Наукова періодика України Серце і судини


Черенько Т. М. 
Прогнозування функціональних наслідків мозкового ішемічного інсульту через рік після його виникнення / Т. М. Черенько, Ю. Л. Гелетюк // Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 28-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_3_4
Мета роботи - визначити незалежні прогностичні чинники мінімальної залежності у повсякденній діяльності через рік після ішемічного інсульту (ІІ) шляхом розробки математичної моделі прогнозу. Оцінено неврологічний і функціональний статус 150 пацієнтів (74 (49,3 %) жінок та 76 (50,7 %) чоловіків, середній вік - (67,4 +- 0,7) року) з первинним ІІ та первинною артеріальною гіпертензією (АГ) в анамнезі. Неврологічний дефіцит оцінювали за шкалою NIHSS, активність у повсякденному житті - за індексом Бартел (ІБ). Когнітивний статус визначали за шкалою MMSE. Діагноз АГ встановлено за результатами клінічного, інструментального обстеження та медичної документації. Застосовували добовий моніторинг артеріального тиску (АТ) з моменту госпіталізації через кожні 4 год протягом 6 днів гострого періоду. Варіабельність систолічного і діастолічного АТ визначали за допомогою стандартного відхилення протягом 6 діб, а також за період з першої до третьої та з 3-ї до 6-ї доби. Через рік після інсульту медіана значень ІБ становила 85 балів, мінімальне значення - 45 балів, максимальне - 100 балів, перший квартиль - 75 балів, третій квартиль - 95 балів. Під час визначення прогностичних предикторів функціонального відновлення за ІБ проаналізовано дані 105 хворих з неврологічним дефіцитом середнього (82) і тяжкого (23) ступеня. Зі 161 показника, які характеризували патологію та результати додаткового обстеження пацієнтів, було відібрано 18 змінних, які мали статистично значущий кореляційний зв'язок з балом за ІБ через рік, та залучено до логістичного регресійного аналізу. За даними покрокового аналізу (10 кроків), незалежними прогностичними чинниками мінімальної залежності у повсякденній діяльності через рік у хворих із середньотяжким і тяжким ІІ визначено: тривалість АГ (коефіцієнт B = -0,11), товщина комплексу інтимаімедіа (B = -7,62), бал за MMSE (B = +0,19), стать (B = -2,13), прийом сартанів у комбінації з антагоністами кальцію або як монотерапія (B = -1,31), досягнення цільового АТ за антигіпертензивної терапії (її ефективність) (B = +2,95); константа - 7,43. Одержана модель має чутливість 95,3 %, специфічність - 88,9 %, діагностичну точність - 93,4 %, площа під ROC-кривою - 0,926 (95 % довірчий інтервал 0,881 - 0,972). Висновки: основні завдання на етапі реабілітації пацієнтів для досягнення мінімального функціонального обмеження через рік у разі середньотяжкого та тяжкого ІІ і запобігання прогресуванню атеросклеротичного процесу, поліпшення когнітивних функцій та досягнення ефективності лікування первинної АГ.
  Повний текст PDF - 1.775 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Черенько Т.
  • Гелетюк Ю.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Черенько Т. М. Прогнозування функціональних наслідків мозкового ішемічного інсульту через рік після його виникнення / Т. М. Черенько, Ю. Л. Гелетюк // Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 28-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_3_4.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Черенько Тетяна Макарівна (медичні науки)
  • Гелетюк Юлія Леонідівна (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського