Мета роботи - визначити предикторну цінність вихідної кількості лейкоцитів периферичної крові щодо ефективності тромболітичної терапії (ТЛТ) та перебігу інфаркту міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST. Обстежено 100 хворих на ІМ з елевацією сегмента ST, госпіталізованих не пізніше, ніж через 6 год від розвитку ангінозного больового синдрому, яким було проведено ТЛТ. У середньому через (<$E12~symbol С~2>) міс після залучення в дослідження було зібрано інформацію щодо ускладнень у віддалений період та виконано повторну ехокардіографію. Ефективність ТЛТ оцінювали за динамікою сегмента ST на електрокардіограмі безпосередньо перед проведенням фібринолізу, а також через 180 хв від його початку. Ефективною вважали ТЛТ у разі зменшення елевації сегмента ST <$Esymbol У~50~%>. Медіана кількості лейкоцитів становила <$E10,8~cdot~10 sup 9>/л. Хворих було розподілено на дві групи: 1-шу групу утворили хворі з кількістю лейкоцитів <$Esymbol Г~10,8~cdot~10 sup 9>/л, 2-гу - пацієнти з кількістю лейкоцитів >> <$E10,8~cdot~10 sup 9>/л. Серед хворих 2-ї групи частіше траплялася передня локалізація ІМ (p = 0,03), вони мали вище максимальне значення MB-креатинінфосфокінази (p = 0,001) та вищий рівень C-реактивного білка під час надходження в стаціонар (p = 0,03). У гострий період ІМ хворі 2-ї групи мали статистично значущо більшу частоту ускладнень (<$Echi sup 2 ~=~7,77>; p = 0,005), а через 1 рік спостереження - вищий ризик небажаних подій (<$Echi sup 2 ~=~5,66>; p = 0,02) та нижчу фракцію викиду (p = 0,009). Установлено кореляційний зв'язок між рівнем лейкоцитів з найвищим значенням MB-креатинінфосфокінази (r = +0,42; p << 0,001) та показниками ехокардіограми у віддалений період, зокрема, кінцеводіастолічним об'ємом лівого шлуночка (r = +0,41; p = 0,007), кінцевосистолічним об'ємом лівого шлуночка (r = +0,51; p << 0,001), фракцією викиду лівого шлуночка (r = -0,50; p << 0,001), масою міокарда лівого шлуночка (r = +0,35; p = 0,03). За допомогою методу ROC-аналізу встановлено предикторну цінність кількості лейкоцитів щодо ефективності ТЛТ за використання точки розподілу <$E11,0~cdot~10 sup 9>/л. Висновки: вихідна кількість лейкоцитів у периферичній крові понад <$E10,8~cdot~10 sup 9>/л у хворих із гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST, яким проведено ТЛТ, асоціюється з більшим об'ємом ураження міокарда, вищим ризиком ускладнень у гострий та віддалений період ІМ, а кількість лейкоцитів <$Esymbol У~11~cdot~10 sup 9>/л - з недостатньою ефективністю ТЛТ.

  Повний текст PDF - 1.377 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"