Проаналізовано сучасні методологічні підходи до оцінки загроз критичній інфраструктурі (зокрема терористичної загрози) та аналізу ризиків на основі "моделі загроз", оцінки вразливості критичної інфраструктури й наслідків реалізованих загроз для людини, суспільства, бізнесу та держави. Запропоновано методологічні підходи щодо визначення пріоритетності захисту об'єктів критичної інфраструктури та напрямів подальшої розбудови в Україні системи захисту критичної інфраструктури. Зокрема, запропоновано для подолання невизначеностей при оцінці терористичної загрози оцінювати привабливість об'єкта критичної інфраструктури залежно від його значущості й доступності, використовуючи методи експертних оцінок, зокрема метод Дельфі; для кількісного оцінювання ризиків використовувати оцінки загроз, вразливості й нормовані втрати (нормовані наслідки); розподіл об'єктів інфраструктури за їх критичною важливістю проводити на основі ризиків, обрахованих за наведеною методикою. Для розбудови системи захисту критичної інфраструктури на державному рівні зазначено основні відмінності цієї системи від уже наявних державних систем, зокрема системи цивільного захисту та системи боротьби з тероризмом (у т.ч. системи фізичного захисту); обгрунтовано доцільність прийняття окремого закону України та визначення органу влади, відповідального за координацію діяльності із захисту критичної інфраструктури, а також доцільність утворення Національного центру з питань захисту критичної інфраструктури.

  Повний текст PDF - 536.518 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"