Мета роботи - визначити частоту досягнення резолюції сегмента ST (СST) після тромболітичної терапії (ТЛТ) у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) за умов сучасного супутнього лікування в реальному житті, її вплив на найближчий прогноз і можливі предиктори. Здійснено ретроспективний аналіз історій хвороб 295 пацієнтів з ГКС з елевацією сегмента ST без кардіогенного шоку, яких було послідовно госпіталізовано і які одержали ТЛТ. Проаналізовано динаміку СST через 60,90 та 180 хв. Хворих було розподілено залежно від досягнення резолюції СST <$Esymbol У~50~%> через 90 хв (для інфаркту міокарда (ІМ) передньої локалізації - за даними оцінки в одному відведенні ЕКГ з найбільшим вихідним підйомом СST, для ІМ не передньої локалізації - за арифметичною сумою найбільшого підйому і депресії СST після закінчення тромболізису (стрептокіназою - у 89 % випадків і альтеплазою - в 11 %). Проаналізовано чинники, що асоціюються з досягненням резолюції СST <$Esymbol У~50~%> через 90 хв, і ймовірний вплив резолюції/нерезолюції сегмента ST <$Esymbol У~50~%> на госпітальну летальність та ускладнення. У хворих віком у середньому (64,5 +- 0,7) року із середнім часом ішемії (5,6 +- 0,6) год резолюції СST <$Esymbol У~50~%> через 60 хв досягали у 67 (22,7 %), через 90 хв - у 129 (43,7 %) (p << 0,05), через 180 хв - у 182 (61,7 %) (p << 0,05) випадків. Виявлено асоціацію резолюції СST <$Esymbol У~50~%> через 90 хв з меншою госпітальною летальністю (4 (3,1 %) випадки у порівнянні з 18 (10,8 %) у пацієнтів з резолюцією СST <$Esymbol У~50~%>) з меншою частотою шлуночкової тахікардії (ШТ)/фібриляції шлуночків (ФШ) у госпітальний період (7 (5,4 %) випадків у порівнянні з 16 (9,6 %)), а також із меншою частотою комбінованих кінцевих точок (смерть + нефатальний повторний ІМ + післяінфарктна стенокардія + ФШ/ШТ - 5 (3,9 %) у порівнянні з 22 (13,3 %) та смерть + повторний ІМ + ФШ/ШТ - 27 (20,9 %) у порівнянні з 66 (39,8 %)) (p << 0,01). Під час багатофакторного регресійного аналізу виявлено зв'язок резолюції СST <$Esymbol У~50> із часом ішемії <$Esymbol У~3> год (ВШ [95 % ДІ] = 0,63 [0,47 - 0,95]; p = 0,012). Також встановлено асоціативний зв'язок між недосягненням резолюції сегмента ST <$Esymbol У~50~%> через 90 хв і віком понад 70 років (ВШ [95 % ДІ] = 2,26 [1,14 - 4,11]; p = 0,02), ризиком за ТІМІ <$Esymbol У~5> балів (ВШ [95 % ДІ] = 2,14 [1,13 - 3,85]; p = 0,015) і наявністю гострої лівошлуночкової недостатності (ГЛШН) II - III класу у разі госпіталізації (ВШ [95 % ДІ] = 2,38 [1,58 - 3,58]; p = 0,01). Висновки: у реальній клінічній практиці у хворих з ГКС з підйомом СST, яких госпіталізують у середньому через 4,9 год і які одержують ТЛТ переважно стрептокіназою (89 %), резолюції СST <$Esymbol У~50~%> через 90 хв досягають у 43,7 %, а через 180 хв - у 61,7 % випадків. При цьому резолюція сегмента ST <$Esymbol У~50~%> асоціюється зі зниженням госпітальної летальності в 3,4 разу, частоти потенційно фатальних шлуночкових аритмій - у 2,4 разу і всіх фатальних і нефатальних серцево-судинних подій - у 1,9 разу. Незалежні предиктори досягнення резолюції СST <$Esymbol У~50~%> у таких хворих - вік менше 70 років, час ішемії 3 год і менше, ризик ТІМІ менше 5, відсутність ГЛШН.Мета роботи - оцінити частоту досягнення резолюції сегмента <$E ST~symbol У~70> % через 30 хв після виконання первинного перкутанного коронарного втручання (ПКВ) у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС), її клінічне значення та незалежні предиктори. Під спостереженням перебували 162 пацієнти з інфарктом міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST, які у 2011 - 2013 рр. були послідовно госпіталізовані в Олександрівську клінічну лікарню м. Києва без ознак кардіогенного шоку і яким було проведено первинне ПКВ у перші 12 год від розвитку больового синдрому. Проаналізовано динаміку сегмента ST через 30 хв після відкриття інфарктзалежної артерії. Відсоток резолюції сегмента ST для ІМ передньої локалізації оцінювали за одним із передніх грудних відведень з максимальним підйомом сегмента ST, для ІМ не передньої локалізації - за арифметичною сумою підйомів та депресій сегмента ST на ЕКГ у 12 відведеннях. Хворих розділили на групи залежно від досягнення резолюції <$E ST~symbol У~70> % через 30 хв після ПКВ. Відзначено більшу кількість випадків ІМ передньої локалізації у групі з резолюцією сегмента ST << 70 % (76,4 %), а в групі з резолюцією сегмента ST <$E ST~symbol У~70> % переважав ІМ нижньої локалізації (82,1 %) (P << 0,001). У клінічній практиці у хворих з ГКС з елевацією сегмента ST, яких госпіталізують у середньому через 5,8 год і яким виконують первинне ПКВ, резолюції сегмента <$E ST~symbol У~70> % досягають у 34,6 % випадків. Резолюція сегмента <$E ST~symbol У~70> 70 % асоціюється зі зниженням госпітальної летальності, частоти випадків гострої лівошлуночкової недостатності та загальної кількості великих серцево-судинних подій у госпітальний період. Пацієнти з резолюцією сегмента <$E ST~symbol У~70> % мали коротший період ішемії, менший клас гострої лівошлуночкової недостатності за Killip та менший ризик за шкалою ТІМІ, були молодшими, з переважанням нижньої та/або бічної локалізації ІМ і мали більшу частоту випадків відновлення кровотоку до рівня ТІМІ 3. Незалежними предикторами досягнення резолюції сегмента <$E ST~symbol У~70> % є відсутність виявів гострої лівошлуночкової недостатності, короткий час ішемії та ризик за шкалою <$E ТІМІ~symbol Г~4> балів.

  Повний текст PDF - 1.192 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"