Мета роботи - визначити вплив феномена невідновленого кровотоку (ФНК) після проведення черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) на динаміку змін кінцеводіастолічного індексу (КДІ), кінцевосистолічного індексу (КСІ) та фракції викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI). У дослідженні взяли участь 105 пацієнтів віком від 36 до 85 років (у середньому (60,4 +- 2,0) року), котрих госпіталізували до Харківської міської клінічної лікарні № 8 у період із січня 2014 р. до вересня 2017 р. з діагнозом STEMI та у середньому через (7,6 +- 1,2) год після виникнення перших ознак захворювання провели ЧКВ. ФНК визначали за допомогою індексу MBG (Myocardial Blush Grade) як відсутність оптимальної міокардіальної перфузії у разі індексу MBG <$Esymbol Г~2> балів. Основну групу склали 12 (16,7 %) пацієнтів з ФНК, контрольну - 60 (83,3 %) пацієнтів, чиї ангіографічні дані відповідали критеріям успішної ЧКВ. За час спостереження 72 пацієнтам, залученим у дослідження, тричі було проведено ехокардіографію - у середньому через (1,1 +- 0,6), (9,3 +- 1,2) та (8,3 +- 0,6) міс з моменту інвазивного втручання. Критеріями несприятливого перебігу ремоделювання ЛШ вважали збільшення КДІ ЛШ більш ніж на 20 % через (8,3 +- 0,6) міс у порівнянні з початковим та збільшення КСІ ЛШ понад 35 мл/м<^>2. Критерієм несприятливих змін ФВ через (8,3 +- 0,6) міс після STEMI слугувало значення цього показника <$Esymbol Г~40~%>. Вихідні досліджувані ехокардіографічні характеристики у групах пацієнтів статистично значуще не відрізнялися. Пацієнти основної групи демонстрували статистично значущо гірші результати ремоделювання ЛШ за даними ехокардіографії у порівнянні з контрольною групою: збільшення КДІ понад 20 % від вихідного значення (відношення шансів (ВШ) 10,6; 95 % довірчий інтервал (ДІ) 2,63 - 42,65; p << 0,05), збільшення КСІ <$Esymbol У~35> мл/м<^>2 (ВШ 4,46; 95 % ДІ 1,21 - 16,46; p << 0,05), більш динамічне збільшення КСІ (ВШ 4,1; 95 % ДІ 1,05 - 15,60; p << 0,05), відсутність суттєвої динаміки ФВ ЛШ через (8,3 +- 0,6) міс (ВШ 14,00; 95 % ДІ 3,06 - 63,99; p << 0,05), при цьому серед хворих контрольної групи частіше траплялися пацієнти з позитивною динамікою збільшення ФВ ЛШ >> 5 % (ВШ 0,05; 95 % ДІ 0,06 - 0,41; p << 0,05). Статистично значущої різниці щодо кількості пацієнтів з ФВ <$Esymbol Г~40~%> між досліджуваними групами не виявлено (p >> 0,05). Висновки: розвиток ФНК у вигляді порушення міокардіальної перфузії після проведення ЧКВ у пацієнтів з STEMI асоціюється з розвитком несприятливого ремоделювання ЛШ через (8,3 +- 0,6) міс спостереження, а саме зі збільшенням КДІ та КСІ ЛШ, відсутністю позитивної динаміки ФВ ЛШ.Цель работы - определить влияние феномена невоcстановленного кровотока (ФНК) после проведения чрескожного коронарного вмешательства (ЧКВ) на ближайший и долгосрочный прогноз у пациентов с острым инфарктом миокарда (ИМ) с элевацией сегмента ST. В исследование включено 105 пациентов в возрасте 36 - 85 лет (в среднем (60,40 +- 2,03) года), которые поступали в Харьковскую городскую клиническую больницу N 8 в период с января 2014 г. по сентябрь 2017 г. с диагнозом ИМ с элевацией сегмента ST. ЧКВ проводили сразу после установления диагноза ИМ с подъемом сегмента ST, в среднем через (7,6 +- 1,2) ч после появления первых симптомов. ФНК определяли после реканализации инфарктзависимой артерии как отсутствие оптимальной миокардиальной перфузии с помощью шкалы Myocardial blush grade (MBG <$E symbol У~2>). Пациенты, у которых был зафиксирован ФНК, составили основную группу (n = 18; 17,1 %); пациенты, ангиографические данные которых соответствовали критериям успешной ЧКВ, составили контрольную группу (n = 87; 82,9 %). Конечная комбинированная точка включала нефатальный повторный инфаркт миокарда, нефатальный инсульт, сердечно-сосудистую смерть и повторную госпитализацию по поводу возобновления стенокардии в течение одного года после интервенционного вмешательства. Выводы: ФНК у пациентов с ИМ с элевацией сегмента ST после ЧКВ коррелирует с развитием постинфарктной стенокардии, острой лево- и/или правожелудочковой недостаточности, фибрилляции желудочков. Наиболее сильная корреляционная связь установлена между развитием ФНК и возникновением сердечно-сосудистой смерти в течение первых 30 суток у пациентов после интервенционного вмешательства. Не удалось установить связь между ФНК и повторной госпитализацией по поводу возобновления стенокардии, частотой нефатальных повторных инфарктов и нефатальных инсультов.

  Повний текст PDF - 1.295 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"