0,47 %); позитивні кореляції для всіх осіб між: ядерцевим індексом і патологічними ядерцевим індексом і мікроядрами; індексом хроматизації і статевим хроматином. Висновки: протезний стоматит є мультифакторним захворюванням. Наявність у пацієнтів із частковими дефектами зубних рядів анамнестично чи de facto початкових ознак хвороби тканин парадонту обтяженого алергологічного анамнезу є підставою для визначення схильності до протезних стоматитів, а виявлення одночасно кількох генетичних маркерів протезних стоматитів у таких пацієнтів є ранніми інформативними, діагностичними критеріями встановлення схильності до протезних стоматитів, які повинні враховуватись у протезованих пацієнтів при плануванні виготовлення знімних конструкцій зубних протезів.

  Повний текст PDF - 251.937 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"