Мета роботи - визначити зміни домашнього артеріального тиску (АТ) у зіставленні зі змінами офісного АТ та оцінити варіабельність домашнього АТ під час покрокової алгоритмізованої антигіпертензивної терапії на базі фіксованої комбінації периндоприлу й амлодипіну у хворих з неускладненою артеріальною гіпертензією (АГ) за умов реальної клінічної практики. Проаналізовано дані обстеження 209-ти хворих і учасників відкритого проспективного дослідження з неускладненою есенціальною АГ віком у середньому (58,0 +- 0,4) року з АТ <$Esymbol У~160 "/" 100> мм рт. ст. в осіб, яких раніше не лікували, або <$Esymbol У~140 "/" 90> мм рт. ст. у пацієнтів, котрим раніше було призначено антигіпертензивну терапію. Усім хворим призначали фіксовану комбінацію периндоприлу й амлодипіну, а у подальшому (через 7 днів, 1, 2, 3, 6 міс) у разі недосягнення цільового рівня офісного АТ за необхідності - індапамід, спіронолактон, моксонідин або доксазозин. Офісний і домашній АТ вимірювали за допомогою осцилометричних автоматичних приладів з універсальною або індивідуально підібраною манжетою. Домашній АТT визначали до сніданку та перед сном (по 3 вимірювання) впродовж 7-ми діб перед кожним візитом до лікаря. Варіабельність домашнього систолічного (CАТ) та діастолічного (ДАТ) АТ оцінювали за стандартним відхиленням (SD), за коефіцієнтом варіації (CV) їх середньої величини та за критерієм "змінна, не залежна від середнього значення" для CАТ. Через 6 міс лікування офісний CАТ знизився зі (164,5 +- 14,9) до (130,1 +- 10,3) мм рт. ст., ДАТ - з (95 +- 10,8) до (78,5 +- 6,7) мм рт.ст., домашній CАТ і зі (147,1 +- 17,3) до (131,8 +- 11,7) мм рт.ст., ДАТ - з (85,3 +- 10,2) до (78,3 +- 7,0) мм рт.ст. відповідно (усі p << 0,0001). Частка хворих із цільовим рівнем офісного АТ через 6 міс становила 83,7 %, з рекомендованим рівнем домашнього АТ (менше 135/85 мм рт.ст.) - 66,5 % (p << 0,01), з одночасним контролем офісного і домашнього АТ - 61,2 %. Величина змін офісного САТ через 6 міс перевищувала динаміку домашнього на 18,4 % (p << 0,04), ДАТ - на 19,4 % (p >> 0,05). Між офісним і домашнім САТ і ДАТ як на початковому етапі дослідження, так і через 6 міс лікування встановлено вірогідні сильні позитивні кореляційні взаємозв'язки (усі p << 0,0001). Через 6 міс SD домашнього САТ і ДАТ зменшилися з (8,5 +- 4,2) до (5,6 +- 3,3) мм рт.ст. (p << 0,0001) та з (5,5 +- 2,4) до (4,2 +- 1,8) мм рт.ст. (p << 0,001), CV - з (5,9 +- 0,3) до (4,3 +- 0,3) % (p << 0,001) та з (6,5 +- 0,3) до (5,4 +- 0,2) % (p << 0,01) відповідно, VIM САТ - з 9,3 +- 4,2 до 6,0 +- 4,1 (p << 0,001). Висновки: зміни домашнього АТ у хворих з неускладненою АГ внаслідок алгоритмізованої антигіпертензивної терапії на базі фіксованої комбінації периндоприлу й амлодипіну на 18,4 % менші, ніж зміни офісного АТ, але мають із ними тісну пряму кореляцію. Застосування впродовж 6 міс алгоритмізованої антигіпертензивної терапії на базі фіксованої комбінації периндоприлу й амлодипіну у хворих з неускладненою АГ надає змогу не лише досягнути одночасного контролю офісного та домашнього АТ у 61,2 % випадків, а й знизити варіабельність домашнього АТ.

  Повний текст PDF - 1.192 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"