Мета роботи - визначити варіанти морфології коронарних артерій (КА) у пацієнтів з ранньою післяінфарктною стенокардією (РПІС) шляхом оцінки нестабільності бляшок (нерівність країв, виразкування, ознаки тромботичних нашарувань) і поширеності уражень КА у разі рентгеноконтрастної коронаровентрикулографії (КВГ) з подальшим з'ясуванням їх клінічної значущості та зв'язку зі змінами маркерів запалення й ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД) за умов консервативної стратегії ведення хворих. Проведено проспективне дослідження 150-ти пацієнтів з інфарктом міокарда (ІМ) віком до 75-ти років (у середньому (<$E57,3~symbol С~7,9>) року, чоловіків 84 %) з гострою лівошлуночковою недостатністю не вище II класу за Killip, фракцією викиду лівого шлуночка більше 45 % і хронічною серцевою недостатністю не вище ПА стадії в анамнезі без суттєвих супутніх захворювань, зокрема запальних. Усіх хворих лікували без застосування первинних і ранніх перкутанних коронарних втручань. У 72-х пацієнтів за загальноприйнятими клінічними критеріями діагностували РПІС. У контрольну групу ввійшли 78 хворих без РПІС, зіставних за чинниками ризику і клінічною характеристикою. Методи дослідження передбачали рентгеноконтрастну КВГ і манжетову пробу з визначенням ЕЗВД. Оцінювали також кількість лейкоцитів і рівень фібриногену у периферичній крові в динаміці як маркери неспецифічного запалення. За хворими спостерігали впродовж 12 міс, оцінюючи клінічні події. Хворі з РПІС відрізнялися від зіставних за клінічними характеристиками хворих без РПІС наявністю нестабільної бляшки (НСБ) (86,6 і 4,5 % пацієнтів відповідно; <$Eroman p~<<~0,001>), більшою поширеністю трисудинного ураження (59,6 і 18,2 % пацієнтів відповідно; <$Eroman p~<<~0,001>) і нижчою ЕЗВД (4,4 і 6,2 % випадків відповідно; <$Eroman p~<<~0,001>). Хворі з РПІС з ознаками НСБ в не інфарктзалежній артерії (не-ІЗА) (42,4 % пацієнтів з РПІС) відрізнялися від таких хворих з локалізацією НСБ в інфарктзалежній артерії (ІЗА) (44,2 % пацієнтів) більшою частотою трисудинного ураження (81,8 % у порівнянні з 34,8 %; <$Eroman p~<<~0,05>) та ішемічних ознак на ЕКГ (77,2 у порівнянні з 47,8 %; <$Eroman p~<<~0,05>), більшою кількістю лейкоцитів у разі надходження ((<$E11,2~symbol С~2,1>) у порівнянні з (<$E9,3~symbol С~1,5)~10 sup 9>/л; <$Eroman p~<<~0,05>), більшим підвищенням рівня фібриногену після розвитку РПІС або в контрольній групі у зіставні терміни ((<$E5,5~symbol С~0,5>) у порівнянні з (<$E4,6~symbol С~0,5>) г/л; <$Eroman p~<<~0,05>) і зниженням ЕЗВД (3,9 у порівнянні з 4,8 %; <$Eroman p~<<~0,05>). Варіант РПІС без НСБ (13,4 % пацієнтів з РПІС) асоціювався зі значно меншою частотою нічного болю у порівнянні з варіантом з НСБ в не-ІЗА (28,5 і 63,6 % пацієнтів відповідно; <$Eroman p~<<~0,05>), ішемічних змін на ЕКГ (14,2 і 77,2 % пацієнтів відповідно; <$Eroman p~<<~0,001>), пізнішим розвитком РПІС ((<$E14,5~symbol С~2,1>) і (<$E9,6~symbol С~1,2>) доби відповідно; <$Eroman p~<<~0,05>), а також меншою кількістю лейкоцитів ((<$E10,0~symbol С~1,7>) і (<$E12,8~symbol С~2,2)~10 sup 9>/л відповідно; <$Eroman p~<<~0,05>) і нижчим рівнем фібриногену ((<$E4,6~symbol С~0,4>) і (<$E5,5~symbol С~0,5>) г/л відповідно; <$Eroman p~<<~0,05>) після розвитку РПІС. Хворі з РПІС з НСБ в не-ІЗА відрізнялися від таких хворих без НСБ більшою частотою рецидиву ІМ.

  Повний текст PDF - 997.904 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"